Ухвала суду № 97587608, 11.06.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

11 червня 2021 р. Справа №200/5055/19-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Загацька Т.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 подану в порядку ст.ст.382,383 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протизаконними та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із заявою в порядку ст.ст.382,383 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України), в якій зазначив, що рішенням №43 від 01.10.2020 Головне управління Пенсійного фонду України Донецької області безумовно відмовляє в проведенні і виплати індексації пенсії всупереч рішенню суду по справі №200/5055/19-а. Вказав, що 15.10.2020, тобто через 15 днів після прийняття рішення №43 від 01.10.2020, повідомлено, що відповідачу потрібен час для вивчення питання щодо відновлення виплати індексації пенсії. Відповідач письмово повідомляє, що рішення суду по справі №200/5055/19-а буде виконане, але після отримання роз`яснення з Пенсійного фонду України щодо механізму виконання судового рішення. А в своїх запитах до Пенсійного Фонду України відповідач навіть не згадує про виділення коштів для виплати заборгованості суми індексації пенсії. З вказаним рішенням погодитися не може, вважає невиконання рішення суду відповідачем таким, що порушує його конституційні права. У зв`язку з наведеним, звернувся до суду із заявою в порядку ст.ст.382,383 КАС України, в якій просить:

1) признати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області №43 від 01.10.2020 про відмову проведення і виплати індексації пенсії з 01.05.2018 в супереч рішення Донецького окружного адміністративного суду від 31.05.2019 по справі №200/5055/19-а;

2) признати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного Фонду України в Донецькій області, як відповідача, щодо виплати заборгованості пенсії за вислугу років з 01.01.2016 без нарахування компенсації виплаченої суми заборгованості в розмірі 67903 грн. 53 коп. і індексації пенсії з 01.05.2018 згідно рішенню Донецького окружного адміністративного суду від 31.05.2019 по справі №200/5055/19-а, яке набрало законної сили 27.08.2019;

3) зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області подати до суду у строк одного місяця письмовий звіт про виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 31.05.2019 по справі №200/5055/19-а в повному обсязі, копію звіту направити на ім`я позивача;

4) за наслідками розгляду письмового звіту накласти штраф на начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області ОСОБА_2 .

Від представника Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на адресу суду надійшов відзив на заяву позивача, в якому зазначено, що на виконання рішення суду Головним управлінням розпорядженням від 12.09.2019 здійснено позивачу перерахунок пенсії за вислугою років з 01.01.2016, застосувавши основний розмір пенсії 90% від грошового забезпечення та сформовано розмір доплати за рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 31.05.2019 у справі №200/5055/19-а у загальній сумі 67903 гривні 53 копійки. 16.04.2021 виплачена сума доплати за вказаним рішенням у загальній сумі 67903 гривні 53 копійки на картковий рахунок позивача, відкритий в ПАТ «Ощадбанк», що підтверджується витягом з електронної пенсійної справи. Також, на виконання рішення суду Головним управлінням розглянуто питання щодо нарахування та виплати позивачу індексації пенсії та рішенням від 01.10.2020 №43 повідомлено позивача про те, що для проведення індексації пенсії згідно Порядку №1078 з 01.05.2018 законних підстав не має, оскільки відсутній необхідний комплекс умов та законодавче обґрунтування для нарахування такої індексації. Вказано, що оскільки сума підвищення після перерахунку пенсії позивача становить 1420 гривень 97 копійок, що є більшим ніж 387 гривень 83 копійки (фіксована індексація) підстави для збереження фіксованої індексації відсутні. Щодо нарахування та виплати компенсації втрати частини доходів, слід зазначити, що вказане питання не було предметом розгляду справи №200/5055/19-а, а тому вимоги позивача, викладені в заяві від 31.05.2021 є безпідставними.

Крім того, позивачем разом з заявою поданою в порядку ст.ст.382,383 КАС України було надано суду клопотання про витребування від Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області оригінали листування між Головним управлінням Пенсійного Фонду України в Донецькій області і Пенсійним фондом України за період з вересня 2019 року по квітень 2021 року щодо виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду по справі №200/5055/19-а та оригінали письмових клопотань до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень Донецькій області про закриття виконавчих проваджень №60161366, №60161461, відкритих 26.09.2019 по справі №200/5055/19-а, як фактично виконаних.

Згідно ч.ч.1-3 ст.80 КАС України, учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 79 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї. У клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу. Про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.

Оскільки зміст клопотання позивача не відповідає вимогам, встановленим ст.80 КАС України, а саме, заявником необґрунтовано необхідність витребування таких доказів, не визначено, які підстави завадили позивачу отримати їх самостійно, то відсутні підстави для задоволення клопотання про витребування доказів у даній справі.

