Рішення № 97586762, 31.05.2021, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

31 травня 2021 р. Справа № 120/2895/21-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Жданкіної Наталії Володимирівни,

за участю:

секретаря судового засідання: Кушніренко О.В.,

представника позивача: Ліханової О.В.,

представника відповідача: Македонського О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Подільської митниці Державної митної служби про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в :

До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з адміністративним позовом до Подільської митниці Державної митної служби (далі - відповідач, Подільська митниця) про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити дії.

Позовні вимоги мотивовані протиправністю відмови відповідача у поверненні представнику власника транспортного марки "Mercedes 416 DCI" д.н.з. НОМЕР_1 , VIN- НОМЕР_2 , який вилучено працівниками ВМО "Автомобільний" митного поста "Могилів-Подільський" Подільської митниці Жержитслужби в порядку ст. 511 Митного кодексу України відповідно до протоколу про порушення митних правил №0482/401000/20 від 26.09.2020.

Ухвалою від 08.04.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд якої постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче судове засідання на 29.04.2021.

Підготовче судове засідання призначене на 29.04.2021, в зв`язку з неявкою сторін, відкладено на 17.05.2021.

Ухвалою від 17.05.2021, без виходу до нарадчої кімнати, із занесенням до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження та, за письмовою згодою всіх учасників справи, розпочато розгляд справи по суті у той самий день після закінчення підготовчого судового засідання. В подальшому, в судовому засіданні оголошено перерву до 31.05.2021.

В судовому засіданні 31.05.2021 представник позивача позовні вимоги підтримав та, посилаючись на обставини викладені у позовній заяві, просив адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні щодо заявлених позовних вимог заперечив, просив в задоволені позову відмовити покликаючись на мотиви наведені у відзиві на позовну заяву (вх. №22279/21 від 23.04.2021), а також в усних поясненнях наданих по суті заявлених позовних вимог. Зокрема зазначив, що постановою судді Вінницького міського суду Вінницької області від 17.12.2020 громадянина Республіки Молдова ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.6 ст.481 Митного кодексу України та накладено на нього адміністративне стягнення у виді конфіскації транспортного засобу "Mercedes 416 DCI" д.н.з. НОМЕР_1 , VIN- НОМЕР_2 .

Постановою Вінницького апеляційного суду від 04.03.2021 зазначене рішення частково скасовано. Застосовано відносно ОСОБА_2 адміністративне стягнення, передбачене ч. 6 ст. 481 МК України у виді штрафу в розмірі десяти тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 170 000 гривень. При цьому, вказаним рішенням суду апеляційної інстанції не вирішено питання відносно вилученого автомобіля.

Таким чином, на переконання сторони відповідача, враховуючи те, що судом при вирішення справи про порушення митних правил не визначено долю тимчасового вилученого транспортного засобу, а підстава, за якою такий транспортний засіб було вилучено (накладено судом штраф до державного бюджету не сплачено), автомобіль може бути виданий зі складу митного органу лише після виконання постанови про накладення штрафу.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані сторонами докази, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, Громадянин Республіки Молдова ОСОБА_1 відповідно до положень ст. 397 ЦК України має право володіння чужим майном, яким є автомобіль марки "Mercedes 416 DCI" д.н.з. НОМЕР_1 , VIN- НОМЕР_2 , належний громадянину Республіки Молдова ОСОБА_3 , що підтверджується доданою до позовної заяви копією довіреності від 08 липня 2019 року, яка завірена нотаріусом ОСОБА_4 та зареєстрована за № 10861 (а.с. 13-15).

26.09.2020 даний транспортний засіб вилучений працівниками ВМО «Автомобільний» митного поста «Мотилів - Подільський» Подільської митниці Держитслужби в порядку ст. 511 Митного кодексу України відповідно до протоколу про порушення митних правил №0482/401000/20, який складений відносно громадянина Республіки Молдова ОСОБА_2 , який керував транспортним засобом.

Згідно з актом прийому - передачі від 26.09.2020 транспортний засіб переданий на митний склад Подільської митниці Держмитслужби.

Постановою судді Вінницького міського суду Вінницької області від 17.12.2020 громадянина Республіки Молдова ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.6 ст.481 Митного кодексу України та накладено на нього адміністративне стягнення у виді конфіскації транспортного засобу "Mercedes 416 DCI" д.н.з. НОМЕР_1 , VIN- НОМЕР_2 . Стягнуто з громадянина Республіки Молдова ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 420,40 грн. в дохід держави.

