Рішення № 97587643, 21.05.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 травня 2021 р. Справа№200/4062/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Бабіча С.І., розглянувши у порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області про визнання протиправним та скасування рішення і зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області (далі - відповідач), відповідно до якого просив суд:

- визнати протиправним та скасувати Рішення відповідача від 14.01.2021 року №12 про відмову в перерахунку пенсії позивачу щодо не включення до страхового стажу позивача періоду навчання на денному підготовчому відділенні у Краматорському індустріальному інституті в період з 01.12.1983 року по 31.08.1984 рік та щодо відмови у зарахуванні до страхового стажу позивача періоду безпосередньої участі в антитерористичній операції з 30.01.2015 року по 28.03.2016 рік з розрахунку один місяць служби за три місяці служби;

- зобов`язати відповідача провести перерахунок загального трудового (страхового) стажу та призначеної пенсії позивача з урахуванням періоду навчання на денному підготовчому відділенні у Краматорському індустріальному інституті в період з 01.12.1983 року по 31.08.1984 рік;

- зобов`язати відповідачам провести перерахунок загального трудового (страхового) стажу та призначеної пенсії позивачу з урахуванням періоду безпосередньої участі в антитерористичній операції з 30.01.2015 року по 28.03.2016 рік з розрахунку один місяць служби за три місяці служби.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що перебуває на обліку Управлінні Пенсійного фонду України у м.Краматорську Донецької області та отримує пенсію за віком.

Проте, відповідач при призначенні пенсії не врахував йому період навчання на денному підготовчому відділенні з 01.12.1983 року по 31.08.1984 рік (9 місяців) та період проходження військової служби з 30.01.2015 року по 28.03.2016 рік, з яких безпосередня участь у бойових діях при проведенні АТО з 28.03.2015 року по 05.03.2016 рік, який підлягає зарахуванню до трудового стажу на пільгових умовах - один місяць служби за три місяці (3 роки 7 днів).

Зазначає, що 07.01.2021 року звернувся до відповідача з електронною заявою №168 щодо перерахунку пенсії за віком згідно ст.24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та за результатами розгляду його заяви відповідачем було прийнято рішення №12 від 14.01.2021 року, яким відмовлено в перерахунку пенсії.

Позивач вказує, що відповідач обґрунтував свою відмову «певним» порядком зарахування до страхового стажу періодів трудової діяльності та тим, що перерахунок проводиться не раніше ніж за два роки після її призначення.

Позивач вважає, що відповідач неправомірно не врахував до його загального трудового (страхового) стажу період навчання на денному підготовчому відділенні у Краматорському індустріальному інституті в період з 01.12.1983 року по 31.08.1984 рік та періоду безпосередньої участі в антитерористичній операції з 30.01.2015 року по 28.03.2016 рік з розрахунку один місяць служби за три місяці служби, чим порушив вимоги Конституції України та Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” (далі - Закон № 1058).

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував, надав письмовий відзив на позовну заяву, відповідно до якого, серед іншого, зазначив, що 07.01.2021 року до управління звернувся ОСОБА_1 із заявою щодо перерахунку пенсії за віком згідно статті 24 Закону України від 09.07.2003 року № 1058-1V “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування ”(із змінами) (далі - Закон №1058).

Відповідач зазначає, що в особистій заяві позивачем були вказані періоди навчання або роботи, які пенсіонер хоче зарахувати до страхового стажу, а саме: період підготовчих курсів в ДДМА з 01.12.1983 року та період роботи з 10.01.2020 року по 02.06.2020 рік в «НВ ПМП «Промтехконструкція».

Посилаючись на п. 4 ст. 24 Закону № 1058 відповідач звернув увагу на те, що вищі навчальні заклади мають у своєму складі підготовчі відділення, підрозділи перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів тощо. Згідно п. 8 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №637 від 12.08.1993 року, час навчання у вищих навчальних закладах в обов`язковому порядку необхідно підтвердити дипломом, посвідченням, свідоцтвом, довідками чи іншими документами, які видані на підставі архівних даних і які містять відомості про періоди навчання. Постановою КМУ №637 передбачено зарахування до стажу роботи лише часу навчання у вищих навчальних закладах, зарахування часу навчання на підготовчих курсах вищезазначеною постановою не передбачено.

