Рішення № 97587609, 14.05.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 травня 2021 р. Справа№200/4205/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Бабіча С.І., розглянувши у порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Великоновосілківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправним та скасування рішення і зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Великоновосілківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (далі – відповідач), у якому просив суд:

- визнати приправним та скасувати рішення відповідача б/н від 10 лютого 2021 року про відмову в призначенні пенсії із зниженням пенсійного віку позивачу;

- зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву позивача № 421 від 05.02.2021 року про призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-ІV від 09.07.2003 року, зарахувавши до пільгового стажу за Списком № 1 періоди роботи з 19.10.1989 року по 31.03.1997 року в «Управлінні по монтажу, демонтажу та ремонту гірничошахтного обладнення» Виробничого об`єднання «Селидіввугілля».

Позовні вимоги мотивовані тим, що рішенням відповідача № б/н від 10 лютого 2021 року позивачу було відмовлено у призначенні пенсії зі зниженням пенсійного віку, у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу на підземних роботах для призначення пенсії.

Позивач зазначає, що така відмова обґрунтована тим, що відповідач не врахував до його пільгового стажу за Списком №1 період роботи в «Управлінні по монтажу, демонтажу та ремонту гірничошахтного обладнання» з 19.10.1989 року по 31.03.1997 року, оскільки надана пільгова довідка видана більш раньою датою і потребує перевірки, а довідки про підземні спуски не відповідають вимогам Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року №637.

Позивач зазначає, що на час звернення до відповідача із заявою про призначення пенсії досяг 53 років, маєбільш ніж 35 років страхового стажу роботи та 7 років 5 місяці 13 днів стажу роботи за Списком № 1, що достатньо для призначення пенсії із зменшеням пенсійного віку, відповідно до п.1 ч.2 ст.114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”.

Позивач вважає, що має право на відповідну пенсію, не згоден з рішенням відповідача, вважає його незаконним та таким, що порушує його конституційні права.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував, надав письмовий відзив на позовну заяву, відповідно до якого, серед іншого, зазначив, що записи в трудовій книжці не завжди відображають характер роботи з особливо шкідливими умовами праці, то органами Пенсійного фонду приймаються уточнюючі довідки, в яких зазначається характер такої роботи.

Вказує, що право особи на призначення пільгової пенсії згідно зі статтею 114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” має бути підтверджене як пенсіонером (особистими документами), так і підприємством, на якому особа працювала на роботах, віднесених до Списків № 1 або № 2, і необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт за Списком № 1 або № 2. Відсутність підтвердження цих обставин не породжує виникнення права на зарахування пільгового стажу та призначення пенсії на пільгових умовах.

Відповідач зазначає, що, довідки про стаж роботи позивача від 09.06.2020 року № 1-87, від 02.07.2020 року № 26/242, від 25.06.2020 року № 04-14/1668 та від 25.06.2020 року № 04-14/1669 не можуть бути враховані при призначенні пенсії, оскільки вони складені за формою, що не відповідає Додатку № 5 до Порядку. Довідка від 07.04.1997 року № б/н теж не відповідає вимогам Порядку.

При цьому, відповідач вказує, що згідно матеріалів пенсійної справи Управління по монтажу, демонтажу та ремонту гірничошахтного обладнання виробничого об`єднання “Селидіввугілля» ліквідовано. Правонаступником вказаного підприємства є Шахта «Гірник» (ш/у «Курахівське»). Постановою правління Пенсійного фонду України від 10.11.2006 року № 18-1 затверджено Порядок підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу для призначення пенсії, який визначає процедуру підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу роботи, зокрема, для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлену для окремої категорії працівників, у разі ліквідації підприємства, установи, організації без визначення правонаступника.

Оскільки на сьогоднішній день Шахта «Гірник» (ш/у «Курахівське») є діючим підприємством, комісією з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах та за вислугу років при ГУ ПФУ в Донецькій області повернуто документи позивачу, подані для підтвердження пільгового стажу та відповідно до наданих разом з заявою про призначення пенсії документів, індивідуальних відомостей про застраховану особу, позивач має 35 років 10 місяців 12 днів страхового стажу роботи. Пільговий стаж станом на дату прийняття рішення про відмову в призначенні пенсії не підтверджено взагалі.

Відповідач вважає, що приймаючи рішення про відмову в призначенні пенсії діяв в межах наданих йому законами та нормативно - правовими актами та не порушив вимоги чинного законодавства.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 14 квітня 2021 року відкрито провадження у даній адміністративній справі та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

З огляду на вищевикладене, суд вважає за можливе розглянути дану справу на підставі наявних у суду матеріалів та прийняти дане рішення у порядку письмового провадження.

Дослідивши наявні у справі докази, повно і всебічно встановивши всі її обставини, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог, з огляду на таке.

Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується копією паспорта серії НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , місцепроживання: АДРЕСА_1 (а.с. 7-9).

Відповідач, Великоновосілківське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області, код ЄДРПОУ 42171290, місцезнаходження: вул. Центральна, буд. 103, смт. Велика Новосілка, Донецька область, 85500 є органом державної влади, про що вказано у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (https://usr.minjust.gov.ua/ua/freesearch).

З матеріалів справи судом встановлено, що 05.11.2020 року позивач через вебпортал Пенсійного фонду України, звернувся до Великоновосілківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, згідно Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 року № 1058-ІV (а.с. 59).

До заяви про призначення пенсії позивачем були надані наступні документи:

- довідку про присвоєння ідентифікаційного номеру № НОМЕР_3 ;

- заяву про призначення пенсії № 3865;

- паспрот № 743406;

- трудову книжку № 5928706;

- анкету опитування б/н;

- військовий квиток № НОМЕР_4 ;

- диплом (свідоцтво, атестат) про навчання № НОМЕР_5 ;

- довідку про заробітну плату за період страхового стажу до 01.07.2000 року № 66-113;

- довідку про зміну назви організації № 04-14-1669;

- довідки, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років установлені для окремих категорій працівників б/н;

- документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудвої книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637 - № 18,14/4-23/822, № 1-8, № 26/242, № 04-14/1668;

- інші документи № 66-113/1, № 280, № 5 (а.с. 60).

За наслідком розгляду поданої заяви та доданих до неї документів відповідачем було прийнято рішення № 3865 від 06 листопада 2020 року про відмову в призначені пенсії позивачу відповідно до п. 1 ст. ч. 2 ст. 114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, з посиланням на відсутність необхідного страхового стажу роботи.

Зі спірного рішення видно, що період навчання з 01.09.1984 року по 12.10.1985 року враховано до страхового стажу роботи згідно диплому від 01.03.1989 року серії МТ № 787801.

Періоди проходження військової служби з 13.10.1985 року по 13.11.1987 року враховано до страхового стажу роботи згідно військового квитка від 13.10.1985 року серії НОМЕР_6 .

Періоди роботи з 14.08.1989 року по 31.03.1997 року, з 07.08.1997 року по 31.12.2001 року, з 01.01.2002 року по 31.12.2003 року враховано до страхового стажу згідно трудової книжки від 02.11.1990 року серії НОМЕР_7 .

Періоди роботи з 01.01.2004 року по 31.01.2008 року, з 01.02.2008 року по 17.08.2008 року, з 01.07.2008 року по 31.07.2008 року, з13.08.2008 року по 30.09.2020 року враховано до страхового стажу згідно даних в Індивідуальних відомостях про застраховану особу (Форма ОК-5).

Вказано, що надана заявником довідка від 07.04.1997 року без номеру не може бути врахована при призначенні пенсії, оскільки вона видана більш раньою датою і потребує перевірки, що передбачено п. 3 ст. 44 Закону України № 1058

Зазначено, що розглянувши архівну довідку від 20.05.2020 року № 66-113 і витяг з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України по ЄДРПОУ 5515536, встановлено, що управлінняя по монтажу, демонтажу та ремонту гірничого обладнання «Селидіввугілля» ліквідовано. Тому період пільгової роботи з 17.01.1990 по 31.03.1997 року може бути підтверджений у разі надходження акту перевірки і надання усіх необхідних документів для направлення на Комісію або в трудовому порядку.

Згідно наданих документів та індивідуальних відомостей про застраховану особу ОСОБА_1 має 35 років 7 місяців 12 днів страхового стажу роботи.

За таких обставин вирішено відмовити « ОСОБА_2 » у призначенні пенсії за віком згідно п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне срахування», оскільки немає необхідного пільгового стажу роботи(а.с. 86-87).

05 лютого 2021 року позивач повторно звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком згідно п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове деражавне пенсійне страхування» № 1058-ІV від 09.07.2003 року.

До заяви про призначення пенсії позивачем були надані наступні документи: заяву, паспрот і ІПН, трудову книжку, війьковий квиток, диплом, довідки про стаж від 09.06.2020 року за № 1-87, від 02.07.2020 року за № 26/242, від 25.06.2020 року за № 04-14/1668, від 07.04.1997 року б/н, копію наказу про звільнення, витяг з Єдиного реєтру підприємств та організацій України, архівну довідку про заробітну плату від 20.05.2020 року за 66-113.

За наслідком розгляду поданої заяви та доданих до неї документів відповідачем було прийнято рішення № б/н від 10 лютого 2021 року про відмову в призначені пенсії позивачу відповідно до п. 1 ст. ч. 2 ст. 114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, з посиланням на відсутність необхідного страхового стажу роботи.

Зі спірного рішення видно, що період навчання з 01.09.1984 року по 12.10.1985 року враховано до страхового стажу роботи згідно диплому від 01.03.1989 року серії МТ № 787801.

Періоди проходження військової служби з 13.10.1985 року по 13.11.1987 року враховано до страхового стажу роботи згідно військового квитка від 13.10.1985 року серії НОМЕР_6 .

Періоди роботи з 14.08.1989 року по 31.03.1997 року, з 07.08.1997 року по 31.12.2001 року, з 01.01.2002 року по 31.12.2003 року враховано до страхового стажу згідно трудової книжки від 02.11.1990 року серії НОМЕР_7 .

Періоди роботи з 01.01.2004 року по 31.01.2008 року, з 01.02.2008 року по 17.08.2008 року, з 01.07.2008 року по 31.07.2008 року, з13.08.2008 року по 30.09.2020 року враховано до страхового стау згідно даних в Індивідуальних відомостях про застраховану особу (Форма ОК-5).

Вказано, що довідка від 07.04.1997 року б/н не може бути врахована при призначенні пенсії, оскільки вона видана більш раньою датою і потребує перевірки, що передбачено п. 3 ст. 44 Закону України № 1058

Зазначено, довідки про стаж роботи від 09.06.2020 року № 1-87, від 02.07.2020 року за № 26/242, відд 25.06.2020 року за № 04-14/1668, від 25.06.2020 року за № 04-14/1669 не можуть бути враховані при призначенні пенсії, оскільки вони не відповідають вимогам п. 20 Порядку № 637.

Також вказано, що розгянувши архівну довідку від 20.05.2020 року № 66-113 і витяг з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України по ЄДРПОУ 5515536, встановлено, що управлінняя по монтажу, демонтажу та ремонту гірничого обладнання «Селидіввугілля» ліквідовано.

21.01.2021 року за № 0575-06-9/855 документи були направлені на Комісію з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років. У разі надходження рішення Комісії право на призначення пенсії буде переглянуто додатково.

Згідно наданих документів та індивідуальних відомостей про застраховану особу ОСОБА_1 має 35 років 10 місяців 12 днів страхового стажу роботи. Пільговий стаж на 10.02.2021 року не підтверджено.

За таких обставин відмовлено ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком згідно п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне срахування», очкільки немає необхідного пільгового стажу роботи.

Зазначено, що відповідно до наданих документів та чинного законодавства ОСОБА_1 буде мати право на призначення пенсії за віком згідно ст. 26 Закоку України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у 60 років, тобто з 14.08.2027 року (а.с.13-15).

Інших підстав обґрунтування спірне рішення відповідача не містить, що виключає право відповідача посилатись у своїх запереченнях на інші обставини та інше обґрунтування підстав його прийняття.

Суд зазначає, що відповідно до записів у трудовій книжці позивача серії НОМЕР_7 , позивач у спірні періоди:

- з 14.08.1989 року прийнятий до Управління по монтажу, демонтажу та ремонту гірничошахтного обладнання» Виробничого об`єднання «Селидіввугілля» учнем слюсаря-ремонтника на дільницю підсбного виробництва до початку занять в УКК (наказ № 124-к выд 11.07.1989 року);

- з 19.10.1989 року направлений на теоретичне навчання по професії гроз в УКК в/о «Селидіввугілля» з відривом від виробництва (наказ № 159-к від 16.09.1989 року);

- з 28.11.1989 року направлений на гірничомонтажну дільницю № 1 для проходження в робничої практики (наказ № 289 від 29.11.1990 року);

- з 17.01.1990 року переведений гірником очисного забою ІV розряду та направлений на гірничомонтажну дільницю № 1 (наказ № 10-к від 17.01.1990 року);

- з 01.10.1990 року присвоєно V розряд гірника очисного забою (наказ № 207 від 04.10.1990 року);

- з 01.02.1996 року переведений по тій же професії на гірничомонтажну дільницю № 3 (наказ № 8);

- з 31.03.1997 року звільнений, відповідно до п. 1 ст. 40 КЗпП України (а.с. 16-20).

Згідно з довідкою від 07.04.1997 року «Управління по монтажу, демонтажу та ремонту гірничошахтного обладнання» Виробничого об`єднання «Селидіввугілля» що уточнює особливий характер роботи або умов праці, необхідного для призначення пільгової пенсії, яка була видана ОСОБА_1 , він працював повний робочий день в шахтоуправлінні «Горняк» виробничого об`єднання «Селидіввугілля» та з 19.10.1989 року по 31.03.1997 року виконував роботи на посадах, що передбачені Списком № 1 (а.с. 23).

Крім того, позивачем були надані довідку про підземні спуски № 04-14/1668 від 25.06.2020 року видану ВП «Шахта «Котляревська» ДП «Селидіввугілля»; довідку про підземні спуски № 26/242 від 02.07.2020 року видану ВП «Шахта 1-3 «Новогродівська» ДП «Селидіввугілля»; довідку про підземні спуски № 1-87 від 09.06.2020 року видану ДП «Шахта ім Д.С. Коротченко», наказ № 280 від 28.06.1995 року про атестацію робочих місць; архівний витяг № 66-113/1 від 20.05.2020 року про атестацію робочих місць (а.с. 25, 27-30, 32).

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає наступне.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Законом України "Про пенсійне забезпечення" від 05 листопада 1991 року № 1788-XII (далі по тексту - Закон № 1788), Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року № 1058 - IV (далі по тексту - Закон № 1058), Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 08 листопада 2005 року № 383 "Про порядок застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах" (далі по тексту - Порядок № 383), Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 "Про затвердження порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення (перерахунку) пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній" (далі по тексту - Порядок № 637) та іншими нормативно - правовими актами.

Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно зі ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян на соціальну захищеність пенсіонерів шляхом встановлення пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум, а також регулярного перегляду їх розмірів у зв`язку із збільшенням розміру мінімального споживчого бюджету і підвищенням ефективності економіки республіки, визначені у Законі України "Про пенсійне забезпечення".

Закон України від 5 листопада 1991 року № 1788-XII "Про пенсійне забезпечення" відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій. Закон спрямований на те, щоб повніше враховувалася суспільно корисна праця як джерело зростання добробуту народу і кожної людини, встановлює єдність умов і норм пенсійного забезпечення робітників, членів колгоспів та інших категорій трудящих. Закон гарантує соціальну захищеність пенсіонерів шляхом встановлення пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум, а також регулярного перегляду їх розмірів у зв`язку із збільшенням розміру мінімального споживчого бюджету і підвищенням ефективності економіки республіки.

Згідно норм статті 1 цього Закону громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Відповідно до положень статті 5 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року № 1058-IV (надалі - Закон № 1058-IV) цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються, зокрема, умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат, порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов`язковим державним пенсійним страхуванням.

Згідно пункту 1 частини 2 статті 114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

За відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацами першим і третім - тринадцятим цього пункту, страхового стажу: з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року - не менше 23 років у чоловіків і не менше 18 років у жінок.

Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону:

чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи;

жінкам - на 1 рік 4 місяці за кожний повний рік такої роботи.

Відповідно до ст. 62 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок), встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Питання призначення пенсій на пільгових умовах згідно зі списками № 1 та № 2 деталізоване у Порядку застосування списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженому наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383 (далі - Порядок № 383).

Пунктом 10 Порядку № 383 визначено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637).

При цьому, пунктами 1, 2 Порядку № 637 передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Згідно з пунктом 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до яких включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Міністерством праці та соціальної політики України та Міністерством фінансів України.

Аналіз наведених положень дає підстави вважати, що право особи на призначення пільгової пенсії згідно має бути підтверджене як пенсіонером (особистими документами), так і підприємством, на якому особа працювала на роботах, віднесених до Списків № 1 або № 2, і необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт за Списком № 1 або № 2.

Відсутність підтвердження цих обставин не породжує виникнення права на зарахування пільгового стажу та призначення пенсії на пільгових умовах.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 06 грудня 2015 року у справі № 686/19687/14а.

Щодо посилання відповідача, на незарахування до пільгового стажу періодів роботи в Управлінні по монтажу, демонтажу та ремонту гірничошахтного обладнання» Виробничого об`єданння «Селидіввугілля» з 19.10.1989 року по 31.03.1997 року, суд зазначає наступне.

Згідно з п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року №637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Відповідно до п. 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 р. № 637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Аналіз зазначених нормативно-правових актів свідчить про те, що надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 20 лютого 2018 року у справі № 234/13910/17 та від 7 березня 2018 року у справі №233/2084/17.

За приписами статті 8 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини.

У рішенні від 08 липня 2004 року у справі “Ілашку та інші проти Молдови та Росії”, ЄСПЛ, задовольняючи позов щодо Молдови, визнав, що Уряд Молдови, який є єдиним законним Урядом Республіки Молдова за міжнародним правом, не здійснював влади над частиною своєї території, яка перебуває під ефективним контролем “Молдавської Республіки Придністров`я”. Однак, навіть за відсутності ефективного контролю над Придністровським регіоном, Молдова все ж таки має позитивне зобов`язання за статтею 1 Конвенції вжити заходів, у рамках своєї влади та відповідно до міжнародного права, для захисту гарантованих Конвенцією прав заявників.

Враховуючи, що рішення ЄСПЛ є джерелом права та обов`язковими для виконання Україною відповідно до статті 46 Конвенції, суди при розгляді справ зобов`язані враховувати практику ЄСПЛ, у тому числі і рішення в справах “Пічкур проти України”, “Ілашку та інші проти Молдови та Росії” як джерело права відповідно до статті 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини”. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 6 жовтня 2015 року у справі № 816/4505/14, та в силу статті 6 КАС України враховується судом при розгляді даної справи.

Пунктом 3 Порядку № 383 встановлено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.

Згідно з пунктом 10 Порядку 383, для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку.

Таким чином, довідка уточнюючого характеру може бути основним доказом підтвердження пільгового стажу в період роботи на відповідних посадах або за професіями лише в тих випадках, коли відсутня трудова книжка або відсутні відповідні записи у трудовій книжці та в тих випадках, коли такий пільговий стаж виник до 21 серпня 1992 року.

З огляду на вищевикладене, уточнююча довідка може бути основним доказом підтвердження пільгового стажу в період роботи на відповідних посадах або за професіями в тих випадках, коли відсутня трудова книжка або відсутні відповідні записи в трудовій книжці. Після 21 серпня 1992 року основними документами, які підтверджують пільговий стаж - період роботи на відповідних посадах або за професіями, які включені до Списків, є трудова книжка та документи, що підтверджують проведення атестації робочих місць за умовами праці.

Суд зазначає, що трудова книжка позивача містить належним чином здійснені записи щодо роботи позивача на підприємстві у спірні періоди. Наведені записи трудової книжки про роботу позивача за вказані періоди свідчать про зайнятість останнього за відповідними посадами, які дають права для призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Записи про спірний період роботи засвідчений відповідними печатками підприємства і дефектів їх вчинення не мають.