В подальшому, постановою Вінницького апеляційного суду від 04.03.2021 зазначене рішення частково скасовано, а семе застосовано відносно ОСОБА_2 адміністративне стягнення, передбачене ч. 6 ст. 481 МК України у виді штрафу в розмірі десяти тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 170 000 гривень.

05.03.2021 представник позивача звернувся до Подільської митниці Держмитслужби з проханням повернути громадянину Республіки Молдова ОСОБА_1 , який є уповноваженою особою власника ОСОБА_5 , транспортний засіб "Mercedes 416 DCI" д.н.з. НОМЕР_1 , VIN- НОМЕР_2 .

Однак, листом № 7.12-1/20/8.19/1811 від 12.03.2021 відповідач відмовив у поверненні транспортного засобу позивачу, як представнику власника. Обгрунтовуючи свою відмову відповідач зазначив, що повернення тимчасово вилученого у громадянина Республіки Молдова ОСОБА_2 транспортного засобу, можливе лише за умови сплати суми штрафу накладеного судом.

Не погоджуючись із такою відмовою, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходив із наступного.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною першою статті 41 Конституції України встановлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним (частина четверта статті 41 Конституції).

Згідно з частиною першою статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються, зокрема, засади зовнішніх зносин, зовнішньоекономічної діяльності, митної справи (пункт 9).

Відповідно до частини першої статті 7 Митного кодексу України встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, застосування механізмів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, справляння митних платежів, ведення митної статистики, обмін митною інформацією, ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, здійснення відповідно до закону державного контролю нехарчової продукції при її ввезенні на митну територію України, запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил, організація і забезпечення діяльності митних органів та інші заходи, спрямовані на реалізацію державної митної політики, становлять митну справу.

Вилучення товарів, транспортних засобів згідно з цією нормою є заходом забезпечення виконання постанови суду (судді) у справі про порушення митних правил, зокрема про конфіскацію, та забезпечення відшкодування витрат митниці, пов`язаних із зберіганням товарів, транспортних засобів, щодо яких прийняте рішення про конфіскацію.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 27.02.2020 у справі №420/5196/18.

Як визначено ч. 1 ст. 542 МК України, постанова митного органу про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил на осіб, які проживають або перебувають за межами України, виконується за рахунок майна цих осіб, що знаходиться на території України.

Втім, майно, а саме: транспортний засіб вилучений в порядку ст. 511 МК України відповідно до протоколу про порушення митних правил № 0482/401000/20 від 26.09.2020, який складений відносно громадянина Республіки Молдова ОСОБА_2 , не є власністю останнього, належить громадянину Республіки Молдова ОСОБА_3 .

Крім того, як вже було встановлено судом вище, переглядаючи постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 17.12.2020, якою на водія транспортного засобу - громадянина Республіки Молдова ОСОБА_2 , окрім іншого, накладено адміністративне стягнення у виді конфіскації транспортного засобу "Mercedes 416 DCI" д.н.з. НОМЕР_1 , VIN- НОМЕР_2 , Вінницький апеляційний суд у постанові від 04.03.2021 дійшов висновку про помилкове застосування судом першої інстанцій найсуворішого покарання, передбаченого ч. 6 ст. 481 МК України. В зв`язку з цим, постанову суду першої інстанції частково скасував, замінивши в частині накладення адміністративного стягнення:

- застосувати відносно ОСОБА_2 адміністративне стягнення, передбачене ч. 6 ст. 481 МК України у виді штрафу в розмірі десяти тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 170 000 гривень.

Таким чином, прийнятою постановою від 04.03.2021 по справі №127/26752/20 судом апеляційної інстанції відмінено попередьо накладений арешт на транспортний засіб "Mercedes 416 DCI" д.н.з. НОМЕР_1 , VIN- НОМЕР_2 , який за наявними в матеріалах справи доказами належить громадянину Республіки Молдова ОСОБА_3 .

Згідно з частиною 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду .

Статтею 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Наявність факту вилучення "Mercedes 416 DCI" д.н.з. НОМЕР_1 , VIN- НОМЕР_2 по протоколу про порушення митних правил №0482/401000/20, є порушенням права власності, у контексті ст.1 Першого протоколу до Європейської конвенції з прав людини, а саме порушено принцип мирного володіння майном, оскільки транспортний засіб є «майном», що «становить економічну цінність», зокрема необхідний для здійснення зовнішньоекономічної діяльності. Тлумачення вказаного принципу міститься у рішеннях Європейського суду з прав людини у справах «Гайдук та інші проти України», «Щокін проти України», «Сірков проти України», «Беєлер проти Італії».

Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 №475/97-ВР, встановлено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Суд вважає, що відмова у поверненні представнику власника транспортного засобу, за урахуванням постанови Вінницького апеляційного суду від 04.03.2021 по справі №127/26752/20, вилученого транспортного засобу "Mercedes 416 DCI" д.н.з. НОМЕР_1 , VIN- НОМЕР_2 по протоколу про порушення митних правил №0482/401000/20, має наслідком порушення права власності особи на належне йому майно, що полягає в позбавленні майна особи без належних правових підстав.

Суд виходить з того, що право власності має фундаментальний характер, захищається згідно з нормами національного законодавства з урахуванням принципів ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі відповідно Перший протокол; Конвенція). Держави-учасниці Конвенції зобов`язані поважати право кожного на мирне володіння своїм майном та гарантувати його захист передусім на національному рівні. Зазначене положення в Україні закріплено на конституційному рівні принципом непорушності права власності (ст. 41 Конституції України).

Право власності (на мирне володіння майном) не є абсолютним. За своєю правовою природою воно потребує регулювання з боку держави, може бути обмежено, а держава вправі вживати певних заходів втручання в право власності, у тому числі й позбавляти громадян власності. При цьому в таких діях держава повинна дотримуватися усталених принципів правомірного втручання, зокрема тих, що напрацьовані ЄСПЛ, через рішення якого відбувається розуміння змісту норм Конвенції, Першого протоколу, їх практичне застосування.

ЄСПЛ, розглядаючи справи за заявами про захист права на мирне володіння майном, напрацював низку загальновизнаних стандартів захисту цього права, які зводяться до такого загального правила: вирішуючи питання про те, чи відбувається порушення ст. 1 Першого протоколу, треба визначити: чи є в позивача право власності на майно, що охоплюється змістом ст. 1; чи мало місце втручання в мирне володіння майном та яким є характер такого втручання; чи відбулося позбавлення майна.

Конвенція в ст. 1 Першого протоколу, практично в єдиному приписі, що стосується майна, об`єднує всі права фізичної або юридичної особи, які містять у собі майнову цінність. На відміну від традиційного розуміння інституту права власності, характерного для України, як і в цілому для держав континентальної системи права, ЄСПЛ тлумачить поняття «майно» (possessions) набагато ширше й у контексті ст. 1 Першого протоколу під «майном» розуміє не тільки «наявне майно» (existingpossessions), але й цілу низку інтересів економічного характеру (активи ( ОСОБА_6 )).До таких інтересів економічного характеру можна віднести і необхідність оплатити штраф за простій транспортного засобу.

У практиці ЄСПЛ напрацьовано три головні критерії, які слід оцінювати на предмет відповідності втручання в право особи на мирне володіння своїм майном принципу правомірного втручання, сумісного з гарантіями ст. 1 Першого протоколу, а саме: (а) чи є втручання законним; (б) чи переслідує воно «суспільний інтерес» (publicinterest, generalinterest, generalinterestofthecommunity); (в) чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям (mustbe а reasonablerelationshipofproportionalitybetweenthemeansemployedandtheaimspursued). ЄСПЛ констатує порушення державою ст. 1 Першого протоколу, якщо хоча б одного критерію не буде додержано.

Втручання держави в право особи на мирне володіння своїм майном повинно здійснюватися на підставі закону, під яким розуміється нормативно-правовий акт, що має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним у питаннях застосування та наслідків дії його норм. Тлумачення та застосування національного законодавства прерогатива національних органів, але спосіб, у який це тлумачення і застосування відбувається, повинен призводити до наслідків, сумісних з принципами Конвенції з точки зору тлумачення їх у світлі практики ЄСПЛ.

