Рішення № 97587615, 14.05.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 травня 2021 р. Справа№200/2478/21-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Бабіча С.І., розглянувши у порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби у Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Державної міграційної служби у Донецькій області (далі - відповідач), відповідно до якого просить суд:

- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у видачі позивачу, паспорту громадянина України зразка 1994 року у формі паспортної книжечки, відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503- XII;

- зобов`язати відповідача оформити та видати позивачу, у зв`язку із відмовою із релігійних мотивів від паспорту у формі пластикової картки ID-1, паспорт громадянина України зразка 1994 року у формі паспортної книжечки, , паспорт громадянина України зразка 1994 року у формі паспортної книжечки, відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року №2503-XII.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що через свої релігійні переконання, 11 лютого 2021 року звернувся до Краматорського міського відділу Головного управління Державної міграційної служби України в Донецькій області із заявою про оформлення та видачу паспорта громадянина України зразка 1994 року (у формі книжечки) замість раніше отриманого паспорта в формі ID -картки та у цій же заяві повідомив про відмову у наданні згоди на обробку своїх персональних даних.

Вказує, що звернення щодо обміну паспорта формі ID-картки на паспорт громадянина України зразка 1994 року (у формі книжечки) пов`язано з тим, що наявність у паспорті безконтактного електронного носія з персональними даними, а також знаходження персональних даних в електронній формі в ЄДДР, протирічить його релігійним переконанням.

Однак, на вищезазначене звернення, Краматорське міське відділення Головного управління Державної міграційної служби України в Донецькій області, листом 12 лютого 2021 року, відмовило йому у оформленні та видачі паспорту громадянина України зразку 1994 року у формі книжечки, посилаючись при цьому на відсутність зокрема рішення суду про зобов`язання Державної міграційної служби оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року.

Позивач, посилаючись на Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2505-ХІІ та постанову Великої Палати Верховного суду у зразковій справі № 806/3265/17, вважає відмову протиправною і такою, що порушує його права та інтереси.

Представником відповідача надано відзив на позовну заяву, в якому, серед іншого зазначено, що пунктом 2 Розділу IV Тимчасового порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України, затверджено Наказом Міністерства внутрішніх справ України 06 червня 2019 року № 456, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 червня 2019 р. за № 620/33591 (далі - Тимчасовий порядок) встановлено, що для обміну паспорта заявник подає: заяву; рішення суду; паспорт, що підлягає обміну; дві (три - у разі одержання паспорта, який обмінюється в іншому територіальному підрозділі ДМС) фотокартки розміром 3,5 х 4,5 см; платіжний документ з відміткою банку про сплату державного мита (у разі обміну паспорта у зв`язку із непридатністю для користування) або оригінал документа про звільнення від його сплати; документи, що підтверджують обставини (крім обміну паспорта з причин непридатності його використання), на підставі яких паспорт підлягає обміну. Видані компетентними органами іноземної держави документи, що подаються для оформлення паспорта, засвідчуються в установленому законодавством порядку, якщо інше не передбачено міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, та подаються з перекладом українською мовою, вірність якого засвідчується нотаріально; довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (для внутрішньо переміщених осіб); посвідчення про взяття на облік бездомних осіб, видане відповідним центром обліку бездомних осіб (для бездомних осіб).

Відповідач зазначає, що основним обґрунтуванням вимог позивача про зобов`язання оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року (у формі паспортної книжечки) є заява про те, що він відмовляється від документа, що підтверджує громадянство України на електронних носіях та присвоєння їй цифрового ідентифікатора особи у виді унікального номера запису в реєстрі, від зняття біометричної інформації щодо себе, використання, обробки в Єдиному державному демографічному реєстрі (далі - Реєстр або ЄДДР) за релігійними переконаннями.

Проте, відповідач не погоджується з вказаними доводами та зазначає, що позивач 12.03.2019 року документований Краматорським МВ ГУ ДМС в Донецькій області паспортом громадянина України (у формі ID -картки), який було оформлено за допомогою засобів ЄДДР. Зазначений паспорт він отримав та користується ним дотепер. ОСОБА_1 присвоєно унікальний номер запису в реєстрі (УНЗР) № НОМЕР_1 . Крім того, відповідач зазначає, що позивач має паспорт громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_2 .