Крім того, до Списку № 1 виробництв, цехів, професій і посад з важкими умовами праці, роботи в яких надає право на пенсію на пільгових умовах і у пільгових розмірах, затвердженого постановами Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року №1173, постановою Ради Міністрів СРСР від 26 січня 1991 року № 10, постановами КМУ № 162 від 11.03.94 р. та № 36 від 16.01.03 р. (далі - Список №1), який діяв у відповідні періоди роботи позивача, були включені посади (професії) на яких працював позивач.

Не дивлячись на те, що, як вказано вище, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, у довідці від 07.04.1997 року (а.с. 23) про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній вказано, що робота позивача передбачена Списком № 1 та було проведено відповідну атестацію робочих (а.с. 29-30).

Щодо неврахування зазначених документів при призначенні пенсії на пільгових умовах, суд вважає за необхідне зазначити про наступне.

Відповідно до частини третьої статті 44 Закону № 1058-ІV органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.

Однак, як зазначив відповідач, провести перевірку достовірності документів не має можливості, тому що надана пільгова довідка видана більш раньою датою і потребує перевірки, а довідки про підземні спуски не відповідають вимогами Порядку підтвердження наявного трудвого стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637.

На підставі пункту 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25 листопада 2005 року, в редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року №13-1 (надалі - Порядок № 22-1) при прийманні документів орган, що призначає пенсію перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).

Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Згідно норм пункту 4.7 Порядку № 22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

З аналізу наведених норм видно, що у зв`язку зі зверненням позивача щодо призначення пенсії за віком пенсійний орган зобов`язаний перевірити, зокрема, чи має заявник стаж роботи, якими документами це підтверджується.

У разі прийняття рішення про відмову в призначенні пенсії пенсійний орган повідомляє про це заявника із зазначає причини відмови.

У свою чергу предметом доказування у даній справі є встановлення, зокрема того, чи діяв відповідач обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

У даному випадку позивач не може бути позбавлений свого права на пенсійне забезпечення, через те, відповідач не має можливості провести перевірку первинних документів позивача.

Крім цього, у рішенні від 08 липня 2004 року у справі "Ілашку та інші проти Молдови та Росії", ЄСПЛ, задовольняючи позов щодо Молдови, визнав, що Уряд Молдови, який є єдиним законним Урядом Республіки Молдова за міжнародним правом, не здійснював влади над частиною своєї території, яка перебуває під ефективним контролем "Молдавської Республіки Придністров`я". Однак, навіть за відсутності ефективного контролю над Придністровським регіоном, Молдова все ж таки має позитивне зобов`язання за статтею 1 Конвенції вжити заходів, у рамках своєї влади та відповідно до міжнародного права, для захисту гарантованих Конвенцією прав заявників.

Враховуючи, що рішення ЄСПЛ є джерелом права та обов`язковими для виконання Україною відповідно до статті 46 Конвенції, суди при розгляді справ зобов`язані враховувати практику ЄСПЛ, у тому числі і рішення в справах "Пічкур проти України", "Ілашку та інші проти Молдови та Росії" як джерело права відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини".

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 6 жовтня 2015 року у справі № 816/4505/14, та в силу статті 6 КАС України враховується судом при розгляді даної справи.

Як вже зазначалось, відповідно до ст. 62 Закону України Про пенсійне забезпечення основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Проте законодавець визначає, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників, що передбачено Порядком № 637

З аналізу вищезазначених положень видно, що спеціальний стаж позивача може бути зараховано на підставі відомостей зазначених у трудовій книжці, відповідно до довідки, що підтверджує пільговий характер робіт та на підставі відомостей наявних в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Судом з наданих позивачем трудової книжки та з матеріалів пенсійної справи (довідка про підтвердження трудового стажу, довідка про атестацію робочих місць) встановлено, що позивач працював на посадах, передбачених Списком № 1.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Загальної Декларації прав людини, п.4 ч.1 Європейської Соціальної хартії та ч. 3 ст. 46 Конституції України кожна особа похилого віку має право на справедливу і задовільну винагороду, соціальний захист, за роки важкої праці та шкідливих робіт, - яка є основним джерелом існування для них самих та їхніх сімей.

З огляду на вищевикладене, суд приходить висновку, що Великоновосілківське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області неправомірно не зарахувало до пільгового стажу на підземних роботах період роботи позивача в Управлінні по монтажу, демонтажу та ремонту гірничошахтного обладнання» Виробничого об`єднання «Селидіввугілля» з 19.10.1989 року по 31.03.1997 рік на посадах, що передбачені Списком № 1.

Згідно ч. 1, 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Проаналізувавши матеріали справи, суд зазначає, що спірні рішення відповідача про відмову у призначенні пенсії позивачу від 06 листопада 2020 року № 3865 та від 10 лютого 2021 року, прийняті без повного з`ясування усіх обставин справи та дослідження не в повному обсязі документів наданих позивачем при зверненні з заявою про призначення пенсії, у зв`язку з чим підлягають скасуванню.

Щодо вимог позивача про зобов`язання відповідача зарахувати позивачу пільговий стаж за певні періоди, суд зазначає наступне.

Частиною 5 статті 245 КАС України передбачено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті (визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії), суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Отже, правовідносини щодо призначення пенсії та здійснення нарахування та виплати пенсії позивачу відносяться до виключної компетенції працівників Пенсійного фонду України, та є їх дискреційними повноваженнями і суд, захищаючи права та свободи особи, не може перебирати на себе функції інших органів державної влади, та втручатися в делеговані повноваження.

До того, ж у позовній заяві відсутні вимоги про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною.

Суд зазначає, що ним надано правову оцінку, відповідно до якої позивач має необхідний пільговий стаж, що дає йому право на призначення пенсії на пільгових умовах за Списком № 1.

Згідно ч. 2 ст. 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина від порушень з боку суб`єкта владних повноважень.

Враховуючи викладене, з метою повного та ефективного захисту та відновлення порушених прав позивача, суд вважає за необхідне визнати протиправними та скасувати рішення відповідача № 3865 від 06 листопада 2020 року та від 10 лютого 2021 року про відмову в призначенні пенсії позивачу, а також зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву позивача № 421 від 05.02.2021 року про призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку відповідно до п.1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-ІV від 09.07.2003 року, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у даному рішенні про те, що підлягають зарахуванню до пільгового стажу позивача за списком № 1 період його роботи з 19.10.1989 року по 31.03.1997 року в Управлінні по монтажу, демонтажу та ремонту гірничошахтного обладнання Виробничого об`єднання «Селидіввугілля».

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, сплачена позивачем сума судового збору у розмірі 908,00 грн. підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись Конституцією України, Законами України “Про пенсійне забезпечення”, “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, “Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України”, Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 08 листопада 2005 року № 383 “Про порядок застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах”, Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 “Про затвердження порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення (перерахунку) пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній”, Кодексом адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Великоновосілківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправним та скасування рішення і зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати рішення Великоновосілківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області № 3865 від 06 листопада 2020 року та від 10 лютого 2021 року про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 .

Зобов`язати Великоновосілківське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області (код ЄДРПОУ 42171290, місцезнаходження: вул. Центральна, буд. 103, смт. Велика Новосілка, Донецька область, 85500) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , місцепроживання: АДРЕСА_1 ) № 421 від 05.02.2021 року про призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку відповідно до п.1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-ІV від 09.07.2003 року, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у даному рішенні про те, що підлягають зарахуванню до пільгового стажу ОСОБА_1 за списком № 1 період його роботи з 19.10.1989 року по 31.03.1997 року в Управлінні по монтажу, демонтажу та ремонту гірничошахтного обладнання Виробничого об`єднання «Селидіввугілля».

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , місцепроживання: АДРЕСА_1 ) судовий збір в розмірі 908,00 (дев`ятсот вісім) гривень за рахунок бюджетних асигнувань Великоновосілківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (код ЄДРПОУ 42171290, місцезнаходження: вул. Центральна, буд. 103, смт. Велика Новосілка, Донецька область, 85500).

У задоволенні іншої частини вимог - відмовити.

Повне судове рішення складене 14 травня 2021 року.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Приймаючи до уваги прийняття даного рішення у порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя С.І. Бабіч