Крім того, відповідач зазначив, що оскільки позивач надав диплом НОМЕР_1 від 19.06.1989 року Краматорського індустріального інституту, у якому вказаний період навчання з 01.09.1984 року по 19.06.1989 рік і відсутній період підготовчих курсів в вказаному вищому закладі, то зарахувати до страхового стажу період підготовчих курсів з 01.12.1983 немає підстав.

Щодо зарахування періоду роботи з 10.01.2020 року по 02.06.2020 рік в «НВ ПМП «Промтехконструкція» відповідач зазначив, що вказаний період буде враховано автоматично з 01 квітня 2021 року, тобто через 2 роки після останнього перерахунку.

З огляду на викладене відповідач вважає, що приймаючи рішення про відмову у призначенні пенсії діяв у межах наданих йому законами та нормативно - правовими актами та не порушив вимоги чинного законодавства.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 22 квітня 2021 року відкрито провадження у даній адміністративній справі та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо: оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

З огляду на вищевикладене, суд вважає за можливе розглянути дану справу на підставі наявних у суду матеріалів та прийняти дане рішення у порядку письмового провадження.

Дослідивши наявні у справі докази, повно і всебічно встановивши всі її обставини, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, з огляду на таке.

Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується копією паспорту серії НОМЕР_2 , РНОКПП НОМЕР_3 (а.с. 8-13).

Відповідач, Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області, код ЄДРПОУ 23346787, місцезнаходження: вул. Поштова, буд. 5, м. Краматорськ, Донецька область, 84302 є органом державної влади, про що зазначено у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (https://usr.minjust.gov.ua/ua/freesearch).

Позивач є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_4 від 13 листопада 2015 року (а.с. 42).

ОСОБА_1 був взятий на облік як особа, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції, що підтверджується відповідною довідкою управління соціального захисту населення від 17 грудня 2015 року № 1426/64243 (а.с. 15), згідно з якою позивач постійно проживав за адресою: АДРЕСА_1 і перемістився та зареєструвався за адресою: АДРЕСА_2 .

Позивач перебуває на обліку у відповідача, як одержувач пенсії за віком, що підтверджується пенсійним посвідчення серії НОМЕР_5 від 01.04.2016 року та матеріалами пенсійної справи (а.с. 10, 64-110).

З матеріалів справи судом встановлено, що 13.01.2016 року позивач звернувся до Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, згідно Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 року № 1058-ІV (а.с. 83).

За наслідком розгляду поданої заяви та доданих до неї документів відповідачем було прийнято протокол № 182 від 11.02.2016 року, відповідно до якого ОСОБА_1 було призначено пенсію за віком з умовою призначення учасник бойових дій (а.с. 81).

07.01.2021 року позивач, через вебпортал Пенсійного фонду України, звернувся до Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області із заявою про перерахунок пенсії (допризначення у зв`язку з наданими додатковими документами), згідно статті 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-ІV (а.с. 72).

До заяви про перерахунок пенсії позивачем були надані наступні документи:

- заява на перерахунок пенсії від 07.01.2021 року;

- особиста заява ОСОБА_1 ;

- сканкопія паспорту ВС № 610639 від 29.11.2000 року;

- сканкопія трудової книжки НОМЕР_6 від 23.11.1971 року (стр. 6-7, стр. 8-9, стр. 58-59);

- сканкопія архівної довідки про навчання № 110-05/04 від 04.01.2021 року (а.с. 18)

Відповідно до заяви позивача, яка була складена на ім`я керівника управління Пенсійного фонду України, судом встановлено, що ОСОБА_1 просив відповідача зарахувати до його страхового стажу період денного підготовчого відділення з 01.12.1983 року по 01.09.1984 року в Краматорському Індустріальному Інституті, а також період роботи в «НП ПМП Промтехконструкція» з 10.01.2020 року по 02.06.2020 року (а.с. 73).

За наслідком розгляду поданої заяви та доданих до неї документів відповідачем було прийнято рішення № 12 від 14.01.2021 року про відмову у перерахунку пенсії згідно статті 24 Закону України від 09.07.2003 року № 1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (зі змінами).

Зі спірного рішення видно, що в особистій заяві ОСОБА_1 , яка була складена на ім`я керівника управління Пенсійного фонду України, вказані періоди навчання або роботи які пенсіонер просив зарахувати до його страхового стажу, а саме:

1. період підготовчих курсів в ДДМА з 01.12.1983 року;

2. період роботи з 10.01.2020 року по 02.06.2020 року в «НП ПМП «Промтехконструкція».