Втручання держави в право особи на мирне володіння своїм майном повинно здійснюватися з дотриманням принципу «пропорційності» (principleofproportionality) «справедливої рівноваги (балансу)» (fairbalance) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання.

«Справедлива рівновага» не означає обов`язкового досягнення соціальної справедливості в кожній конкретній справі, а передбачає наявність розумного співвідношення (обгрунтованої пропорційності) між метою, що передбачається для досягнення, та засобами, які використовуються. Необхідний баланс не буде дотриманий, якщо особа несе «індивідуальний і надмірний тягар» (individualandexcessiveburden).

Принцип «пропорційності» тісно пов`язаний із принципом верховенства права: принцип верховенства права є фундаментом, на якому базується принцип «пропорційності», натомість принцип «пропорційності» є умовою реалізації принципу верховенства права і водночас його необхідним наслідком. Судова практика ЄСПЛ розглядає принцип «пропорційності» як невід`ємну складову та інструмент верховенства права, зокрема й у питаннях захисту права власності.

Дотримання принципу «пропорційності» передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, все одно буде розглядатися як порушення ст. 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано розумної пропорційності між втручанням у право особи та інтересами суспільства. Ужиті державою заходи мають бути ефективними з точки зору розв`язання проблеми суспільства, і водночас пропорційними щодо прав приватних осіб.

При цьому, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).

Отже, у контексті спірних правовідносин та обставин цієї справи при обранні способу відновлення порушеного права позивача суд ставить у залежність принцип верховенства права щодо гарантування цього права ст.1 Протоколу № 1 до Європейської Конвенції з прав людини, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.

Суд дійшов висновку, що наявність підстав для визнати протиправною відмову Подільської митниці Державної митної служби у поверненні представнику власника - ОСОБА_1 транспортного засобу марки "Mercedes 416 DCI" д.н.з. НОМЕР_1 , VIN- НОМЕР_2 , який вилучено працівниками ВМО "Автомобільний" митного поста "Могилів-Подільський" Подільської митниці Держмитслужби в порядку ст. 511 Митного кодексу України відповідно до протоколу про порушення митних правил №0482/401000/20 від 26.09.2020. Також, з метою забезпечення відновлення порушеного права позивача на володіння майном, суд вважає за необхідне зобов`язати Подільську митницю Державної митної служби повернути транспортний засіб марки "Mercedes 416 DCI" д.н.з. НОМЕР_1 , VIN- НОМЕР_2 , який вилучено працівниками ВМО "Автомобільний" митного поста "Могилів-Подільський" Подільської митниці Держмитслужби в порядку ст. 511 Митного кодексу України відповідно до протоколу про порушення митних правил №0482/401000/20 від 26.09.2020, представнику власника - ОСОБА_1 .

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень та докази, надані позивачем, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення даного позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на викладене, на користь позивача підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Подільської митниці Державної митної служби понесені ним судові витрати зі сплати судового збору в сумі 908,00 грн.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

в и р і ш и в :

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправною відмову Подільської митниці Державної митної служби у поверненні представнику власника - ОСОБА_1 транспортного засобу марки "Mercedes 416 DCI" д.н.з. НОМЕР_1 , VIN- НОМЕР_2 , який вилучено працівниками ВМО "Автомобільний" митного поста "Могилів-Подільський" Подільської митниці Держмитслужби в порядку ст. 511 Митного кодексу України відповідно до протоколу про порушення митних правил №0482/401000/20 від 26.09.2020.

Зобов`язати Подільську митницю Державної митної служби повернути транспортний засіб марки "Mercedes 416 DCI" д.н.з. НОМЕР_1 , VIN- НОМЕР_2 , який вилучено працівниками ВМО "Автомобільний" митного поста "Могилів-Подільський" Подільської митниці Держмитслужби в порядку ст. 511 Митного кодексу України відповідно до протоколу про порушення митних правил №0482/401000/20 від 26.09.2020, представнику власника - ОСОБА_1 .

Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 908,00 грн. (дев`ятсот вісім гривень 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Подільської митниці Державної митної служби.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 )

Подільська митниця Державної митної служби (вул. Лебединського, 7, м. Вінниця, 21034, код ЄДРПОУ 43350542)

Повний текст рішення виготовлено та підписано: 10.06.2021

Суддя Жданкіна Наталія Володимирівна