Постанова № 9757832, 12.05.2010, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 травня 2010 р. № 2-а- 1530/10/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Бабаєва А.І.

при секретарі судового засідання Глазуновій А.В.

представника позивача Журкова В.І. (довіреність № 1/10/10 від 11.01.2010 року)

представника відповідача Полякової Л.В. (довіреність № 94 від 24.02.2010 року)

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом прокурора Красноградського району Харківської області в інтересах держави в особі Красноградської міжрайонної державної податкової інспекції у Харківській області до Красноградського житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства про стягнення податкового боргу, -

В С Т А Н О В И В:

Прокурор Красноградського району Харківської області звернувся в інтересах держави в особі Красноградської міжрайонної державної податкової інспекції у Харківській області до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Красноградського житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства, в якому просив суд стягнути з Красноградського житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства заборгованість зі сплати податку на додану вартість в розмірі 348236,83 грн.

Прокурор в обґрунтування позову зазначив, що Красноградське ЖРЕП має не сплачену заборгованість з податку на додану вартість в сумі 348236,83 грн. з них за основним платежем 311584,19 грн., пеня - 17712,12 грн. та штрафні (фінансові) санкції - 18940,52 грн.

В судове засідання представник позивача прибув, просив задовольнити позов.

Відповідач, Красноградське ЖРЕП проти позову заперечувало та зазначило, що сплатило ПДВ в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання прибула, проти позову заперечувала та надала копії платіжних доручень про сплату ПДВ.

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача та представника відповідача, проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до Закону України "Про систему оподаткування" №1251-XII від 25.06.1991 р. платниками податків і зборів є юридичні та фізичні особи, на яких згідно із законами України покладено обов'язок сплачувати податки і збори. Платники податків зобов'язані подавати до державних податкових органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, Контроль за правильністю та своєчасністю справляння податків і зборів здійснюється державними податковими органами.

Згідно ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-111 від 21.12.2000р. податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації, і платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації протягом десяти календарних днів наступних за останнім днем граничного строку, передбаченого п.п.4.1.4 п.4.1 ст.4 Закону для подання податкової декларації. Узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у встановлені строки визнається сумою податкового боргу.

Як вбачається з матеріалів справи, Красноградське житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство пройшло державну реєстрацію 23.12.1991 року та зареєстроване Красноградською районною державної адміністрацією Харківської області. Взяте на податковий облік 23.12.1991 року, на час розгляду справи перебуває на податковому обліку у Крсноградській МДПІ.

Красноградським ЖРЕП були надані податкові декларації з податку на додану вартість за період квітень - грудень 2009 року.

Згідно декларації від 19.05.2009 року № 6201 до сплати визначено 19932,19 грн.

Згідно декларації від 18.06.2009 року № 9000193294 до сплати визначено 38717 грн.

Згідно декларації від 17.07.2009 року № 9000459618 до сплати визначено 42612 грн.

Згідно декларації від 20.08.2009 року № 9000916389 до сплати визначено 46535 грн.

Згідно декларації від 18.09.2009 року № 9001093898 до сплати визначено 39200 грн.

Згідно декларації від 19.10.2009 року № 9001453669 до сплати визначено 40025 грн.

Згідно декларації від 19.11.2009 року № 9001931928 до сплати визначено 42265 грн.

Згідно декларації від 18.12.2009 року № 9002282533 до сплати визначено 41754 грн.

Відповідно до п.п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" № 2181-III від 21.12.2000 року податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Згідно п. 1.2 ст. 1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" № 2181-III від 21.12.2000 року податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання (п.1.3 ст. 1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" № 2181-III від 21.12.2000 року).

Прокурор Красноградського району Харківської області в позові зазначає, що Красноградське ЖРЕП податок на додану вартість за період квітень-грудень 2009 року не сплачено.

Відповідачем, Красноградським ЖРЕП суду були надані платіжні доручення № 818 від 21.05.2009 року, № 825 від 22.05.2009 року, № 833 від 25.05.2009 року, № 848 від 26.05.2009 року, 854 від 27.05.2009 року, № 856 від 28.05.2009 року, № 857 від 29.05.2009 року, № 914 від 22.06.2009 року, 920 від 23.06.2009 року, № 927 від 24.06.2009 року, 933 від 25.06.2009 року, №937 від 26.06.2009 року, № 942 від 30.06.2009 року, № 1014 від 24.07.2009 року, № 1015 від 27.07.2009 року, № 1015 від 28.07.2009 року, № 1016 від 29.07.2009 року, № 1020 від 30.07.2009 року, № 1096 від 27.08.2009 року, № 1098 від 28.08.2009 року, № 1100 від 31.08.2009 року, № 1144 від 21.09.2009 року, 1154 від 22.09.2009 року, № 1156 від 23.09.2009 року, № 1163 від 24.09.2009 року, № 1168 від 25.09.2009 року, № 1169 від 28.09.2009 року, № 1171 від 29.09.2009 року, № 1177 від 30.09.2009 року, № 1224 від 22.10.2009 року, № 1232 від 23.10.2009 року, № 1243 від 26.10.2009 року, № 1244 від 27.10.2009 року, № 1249 від 28.10.2009 року, № 1254 від 29.10.2009 року, № 1257 від 30.10.2009 року, № 1320 від 20.11.2009 року, № 1329 від 23.11.2009 року, № 1139 від 24.11.2009 року, № 1146 від 25.11.2009 року, № 1151 від 26.11.2009 року, № 1156 від 27.11.2009 року, № 1159 від 30.11.2009 року, № 1160 від 30.11.2009 року, № 40 від 30.11.2009 року, № 1261 від 30.12.2009 року, № 2 від 11.01.2010 року, № 130 від 01.03.2010 року. Призначенням платежу в зазначених платіжних доручення є сплата ПДВ за відповідний період.