Відповідач звертає увагу, що все вищевказане свідчить про фактичну відсутність відмови позивача від користування паспортним документом, оформленого за допомогою електронних засобів ЄДДР та безпідставність позовних вимог, щодо зобов`язання ГУ ДМС в Донецькій області оформити та видати ОСОБА_1 паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженим постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-ХІІ без присвоєння УНЗР в ЄДДР.

Жодним з нормативно-правових актів, які регламентують порядок обміну паспорта громадянина України можливість обміну паспорта у формі ІD-картки на паспорт зразка 1994 року (у формі паспортної книжечки) не передбачено.

Відповідач зазначає, що 11.02.2021 року позивач звернувся до Краматорського МВ ГУ ДМС в Донецькій області заяву довільної форми (вх. № В-59/6/1443-21 від 11.02.2021 року) з проханням обміняти паспорт громадянина України у формі пластикової картки, який було оформлено на його ім`я та оформити і видати паспорт громадянина зразка 1994 року (у формі паспортної книжечки), без передачі будь-яких даних про ОСОБА_1 до Реєстру, без формування (присвоєння) УНЗР, без використання будь-яких засобів Реєстру, у зв`язку з чим Краматорським МВ ГУ ДМС в Донецькій області у встановлений Законом України "Про звернення громадян" строк надано відповідь (вих. № В-59/6/1443-21/1402.48/48/10-21 від 12.02.2021 року) з посиланням на вищезазначені нормативно-правові акти та роз`яснено вимоги діючого законодавства України щодо неможливості обміну та видачі паспорта громадянина України зразка 1994 року замість вже наявного та отриманого позивачем на підставі особисто наданої згоди на обробку персональних даних, оформленого за допомогою засобів Реєстру та з присвоєнням УНЗР паспорта громадянина України. Зазначені нормативно-правові акти опубліковані належним чином та кожний громадянин має вільний доступ для ознайомлення з їх змістом.

Враховуючи вищевикладене, відповідач вважає, що дії Краматорського МВ ГУ ДМС в Донецькій області щодо оформлення та видачі паспорта громадянина України зразка 1994 року ОСОБА_1 були чітко виконані, згідно зазначених нормативно-правових актів, є цілком законні та у повній мірі відповідають приписам нормативно-правових актів що регламентують порядок оформлення та видачу паспорта громадянина України у будь-якому вигляді і тому не можуть бути кваліфіковані як протиправні. На підставі вищевикладеного, представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 15 березня 2021 року відкрито провадження в адміністративній справі № 200/2478/21-а за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

З огляду на вищевикладене, суд вважає за можливе розглянути дану справу на підставі наявних у суду матеріалів та прийняти дане рішення у порядку письмового провадження.

Дослідивши наявні у справі докази, повно і всебічно встановивши всі її обставини, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, з огляду на таке.

Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується копією ID-паспорту № НОМЕР_5 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_1 (а.с. 10-11).

Відповідач, Головне управління Державної міграційної служби України у Донецькій області, код ЄДРПОУ 37841728, місцезнаходження: вул. Митрополитська, буд. 20, м. Маріуполь, Донецька область, 87515 є органом державної влади, про що зазначено у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (https://usr.minjust.gov.ua/ua/freesearch).

11 лютого 2021 року позивач звернувся до Краматорського міського відділу Головного управління Державної міграційної служби України в Донецькій області із заявою, відповідно до якої просив поміняти паспорт громадянина України у формі ID-картки на паспорт громадянина України зразка 1944 року, у зв`язку з релігійними переконаннями (а.с. 15-20).

Судом встановлено, що на звернення позивача, Краматорський міський відділ Головного управління Державної міграційної служби України в Донецькій області листом № В-59/6/1443-21 від 11.02.2021 року повідомив, що відповідно до положення про Державну міграційну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 року № 360, ДМС у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України та іншими актами законодавства.

Правові та організаційні засади видачі документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи, а також права та обов`язки осіб, на ім`я яких видані такі документи, регулюються Законом України «Про Єдиний Державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» від 20.11.2012 року за № 5492-VІ (далі- Закон).

Відповідно статті 21 Закону кожен громадянин України, який досяг чотирнадцятирічного віку, зобов`язаний отримати паспорт громадянина України.

З 1 січня 2016 року оформлення і видача паспорта громадянам України здійснюється в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, із застосуванням засобів Єдиного Державного демографічного реєстру.