Дослідивши матеріали заяви ОСОБА_1 поданої в порядку ст.ст.382,383 КАС України в адміністративній справі №200/5055/19-а, суд встановив наступне.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 31.05.2019 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про признання дій протизаконними та зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, які полягають у безпідставному зменшені ОСОБА_1 при перерахунку пенсії за вислугою років згідно Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, основного розміру пенсії до 70 відсотків. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо невиплати ОСОБА_1 індексації пенсії. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію пенсії відповідно до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області при здійснені ОСОБА_1 здійснити перерахунок пенсії за вислугу років з 01 січня 2016 року на підставі Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, застосувати основний розмір пенсії 90 відсотків від грошового забезпечення, та виплатити різницю недоотриманої ОСОБА_1 пенсії з 01 січня 2016 року. У задоволенні позову в іншій частині позовних вимог відмовлено. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь Державного бюджету України судовий збір в розмірі 768,40 грн.

Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 27.08.2019 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області задоволено частково. Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 31.05.2019 у справі №200/5055/19-а змінено. Абзац четвертий резолютивної частини викладено у наступній редакції: Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області розглянути питання щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 індексацію пенсії відповідно до порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 з 01.05.2018. В іншій частині рішення Донецького окружного адміністративного суду від 31.05.2019 у справі №200/5055/19-а залишено без змін.

06.09.2019 Донецьким окружним адміністративним судом було видано виконавчі листи по адміністративній справі №200/5055/19-а.

10.12.2019 позивач звернувся до відповідача з заявою щодо виконання судового рішення по справі №200/5055/19-а.

Листом від 26.12.2019 №5953-9-01 Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повідомило позивача, що доплату до пенсії за період з 27.08.2019 по 30.09.2019 у загальній сумі 1798,77 грн. (249,83 грн. + 1548,94 грн.), виплачено разом з пенсією (6970,23 грн.) у жовтні поточного року на картковий рахунок, відкритий в ПАТ “Ощадбанк”. Доплата пенсії за період з 01.01.2016 по 26.08.2019 у загальній сумі 67903,53 грн. (1548.94 грн. х 43 місяці + 1299,11 грн.) буде виплачуватись у відповідності до Порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 22.08.2018 №649. Стосовно розгляду питання нарахування та виплати індексації пенсії з 01.05.2018 за означеним рішенням суду Головним управлінням 25.09.2019 направлено запит до Пенсійного фонду України для отримання роз`яснення щодо механізму розрахунку та прийняття рішення у нарахуванні та виплаті індексації пенсії за рішенням суду з вказаного періоду. Станом на 24.12.2019 від Пенсійного фонду України до Головного управління не надходило. Додатково повідомлено, що постановою Кабінету Міністрів України від 13.06.2012 №526 “Про внесення змін до Порядку проведення індексації грошових доходів населення” (далі - Постанова №526), що набрала чинності з 21.06.2012, змінено порядок визначення базового місяця для проведення індексації та обробки фіксованої індексації. Згідно п.4.2 Постанови №526 розмір фіксованої індексації не зберігається у разі проведення подальших перерахунків, якщо підвищення призначеного розміру пенсії без врахування фіксованої індексації більше суми фіксованої індексації.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 01.10.2020 №43 відмовлено в перерахунку пенсії за вислугу років ОСОБА_1 , у вказаному рішенні зазначено наступне. Індексація пенсії здійснюється відповідно до ст.64 Закону Україн від 09.04.1992, №2262-Х1І «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон №2262) згідно постанови №1078. Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величні індексу споживчих цін перевищує поріг індексації, який встановлюється розмірі 103%, Індекс споживчих цін обчислюється Держкомстатом і не пізній 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичні виданнях. Відповідно до п.5 Постанови №1078, у разі зростання грошові доходів населення місяці, в якому відбулося підвищення, вважається базові при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення. Індексація грошових доходів, отриманих громадянами за цей місяць не проводиться. Згідно п.4.2 Постановою Кабінету Міністрів України від 13.06.2020 №526 «Про внесення змін до Порядку проведення індексації грошових доходів населення» (далі - Постанова №526) розмір фіксованої індексації зберігається у разі проведення подальших перерахунків, якщо підвищено призначеного розміру пенсії без врахування фіксованої індексації більше суми фіксованої індексації. Після проведення перерахунку відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби та деяким іншим категоріям осіб (далі Постанова №103) для розрахунку індексації пенсії змінено базовий місяць. Враховуючи вищевикладене, для проведення індексації згідно Постанови №1078 та фіксованої індексації у розмірі 387,83 грн. (192,33 грн, + 195,50 грн згідно Постанови №526 з 01.05.2018 (після проведеного перерахунку пенсії відповідно до Постанови №103) підстав немає. З 15.03.2018 згідно постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2018 №141 «Про внесення змін до Порядку проведення індексації грошових доходів населення» внесено зміни до Постанови №1078. Пунктом 2 Постанови №1078 передбачено, що індексація пенсій здійснюється шляхом їх підвищення відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування. ОСОБА_1 отримує пенсію відповідно до Закону №2262. Вирішено: відмовити ОСОБА_1 в проведенні індексації пенсії з квітня 2018 року, відповідно до Постанови №1078 у зв`язку з відсутністю підстав для проведення перерахунку.