Представником Красноградської МДПІ у Харківській області було надано пояснення, що сплачені Красноградським ЖРЕП кошти були зараховані в рахунок погашення попередньої заборгованості.

Також, судом було встановлено, що Красноградською МДПІ у Харківській області було винесено податкове повідомлення-рішення № 0000212300 від 14.07.2009 року на суму 816 грн. (за основним платежем 544 грн. та штрафні (фінансові) санкції 272 грн.) та податкове повідомлення-рішення № 0001041500 від 10.11.2009 року на суму 18668,52 грн. (штрафні (фінансові) санкції 18668,52 грн.). Податкові повідомлення-рішення отримані позивачем та не оскаржені.

Згідно платіжного доручення № 1000 від 21.07.2009 року, відповідачем сплачено податкове повідомлення - рішення № 0000212300 від 14.07.2009 року на суму 816 грн.

Податкове повідомлення-рішення № 0001041500 від 10.11.2009 року на суму 18668,52 грн. (штрафні (фінансові) санкції 18668,52 грн.) відповідачем не сплачено.

Суд зазначає, що пунктом 7.7 статті 7 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" № 2181-III від 21.12.2000 року визначений принцип рівності бюджетних інтересів. Установлено, що податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.

Відповідно до підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" № 2181-III від 21.12.2000 року джерелами самостійної сплати податкових зобов'язань або податкового боргу платника податку є будь-які власні кошти такого платника податку. Отже, грошовий платіж є єдиною формою сплати податкових зобов'язань і погашення податкового боргу.

Згідно з пунктом 6 статті 7 Закон України "Про Національний банк України" № 679-ХІV від 20.05.1999 року Національний банк України визначає систему, порядок і форми платежів.

Пунктом 1.7 Інструкції "Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті", затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 №22, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 за №377/89/76, кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів згідно з главою 5 цієї Інструкції. При цьому згідно з пунктом 3.8 зазначеної Інструкції реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу". Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність установленим вимогам лише за зовнішніми ознаками.

Із наведеного випливає, що право визначати призначення платежу відповідно до чинного законодавства України належить виключно платнику. Тому суми податкових зобов'язань або податкового боргу з урахуванням підпункту 16.5.2 пункту 16.5 статті 16 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" № 2181-III від 21.12.2000 року слід вважати сплаченими у день реєстрації банківською установою платіжного документа із зазначеним у ньому призначенням платежу на сплату відповідних податкових зобов'язань або податкового боргу, визначених платником податків.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" № 2181-III від 21.12.2000 року, який є спеціальним законом з питань оподаткування і установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначено вичерпний перелік заходів, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу. Серед таких заходів немає зміни призначення платежу, самостійно визначеного платником податків.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Дослідивши зазначені вище платіжні доручення судом встановлено, що Красноградським ЖРЕП не сплачено податкове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 87669,64 грн.

Враховуючи вище зазначене, суд вважає доведеною заборгованість Красноградського житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства зі сплати податку на додану вартість в розмірі 87669,64 грн.

На підставі вищевикладеного та керуючись Законом України "Про порядок погашення зобов'язань перед бюджетами та державними цільовими фондами", ст. 158, ст. 159, ст. 160, ст. 163, ст. 185, ст. 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов прокурора Красноградського району Харківської області в інтересах держави в особі Красноградської міжрайонної державної податкової інспекції у Харківській області до Красноградського житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства про стягнення податкового боргу - задовольнити частково.

Стягнути з Красноградського житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства (адреса: Харківська область, м. Красноград, вул. Горького, 82, код ЄДРПОУ: 03355258) на користь державного бюджету України заборгованість по податку на додану вартість у розмірі 87669 (вісімдесят сім тисяч шістсот шістдесят дев'ять) грн. 64 коп.; з них 51289 (п'ятдесят одна тисяча двісті вісімдесят дев'ять) грн. - основний платіж, штрафна санкція в розмірі - 18668 (вісімнадцять тисяч шістсот шістдесят вісім) грн. 52 коп. та пеня в розмірі - 17712 (сімнадцять тисяч сімсот дванадцять) грн. 12 коп.

В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд протягом 10 днів з дня її проголошення, шляхом подання заяви про апеляційне оскарження, а в разі складання постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАСУ з дня складання постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі зави про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.

Суддя Бабаєв А.І.

Повний текст постанови виготовлений 17.05.2010 року.