Рішення № 97588129, 11.06.2021, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

11 червня 2021 року Справа № 280/3191/21 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сіпаки А.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 )

до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр.Соборний, буд. 166, код ЄДРПОУ ВП 44118663)

про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі – відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (перерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску № 0020115805 від 23.07.2020.

Позовна заява обґрунтована тим, що позивач вважає, що рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені винесене з порушенням норм податкового законодавства, є не обґрунтованим, прийнятим без урахування всіх обставин, що мають значення для їх прийняття, а отже є неправомірним та підлягає скасуванню з огляду на наступне.

24.04.2014, згідно запису номер 21000000000005170 позивач зареєстрований фізичною особою – підприємцем, вид діяльності: “ 69.10 Діяльність у сфері права”. 29.09.2014 згідно рішення Ради адвокатів Запорізької області №26 отримав свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ЗП №001030. 05.12.2014 за формою №5-ООП повідомив контролюючий орган про отримання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, та з цього часу перебував на обліку в контролюючому органів як фізична особа - підприємець з ознакою здійснення незалежної професійної діяльності. В листопаді 2018 року за вказівкою контролюючого органу усунув неузгодженість в системі щодо перебування у подвійному статусі “фізичної особи - підприємця з ознакою здійснення незалежної професійної діяльності” подав відповідні заяви державному реєстратору про припинення підприємницької діяльності за формою 12, і контролюючому органу заяви про взяття на облік як особи що провадить незалежну професійну діяльність за формою №1-ЄСВ і №5-ООП за тим же видом діяльності: “ 69.10 Діяльність у сфері права”. 29.11.2018 в Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на підставі поданої позивачем заяви, внесено запис про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця за власним рішенням, номер запису 21000060002005170.

Позивачем сплачено єдиний соціальний внесок у розмірі не менше за мінімальний розмір визначений законодавством: за 2015 рік - 6062,80 грн за 2016 рік - 4439,16 грн; за 2017 рік - 8448,00 грн; за 2018 рік - 9828,72 грн; за 2019 рік - 11017,56 грн; за три квартали 2020 року з урахуванням карантину 6295,30 грн.

06.11.2020 отримав Вимогу ГУ ДПС у Запорізькій області від 19.10.2020 №Ф-18008-58 про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування 11640,12 гривень, та нарахованих на суму недоїмки штрафів 6465,66 гривень, пені 7774,43 гривень, всього на суму 25880,21 гривень.

26.11.2020 отримав Вимогу ГУ ДПС у Запорізькій області від 10.11.2020 №Ф-18008-58 про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування 11640,04 гривень, та нарахованих на суму недоїмки штрафів 6465,66 гривень, пені 7774,43 гривень, всього на суму 25880,13 гривень.

Крім того, відповідачем 23.07.2020 прийнято рішення № 0020115805 про застосування штрафних санкцій у розмірі 6454,66 грн. та нарахування пені за несплату (перерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску у розмірі 7774,43 грн. за період з 10.02.2018 по 09.07.2020.

Вказані вимоги оскаржив до суду та рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 28.12.2020 по справі № 280/8218/20 його позов було задоволено та скасовано вищевказані вимоги про сплату боргу.

Зазначає, що оскільки вимога ГУ ДПС у Запорізькій області від 19.10.2020 №Ф-18008-58 та від 10.11.2020 №Ф-18008-58 про сплату боргу (недоїмки) Запорізьким окружним адміністративним судом скасовані, то і оскаржуване рішення також є протиправним та підлягає скасуванню. Просить позов задовольнити.