Зазначено, що згідно п. 4 статті 24 Закону 1058, періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим законом, а саме за умовами Закону України «Про пенсійне забезпечення» №1788-ХІІ від 05.11.1991 року (далі - Закон 1788). Так згідно статті 56 Закону 1788, час навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах зараховується до стажу роботи.

Вищі навчальні заклади мають у своєму складі підготовчі відділення, підрозділи перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів тощо. Згідно п. 8 постанови КМУ «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» №637 від 12.08.1993 року, час навчання у вищих навчальних закладах в обов`язковому порядку необхідно підтвердити дипломом, посвідченням, свідоцтвом, довідками чи іншими документами, які видані на підставі архівних даних і які містять відомості про періоди навчання.

Також вказано, що оскільки ОСОБА_1 надавав диплом НОМЕР_1 від 19.06.1989 року Краматорського індустріального інституту, в якому вказаний період навчання з 01.09.1984 року по 19.06.1989 рік і відсутній період підготовчих курсів у вказаному закладі, то зарахувати до страхового стажу період підготовчих курсів з 01.12.1983 року немає підстав.

Згідно ч. 4 статті 42 Закону №1058 органи Пенсійного фонду щороку з 01 квітня без додаткового звернення особи проводить перерахунок пенсії тим особам які на 01 березня року, в якому здійснюється перерахунок, набули право на проведення перерахунку, передбаченого абзацами першим-третім цієї частини, на найбільш вигідних умовах.

Зазначено, що з 01 квітня 2019 року проведено такий перерахунок та автоматично зараховано до страхового стажу роботи ОСОБА_1 період з 01.12.2017 року по 31.07.2018 рік із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховується під час призначення (попереднього перерахунку) пенсій.

Згідно ч.4 статті 42 Закону 1058, у разі якщо застрахована особа після призначення (перерахунку) пенсії має менш як 24 місяці страхового стажу, перерахунок пенсії проводиться не раніше ніж через два роки після призначення (попереднього перерахунку) з урахуванням страхового стажу після її призначення (попереднього перерахунку) та заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію.

Таким чином, період роботи позивача з 10.01.2020 року по 02.06.2020 рік у «НВ ПМП «Промтехконструкція» буде врахований автоматично з 01 квітня 2021 року, тобто через 2 роки після останнього перерахунку.

Крім того, зазначено, що гр. ОСОБА_1 необхідно звернутися до управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області особисто або через веб-портал із заявою на здійснення перерахунку пенсії «працевлаштування-звільнення» за період 2019, 2020 роки та надати трудову книжку де вказані періоди роботи за ці роки. Обов`язково надати перший аркуш трудової книжки де вказаний ПІБ пенсіонера.

За таких обставин прийнято рішення відмовити гр. ОСОБА_1 у зарахуванні періодів навчання та роботи до страхового стажу згідно норм статті 24, статті 42 Закону №1058 (а.с. 18).

Інших підстав обґрунтування вищезазначене рішення відповідача не містить, що виключає право відповідача посилатись у своїх запереченнях на інші обставини та інше обґрунтування підстав його прийняття.

Суд зазначає, що відповідно до записів у трудовій книжці позивача серії НОМЕР_6 від 23.11.1971 року, позивач, у спірні періоди:

- з 01.12.1983 року зарахований до числа слухачів денного підготовчого відділення Краматорського індустріального інституту (наказ № 06-44 від 26.11.1983 року);

- з 01.09.1984 року зарахований студентом першого курсу денного відділення Краматорського індустріального інституту (наказ № 06-37 від 25.07.1984 року) (а.с. 19-31).

Відповідно до диплому серії НОМЕР_1 ОСОБА_1 навчався у Краматорському індустріальному інституті у період 1984-1989 рік за спеціальністю «підйомно-транспортні машини та устаткування»(а.с. 26).

Згідно архівної довідки Донбаської державної машинобудівної академії № 110-05/04 від 04.01.2021 року, ОСОБА_1 у наказах по особовому складу Краматорського індустріального інституту значиться слухачем денного підготовчого відділення з 01 грудня 1983 року (наказ № 06-44 від 26 листопада 1983 року). З 01 вересня 1984 року значиться студентом денного відділення (наказ № 06-37 від 25 липня 1984 року) по 30 червня 1989 року (наказ № 04-290 від 29 червня 1989 року).

Крім того, зазначено, що за Постановою Кабінету Міністрів України № 244 від 20 квітня 1994 року Краматорський індустріальний інститут перетворено на Донбаську державну машинобудівну академію (а.с. 27).

Відповідно до даних військового квитка ОСОБА_1 серії НОМЕР_7 , виданого 26.10.1978 року, позивач у період з 28.03.2015 року (наказ № 76) по 05.03.2016 року (наказ № 65) приймав участь в АТО в складі Військової частини п.п. В2830 (а.с. 28-31).

Згідно довідки Військової частини польова пошта В2830 № 2415 від 28.03.2016 року про безпосередню участь особи в антитерористичної операції, забезпечення її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, що видана молодшому сержанту ОСОБА_1 , він дійсно, у період з 28.03.2015 року по 05.03.2016 року, безпосередньо брав участь у бойових діях при проведенні антитерористичної операції, забезпечення її проведення і захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі проведення антитерористичної операції на території Донецької області с. Тоненьке, с. Піски, с. Водяне. Підстава: наказ керівника сектору «Б» № 76 від 28.03.2015 року та № 65 від 11.03.2016 року (а.с. 32)

Згідно довідки Краматорського міського військового комісаріату Донецької області № 2087 від 08.04.2016 року, що видана молодшому сержанту у відставці ОСОБА_1 , він дійсно в період з 28.03.2015 року по 05.03.2016 року безпосередньо брав участь у бойових діях при проведенні антитерористичної операції, забезпечення її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районах проведення антитерористичної операції на території Донецької області.

Вказано, що зазначена служба підлягає зарахуванню до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах – один місяць служби за три місяці. Підстава: довідка командира військової частини польова пошта В2830 від 28.03.2016 року № 2415 (а.с. 34).

Згідно довідки Краматорського міського військового комісаріату Міністерства оборони України № 1/2223 від 14.04.2016 року, що ОСОБА_1 дійсно проходив військову службу з 04.11.1978 року по 30.11.1980 року та з 30.01.2015 року по 28.03.2016 року. Підстава військовий квиток, облікова картка (а.с. 35).

Відповідно до розрахунку стажу відповідача (форми РС) встановлено, що позивачу до страхового стажу зараховано навчання у вищих/середніх навчальних закладах за період з 01.09.1984 року по 30.06.1989 року та військова служба в особовий період з 30.01.2015 року по 28.03.2016 року в одинарному обчисленні (а.с. 69).

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Спеціальний Закон, який визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам є Закон України від 09.07.2003 №1058-IV Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (далі - Закон №1058-IV, у редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин).

Статтею 1 Закону №1058-IV визначено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.

Згідно з частиною 2 статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до частини 4 статті 24 Закону №1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

У законодавстві, що діяло раніше (до 1 січня 2004 року), зокрема у Законі України від 5 листопада 1991 року № 1788-XII Про пенсійне забезпечення (далі - Закон № 1788-XII), йдеться про стаж роботи, що дає право на призначення трудових пенсій (загальний трудовий стаж).

Зміст поняття загальний трудовий стаж є ширшим, ніж поняття страховий стаж , оскільки до першого включаються також періоди суспільно корисної діяльності, коли особа не підлягала загальнообов`язковому соціальному страхуванню.

Як видно з предмету спору дослідженню підлягає, серед іншого, правомірність рішення відповідача щодо відмови у зарахуванні до страхового стажу при обчисленні пенсії за віком періоду навчання на підготовчому відділенні Краматорському індустріальному інституті (Донбаській державній машинобудівній академії) період навчання на денному підготовчому відділенні з 01.12.1983 року по 31.08.1984 року .

Згідно з пунктом «д» статті 56 Закону № 1788-XII до стажу роботи, що дає право на пенсію, зараховується час навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.

Статтею 62 Закону №1788-XII передбачено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України. Такий порядок затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 (далі - Порядок №637).

Відповідно до пунктів 1, 2 Порядку №637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Таким чином основним документом, який підтверджує наявний стаж роботи є трудова книжка, а інші документи приймаються до уваги виключно у разі відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

Суд зауважує, що надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки, як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 20.02.2018 у справі №234/13910/17 та від 07.03.2018 у справі №233/2084/17.

Згідно з пунктом 3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Відповідно до пункту 8 Порядку №637 час навчання у вищих навчальних, професійних навчально-виховних закладах, навчальних закладах підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, що видані на підставі архівних даних і містять відомості про періоди навчання.

Наказом Міністерства праці України від 29.07.1993 № 58 затверджено Інструкцію про порядок ведення трудових книжок працівників (далі - Інструкція).

Згідно з пунктом 1.1. цієї Інструкції трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

До трудової книжки вносяться відомості про працівника: прізвище, ім`я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіх у роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв`язку з цим винагороди (підпункт 2.2 Інструкції).

Для студентів, слухачів курсів, учнів, аспірантів та клінічних ординаторів, які мають трудові книжки, навчальний заклад (наукова установа) вносить записи про час навчання на денних відділеннях (у тому числі підготовчих) вищих навчальних закладів. Підставою для таких записів є накази навчального закладу (наукової установи) про зарахування на навчання та про відрахування з числа студентів, учнів, аспірантів, клінічних ординаторів (пункт 2.16 Інструкції).

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 61 Закону України від 01.07.2014 № 1556-VII «Про вищу освіту» (далі - Закон №1556-VII) здобувачами вищої освіти є, зокрема, студент - особа, зарахована до закладу вищої освіти з метою здобуття вищої освіти ступеня молодшого бакалавра, бакалавра чи магістра.

Згідно з Положенням про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах, затвердженого наказом Міністерства освіти України від 02.06.1993 року № 161 та зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 23 листопада 1993 року за № 173, студенту, який захистив дипломний проект (роботу), склав державні екзамени відповідно до вимог освітньо-професійної програми підготовки, рішенням державної комісії присвоюється відповідно освітній рівень (кваліфікація) та видається державний документ про освіту (кваліфікацію).

Як встановлено судом, для призначення пенсії за віком позивачем надано відповідачу трудову книжку серії НОМЕР_6 (а.с. 19-25), з якої видно, зокрема, що ОСОБА_2 з 01.12.1983 року зарахований до числа слухачів денного підготовчого відділення Краматорського індустріального інституту (наказ № 06-44 від 26.11.1983 року), а з 01.09.1984 року зарахований студентом першого курсу денного відділення Краматорського індустріального інститут.

Також позивачем додатково подано відповідачу архівну довідку Донбаської державної машинобудівної академії від 04.01.2021 року №110-05/04, в якій зазначено, що ОСОБА_1 01.12.1983 року був зарахований слухачем денного підготовчого відділення (наказ № 06-44 від 26.11.1983 року), з 01 вересня 1984 року значиться студентом денного відділення (наказ № 06-37 від 25 липня 1984 року) по 30 червня 1989 року (наказ № 04-290 від 29 червня 1989 року). Крім того, зазначено, що за Постановою Кабінету Міністрів України № 244 від 20 квітня 1994 року Краматорський індустріальний інститут перетворено на Донбаську державну машинобудівну академію (а.с. 27).

Судом, з розрахунку стажу відповідача встановлено, що позивачу до його страхового було зараховано навчання у вищих/середніх навчальних закладах за період з 01.09.1984 року по 30.06.1989 року, тобто період навчання в Краматорському індустріальному інституті (Донбаській державній машинобудівній академії), тобто, без періоду підготовчих курсів.

Згідно з Положенням про підготовче відділення при вищому навчальному закладі, підготовчі відділення, як і підготовчі курси, створюються для загальноосвітньої підготовки для вступу до вищого навчального закладу, навчання на яких дає право вступу до цих навчальних закладів без вступних іспитів.

Навчання на підготовчих відділеннях (курсах) є додатковою послугою навчального закладу, мета якої - підготовка до вступу до навчального закладу.

Оскільки після навчання на підготовчих відділеннях (курсах) особа не здобуває певних освітнього та освітньо-кваліфікаційного рівнів, до стажу роботи зараховується лише період з дня зарахування студентом першого курсу вищого навчального закладу до закінчення чи відрахування.

Аналогічна правова позиція підтримана і Верховним Судом у постанові від 21.02.2020 у справі №456/2503/16-а, висновок якого суд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин (частина 5 статті 242 КАС України).

Отже підготовчі курси (підготовчі відділення) при вищому навчальному закладі не є рівноцінними самим вищим навчальним закладам, перелік яких наведено в статті 28 Закону №1556-VII, а навчання на підготовчому відділенні (курсах) не є складовою навчання у вищому навчальному закладі, оскільки у випадку, якщо особа не вступить до останнього з будь-якої причини (відмова від вступу, нездача іспитів тощо), період навчання на підготовчих курсах (відділеннях) не можна вважати здобуттям вищої освіти.

