
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 червня 2021 р. Справа № 120/5280/21-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Слободонюка М.В., розглянувши в місті Вінниці за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов`язання вчинити дії
ВСТАНОВИВ:
26.05.2021 через систему "Електронний суд" до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (надалі також - позивач, ОСОБА_1 ) до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (надалі також - відповідач, Відділ примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України), в якій позивач просить суд визнати неправомірними дії та бездіяльність відповідача та зобов`язати останнього направити позивачу належно оформлений супровідний лист про відкриття ВП №64004505.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України від 17.05.2021 відкрито виконавче провадження ВП №64004505 з виконання виконавчого листа, виданого Вінницьким окружним адміністративним судом 05.11.2020 та направлено її копію сторонам виконавчого провадження супровідним листом від 17.05.2021 за № 64004505/20.1/18. Як зазначає позивач, державним виконавцем при винесенні цієї постанови не дотримано положень статтей 26, 28 Закону України "Про виконавче провадження" щодо строків її винесення та направлення. Крім того, позивач також наголошує і на недоліках у змісті супровідного листа, яким відповідна постанова направлялась на його адресу, оскільки у додатках до супровідного листа не значиться кількість доданих документів (кількість аркушів), а в полі адресата зроблено запис від руки, який не є зрозумілий для позивача, що є порушенням структури оформлення супровідного листа в розумінні ДСТУ 4163-2003 "Вимоги до оформлювання документів". Вказані вище обставини слугували підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.
Ухвалою від 31.05.2021судом відкрито провадження у справі та вирішено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (в письмовому провадженні), з урахуванням особливостей, визначених статтею 287 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Крім того, цією ж ухвалою судом встановлено відповідачу триденний строк для подання відзиву.
10.06.2021 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечує проти задоволення адміністративного позову. Вважає, що дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України щодо винесення та відправлення постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 64004505 від 17.05.2021 вчинені у спосіб та у порядку, визначеному у Закону України "Про виконавче провадження" та не порушують права позивача, а тому в задоволенні позову просить суд відмовити.
10.06.2021 позивач відреагував на поданий відповідачем відзив та зазначив, що дата надсилання відзиву на позовну заяву (10.06.2021) не відповідає встановленому ухвалою суду від 31.05.2021 строку подання відповідної заяви по суті справи, а тому просить вважати такий документ не поданим.
Вирішуючи питання щодо можливості прийняття до розгляду наданого відповідачем відзиву на позовну заяву суд враховує те, що копія ухвали про відкриття провадження у справі від 31.05.2021 разом із копією позовної заяви та доданими до неї документами була направлена на електронну адресу відповідача в порядку, визначеному ч. 2 ст. 269 КАС України, що підтверджується відповідною довідкою про направлення від 01.06.2021, складеною секретарем судового засідання. Доставка матеріалів позовної заяви та ухвали суду від 31.05.2021 датується 02.06.2021, що підтверджується електронним звітом про отримання електронного листа.
Тобто, встановлений судом строк подання відзиву на позовну заяву минув ще 07.06.2021 (05.06.2021 - неробочий день). При цьому відповідачем не ставиться питання про поновлення пропущеного строку для подання такої заяви по суті справи, у зв`язку з чим підстав для її прийняття в суду не має.
Таким чином суд розглядає справу на підставі наявних у ній матеріалів.
Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено, що 05.11.2020 на виконання постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 26.10.2020, Вінницьким окружним адміністративним судом видано виконавчий лист № 120/1727/20-а щодо зобов`язання керівника апарату Київського апеляційного суду розглянути скаргу ОСОБА_1 від 11.03.2020 з дотриманням ст. 18-19 Закону України "Про звернення громадян" та з урахуванням правових висновків суду у даній справі.
06.05.2021 позивач через засоби поштового зв`язку направив на адресу відповідача оригінал відповідного виконавчого листа разом із письмовою заявою про прийняття його до виконання.
За наслідками розгляду надісланих позивачем документів, 17.05.2021 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України Торбинською О.М. відкрито виконавче провадження ВП № 64004505.
Вказана постанова про відкриття виконавчого провадження ВП № 64004505 від 17.05.2021 супровідним листом від 17.05.2021 за вих. № 64004505/20.1./18 направлена поштовим конвертом на адресу позивача ОСОБА_1 21.05.2021 та отримана останнім 25.05.2021.