Ухвалою від 21.04.2021 відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідач позов не визнав, 05.05.2021 до суду надійшов відзив на позов, в якому відповідач зазначає, що позивач перебував на обліку контролюючого органу з моменту державної реєстрації як фізичної особи-підприємця з 24.04.2014, запис номер 21000000000005170, вид діяльності 69.10 (Діяльність у сфері права). 21.03.2018 подав до контролюючого органу за місцем проживання ( АДРЕСА_2 ) заяву про взяття на облік як само зайнятої особи за Ф№5-ООП та заяву за Ф №1-ЄСВ (адвокат), 29.11.2018 подано заяву про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця за власним рішенням, номер запису: 21000060002005170. ОСОБА_1 перебував на обліку у ГУ ДПС у Запорізькій області (Енергодарському управлінні) з 24.04.2014 по 29.11.2018, як фізична особа – підприємець; з 21.03.2018 по даний час, як фізична особа, яка займається незалежною професійною діяльністю (адвокат), 04.04.2018 подав Звіт за 2017 р. про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску особами, які проводять незалежну професійну діяльність, визначив зобов`язання з єдиного внеску в розмірі 8448,0 грн, то відповідно до вимог закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" № 2464-VI зобов`язаний нараховувати та сплачувати єдиний внесок: як фізична особа-підприємець за 2017 р. та 2018 р. (з 01.01.2018 по 29.11.2018); як фізична особа, яка займається незалежною професійною діяльністю за 2017 р., 2018 р., 2019 р., 2020 р. За 2017-2018 роки подав звіти як особа що провадить незалежну професійну діяльність – адвокат, як ФОП звіти не подані. Відповідач вважає, що згідно вимог законодавства позивач за період перебування на обліку контролюючого органу одночасно як фізична особа підприємець і як особа що провадить незалежну професійну діяльність мав сплачувати єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за себе і як фізична особа-підприємець і як особа яка провадить незалежну професійну діяльність в межах одного виду діяльності у розмірі не менше мінімально визначеного законом, посилаючись на положення Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" № 2464-VI від 08 липня 2010 року в редакції чинній протягом 2017-2018 років, Інструкцію про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування № 449 від 20.04.2015. Зважаючи на несплату внесків виникла недоїмка прийняті вимоги. Протягом 2018-2020 років позивачем сплата єдиного внеску відбувалась не в повному обсязі, а тому у звязку з несвоєчасною сплатою єдиного внеску було прийнято оскаржуване рішення. Щодо рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 28.12.2020 по справі № 280/8218/20 зазначив, що воно хоч і набрало законної сили 03.03.2021, однак відповідачем вживаються заходи щодо повторного звернення до суду з апеляційною скаргою в межах річного терміну. Представник відповідача вважає прийняте рішення правомірним, та таким що не підлягає скасуванню.

14 травня 2021 року, через канцелярію суду від позивача надійшла відповідь на відзив в якій викладені пояснення і доводи позивача щодо відзиву на позовну заяву, які зводяться до наступного. 05.12.2014 за формою №5-ООП повідомив контролюючий орган про отримання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, та з цього часу перебував на обліку в контролюючому органів як фізична особа - підприємець з ознакою здійснення незалежної професійної діяльності і з цього часу, за вказівкою контролюючого органу подавав податкову звітність як особа, що провадить незалежну професійну діяльність, що підтверджується звітністю за 2015, 2016, 2017, 2018 роки. 21.03.2018 до контролюючого органу за місцем проживання заяв про взяття на облік як само зайнятої особи за Ф№5-ООП та за Ф №1-ЄСВ (адвокат) я не подавав, такі заяви були подані у листопаді 2018 року одночасно з реєстрацією припинення підприємницької діяльності. За роз`ясненням центру обслуговування платників податків Енергодарської ДПІ 05.12.2014 під час подання заяви за формою №5-ООП, і продовженням здійснення діяльності “ 69.10 Діяльність у сфері права” вже в межах ЗУ “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”, позивачу рекомендовано звітність подавати як особа що провадить незалежну професійну діяльність, а звіти як ФОП відповідно до зазначених вище вказівок не подавались. Питань з приводу звітності ніколи не поставало, звітність позивачем подавалась з огляду на вказані обставини як особа що провадить незалежну професійну діяльність, велась єдина книга обліку доходів, зареєстрована за №115. Також позивач зазначає, що з урахуванням повторної вимоги, з нього стягується вже не подвійна сума ЄСВ а потрійна з одного доходу в межах одного виду діяльності, і такі нарахування нічим не обґрунтовані та не ґрунтуються на вимогах закону, не узгоджуються з принципом належного врядування, а існування нечіткого, суперечливого нормативного регулювання порушує принцип правової визначеності. Рішенням суду по справі № 280/8218/20 встановлено, що мало місце подвійне нарахування ЄСВ в межах одного виду діяльності. Таким чином обставини встановлені судовим рішенням повторного доказування в межах даної справи не потребують. Просить задовольнити позов.

Ухвалою суду від 11.06.2021 здійснено процесуальне правонаступництво відповідача з Головного управління ДПС у Запорізькій області (код ЄДРПОУ 43143945) на Головне управління ДПС у Запорізькій області (код ЄДРПОУ ВП 44118663).

Ухвалою суду від 11.06.2021 відмовлено позивачу у задоволення клопотання про витребування доказів.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Згідно з п. 10 ч.1 ст. 4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.4 ст. 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Розглянувши та дослідивши надані документи, судом встановлені наступні обставини.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 є особою що здійснює незалежну професійну діяльність – адвокат (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ЗП №001030 видане на підставі рішення Ради адвокатів Запорізької області №26 від 29.09.2014), і як самозайнята особа перебуває на обліку в контролюючому органі на час розгляду справи.

До 29.11.2018 перебував на обліку контролюючого органу як фізична особа-підприємець з ознакою незалежної професійної діяльності – адвокат в межах одного зареєстрованого виду діяльності 69.10 (Діяльність у сфері права), за 2015, 2016, 2017, 2018, 2019 роки звітність подана як особою що провадить незалежну професійну діяльність, звітність як фізична особа-підприємець не подавалась, доход від такої діяльності відсутній, що не заперечується відповідачем.

Відповідно до наявних в матеріалах справи звітів, судом встановлено, що позивачем як особою що провадить незалежну професійну діяльність – адвокатом, сплачено єдиний соціальний внесок у розмірі не менше за мінімальний розмір визначений законодавством: за 2017 рік - 8448,00 грн; за 2018 рік - 9828,72 грн; за 2019 рік - 11017,56 грн.

Згідно долученого до матеріалів справи Витягу з облікової картки платника податків ОСОБА_1 судом встановлено, що позивачем за 2017-2018 роки сплачено ЄСВ як особою яка провадить незалежну професійну діяльність, а як фізичній особі-підприємцю повторно нараховано ЄСВ, у зв`язку з чим, у позивача утворилась недоїмка, на підставі якої сформовано Вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-18008-58 від 19.10.2020 на суму 25880,21 грн, а згодом повторно сформовано Вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-18008-58 від 10.11.2020 станом на 31.10.2020 у розмірі 25880,13 гривень.

Судом також встановлено, що Рішенням № 0020115805 від 23.07.2020 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (перерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску до позивача за період з 10.02.2018 по 09.07.2020 було застосовано штраф у розмірі 6465,66 грн. та нараховано пеню у розмірі 7774,43 грн.

Вказане рішення ОСОБА_1 оскаржив в адміністративному порядку до Державної податкової служби України та рішенням про результати розгляду скарги від 29.12.2020 № 36539/6/99-00-06-02-01-06 у скасуванні рішення № 0020115805 було відмовлено, оскільки для оскарження рішення встановлений 10-денний строк, а у даному випадку рішення не було вручено та повернулося до контролюючого органу з відміткою «за закінченням терміну зберігання», що на думку контролюючого органу вважається належним врученням. Вказане рішення про результати розгляду скарги від 29.12.2020 № 36539/6/99-00-06-02-01-06 позивачем отримано було 27.01.2021.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 28.12.2020 по справі № 280/8218/20 позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування вимог про сплату боргу (недоїмки) - задоволено частково, визнано протиправною та скасовано вимогу Головного управління ДПС у Запорізькій області про сплату боргу (недоїмки) від 19 жовтня 2020 року №Ф-18008-58 на суму 25880,21 грн. та визнано протиправною та скасовано вимогу Головного управління ДПС у Запорізькій області про сплату боргу (недоїмки) від 10 листопада 2020 року №Ф-18008-58 на суму 25880,13 грн.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 03.03.2021 апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 28.12.2020 року у справі №280/8218/20 - повернуто апелянту. Відтак Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 28.12.2020 по справі № 280/8218/20 набрало законної сили 03.03.2021.

Відповідачем до суду не надано доказів повторного апеляційного оскарження, а тому посилання представника на вживання заходів щодо повторного звернення до суду з апеляційною скаргою в межах річного терміну є необгрунтованими.

Не погодившись із вказаним рішенням про застосування штрафних санкцій та нарахування пені позивач звернулася до суду з даним позовом.

Спірні правовідносини врегульовані нормами Податкового кодексу України (далі – ПК України) в частині відносин, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядку їх адміністрування, платників податків та зборів, їх прав та обов`язків, компетенції контролюючих органів, повноважень і обов`язків їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальності за порушення податкового законодавства, та нормами Закону №2464-VI в частині правових та організаційних засад забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умов та порядку його нарахування і сплати та повноважень органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

Так, відповідно до підпункту 14.1.226 пункту 14.1 статті 14 ПК України самозайнята особа - платник податку, який є фізичною особою-підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності.

Незалежна професійна діяльність - участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, приватних виконавців, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою - підприємцем та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 1 Закону №2464 єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Пунктом 10 частини 1 статті 1 Закону №2464 визначено, що страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону зобов`язані сплачувати єдиний внесок.

Відповідно до пунктів 4 та 5 частини 1 статті 4 Закону №2464 платниками єдиного внеску є:

фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування;

особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 6 Закону №2464 платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Частиною 4 статті 25 Закону №2464-VІ встановлено, що орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Як зазначено у частині 10 статті 25 Закону №2464-VІ на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

Пунктом 2 частини 11 статті 25 Закону №2464-VІ передбачено, що за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску органом доходів і зборів накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Відповідно до частини 14 статті 25 Закону №2464-VІ про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених цим Законом, посадова особа органу доходів і зборів у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом, приймає рішення, яке протягом трьох робочих днів надсилається платнику єдиного внеску.

Аналіз вищезазначених норм дозволяє дійти висновку, що контролюючі органи наділені повноваженнями приймати рішення про нарахування штрафів та пені на своєчасно не сплачені суми недоїмки з єдиного внеску. Разом з тим, підставою прийняття таких рішень є наявність недоїмки.

Судом встановлено, що підставою для застосування до позивача штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску стало твердження контролюючого органу про наявність у позивача обов`язку нараховувати та сплачувати ЄСВ окремо як фізична особа-підприємець та окремо як особа, яка провадить незалежну професійну діяльність (адвокат). У зв`язку з несвоєчасною сплатою нарахованої недоїмки з єдиного внеску, нарахованої за таким подвійним обліком позивача, і були застосовані штрафні санкції та нарахована пеня.

Крім того, судом встановлено та як було зазначено вище, що позивач звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління ДПС у Запорізькій області, в якому просив суд визнати протиправною та скасувати вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-18008-58 від 19.10.2020 та №Ф-18008-58 від 10.11.2020.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 28.12.2020 у справі №280/8218/20, яке набрало законної сили 03.03.2021, позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування вимог про сплату боргу (недоїмки) - задоволено частково, визнано протиправною та скасовано вимогу Головного управління ДПС у Запорізькій області про сплату боргу (недоїмки) від 19 жовтня 2020 року №Ф-18008-58 на суму 25880,21 грн. та визнано протиправною та скасовано вимогу Головного управління ДПС у Запорізькій області про сплату боргу (недоїмки) від 10 листопада 2020 року №Ф-18008-58 на суму 25880,13 грн.

У справі №280/8218/20 судом встановлено, що підставою для формування спірних вимог стало твердження контролюючого органу про наявність у позивача обов`язку нараховувати та сплачувати ЄСВ окремо як ФОП та окремо як особа, яка провадить незалежну професійну діяльність – заняття адвокатською діяльністю. Проте, оскільки позивачем сплачувався ЄСВ у розмірі меншому ніж визначено для ФОП та для особи, яка провадить незалежну професійну діяльність утворилась недоїмка, що і стало підставою для формування вимог про сплату боргу (недоїмки).

За результатами розгляду справи №280/8218/20 суд дійшов висновку, що з системного аналізу положень Податкового кодексу України та Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” вбачається, що адвокатська діяльність підпадає під визначення незалежної професійної діяльності, а доходи, отримані від здійснення такої діяльності підлягають оподаткування згідно ст.178 Податкового кодексу України лише у випадку, якщо така особа не зареєстрована як фізична особа-підприємець відповідно до вимог законодавства.

Суд зазначив, що ОСОБА_1 як особа що здійснює незалежну професійну діяльність сплачував єдиний внесок у порядку та розмірах, визначених законодавством, в розмірі не менше мінімального, звітності як фізична особа-підприємець не подавалось, доходу як фізична особа-підприємець не отримано, перевірки з цього питання не проводилось, це виключає обов`язок по сплаті у цей період єдиного внеску позивачем ще і як фізичною особою-підприємцем, який не отримував дохід від підприємницької діяльності. Доказів протилежного судом не встановлено.

Таким чином, судом встановлено, що рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 28.12.2020 у справі №280/8218/20, яке набрало законної сили, визнано протиправним та скасовано вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 19 жовтня 2020 року №Ф-18008-58 на суму 25880,21 грн. та від 10 листопада 2020 року №Ф-18008-58 на суму 25880,13 грн., якою позивачу було визначено недоїмку з єдиного соціального внеску, а тому сума недоїмки не набула статусу узгодженої, у зв`язку з чим відсутні підстави для застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.

Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (перерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску № 0020115805 від 23.07.2020 є протиправним та підлягає скасуванню.

У статті 19 Конституції України зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до положень ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За сукупністю наведених обставин суд дійшов висновку, що заявлений позов належить задовольнити.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 241, 243-246, 250 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр.Соборний, буд. 166, код ЄДРПОУ ВП 44118663) про визнання протиправним та скасування рішення – задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 23 липня 2020 року №0020115805, винесене Головним управлінням ДПС у Запорізькій області.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 908 (дев`ятсот вісім) гривень 00 копійок за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр.Соборний, буд. 166, код ЄДРПОУ ВП 44118663).

Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Перехідних положень КАС України рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Повний текст рішення складено та підписано 11.06.2021.

Суддя А.В. Сіпака