Вирок № 97573243, 07.06.2021, Оболонський районний суд міста Києва

07.06.2021 Справа № 756/8420/21

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 756/8420/21

1-кп/756/1148/21

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07.06.2021 місто Київ

Оболонський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді Касьян А.В.,

за участю секретаря судового засідання Пишковича М.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12021105160000007 від 14.05.2021 стосовно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Києва, громадянина України, з вищою освітою, працюючого, одруженого, зареєстрованого та жителя АДРЕСА_1 ), раніше несудимого,

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України,

в с т а н о в и в:

14.05.2021 о 15:00 ОСОБА_1 перебував на березі р. Дніпро біля бази Наталка, що знаходиться навпроти кафе «Десант», де у нього виник злочинний умисел на незаконне зайняття рибним промислом у період нересту Канівського водосховища.

Того ж дня, приблизно о 18:00 ОСОБА_1 , реалізуючи вищевказаний умисел, спрямований на незаконний вилов риби, перебуваючи за адресою: м. Київ, Оболонський р-н, біля бази Наталка, що знаходиться навпроти кафе «Десант», умисно встановив вздовж берегової лінії р. Дніпро, Канівського водосховища, що на вул. Прирічній, 13/3 у м. Києві одну сітку із жилки кустарного виробництва для незаконного вилову риби у період нересту.

14.05.2021 приблизно о 18:20 умисно з корисливих мотивів, реалізуючи умисел, спрямований на незаконний вилов риби у період нересту, ОСОБА_1 , перебуваючи у м. Києві, Оболонський р-н, біля бази Наталка, що знаходиться навпроти кафе «Десант», Канівського водосховища р. Дніпро, зайшов у воду, де напередодні за вищевикладених обставин останнім було незаконно встановлено одну сітку з жилки кустарного виробництва та вийняв її з води р. Дніпро із свіжовиловленою рибою.

Таким чином, 14.05.2021 у період часу з 15:00 по 18:20 у вищевказаному місці ОСОБА_1 умисно, реалізуючи умисел, спрямований на незаконний вилов риби у період нересту, всупереч ст. 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст. 63 Закону України «Про тваринний світ», п. 3.15 Правил любительського і спортивного рибальства, затверджених наказом Державного комітету рибного господарства України № 19 від 15.02.1999, використовуючи заборонене знаряддя лову водних біоресурсів - сітку із жилки кустарного виробництва, незаконно виловив рибу різних видів у період нересту загальною кількістю 10 екземплярів, а саме: плоскірка - 2 екземпляри, плітка - 1 екземпляр, окунь - 6 екземплярів, щука -1 екземпляр, що заподіяло істотну шкоду рибному господарству України, державі в розмірі 595 (п`ятсот дев`яносто п`ять) грн.

Таким чином, ОСОБА_1 вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 249 КК України, тобто незаконне зайняття рибним промислом, що заподіяло істотну шкоду.

Частинами 2, 3 ст. 381 КПК України визначено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності. Спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень §1 Глави 30 Розділу IV цього Кодексу.

В обвинувальному акті прокурор заявив клопотання про розгляд кримінального провадження у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, з огляду на те, що під час досудового розслідування обвинувачений ОСОБА_1 беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності.

Також до обвинувального акта долучено письмову заяву обвинуваченого ОСОБА_1 , складену за участі захисника Войтенко К.В., де обвинувачений зазначає, що він беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України, повністю визнає цивільний позов, згоден з розглядом обвинувального акта в спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні та зазначає про те, що йому роз`яснено, що у разі надання згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку він буде позбавлений права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду кримінального провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини або не дослідження доказів у судовому засіданні. Обвинувачений добровільно надав згоду на розгляд обвинувального акта з доданою до нього позовною заявою прокурора в інтересах держави в особі Київської міської ради, подану в порядку, передбаченому статтями 127, 128 КПК України у спрощеному провадженні , що засвідчено підписами сторони захисту. Крім того, обвинувачений ОСОБА_1 просив суд при прийнятті рішення про вид та розмір покарання зважити на те, що він працює, й призначити покарання у виді штрафу в розмірі, передбаченому санкцією ч. 1 ст. 249 КК України.

Відповідно до частин 2, 3 ст. 382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному КПК України, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Згідно ч. 4 ст. 107 КПК України в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Перевіривши встановлені органом досудового розслідування обставини, які не викликають сумніву у їх об`єктивності та не оспорюються учасниками судового провадження, суд приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому кримінального проступку повністю доведена.

Дії обвинуваченого ОСОБА_1 правильно кваліфіковано за ч. 1 ст. 249 КК України, як незаконне зайняття рибним промислом, що заподіяло істотну шкоду.

Вирішуючи питання про призначення виду та розміру покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , суд приходить до наступного висновку.

Слід зазначити, що згідно зі ч. 2 ст. 50 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.

Згідно ст. 65 КК України суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Призначаючи покарання ОСОБА_1 суд ураховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, що відповідно до ст. 12 КК України є кримінальним проступком, особу обвинуваченого, який раніше до кримінальної відповідальності не притягався, одружений, працює реабілітологом в Українському центрі реабілітації ветеранів Афганістану, на спеціальних обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, формально посередньо характеризується за місцем проживання.

Відповідно до ст. 66 КК України обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого, суд визнає щире каяття.

Обставин, які відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.

Враховуючи обставини кримінального провадження, дані про особу обвинуваченого, а також наявність обставини, що пом`якшує покарання, та відсутність таких, що його обтяжує, зважуючи й на те, що ОСОБА_1 має офіційне джерело доходу та беручи до уваги вказані обставини в сукупності, суд приходить до висновку про призначення останньому покарання у виді штрафу в мінімальній межі санкції норми закону, яка передбачає відповідальність за вчинене, оскільки вважає, що саме такий вид покарання буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Цивільний позов прокурора в інтересах держави в особі Київської міської ради, який обвинувачений ОСОБА_1 визнав у повному обсязі, підлягає задоволенню на підставі ст. 1166 ЦК України та з обвинуваченого слід стягнути на користь держави в особі Київської міської ради завдану шкоду.

Процесуальні витрати відсутні.

При вирішенні долі речових доказів слід урахувати те, що ухвалою слідчого судді Подільського районного суду міста Києва від 24.05.2021 тимчасово виконуючому обов`язки начальника сектору дізнання ВП в річковому порту Київ ГУ НП у м. Києві капітану поліції Йовенко І.П. надано дозвіл на проведення утилізації свіжовиловлених водних біоресурсів (риби) різних видів в кількості 10 екземплярів, а саме: плоскірка - 2 шт, плітка - 1 шт, окунь - 6 шт, щука - 1 шт, загальною вагою 0,5 кг, які було вилучено 14.05.2021 спільно із працівниками державної інспекціі Рибоохоронного патруля та поміщено до камери схову речових доказів відділу поліції в річковому порту Київ ГУНП у м. Києві на зберігання.

Відповідно до акта від 25.05.2021 про знищення речових доказів, вилучених у зв`язку з розслідуванням кримінальних проваджень (справ), на виконання ухвали слідчого судді Подільського районного суду міста Києва від 24.05.2021 вищевказані свіжовиловлені водні біоресурси (рибу) в кількості 10 екземплярів було знищено.

На підставі статей 961, 962 КК України підлягає конфіскації у власність держави речовий доказ у кримінальному провадженні - сітка з жилки кустарного виробництва в кількості 1 шт, яку було вилучено 14.05.2021 спільно із працівниками державної інспекціі Рибоохоронного патруля та поміщено до камери схову речових доказів відділу поліції в річковому порту Київ ГУНП у м. Києві на зберігання, що є знаряддям вчинення кримінального проступку.

Арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Подільського районного суду міста Києва від 19.05.2021, залишити без зміни до конфіскації.

Запобіжний захід обвинуваченому не обирався, підстави для його обрання відсутні.

Керуючись статей 369-371, 373- 374, 381-382 КПК України, суд, -

у х в а л и в :

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 1 000 (одна тисяча) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн.

Цивільний позов прокурора в інтересах держави в особі Київської міської ради задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 (адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 ), на користь держави в особі Київської міської ради (м. Київ, вул. Хрещатик, 36, 01044) шкоду, заподіяну внаслідок вчинення кримінального проступку в сумі 595,00 (п`ятсот дев`яносто п`ять) грн, на рахунок для зарахування коштів, що розподіляються між державним та місцевим бюджетами: Київська міська рада, отримувач - ГУК у Києві/Оболон. р-н/24062100, код отримувача (ЄДРПОУ) - 37993783, банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.), номер рахунку (IBAN) - UA648999980333189331000026006, код класифікації доходів бюджету - 24062100, найменування коду класифікації доходів бюджету - Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності.

На підставі статей 961, 962 КК України речовий доказ - сітку з жилки кустарного виробництва (довжина - 35 м, висота - 1,5 м, вічко - 25 мм) в кількості 1 шт, яку було поміщено на зберігання до камери схову речових доказів відділу поліції в річковому порту Київ ГУНП у м. Києві - конфіскувати у власність держави.

Застосований у кримінальному провадженні захід забезпечення у виді арешту майна, накладеного на сітку з жилки кустарного виробництва, - залишити без зміни до набрання вироком законної сили та звернення його до виконання.

Вирок може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд міста Києва протягом 30 (тридцяти) діб з моменту його отримання з урахуванням особливостей, передбачених ст. 394 КПК України, зокрема, вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження, в порядку передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копія вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надсилається учасникам судового провадження.

Суддя А.В. Касьян