12.03.2019 року Краматорським МВ ГУ ДМС України в Донецькій області ОСОБА_1 був документований паспортом громадянина України у вигляді Ю- картки № НОМЕР_5 замість втраченого. Було присвоєно УНЗР НОМЕР_1 .

Постановою Кабінету Міністрів (далі - Постанова) від 25 березня 2015 року № 302 «Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України», затверджені зокрема, зразок бланка, його технічний опис, порядок подання заяв, організація його видачі, дії працівників під час прийому заяв, оформлення та видачі паспорта. Для оформлення паспорта в зв`язку з непридатністю паспорта для подальшого використання заявник подає оригінали документів, які передбачені пунктом 69 Порядку.

Відповідно змін, внесених 03.04.2019 року до пункту 3 Постанови, Державна міграційна служба України до законодавчого врегулювання питання завершення оформлення та видачі паспорта громадянина України зразка 1994 року здійснює оформлення та видачу таких паспортів у порядку, встановленому Міністерством внутрішніх справ , громадянам України, щодо яких прийнято рішення суду, що набрало законної сили, про зобов`язання Державної міграційної служби оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року.

Також зазначено, що 21.06.2019 року набрав чинності Тимчасовий порядок оформлення і видачі паспорта громадянина України (далі - Тимчасовий порядок), затверджений наказом МВС України від 06.06.2019 року № 456, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14.06.2019 року за № 620/33591, на підставі якого оформлюється паспорт з використанням бланка паспорта громадянина України зразка 1994 року.

Враховуючи викладене, оформлення та видача паспорта громадянина України зразка 1994 року можливо за умови подання заявником до територіального підрозділу Головного управління Державної міграційної служби України в Донецькій області оригіналів документів, передбачених розділом вищевказаного Тимчасового порядку, у числі яких є заява встановленого зразка та рішення суду (а.с. 28).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно підпункту а пункту 1 частини 1 статті 13 Закону України Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус від 20 листопада 2012 року №5492-VI (надалі - Закон №5492-VI, в редакції станом на час звернення до суду) документи, оформлення яких передбачається цим Законом із застосуванням засобів Реєстру (далі - документи Реєстру), відповідно до їх функціонального призначення поділяються на: документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України: паспорт громадянина України.

Частинами першою-п`ятою статті 14 цього Закону №5492-VI передбачено, що форма кожного документа встановлюється цим Законом. Документи залежно від змісту та обсягу інформації, яка вноситься до них, виготовляються у формі книжечки або картки, крім посвідчення на повернення в Україну, що виготовляється у формі буклету. Документи у формі книжечки на всіх паперових сторінках та на верхній частині обкладинки повинні мати серію та номер документа, виконані за технологією лазерної перфорації. Персоналізація документів у формі книжечки здійснюється за технологією лазерного гравіювання та лазерної перфорації. Персоналізація документів у формі картки виконується за технологією термодруку або лазерного гравіювання. Персоналізація документів здійснюється централізовано у Державному центрі персоналізації документів.

Паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України (частина 1 статті 21 Закону № 5492-VI).

Згідно з частиною 3 статті 13 Закону № 5492-VI паспорт громадянина України, паспорт громадянина України для виїзду за кордон, дипломатичний паспорт України, службовий паспорт України, посвідчення особи моряка, посвідчення члена екіпажу, посвідчення особи без громадянства для виїзду за кордон, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, проїзний документ біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, проїзний документ особи, якій надано додатковий захист, картка мігранта містять безконтактний електронний носій.

Відповідно до пунктів 3, 5, 6, 8 Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-ХІІ (надалі - Постанова № 2503-ХІІ) бланки паспортів виготовляються у вигляді паспортної книжечки або паспортної картки за єдиними зразками, що затверджуються Кабінетом Міністрів України. Терміни впровадження паспортної картки визначаються Кабінетом Міністрів України у міру створення державної автоматизованої системи обліку населення.

