Рішення № 9758324, 19.10.2009, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22ц-1882-2009 рік Головуючий по 1 інстанції

Категорія 29 Мазай Н.В.

Доповідач в апеляційній інстанції Ювшин В.І.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2009 року м. Черкаси

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Черкаської області у складі головуючого: Ювшина В.І.

суддів: Сіренка Ю.В., Скіця М.І. при секретарі Шульга Я.В.

позивача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Монастирищенського районного суду Черкаської області 15 липня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_3 до селянського фермерського господарства «Дніпро» с Лукашівка Монастирищенського району Черкаської області про стягнення заборгованості за зобов'язанням, трьох відсотків річних, інфляційних, процентів за порушення грошового зобов'язання, -

встановила:

ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до селянського фермерського господарства «Дніпро» с Лукашівка, Монастирищенського району про стягнення заборгованості за зобов'язанням, трьох відсотків річних, інфляційних, процентів за порушення грошового зобов'язання, посилаючись на те, що 20 жовтня 2008 року між ними було визнано Монастирищенським районним судом мирову угоду, за якою він відмовився від заявлених ним позовних вимог, а СФГ «Дніпро» взяло на себе зобов'язання до 20 листопада 2008 року повернути йому кошти в сумі 10500 гривень. Своє зобов'язання відповідач не виконав до поточного часу, в зв'язку з чим він вимушений звернутися до суду з позовом, в якому просив суд стягнути з відповідача на його користь борг за зобов'язанням по мировій угоді в сумі 10500 гривень, 98, 18 гривень відсотки за користування коштами та 864, 15 гривень інфляційні нарахування, а всього 11461 гривну 33 коп. та судові витрати по справі. Під час розгляду справи ОСОБА_3 збільшив свої позовні вимоги і просив суд стягнути 3% річних станом на 15.04.2009 року в сумі 125, 56 гривни, інфляційні нарахування в сумі 1023 гривни 75 коп. та 503 гривни відсотків за користування чужими грошима відповідачем.

Ухвалою Монастирищенського районного суду Черкаської області від 19

березня 2009 року ОСОБА_3 відмовлено в відкритті провадження у справі про стягнення суми основного боргу в розмірі 10500 гривень.

Рішенням Монастирищенського районного суду Черкаської області від 15 липня 2009 року позовні вимоги ОСОБА_3 задоволено частково. Стягнуто з СФГ «Дніпро» на користь ОСОБА_3 3% річних в сумі 97 гривень 18 коп. на інфляційні в сумі 864 гривни 15 коп. та судові витрати по справі. В іншій частині позовних вимог в позові відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить рішення Монастирищенського районного суду Черкаської області від 15 липня 2009 року скасувати, та ухвалити нове рішення, яким повністю задоволити його позовні вимоги, вважаючи, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального та процесуального права при вирішенні даного спору.

Заслухавши сторону, дослідивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів переходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, а рішення суду до зміни з постановлениям нового судового рішення з наступних підстав.

ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до СФГ «Дніпро» про стягнення заборгованості за зобов'язанням по мировій угоді, відсотків за користування коштами, 3% річних та інфляційних коштів, посилаючись на те, що між ним та відповідачем, СФГ «Дніпро», виникли зобов'язання відповідно до визнаної 20 жовтня 2008 року Монастирищенським районним судом мирової угоди, згідно з якою він, позивач, відмовився від свої позовних вимог, а відповідач, СФГ «Дніпро», зобов'язався до 20 листопада 2008 року виплатити йому 10500 гривень. Так як дане зобов'язання СФГ «Дніпро» не виконано, він вимушений звернутись до суду.

Частково задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_3 про стягнення лише 3% річних та інфляційні кошти, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач прострочив виконання зобов'язання, а тому він повинен виплатити встановлені законом відсотки та інфляційні кошти. В частині стягнення основного боргу судом першої інстанції' в відкритті провадження відмовлено, вважаючи, що ухвала про затвердження мирової угоди має силу виконавчого документу та може виконуватись в примусовому порядку і дана ухвала позивачем не оскаржувалась. Також судом першої інстанці' відмовлено рішенням суду в стягненні відсотків за користування коштами.

Проте колегія суддів судової палати з такими висновками суду першої інстанції' погодитись не може з наступних підстав.

Відповідно до ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язкш, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно зі статтею 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну чи припинення прав та обов'язкш.

Дво чи багатостороннім правочином (договором) є погоджена дія двох або більше сторш.

Правочини відрізняються від інших юридичних фактів тим, що правочини є вольовими актами, спрямованими на досягнення певного правового результату; завжди є діями фізичної або юридичної особи та є правомірними діями, що тягнуть виникнення або видозміни регулятивних цивільних правовідносин, а воля в правочинах завжди спрямована саме на встановлення, зміну, припинення тощо цивільних прав і обов'язків.

Тобто, правочин, може бути підставою призупинення, поновлення, реалізації тощо правовідносин, так і водночас і підставою припинення одних правовідносин та підставою виникнення або зміни інших правовідносин.

Отже, укладена та визнана Монастирищенським районним судом 20 жовтня 2008 року мирова угода відповідає вищеназваним положенням, а тому є таким правочином, який відповідно до законодавства України повинен бути виконаний належним чином і відповідно до умов укладеної угоди. З моменту визнання судом мирової угоди припиняються зобов'язання за одними правовідносинами та виникають зобов'язання, що випливають за мировою угодою.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, а одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Тому, у зв'язку з невиконанням відповідачем свої зобов'язань щодо виконання умов мирової угоди позивач, у порядку позовного провадження, звернувся до суду з позовом про примусове виконання умов мирової угоди, та виниклих зобов'язань за нею.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три процента річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Вимога позивача про стягнення інфляційних коштів та трьох процентів річних заявлена позивачем. Мировою угодою між сторонами розмір процентів від простроченої суми не встановлений, а тому він повинен бути визначений відповідно до закону, - в розмірі 3% річних. Такий строк прострочення виконання зобов'язання наступає з 21 листопада 2008 року і по день зміни позовних вимог позивачем 01 липня 2009 року, відповідно 191 гривну 78 коп. 3% річних та 1185 гривни 45 коп. інфляційних.

Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншими актом цивільного законодавства. Проценти, передбачені ст. 536 ЦК України - це плата за користування чужими грошовими коштами і вони на відміну від вимог ст. 625 ЦК не являються штрафними санкціями за порушення грошового зобов'язання, а є частиною основної суми боргу на яку збільшується основна сума боргу. Тому відмова суду першої інстанції' в задоволенні позовних вимог в цій частині є безпідставною, тому також підлягає до стягнення з відповідача на користь позивача 764 гривни 91 коп. проценти за користування чужими грошима.

Розрахунки апелянта про вираховування інфляційних, 3% річних та процентів за користування чужими грошима перевірено колегією суддів і визнані вірними.

Постановляючи судове рішення, судом першої інстанції не було враховано зазначені норми матеріального та процесуального права, що призвело до

неправильного вирішення спору по суті. При таких обставинах рішення суду першої інстанції підлягає до зміни з ухваленням нового рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_3 підлягають до задоволення в повному обсязі.

Висновки суду першої інстанції про те, що позивач не має права на збільшення розміру позовних вимог за час розгляду справи в суді, але до виходу суду в нарадчу кімнату є безпідставними, так як відповідно до ч. 2 ст. 31 ЦПК України позивач має право до виходу суду до нарадчої кімнати збільшити або зменшити розмір позовних вимог.

Так як судом першої інстанції постановлено судове рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, то рішення суду першої інстанції підлягає до зміни, яким позовні вимоги ОСОБА_3 підлягають до задоволення в повному обсязі.

Так як позовні вимоги ОСОБА_3 задоволено в повному об'ємі, то у відповідності до ст. 87 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають до повного стягнення і понесені їм судові витрати, які судом першої інстанції вирахувані правильно в розмірі 412 гривень 71 коп.

Керуючись ст. ст. 301, 303, 304, 307, п. 4 ст. 309, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Монастирищенського районного суду Черкаської області від 15 липня 2009 року задоволити.

Рішення Монастирищенського районного суду Черкаської області від 15 липня 2009 року змінити.

Позовні вимоги ОСОБА_3 задоволити. Стягнути з селянського фермерського господарства «Дніпро» с Лукашівка Монастирищенського району Черкаської області р/р 26006455693001 в Монастирищенському відділенні «Приватбанку» м. Монастирище, МФО 354347, код ЄДРПОУ 30794897 на користь ОСОБА_3, ідентифікаційний код НОМЕР_1, 191, 78 гривни 3% річних, 1185, 45 гривни -інфляційні нарахування, 769, 91 гривни - проценти за користування чужими грошима, а всього 2142 гривни 14 коп.

Стягнути з СФГ «Дніпро» с Лукашівка на користь ОСОБА_3 судові витрати по справі в сумі 412 гривень 71 коп.

Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили негайно після його проголошення, але може бути оскаржено до суду касаційної інстанції на протязі двох місяців, починаючи з дня його проголошення.