Рішенням від 09.12.2020 у справі №200/10244/20-а адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо невиплати ОСОБА_1 заборгованість суми пенсії станом на 31.10.2020 згідно з рішенням Донецького окружного адміністративного суду по справі №200/5055/19-а, що набрало законної сили 27.08.2019. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 08.04.2021 у вказаній справі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області задоволено частково. Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 09.12.2020 у справі №200/10244/20-а скасовано. Провадження у справі №200/10244/20-а за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії закрито. За змістом постанови колегія суддів дійшла висновку, що для захисту порушених прав при виконанні рішення Донецького окружного адміністративного суду від 31.05.2019 у справі №200/5055/19-а позивач має право звернутись до суду із заявою в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши заяву ОСОБА_1 в порядку ст.ст.382,383 КАС України, суд зазначає наступне.

Згідно ст.124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. Суб`єктами, на яких поширюється обов`язковість судових рішень являються всі органи державної влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадові чи службові особи та громадяни.

Статтею 14 КАС України встановлено, що судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Частиною 2 ст.6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України “Про судоустрій і статус суддів” встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до ст.17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Положеннями ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Судове рішення проголошується публічно, але преса і публіка можуть бути не допущені в зал засідань протягом усього судового розгляду або його частини в інтересах моралі, громадського порядку чи національної безпеки в демократичному суспільстві, якщо того вимагають інтереси неповнолітніх або захист приватного життя сторін, або - тією мірою, що визнана судом суворо необхідною, - коли за особливих обставин публічність розгляду може зашкодити інтересам правосуддя.

З аналізу рішень Європейського суду з прав людини (остаточні рішення у справах “Алпатов та інші проти України”, “Робота та інші проти України”, “Варава та інші проти України”, “ПМП “Фея” та інші проти України”), якими було встановлено порушення п.1 ст.6, ст.13 Конвенції та ст.1 Першого протоколу до Конвенції, вбачається однозначна позиція про те, що правосуддя не може вважатися здійсненим доти, доки не виконане судове рішення, а також констатується, що виконання судового рішення, як завершальна стадія судового процесу, за своєю юридичною природою є головною стадією правосуддя, що повністю узгоджується з положеннями ст.129-1 Конституції України.

Отже, обов`язковою складовою судового процесу є фактичне втілення судових присуджень у певні матеріальні блага, яких особа була протиправно позбавлена до отримання судового захисту.

Таким чином, судовий акт, який набрав законної сили, підлягає обов`язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов`язок.

Це означає, що особа, якій належить виконати судовий акт, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому ст.8 Конституції України принципу верховенства права.

Відповідно до ст.370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Згідно зі ст.2 та ч.1 ст.3 Закону України від 05.06.2012 №4901-VI "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є, зокрема, державний орган; державні підприємство, установа, організація.

Виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень, шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Згідно з п.1 ст.7 вказаного Закону, виконання рішень суду про зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за якими є державний орган, державне підприємство, юридична особа, здійснюється в порядку, встановленому Законом України “Про виконавче провадження”, з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.

Зазначені приписи чинного законодавства свідчать, що судовий акт, який набрав законної сили, підлягає обов`язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов`язок.

Це означає, що особа, якій належить виконати судовий акт, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому ст.8 Конституції України принципу верховенства права.

З метою належного захисту прав щодо виконання судових рішень законодавцем нормативно врегульовано питання судового контролю за виконанням рішень в адміністративних справах, зокрема, одним із способів судового контролю є порядок визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень відповідачем на виконання рішення суду, регламентований ст.383 КАС України.

Відповідно до ч.1 ст.383 КАС України, особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Згідно ч.6 ст.383 КАС України за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому ст.249 цього Кодексу.

Таким чином, застосування судом до суб`єкта владних повноважень приписів ст.383 КАС України є можливим у разі встановлення факту невиконання таким суб`єктом владних повноважень дій зобов`язального характеру, визначених рішенням суду на користь особи - позивача, що має бути підтверджено відповідними доказами.

Отже, обов`язок виконати судове рішення виникає з моменту набрання ним законної сили незважаючи на те, чи погоджується учасник справи з висновками суду викладеними в цьому рішенні, яке набрало законної сили.