Паспортна книжечка являє собою зшиту в накидку нитками обрізну книжечку розміром 88 х 125 мм, що складається з обкладинки та 16 сторінок. Усі сторінки книжечки пронумеровані і на кожній з них зображено Державний герб України і перфоровано серію та номер паспорта. У верхній частині лицьового боку обкладинки зроблено напис Україна , нижче - зображення Державного герба України, під ним - напис Паспорт . На внутрішньому лівому боці обкладинки у центрі - зображення Державного прапора України, нижче - напис Паспорт громадянина України . На першу і другу сторінки паспортної книжечки заносяться прізвище, ім`я та по батькові, дата і місце народження. На першій сторінці також вклеюється фотокартка і відводиться місце для підпису його власника. На другу сторінку заносяться відомості про стать, дату видачі та орган, що видав паспорт, ставиться підпис посадової особи, відповідальної за його видачу. Записи засвідчуються мастиковою, а фотокартка - випуклою сухою печаткою. Перша сторінка або перший аркуш після внесення до них відповідних записів та вклеювання фотокартки можуть бути заклеєні плівкою. У разі заклеювання плівкою усього аркуша записи та фотокартка печатками не засвідчуються. Третя, четверта, п`ята і шоста сторінки призначені для фотокарток, додатково вклеюваних у паспорт, а сьома, восьма і дев`ята - для особливих відміток. На десятій сторінці робляться відмітки про сімейний стан власника паспорта, на одинадцятій - шістнадцятій - про реєстрацію постійного місця проживання громадянина. На прохання громадянина до паспорта може бути внесено (сьома, восьма і дев`ята сторінки) на підставі відповідних документів дані про дітей, групу крові і резус-фактор. На внутрішньому правому боці обкладинки надруковано витяг з цього Положення.

Вносити до паспорта записи, не передбачені цим Положенням або законодавчими актами України, забороняється. Термін дії паспорта, виготовленого у вигляді паспортної книжечки, не обмежується.

Водночас, пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 302 Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України (надалі - Постанова № 302) затверджено: зразок та технічний опис бланка паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм згідно з додатками 1 і 2; зразок та технічний опис бланка паспорта громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, згідно з додатками 3 і 4; Порядок оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, знищення паспорта громадянина України, що додається.

За змістом пункту 2 цієї Постанови із застосуванням засобів Реєстру запроваджено: з 01 січня 2016 року - оформлення і видачу паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм та паспорта громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, зразки бланків яких затверджено цією постановою, громадянам України, яким паспорт громадянина України оформляється вперше, з урахуванням вимог пункту 2 Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-XII; з 01 листопада 2016 року - оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обмін паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм, зразок бланка якого затверджено цією постановою, громадянам України відповідно до Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого цією постановою.

До завершення роботи із забезпечення в повному обсязі територіальних підрозділів ДМС матеріально-технічними ресурсами, необхідними для оформлення і видачі паспорта громадянина України, зразки бланків якого затверджено цією постановою, паспорт громадянина України може оформлятися з використанням бланка паспорта громадянина України у формі книжечки; прийняття документів для оформлення паспорта громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, зразок бланка якого затверджено цією постановою, з 01 листопада 2016 року припиняється (пункт 3 Постанови № 302).

Пунктом 131 Постанови № 302 передбачено, що до безконтактного електронного носія, що міститься у паспорті, вноситься така інформація: інформація, зазначена в зоні візуальної перевірки паспорта; додаткова змінна інформація (про місце проживання, про народження дітей, про шлюб і розірвання шлюбу, про зміну імені, у разі наявності - інформація про реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків або повідомлення про відмову від його прийняття (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття зазначеного номера та офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу). У разі наявності повідомлення про відмову від реєстраційного номера облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків у відповідному полі проставляється слово "відмова". У разі відсутності інформації відповідне поле не заповнюється; біометричні дані, параметри особи (відцифрований образ обличчя особи, відцифрований підпис особи, відцифровані відбитки пальців рук (за згодою особи); засоби електронного цифрового підпису (у разі оформлення паспорта особі, яка досягла 18-річного віку) та засоби шифрування в порядку, встановленому законодавством. Інформація вноситься до безконтактного електронного носія відповідно до рекомендацій Міжнародної організації цивільної авіації (IKAO) Doc 9303.

Питання щодо дотримання принципу поваги до приватного життя суб`єкта персональних даних, шляхом електронної обробки таких даних у процесі оформлення ID-паспорту, було предметом дослідження у зразковій справі № 806/3265/17 (провадження Пз/9901/2/18), за результатом розгляду якої Великою Палатою Верховного Суду прийнято постанову від 19 вересня 2018 року.

