Ухвала суду № 97588208, 10.06.2021, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

10 червня 2021 року м. Київ Справа № 320/2308/21

Суддя Київського окружного адміністративного суду Харченко С.В., розглянувшипозовну заявуОСОБА_1 доГенеральної прокуратури Українипровизнання протиправною бездіяльності, скасування наказів, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Генеральної прокуратури України, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати пункт 2 наказу Генерального прокурора від 29.05.2020 № 1392ц;

- визнати протиправним та скасувати наказ Генерального прокурора від 21.07.2020 № 1780ц;

- визнати протиправною бездіяльність Офісу Генерального прокурора, що виявилась у непоновленні позивача на посаді в Офісі Генерального прокурора на виконання постанови Київського окружного адміністративного суду від 26.06.2017 в адміністративній справі № 810/1385/17;

- зобов`язати Генерального прокурора поновити позивача на посаді керівника підрозділу Офісу Генерального прокурора.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 23.03.2021 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали шляхом подання до суду: доказів поважності причин пропуску такого строку, не зазначених позивачем у позовній заяві; доказів реєстрації позивача за адресою: АДРЕСА_1 ; позовної заяви, приведеної у відповідність вимогам пункту 4 частини п`ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України (у тому числі шляхом уточнення позовних вимог та/або відповідачів у справі) з урахуванням наведених в цій ухвалі висновків суду; копії позовної заяви, недоліки щодо форми (змісту) якої усунуто, для її направлення відповідачу.

31.05.2021 до Київського окружного адміністративного суду надійшла заява позивача про поновлення пропущеного строку звернення до суду з даним адміністративним позовом, заява про усунення недоліків, а також позовна заява у новій редакції у двох екземплярах.

Вирішуючи питання щодо приведення позивачем позовної заяви у відповідність до вимог Кодексу адміністративного судочинства України, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини першої статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Суд зазначає, що поважними причинами, що зумовили пропуск строку звернення до суду, визнаються обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами, які не дозволяють вчасно реалізувати право на судовий захист.

При цьому слід враховувати, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (рішення Європейського суду з прав людини від 21.02.1986 справа «Стаббігс та інші проти Великобританії»).

Залишаючи дану позовну заяву без руху, суд в ухвалі від 23.03.2021 вказав, що позов подано позивачем після закінчення строків, встановлених законом.

Так, предметом даного адміністративного позову є, зокрема, накази № 1392ц та № 1780ц, винесені суб`єктом владних повноважень, відповідно, 29.05.2020 та 21.07.2020.

Водночас з наведеною вище позовною заявою ОСОБА_1 звернувся до суду 26.02.2021 (відбиток календарного штемпеля підприємства поштового зв`язку на конверті від 26.02.2021), тобто з порушенням місячного строку звернення до адміністративного суду з позовом більше ніж на півроку.

Позивач також оскаржує бездіяльність Офісу Генерального прокурора, що виявилась у непоновленні позивача на посаді в Офісі Генерального прокурора на виконання постанови Київського окружного адміністративного суду від 26.06.2017 в адміністративній справі № 810/1385/17.

Водночас з даною позовною вимогою позивач звернувся до суду лише у лютому 2021 року, тобто з порушенням строків, визначених Кодексом адміністративного судочинства України.

За наведених обставин суд наголосив, що недоліки позовної заяви повинні бути усунені позивачем шляхом подання до суду доказів поважності причин пропуску такого строку, не вказаних позивачем у позовній заяві.

При цьому суд зазначив, що посилання позивача як на поважність причин пропуску строку звернення до суду з даним позовом на ту обставину, що вперше він скористався правом на оскарження наведених вище наказів шляхом звернення до суду із заявами, поданими в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, є не об`єктивними обставинами, які обмежували його право на звернення до суду із заявою в порядку позовного провадження, а виключно суб`єктивними діями самого позивача.

Суд також наголосив, що днем бездіяльності є наступний день за встановленим законом строком, в який мало бути вчинено дію або прийнято відповідне рішення.

З огляду на те, що судове рішення в адміністративній справі № 810/1385/17 в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді підлягало негайному виконанню, суд зауважив, що бездіяльність відповідача, пов`язана з поновленням позивача на посаді, повинна відраховуватись з наступного дня після прийняття наведеного вище рішення суду, а саме: з 27.06.2017.

Водночас зі змісту поданої позивачем заяви вбачається, що в обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду з даним позовом він знову посилається на наведені вище обставини.

Крім того, позивач зазначає, що строк звернення до суду з даним адміністративним позовом пропущено ним через об`єктивні перешкоди, які не залежали від його волі, що підтверджується, на думку позивача, висновками, викладеними у постанові Верховного Суду від 30.03.2020 № 826/10808/18.

Разом з тим, вказані доводи не приймаються судом до уваги, оскільки у вказаному судовому рішенні досліджувалось питання пропуску особою строку звернення до суду з адміністративним позовом у зв`язку зі зміною судової практики щодо юрисдикції відповідної категорії справ.

Позивач також стверджує, що скористався процесуальним правом на оскарження судових рішень першої та апеляційної інстанцій в адміністративній справі № 810/1385/17, постановлених за наслідками розгляду його заяв у порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, до суду касаційної інстанції.

Ухвалу Верховного Суду від 11.02.2021 отримано позивачем засобами поштового зв`язку 19.02.2021, а відтак право на звернення до суду з даним адміністративним позовом було реалізовано ним у найкоротші терміни з моменту отримання наведеного вище судового рішення.

З цього приводу суд зазначає, що Кодексом адміністративного судочинства України не передбачено можливість касаційного оскарження ухвали суду першої інстанції, постановленої за наслідками розгляду заяви, поданої у порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, а також постанови суду апеляційної інстанції за наслідками її перегляду.

У свою чергу факт оскарження вказаних судових рішень першої та апеляційної інстанцій не у спосіб, визначений Кодексом адміністративного судочинства України, не є об`єктивною обставиною, яка заважала позивачу реалізувати своє право на звернення до суду з даним позовом, починаючи з 22.12.2020.

Будь-яких інших належних та допустимих доказів неможливості звернутись до суду за захистом порушеного права у строки, визначені положеннями статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, позивачем до позовної заяви не приєднано.

Відтак твердження позивача про те, що строк звернення до адміністративного суду ним пропущено з поважних причин, суд вважає необґрунтованими.

Відповідно до частини першої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Частиною другою цієї ж статті передбачено, що якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Беручи до уваги ту обставину, що позивачем не надано суду доказів, які б свідчили про існування обставин, що об`єктивно перешкоджали йому звернутись з даним позовом до суду у межах строків, встановлених законом, а судом з позовної заяви та доданих до неї матеріалів не встановлено підстав для визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає поверненню.

Суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до приписів частини восьмої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

На підставі викладеного, керуючись статтями 122, 123, 169, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Генеральної прокуратури України про визнання протиправною бездіяльності, скасування наказів, зобов`язання вчинити певні дії повернути позивачу з усіма доданими до неї матеріалами.

2. Копію ухвали надіслати (видати) позивачу (його представнику).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання (підписання).

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Харченко С.В.