Таким чином відповідачем правомірно зараховано до трудового стажу позивача лише стаж за час навчання на денному відділенні, з 01.09.1984 року по 30.06.1989 рік та відмовлено у зарахуванні періоду навчання на підготовчому відділенні, з 01.12.1983 року по 31.08.1984 рік.

З огляду на викладене, позовні вимоги, у частині зобов`язання відповідача провести перерахунок загального трудового (страхового) стажу та призначеної пенсії позивача з урахуванням періоду навчання на денному підготовчому відділенні у Краматорському індустріальному інституті в період з 01.12.1983 року по 31.08.1984 рік, є безпідставними та такими, що задоволенню не підлягають.

Стосовно позовних вимог щодо зобов`язання відповідача провести перерахунок загального трудового (страхового) стажу та призначеної пенсії позивачу з урахуванням періоду безпосередньої участі в антитерористичній операції з 30.01.2015 року по 28.03.2016 рік з розрахунку один місяць служби за три місяці служби, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що відповідно до посвідчення серії НОМЕР_4 від 13.11.2015 року позивач має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни визначені Законом України від 25 березня 1992 року № 2232-ХІІ «Про військовий обов`язок та військову службу» (далі - Закон № 2232-ХІІ).

Статтею 2 Закону № 2232-ХІІ передбачено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, пов`язаній із захистом Вітчизни. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Частиною 4 вказаної статті Закону передбачено види військової служби, до яких, зокрема, віднесено й військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період.

Процедуру надання статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, та категорії таких осіб визначає Порядок надання статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 413(далі - Порядок № 413).

Відповідно до пункту 2 Порядку № 413 статус учасника бойових дій надається військовослужбовцям (резервістам, військовозобов`язаним) та працівникам Збройних Сил, Національної гвардії, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, військовослужбовцям військових прокуратур, особам рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції ДФС, поліцейським, особам рядового, начальницького складу, військовослужбовцям, працівникам МВС, Управління державної охорони, Держспецзв`язку, ДСНС, ДПтС, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення.

При цьому основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначено Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», який також встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

У зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Відповідно до статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» до учасників бойових дій належать, зокрема військовослужбовці (резервісти, військовозобов`язані), які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення.

Абзацом другим пункту 1 статті 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» визначено, що час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України від 06 грудня 1991 року № 1932-XII «Про оборону України» (далі - Закон № 1932-XII), зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону № 1932-XII, особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі, час проходження строкової військової служби, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону № 1932-XII, які зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону № 1932-XII, зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до абзацу третього пункту 6 Постанови КМУ від 12.08.1993 року № 637 «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній», військова служба у складі діючої армії в період бойових дій, в тому числі під час виконання інтернаціонального обов`язку, зараховується до трудового стажу на підставі довідок військових комісаріатів, які видаються в порядку, що визначається Міноборони (додаток 2).

Відповідно до пункту 1 Постанови КМУ від 17.07.1993 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони та членам їхніх сімей» (далі - Постанова КМУ № 393) встановлено, що для призначення пенсій за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони, особам, зазначеним у пункті ж статті 1-2 такого Закону, до вислуги років зараховуються: військова служба в Збройних Силах, Державній прикордонній службі, Національній гвардії, Управлінні державної охорони, Цивільній обороні України, внутрішніх військах Міністерства внутрішніх справ та інших військових формуваннях, створених Верховною Радою України, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації, Державній спеціальній службі транспорту.

Відповідно до пункту 3 Постанови КМУ № 393 до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах:

а) один місяць служби за три місяці: участь у бойових діях у воєнний час.

Відповідно до статей 1 та 2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.

Статтею 57 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, пільги по обчисленню стажу за час перебування у складі діючої армії, та встановлює, що час служби зараховується до стажу роботи на пільгових умовах, у порядку, встановленому для обчислення строків цієї служби при призначенні пенсії за вислугою років військовослужбовцям.

Згідно абзацу 7 підпункту1 пункту 2.3 розділу II «Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей» затвердженого наказом Міноборони України від 14.08.2014 року № 530, час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції зараховується на пільгових умовах - один місяць служби за три.

З системного аналізу наведених правових норм видно, що час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.

В свою чергу, час проходження військової служби, протягом якого військовослужбовець брав участь в антитерористичній операції в особливий період, зараховується до страхового стажу на пільгових умовах одного місяця служби за три.