Досліджуючи вказане питання, Велика Палата Верховного Суду виходила з такого, що відповідно до частини першої статті 6 Закону України від 1 червня 2010 року № 2297-VI Про захист персональних даних (надалі - Закон № 2297-VI) мета обробки персональних даних має бути сформульована в законах, інших нормативно-правових актах, положеннях, установчих чи інших документах, які регулюють діяльність володільця персональних даних, та відповідати законодавству про захист персональних даних. Персональні дані - це відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована (стаття 2 Закону № 2297-VI). Обробка персональних даних здійснюється для конкретних і законних цілей, визначених за згодою суб`єкта персональних даних, або у випадках, передбачених законами України, у порядку, встановленому законодавством. Не допускається обробка даних про фізичну особу, які є конфіденційною інформацією, без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини (частини п`ята, шоста статті 6 указаного Закону). Таким чином, принципами обробки персональних даних є відкритість і прозорість, відповідальність, адекватність та не надмірність їх складу та змісту стосовно визначеної мети їх обробки, а підставою обробки персональних даних є згода суб`єкта персональних даних.

Водночас, Велика Палата Верховного Суду по вищезазначеній справі звернула увагу на те, що законодавством не врегульовано питання щодо наслідків відмови особи від обробки її персональних даних, тобто фактично відсутня будь-яка альтернатива такого вибору, що в свою чергу обумовлює неякість закону та порушення конституційних прав такої особи.

Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що позбавлення особи можливості отримання паспорта у традиційній формі - у вигляді книжечки, і спричинені цим побоювання окремої суспільної групи, що отримання паспорта у вигляді ID-картки може спричинити шкоду приватному життю, становить втручання держави, яке не було необхідним у демократичному суспільстві, і воно є непропорційним цілям, які мали б бути досягнуті без покладення на особу такого особистого надмірного тягаря.

Отже, за наведеного правового регулювання та висновків суду, відмова у видачі паспорту громадянина України зразка 1994 року відповідно до наведених відповідачами аргументів є протиправною.

Проте, відповідно до частин першої, восьмої статті 16 Закону № 5492-VI подання документів для оформлення і отримання документів, що посвідчують особу та встановлюють громадянство України, здійснюється:

1) громадянами України, які досягли шістнадцятирічного віку, - на підставі їхньої особистої заяви;

2) громадянами України, які не досягли шістнадцятирічного віку, - на підставі заяви батьків (усиновлювачів), опікунів, піклувальників, а якщо батьки не перебувають у шлюбі - за заявою того з батьків, з яким проживає особа, або інших представників.

Згідно частини 7 статті 16 указаного Закону уповноважений суб`єкт має право відмовити заявникові у видачі документа у разі, якщо:

1) за видачею документа звернувся заявник, який не досяг шістнадцятирічного віку, або представник особи, який не має документально підтверджених повноважень на отримання документа;

2) заявник вже отримав документ такого типу, який є дійсним на день звернення (крім випадків, зазначених у частині сьомій цієї статті);

3) заявник не надав усіх документів та інформації, необхідних для оформлення і видачі документа;

4) дані, отримані з бази даних розпорядника Реєстру, не підтверджують інформацію, надану заявником.

У рішенні про відмову у видачі документа, яке доводиться до відома заявника у порядку і строки, встановлені законодавством, мають зазначатися підстави відмови. Особа має право звернутися до уповноваженого суб`єкта з повторною заявою у разі зміни або усунення обставин, через які їй було відмовлено у видачі документа.

Рішення про відмову у видачі документа може бути оскаржено особою в адміністративному порядку або до суду.

Відповідно до пунктів 2, 3 Положення № 2503-XII паспорт громадянина України видається кожному громадянинові України центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства, після досягнення 16-річного віку. Бланки паспортів виготовляються у вигляді паспортної книжечки або паспортної картки за єдиними зразками, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Підстави для обміну паспорту громадянина України містить Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року N 2503-XII (далі - Положення №2503) та Порядок оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 № 302 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2016 р. № 745) (далі - Порядок №302).

Відповідно до п. 16 Положення №2503 обмін паспорта провадиться у разі: зміни (переміни) прізвища, імені або по батькові; встановлення розбіжностей у записах; непридатності для користування.

Згідно п.6 Порядку №302, обмін паспорта здійснюється у разі:

1) зміни інформації, внесеної до паспорта (крім додаткової змінної інформації);

2) отримання реєстраційного номера облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків (РНОКПП) або повідомлення про відмову від прийняття зазначеного номера (за бажанням);

3) виявлення помилки в інформації, внесеній до паспорта;

4) закінчення строку дії паспорта;

5) непридатності паспорта для подальшого використання;

6) якщо особа досягла 25- чи 45-річного віку та не звернулася в установленому законодавством порядку не пізніше як через місяць після досягнення відповідного віку для вклеювання до паспорта зразка 1994 року нових фотокарток;

7) наявності в особи паспорта зразка 1994 року (за бажанням).

З аналізу наведеного в сукупності слід дійти висновку, що Закон №5492-VI, передбачає, що вичерпні підстави для обміну паспорта громадянина України визначаються Кабінетом Міністрів України.

З 21.06.2019 року набрав чинності Тимчасовий порядок оформлення і видачі паспорта громадянина України, затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.06.2019 №456 (надалі - Тимчасовий порядок №456).

Розділом VI Тимчасового порядку №456 передбачено, що обмін паспорта здійснюється в разі:

1) зміни прізвища, імені, по батькові, дати та/або місця народження;

2) установлення розбіжностей у записах (невідповідність записів, зроблених у паспорті, записам в інших документах);

3) непридатності паспорта для користування (паспорт/фотокартка має потертості (та/або відсутня її частина), що не дають змогу візуально ідентифікувати особу, прочитати прізвище, ім`я, по батькові, дату та місце народження, ким виданий паспорт, підпис посадової особи та дату видачі, пошкодження перфорованої серії та номера, що не дає змогу встановити реквізити паспорта, виправлення, підчистки окремих літер у персональних даних / найменуванні органу / штампах/печатках або інші чинники, які впливають на цілісність документа.

Для обміну паспорта заявник подає:

1) заяву;

2) рішення суду;

3) паспорт, що підлягає обміну;

4) дві (три - у разі одержання паспорта, який обмінюється в іншому територіальному підрозділі ДМС) фотокартки розміром 3,5 x 4,5 см;

5) платіжний документ з відміткою банку про сплату державного мита (у разі обміну паспорта у зв`язку із непридатністю для користування) або оригінал документа про звільнення від його сплати;

6) документи, що підтверджують обставини (крім обміну паспорта з причин непридатності його використання), на підставі яких паспорт підлягає обміну. Видані компетентними органами іноземної держави документи, що подаються для оформлення паспорта, засвідчуються в установленому законодавством порядку, якщо інше не передбачено міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, та подаються з перекладом українською мовою, вірність якого засвідчується нотаріально;

7) довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (для внутрішньо переміщених осіб);

8) посвідчення про взяття на облік бездомних осіб, видане відповідним центром обліку бездомних осіб (для бездомних осіб).

Під час розгляду заяви працівник територіального підрозділу ДМС здійснює перевірку відомостей про реєстрацію/зняття з реєстрації місця проживання, поданих заявником, за даними обліку територіального органу ДМС.

Стосовно осіб, місце проживання яких не зареєстровано або місце проживання яких знято з реєстрації, працівник територіального підрозділу ДМС проводить перевірку факту відсутності зареєстрованого місця проживання за даними обліків територіальних органів ДМС.

У разі якщо відомості, зазначені в документах, поданих заявником, відсутні або не відповідають даним обліку територіального органу ДМС, працівник територіального підрозділу ДМС здійснює перевірку та/або уточнення таких даних у відповідному органі реєстрації в установленому порядку.

Перевірка стосовно осіб, які проживають на тимчасово окупованій території України, проводиться за даними Державного реєстру виборців шляхом надсилання запитів до відповідних органів ведення Державного реєстру виборців.

Факт видачі паспорта на ім`я особи, яка подала його для обміну, перевіряється працівником територіального підрозділу ДМС за даними відомчої інформаційної системи ДМС та відповідно до пунктів 4, 5 розділу VI цього Тимчасового порядку.

У разі якщо паспорт, який підлягає обміну через непридатність до користування, згідно з підпунктом 3 пункту 1 цього розділу був оформлений територіальним підрозділом ДМС, який припинив діяльність або тимчасово не здійснює свої повноваження, територіальний підрозділ ДМС, до якого подано заяву, проводить процедуру встановлення особи відповідно до розділу VIII цього Тимчасового порядку.

Перевірки, зазначені в пунктах 3, 4 цього розділу, здійснюються шляхом направлення запитів засобами поштового або фельд`єгерського зв`язку.

Надсилання запитів здійснюється не пізніше одного робочого дня з дня подання заяви. Строк надання відповідей не повинен перевищувати трьох робочих днів з дня надходження запитів.

Рішення про оформлення паспорта приймається територіальним підрозділом ДМС за результатами проведених перевірок.

Відповідно до п.4 Розділу ХІ Тимчасового порядку №456, паспорт визнається недійсним, вилучається, анулюється та знищується у разі:

1) якщо його обмінюють у зв`язку зі зміною прізвища, імені та по батькові, дати та/або місця народження;

2) установлення розбіжностей у записах (невідповідність записів, зроблених у паспорті, записам в інших документах);

3) непридатності паспорта для користування згідно з підпунктом 3 пункту 1 розділу IV цього Тимчасового порядку;

4) припинення громадянства України або скасування рішення про громадянство України;

5) заявлення паспорта втраченим або викраденим та прийняття рішення про оформлення нового паспорта;

6) смерті особи, якій було видано паспорт;

7) зіпсуття бланка паспорта під час його оформлення;

8) оформлення паспорта з порушенням вимог законодавства України.

Недійсні паспорти анулюються шляхом пробивання наскрізь кожного аркуша, обкладинки та машинозчитувальної зони (за наявності) не менше ніж двома отворами, після чого знищуються.

У графі Службові відмітки заяви про видачу паспорта, який підлягає знищенню, зазначаються дата та підстави його знищення, після чого заява вилучається з діючої картотеки і поміщається до архівної картотеки.

Якщо паспорт, який підлягає знищенню, видавався територіальним підрозділом МВС, іншим територіальним підрозділом ДМС, до цього територіального підрозділу надсилається повідомлення про знищення паспорта.

У випадках знищення паспортів, зіпсованих під час заповнення, у Книзі обліку проставляється відмітка про псування паспорта із зазначенням номера і дати затвердження акта про знищення недійсних (зіпсованих бланків) паспортів за формою, наведеною в додатку 17 до цього Тимчасового порядку, а до графи 1 вклеюється вирізка з бланка паспорта, де зазначено серію і номер паспорта.

Знищення недійсних паспортів здійснюється шляхом їх подрібнення та/або спалення не рідше одного разу на місяць комісією у складі не менше трьох посадових осіб територіального органу та відповідного територіального підрозділу ДМС, про що складається акт про знищення недійсних (зіпсованих бланків) паспортів у двох примірниках.

До знищення паспортів комісія перевіряє внесення до графи Службові відмітки заяв та відомчої інформаційної системи ДМС відміток про знищення кожного з них, а також надсилання повідомлень про це у випадках, коли паспорти, що знищуються, видавалися іншими територіальними підрозділами ДМС.

В актах про знищення недійсних (зіпсованих бланків) паспортів зазначаються серії, номери недійсних паспортів та наклеюються вирізки з бланків паспортів, де зазначено серію і номер паспорта, прізвища та ініціали громадян, а також відомості про те, ким і коли було видано паспорти та причини знищення. Акти про знищення недійсних (зіпсованих бланків) паспортів підписуються членами комісії та затверджуються головою комісії.

З аналізу норм права вбачається, що підставою для вчинення дій, спрямованих на видачу паспорта замість утраченого або викраденого, є відповідна заява особи, згідно додатку 5 до Тимчасового порядку №456 та додані до неї необхідні документи, подані до територіального підрозділу ДМС в установленому порядку.

Судом досліджено матеріали справи та встановлено, що позивачем при зверненні до відповідача з заявою при (обмін) видачу паспорта у вигляді книжечки не було надано: заява встановленого зразка, дві (три - у разі одержання паспорта, який обмінюється в іншому територіальному підрозділі ДМС) фотокартки розміром 3,5 x 4,5 см; платіжний документ з відміткою банку про сплату державного мита (у разі обміну паспорта у зв`язку із непридатністю для користування) або оригінал документа про звільнення від його сплати.

Отже, позивачем не дотримано порядку подання документів для видання повторно паспорту громадянина України у вигляді книжечки.

Відтак, судом встановлено, що позивач звернувся до територіального підрозділу ДМС з заявою довільної форми без додавання документів, визначених Тимчасовим порядком №456.

Так, відповідно до частини 1 статті 20 Закону України Про звернення громадян від 02.10.1996 року № 393/96-ВР звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п`ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п`яти днів.

Відтак, суд дійшов висновку про те, що відповідачем рішення про видачу паспорта по суті не приймалося, а лист Краматорського міського відділу Головного управління ДМС України в Донецькій області від 11 лютого 2021 року №В-59/6/1443-21 має роз`яснювальний характер та не тягне для позивача правових наслідків.

Звернення позивача розглянуто відповідачем у передбачений Законом України «Про звернення громадян» строк.

Суд звертає увагу, що під час розгляду справи позивачем не надано доказів, які б свідчили про звернення до територіального підрозділу ДМС із заявою про обмін пошкодженого паспорту у вигляді ІD-картки на паспорт зразка 1994 року у вигляді паспортної книжечки, та до заяви були додані необхідні документи для обміну паспорта (у тому числі пошкоджений паспорт), визначених Порядком № 456.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що позивач не звертався до територіального підрозділу ДМС з заявою встановленого зразка про обмін паспорту замість пошкодженого.

Водночас, до поданої заяви довільної форми від 11 лютого 2021 року не було додано документів, необхідних для обміну паспорту (у тому числі для вклеювання фотокартки), тому у суду відсутні підставі для визнання протиправними дії Гловного управління Державної міграційної служби України в Донецькій області щодо відмови у видачі ОСОБА_1 паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року №2503-ХІІ та зобов`язання Гловного управління Державної міграційної служби України в Донецькій області оформити та видати ОСОБА_1 паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року №2503-ХІІ.

При цьому, посилання позивача на постанову Великої Палати Верховного Суду по справі № 806/3265/17 (провадження Пз/9901/2/18) від 19 вересня 2018 року, судом не береться до уваги, оскільки не може слугувати підставою для видання позивачу по даній справі паспорту громадянина України, який не втрачено.

У той же час, суд звертає увагу позивача на постанову Верховного Суду від 31 серпня 2020 року по справі № 260/1364/18, у якій зазначено, що реалізація волевиявлення особи на отримання паспорта або вклеювання фотокартки при досягненні віку 25 або 45 років особи, на ім`я якої оформлений паспорт, здійснювалась і здійснюється шляхом подання заяви-анкети до компетентного органу разом із об`єктивно необхідними для цього документами.

Враховуючи вищевикладене, суд звертає увагу позивача, що останній не позбавлений права звернутися до відповідача з заявою на отримання паспорту у формі книжечки при цьому подання всіх необхідних документів при обміні паспорту у разі його непридатності для використання.

Крім цього, суд зазначає, що позивачем ані у вказаній заяві, ані у позовній заяві не наведено мотивування зазначення у заяві про обмін паспорта того, що він "категорично проти повторної обробки його персональних даних" та про яку повторну обробку йде мова.

Суд зазначає про те, що позивач продовжує мати паспорт у вигляді ІD-картки.

Отже, персональні дані позивача знаходяться у Єдиному державному демографічному реєстрі, йому було сформовано (присвоєно) унікальний номер запису у Реєстрі (УНЗР).

Доказів звернення позивача до відповідача чи до суду з вимогами про вилучення вказаних даних та раніше сформованого (присвоєного) унікального номеру запису у Реєстрі (УНЗР), без відцифрованого підпису, вилучити раніше відцифрований підпис, без відцифрованого образу обличчя, а також вилучити раніше відцифрований образ обличчя, без відцифрованих відбитків пальців рук, вилучити раніше відцифровані пальці рук, без використання будь - яких засобів Єдиного державного демографічного реєстру, не надано.

Отже, сама по собі видача позивачу паспорта громадянина України у формі книжечки не призведе до вилучення вказаної персональної інформації, а її вилучення та не надання згоди на її використання/обробку є одним з мотивів відмови від паспорта громадянина України у вигляді ІD-картки за релігійними переконаннями.

Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо.

Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

За таких обставин, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, на підставі наданих сторонами доказів, з урахуванням встановлених фактів, суд дійшов висновку, що адміністративний позов є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. 139 КАС України, враховуючи відмову у задоволенні позовних вимог, судові витрати, понесені позивачем, відшкодуванню не підлягають.

Керуючись Конституцією України, Законом України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус», Положенням про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-ХІІ, постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 302 «Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України», Кодексом адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби у Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити повністю.

Повне судове рішення складене 14 травня 2021 року.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Приймаючи до уваги прийняття даного рішення у порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя С.І. Бабіч