Позивач вважає, що в даному випадку відповідачем недотримано положень статтей 26, 28 Закону України "Про виконавче провадження" щодо строків винесення постанови про відкриття виконавчого провадження у ВП №64004505 та направлення її копії, а також допущено недоліки в оформленні супровідного листа, за яким відповідна постанова була направлена на його адресу, що, на переконання позивача, порушило його право на легітимне очікування належного виконання рішення суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та встановленим обставинам справи, суд враховує наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною першою статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" від 02 червня 2016 року N 1404-VIII (далі - Закон N 1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Як зазначено у статті 5 Закону N 1404-VIII примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких установлюються Законом України від 02 червня 2016 року N 1403-VIII "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" (тут і далі - у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон N 1403-VIII).
Статтею 26 Закону N 1404-VIII передбачено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Згідно частиною 5 статті 26 Закону N 1404-VIII виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.
Відповідно до частини 1 статті 28 Закону N 1404-VIII копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев`ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням.
Документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення.
Як з`ясовано судом, заява ОСОБА_1 про відкриття виконавчого провадження від 06.05.2021 була відправлена на адресу відповідача засобами поштового зв`язку 06.05.2021, та отримана останнім 11.05.2021, про що свідчить копія фіскального чеку про направлення поштової кореспонденції та відомості електронного сервісу «Трекінг відправлень» Укрпошти, за трекінг-номером відправлення позивача 2102300463678.
В той же час постанова про відкриття виконавчого провадження ВП № 64004505 винесена державним виконавцем 17.05.2021, та разом із супровідним листом від 17.05.2021 № 64004505/20.1/18 відправлена рекомендованою кореспонденцією на адресу позивача 21.05.2021.
Вищевикладені обставини вказують на те, що в цьому випадку визначені Законом N 1404-VIII строки дійсно формально дотримані не були.
Однак сам по собі строк розгляду заяви чи клопотання як і строк прийняття певного рішення є строком виконання компетентним органом своїх повноважень (компетенції). Цей строк разом з іншими елементами (складовими) утворюють структуру повноважень суб`єкта владних повноважень. Недотримання строку виконання обов`язку є свідченням формального порушення реалізації повноважень, проте це не означає припинення повноважень компетентного органу і втрату ним правомочності на ухвалення будь-яких рішень.
Наведене узгоджується із положеннями, які закріплені у частині 5 статті 13 Закону N 1404-VIII, згідно яких порушення строків прийняття рішень та вчинення виконавчих дій виконавцями не є підставою для скасування такого рішення чи виконавчої дії, крім випадків, коли вони були прийняті або вчинені з порушенням процедури, передбаченої цим Законом.
Суд зауважує, що протиправну бездіяльність суб`єкта владних повноважень треба розуміти як зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу/його посадової особи, що полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.
Для визнання бездіяльності протиправною недостатньо одного лише факту неналежного та/або несвоєчасного виконання обов`язкових дій. Важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов`язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були виконані чи були виконані з порушенням строків. Крім того, потрібно з`ясувати юридичний зміст, значимість, тривалість та межі протиправної бездіяльності, фактичні підстави її припинення, а також шкідливість/протиправність бездіяльності для прав та інтересів заінтересованої особи.
Саме такий висновок наведений у постанові Верховного Суду від 17 квітня 2019 року у справі N 342/158/17.
В даному випадку суд зважає на те, що в розумінні частини 5 статті 26 Закону N 1404-VIII, державний виконавець виносить постанову про відкриття виконавчого провадження не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документу. При цьому, дата надходження виконавчого документа до самого органу державної виконавчої служби через засоби поштового зв`язку в цьому разі не завжди може ототожнюватись із датою отримання такого виконавчого документу безпосередньо державним виконавцем, оскільки цьому передуються відповідні реєстраційні дії в службі діловодства державного органу. Теж саме стосується відправлення копій винесених державним виконавцем документів, що також здійснюється службою діловодства державного органу, позаяк до обов`язків державного виконавця, визначених Законом N 1404-VIII, не входить конвертування та, власне, направлення відповідних документів.
Тобто, в цьому випадку часові рамки між датами прийняття державним виконавцем в межах виконавчого провадження рішень чи вчинення ним певних дій не завжди можуть співпадати із датами фактичного відправлення/отримання певних процесуальних документів, що є об`єктивною обставиною.