Вказана правова позиція узгоджуються з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 05.06.2018 у справі № 348/347/17, від 30.07.2019 у справі № 346/1454/17, від 02.04.2020 у справі №185/4140/17 (92-а/185/282/17) та 16.06.2020 у справі № 185/7049/16-а.

Таким чином, період проходження військової служби позивачем у пільговому розрахунку один місяць за три місяці служби, можливий лише за період безпосередньої участі позивача в антитерористичній операції в особливий період, а не за весь період проходження служби.

Позивач просить зобов`язати відповідача зарахувати період з 30.01.2015 року по 28.03.2016 року.

Проте, матеріалами справи підтверджено у належний спосіб інший період безпосередньої участі позивача в антитерористичній операції в особливий період - 28.03.2015 року по 05.03.2016 року, аніж той, зарахувати який просить позивач.

Так, відповідно до військового квитка серії НОМЕР_7 , виданого 26.10.1978 року, позивач дійсно в період з 28.03.2015 року (наказ № 76) по 05.03.2016 року (наказ № 65) приймав участь в АТО в складі Військової частини п.п. В2830 (а.с. 28-31).

Також, згідно довідки Військової частини п.п. В2830 № 2415 від 28.03.2016 року про безпосередню участь особи в антитерористичної операції, забезпечення її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, що видана молодшому сержанту ОСОБА_1 про те, що він дійсно в період з 28.03.2015 року по 05.03.2016 року безпосередньо брав участь в бойових діях про проведенні антитерористичної операції, забезпечення її проведення і захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі проведення антитерористичної операції на території Донецької області с. Тоненьке, с. Піски, с. Водяне. Підстава: наказ керівника сектору «Б» № 76 від 28.03.2015 року та № 65 від 11.03.2016 року (а.с. 32)

Згідно довідки Краматорського міського військового комісаріату Донецької області № 2087 від 08.04.2016 року, що видана молодшому сержанту у відставці ОСОБА_1 , про те, що він дійсно в період з 28.03.2015 року по 05.03.2016 року безпосередньо брав участь в бойових діях при проведенні антитерористичної операції, забезпечення її проведення і захист незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районах проведення антитерористичної операції на території Донецької області.

Таким чином, позивач має право на зарахування до страхового стажу періоду безпосередньої участі в антитерористичній операції з розрахунку один місяць служби за три місяці служби, лише за період з 28.03.2015 року по 05.03.2016 року, а не з 30.01.2015 року по 28.03.2016 рік.

Водночас, з розрахунку стажу відповідача «форми РС» судом встановлено, що до страхового стажу позивача протиправно не зараховано період з 28.03.2015 року по 05.03.2016 року безпосередньої участі в бойових діях при проведенні антитерористичної операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районах проведення антитерористичної операції на території Донецької області з розрахунку один місяць служби за три місяці служби, що свідчить про порушення Управлінням Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області вищезазначених норм законодавства.

Враховуючи викладене, позовні вимоги у цій частині підлягають частковому задоволенню, шляхом зобов`язання відповідача зарахувати до страхового стажу періоду безпосередньої участі в антитерористичній операції з розрахунку один місяць служби за три місяці служби, лише за період з 28.03.2015 року по 05.03.2016 року та провести вдповідний перерахунок.

Проте, щодо решти позовних вимог та належного та повного захисту прав позивача суд вважає за необхідне зазначити про таке.

Позивач, серед іншого, просить суд визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 14.01.2021 року №12 про відмову в перерахунку пенсії позивачу щодо не включення до страхового стажу позивача періоду навчання на денному підготовчому відділенні у Краматорському індустріальному інституті в період з 01.12.1983 року по 31.08.1984 рік та щодо відмови у зарахуванні до страхового стажу позивача періоду безпосередньої участі в антитерористичній операції з 30.01.2015 року по 28.03.2016 рік з розрахунку один місяць служби за три місяці служби, а також зобов`язати відповідачам провести перерахунок загального трудового (страхового) стажу та призначеної пенсії позивачу з урахуванням періоду безпосередньої участі в антитерористичній операції з 30.01.2015 року по 28.03.2016 рік з розрахунку один місяць служби за три місяці служби.

Згідно інформації наданої відповідачем та зі спірного рішення № 12 від 14.12.2021 року судом встановлено, що позивач не звертався до відповідача із заявою про зарахування до загального трудового (страхового) стажу періоду безпосередньої участі в антитерористичній операції з 30.01.2015 року по 28.03.2016 рік з розрахунку один місяць служби за три місяці служби.

Спірне рішення не містить жодних посилань на те, що вказаний період зараховано не було.

Зі змісту заяви від 07.01.2021 року про перерахунок пенсії видно, що позивач просив відповідача зарахувати до страхового стажу лише період підготовчих курсів в ДДМА (Краматорському індустріальному інституті) з 01.12.1983 року по 31.08.19884 року та період роботи з 10.01.2020 року по 02.06.2020 року в «НП ПМП «Промтехеконструкція» (а.с. 72-73).

Суд зазначає, що період роботи з 10.01.2020 року по 02.06.2020 року в «НП ПМП «Промтехеконструкція» не є спірним, а період зарахування підготовчих курсів в ДДМА (Краматорському індустріальному інституті) з 01.12.1983 року по 31.08.19884 року, відповідно до вимог чинного законодавства є безпідставним.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що спірне рішення № 12 від 14.01.2021 року прийнято відповідачем правомірно, оскільки позивачем при звернені із заявою про перерахунок пенсії від 07.01.2021 року не порушувалось питання про зарахування періодів безпосередньої участі в антитерористичної операції, а період навчання на денному підготовчому відділенні не підлягає зарахуванню, про що суд зазначав вище.

Разом з тим, як встановлено вище, позивачу при призначенні пенсії з січня 2016 року відповідачем було зараховано період проходження військової служби в особливий період лише в одинарному розмірі, та, протиправно, не було взято до уваги наявність у позивача вислуги років у пільговому обчисленні.

Згідно ч. 2 ст. 5 КАС України визначено, що захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Суд зазначає, що дія - це активна поведінка, під час якої приймаються певні рішення, вчиняються певні активні дії, які змінюють існуюче (статичне) положення, а бездіяльність - це пасивна поведінка, тобто невиконання будь-яких активних дій в конкретних умовах.

Жодних рішень про незарахування вказаного періоду відповідачем не приймалось.

Отже, у даних спірних правовідносинах мали місце не дії відповідача а його бездіяльність, у формі незарахування позивачу у пільговому обчисленні періоду безпосередньої участі в антитерористичної операції.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 245 КАС України серед повноважень суду при вирішенні справи є повноваження прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Відповідно до ч.2 ст. 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Враховуючи викладене, суд, з метою ефективного захисту та відновлення порушених прав позивача вважає за можливе вийти за межі позовних вимог та задовольнити адміністративний позов частково, шляхом визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо незарахування позивачу при призначенні пенсії періоду безпосередньої участі у антитерористичної операції з 28.03.2015 року по 05.03.2016 року у пільговому обчисленні (з розрахунку один місяць служби за три місяці служби), а також зобов`язання відповідача провести перерахунок загального трудового (страхового) стажу та призначеної пенсії позивачу, з урахуванням періоду його безпосередньої участі в антитерористичній операції з 28.03.2015 року по 05.03.2016 рік з розрахунку один місяць служби за три місяці служби.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, сплачена позивачем сума судового збору у розмірі 908,00 грн. підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись Конституцією України, Законом України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування», «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», «Про військовий обов`язок та військову службу» , Кодексом адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області про визнання протиправним та скасування рішення і зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області щодо незарахування ОСОБА_1 при призначенні пенсії періоду безпосередньої участі в антитерористичної операції з 28.03.2015 року по 05.03.2016 рік у пільговому обчисленні (з розрахунку один місяць служби за три місяці служби).

Зобов`язати Управління Пенсійного фонду України в м. Краматорську Донецької області (код ЄДРПОУ 23346787, місцезнаходження: вул. Поштова, буд. 5, м. Краматорськ, Донецька область, 84302) провести перерахунок загального трудового (страхового) стажу та призначеної пенсії ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_2 ), з урахуванням періоду його безпосередньої участі в антитерористичній операції з 28.03.2015 року по 05.03.2016 рік, з розрахунку один місяць служби за три місяці служби.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) судовий збір в розмірі 908,00 (дев`ятсот вісім) гривень за рахунок бюджетних асигнувань Управління Пенсійного фонду України в м. Краматорську Донецької області (код ЄДРПОУ 23346787, місцезнаходження: вул. Поштова, буд. 5, м. Краматорськ, Донецька область, 84302).

У задоволенні іншої частини вимог - відмовити.

Повне судове рішення складене 21 травня 2021 року.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Приймаючи до уваги прийняття даного рішення у порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя С.І. Бабіч