Судовими рішенням по справі №200/5055/19-а від 31.05.2019 та від 27.08.2019: зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію пенсії відповідно до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078; здійснити перерахунок пенсії за вислугу років з 01.01.2016, на підставі Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, застосувати основний розмір пенсії 90 відсотків від грошового забезпечення, та виплатити різницю недоотриманої ОСОБА_1 пенсії з 01.01.2016 та зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області розглянути питання щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 індексацію пенсії відповідно до порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 з 01.05.2018, відповідно.

Як вбачається з рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 01.10.2020 №43, прийнятого на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 31.05.2019 №200/5055/19-а, враховуючи постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 27.08.2019, ОСОБА_1 відмовлено в проведенні індексації пенсії з квітня 2018 року, відповідно до Постанови №1078 у зв`язку з відсутністю підстав для проведення перерахунку.

Проте, як зазначено вище, постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 27.08.2019 зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області розглянути питання щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 індексацію пенсії відповідно до порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 саме з 01.05.2018.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про те, що відповідачем, на виконання постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 27.08.2019, фактично не вирішено питання з приводу нарахування та виплати індексації пенсії позивачу з 01 травня 2018 року, оскільки відмовлено в проведенні індексації пенсії з квітня 2018 року. Отже, спірне рішення №43 від 01.10.2020 є таким, що порушує права та інтереси позивача.

Щодо вимог заяви позивача про признання протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного Фонду України в Донецькій області, як відповідача, щодо виплати заборгованості пенсії за вислугу років з 01.01.2016 без нарахування компенсації виплаченої суми заборгованості в розмірі 67903 грн. 53 коп. і індексації пенсії з 01.05.2018 згідно рішенню Донецького окружного адміністративного суду від 31.05.2019 по справі №200/5055/19-а, яке набрало законної сили 27.08.2019, суд зазначає, що у рішенні суду від 31.05.2019 по справі №200/5055/19-а, яке набрало законної сили 27.08.2019, не вирішувалось питання нарахування компенсації виплаченої суми заборгованості в розмірі 67903 грн. 53 коп.

Крім того, на думку суду, бездіяльність відповідача сама по собі прав позивача не порушувала, оскільки знайшла своє вираження у відповідному рішенні відповідача №43 від 01.10.2020, визнання протиправним якого буде належним та достатнім способом захисту порушених прав позивача при розгляді даної заяви.

З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку щодо визнання протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області №43 від 01.10.2020.

Стосовно вимог заявника про зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області подати до суду у строк одного місяця письмовий звіт про виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 31.05.2019 по справі №200/5055/19-а в повному обсязі, копію звіту направити на ім`я позивача та за наслідками розгляду письмового звіту, накладення штрафу на начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області ОСОБА_2 , суд зазначає наступне.

Згідно із ч.ч.1,2 ст.382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання постанови суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови, штраф у розмірі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Норми КАС України не містять обмеження щодо стадій процесу на яких може бути вирішено питання про застосування заходів судового контролю, передбачених ч.1 ст.382 КАС України. Тобто, зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, суд може й після ухвалення такого рішення за наслідком розгляду клопотання позивача.

Вказана позиція узгоджується із правовою позицією Великої Палати Верховного Суду викладеною в ухвалі від 20.06.2018 у справі №800/592/17, та правовою позицію Верховного Суду, викладеною в постанові від 18.04.2019 у справі №286/766/17 та в ухвалі від 05.07.2018 у справі №206/3911/17.

У рішенні від 30.06.2009 №16-рп/2009 Конституційний Суд України зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абз.1 пп.3.2 п.3, абз.2 п.4 мотивувальної частини).

Виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має розглядатись як невід`ємна частина "судового процесу" для цілей ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

В рішенні Європейського суду з прав людини від 19.03.1997 у справі "Горнсбі проти Греції" суд підкреслив, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як невід`ємна частина судового розгляду. Здійснення права на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов`язків цивільного характеру було б ілюзорним, якби внутрішня правова система допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося б на шкоду однієї зі сторін (п.40).

При цьому, варто зауважити, що зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом суду, а не його обов`язком.

Встановлення судового контролю у даному випадку не вплине на виконання судового рішення та, відповідно, не захищатиме право позивача, тим паче, що виконання рішення суду стало неможливим навіть в порядку його примусового виконання органами державної виконавчої служби.

За таких обставин суд не вбачає підстав для застосування додаткових заходів судового контролю, тоді як питання примусового виконання рішення підлягає вирішенню в межах визначених державним виконавцем заходів.

Керуючись статтями 14, 243, 248, 249, 256, 294, 295, 297, 370, 382, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 подану в порядку ст.ст.382,383 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративній справі за позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протизаконними та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

Визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області №43 від 01.10.2020.

У задоволенні іншої частини вимог заяви – відмовити.

Повний текст ухвали складено та підписано 11.06.2021.

Ухвала може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п.п.15-5 п.15 розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя Загацька Т.В.