При розгляді даної справи суд першочергово враховує те, що реалізація звернення позивача до органу державної виконавчої служби мала на меті забезпечення примусового виконання судового рішення згідно виконавчого листа № 120/1727/20-а. Таке право позивача було забезпечене державним виконавцем у спосіб прийняття виконавчого документа до виконання та винесення постанови про відкриття виконавчого провадження від 17.05.2021 ВП № 64004505, копія якої на реалізацію положень Закону N 1404-VIII була направлена рекомендованою кореспонденцією позивачу та безпосередньо отримана ним, що останнім не заперечується.
Отже, саме по собі визнання протиправними дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень в питаннях, що стосується строків винесення постанови про відкриття виконавчого провадження та направлення її копії позивачу, в межах обставин цієї справи ніяким чином не призведе до відновлення права позивача у виконавчому провадженні.
Суд враховує, що обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті, і є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.
До подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 18 жовтня 2019 року у справі N 813/38/16, від 27 лютого 2020 року у справі N 440/569/19.
В даному випадку позивачем у позові не наведено достатніх та переконливих обґрунтувань, які б давали підстави для висновку про те, що оскаржувані дії чи бездіяльність відповідача призвели до негативних наслідків для позивача, які за своєю суттю перешкоджали б у забезпеченні його права на примусове виконання судового рішення в порядку, визначеному Законом N 1404-VIII.
За таких обставин суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог у цій частині.
Відносно інших доводів позивача про порушення державним виконавцем вимог щодо оформлення супровідного листа згідно ДСТУ 4163-2003 "Вимоги до оформлювання документів", то необхідно відмітити, що супровідний лист - це вид ділового листа, в якому перераховуються і коротко описуються документи, що відправляються адресату. Зокрема, оформлення супровідного листа виконує дві основні функції - підтвердження факту відправки документів та наведення необхідного (додаткового) пояснення одержувачу. Документ складається в довільній формі, оскільки уніфікованого зразка не існує, адже фактично основне призначення супровідного листа - дати правильне уявлення адресату про мету, яка переслідується відправником.
Суд вважає, що супровідний лист не є рішенням суб`єкта владних повноважень в розумінні положень статті 19 КАС України. При цьому основне юридичне значення має не сам лист, як документ технічного характеру, а власне процесуальний документ, який передує його винесенню, яким у нашому випадку є постанова про відкриття провадження від 17.05.2021 ВП № 64004505.
Свою функцію надісланий державним виконавцем на адресу позивача супровідний лист від 17.05.2021 № 64004505/20.1/18 виконав, адже позивач отримав копію постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження, яка таким листом направлялася.
При цьому посилання позивача на порушення вимог Національного стандарту України Державної уніфікованої системи документації, Уніфікованої системи організаційно - розпорядчої документації "Вимоги до оформлювання документів" (ДСТУ 4163-2003), затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 року № 55 є безпідставними, адже правила оформлення організаційно-розпорядчої документації носять рекомендаційний характер.
Таким чином сама по собі наявність формальних недоліків супровідного листа відповідача не позбавила права позивача бути ознайомленим зі змістом направленої постанови про відкриття провадження від 17.05.2021у ВП 64004505, а отже в цій частині права позивача також не можна вважати порушеними. Тому немає ніякої необхідності зобов`язувати відповідача повторно направляти на адресу позивача супровідний лист із постановою про відкриття виконавчого провадження ВП № 64004505.
Вищевикладені обставини вказують на те, що підстави для задоволення позовних вимог в обраний позивачем спосіб відсутні. Як наслідок, у задоволенні позову ОСОБА_1 необхідно відмовити.
Оскільки ухвалою суду від 31.05.2021 позивача звільнено від сплати судового збору, а інших витрат судом не встановлено, питання про розподіл судових витрат у цій справі не вирішується.
Керуючись ст.ст. 5, 72, 77, 90, 139, 242, 243, 245, 246, 250, 255, 268, 271, 287 КАС України, суд
ВИРІШИВ:
У задоволенні вимог адміністративного позову відмовити повністю.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 287 КАС України апеляційні скарги на судові рішення у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби можуть бути подані протягом десяти днів з дня їх проголошення.
Повне судове рішення складено 10.06.21.
Інформація про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 );
Відповідач: Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (код ЄДРПОУ: 00015622, місцезнаходження: вул. Городецького, 13, м. Київ, 01001).
Суддя Слободонюк Михайло Васильович
Судове рішення № 97586758, Вінницький окружний адміністративний суд було прийнято 10.06.2021. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 120/5280/21-а. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: