Постанова № 9757166, 03.06.2010, Тернопільський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2-а-1509/10/1970

"03" червня 2010 р. Тернопільський окружний адміністративний суд в складі:

головуючої Дерех Н.В.

при секретарі Вальчук І.М.

з участю:

представника позивача Гафтко Наталії Любомирівни,

представника відповідача Юркевича Сергія Володимировича,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі адміністративну справу за адміністративним позовом Тернопільського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю «Цукровий завод Козова» про стягнення адміністративно - господарських санкцій та пені,

в с т а н о в и в:

Тернопільське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів ( надалі позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Цукровий завод Козова» (надалі відповідач) про стягнення 42514 грн. 29 коп. адміністративно господарських санкцій та 165 грн. 80 коп. пені.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав і просив його задовольнити, мотивуючи тим, що відповідачем подано звіт Тернопільському обласному відділенню Фонду соціального захисту інвалідів за 2009 рік, у якому вказано 12 осіб, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», однак працевлаштовано лише 9 осіб. Таким чином відповідач самостійно повинен був сплатити до 15.04.2010 року адміністративно-господарські санкції, чого ним не було зроблено. Позовна заява подана 28 квітня 2010 року, відповідно відповідач порушив терміни сплати даної санкції на 13 днів, а тому повинен сплатити пеню у розмірі 165 грн.80 коп.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки вважає, що вжив всіх заходів для працевлаштування інвалідів, створив комісію по створенню місць для інвалідів, подавав звітність у центр зайнятості.

Суд, заслухавши у судовому засіданні представника позивача, представника відповідача, дослідивши представлені докази по справі у їх сукупності суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, а отже, підлягають до задоволення, виходячи з наступних міркувань.

Статтею 19 Закону України «про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»від 21.03.1991 р. № 875 ХІІ ( надалі Закон 875-ХІІ) встановлено, що для підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності і господарювання встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків від середньооблікової чисельності працюючих, а якщо працює від 8 до 25 осіб у кількості одного робочого місця.

При цьому, згідно зі ст. 20 Закону 875-ХІІ, підприємства, установи і організації незалежно від форми власності і господарювання, де кількість працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим ч.1 ст. 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів штрафні санкції, сума яких визначається у розмірі середньої річної зарплати на відповідному підприємстві за кожне робоче місце не зайняте інвалідом.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме звіту відповідача форма № 10 -ПІ перед Тернопільським обласним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів, середньооблікова кількість штатних працівників у відповідача за 2009 рік становить 301 осіб, середньорічна зарплата працівника складає 14171 грн. за рік, а фонд оплати праці штатних працівників становить 4265,6 грн. за 2009 рік. Кількість інвалідів штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог ст. 19 Закону 875-ХІІ має становити 12 особу а працевлаштовано 9 осіб, що і було відображено у зазначеному Звіті відповідача.

Таким чином, за 3 робочі місця, призначених для працевлаштування інвалідів і не зайняте інвалідами, відповідач до 15.04.2010 року повинен був самостійно сплатити адміністративно - господарські санкції у розмірі 42514 грн. 29 коп.

Відповідно до п.3, 14 Положення про робоче місце інваліда та про порядок працевлаштування інвалідів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1995 р. № 314, робоче місце інвалідів вважається створеним, якщо воно відповідає встановленим вимогам робочого місця для інвалідів відповідної нозології, атестоване спеціальною комісією підприємства за участю представників СЕК, органів Держнаглядохорони праці, громадських організацій інвалідів і введено в дію шляхом працевлаштування на ньому інваліда.

Пунктом 14 зазначеного Положення також передбачено, що підприємства інформують державну службу зайнятості та місцеві органи соціального захисту населення про вільні робочі місця та вакантні посади, на яких може використовуватись праця інвалідів.

Наказом Державного комітету статистики № 244 від 06.07.1998 р. затверджена норма статистичної звітності № 3-ПН «Звіт про наявність вільних робочих місць ( вакантних посад)», яка подається підприємствами щомісячно на адресу державної служби зайнятості.

Відповідачем не доведено атестування робочих місць інвалідів, що необхідно для забезпечення їх працевлаштування відповідно до нормативу робочих місць, встановленого підприємству на підставі ст. 19 Закону 875-ХІІ та не надано доказів щомісячного звернення до державної служби зайнятості впродовж 2009 року з метою працевлаштування інвалідів на підприємство.

Виходячи з вищенаведеного, суд приходить до переконання, що відповідач не здійснив передбачених чинним законодавством заходів щодо створення умов для працевлаштування інвалідів та заходів щодо інформування вищезазначених органів про наявну можливість на підприємстві для працевлаштування інвалідів, чим позбавив можливості виконання органами, зазначеними в ст. 18 Закону 875-ХІІ, свого обовязку стосовно безпосереднього працевлаштування інвалідів.

Відповідно до ч.2 ст. 20 Закону 875-ХІІ, порушення термінів сплати адміністративно - господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Згідно Порядку нарахування пені та її сплати, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 15.05.2007 року, пеня обчислюється виходячи із 120 відсотків річних облікової ставки НБУ за кожен календарний день прострочення, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки на весь її строк.

Судом встановлено, що відповідач порушив терміни сплати адміністративно - господарських санкцій на 13 днів, а тому повинен сплатити пеню в розмірі 165 грн. 80 коп.

Оскільки судом встановлено незабезпечення створення відповідачем робочих місць для інвалідів у відповідності до ст. 18 Закону 875-ХІІ, а також прострочення на 13 днів сплати адміністративно-господарських санкцій, даний позов суд вважає підставним і таким, що підлягає до задоволення.

керуючись ст.ст. 19, 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», ст. ст. 2, 6, 7, 72, 86, 160-163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов Тернопільського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю «Цукровий завод Козова»про стягнення адміністративно - господарських санкцій та пені задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Цукровий завод Козова»( смт. Козова, вул.. Грушевського, 6, код ЄДРПОУ 35453116 на користь Тернопільського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів( м. Тернопіль, вул. Грушевського, 8, код ЄДРПОУ 14032334) 42514 ( сорок дві тисячі пятсот чотирнадцять) грн. 29 коп. адміністративно господарських санкцій та 165 ( сто шістдесят пять) грн.. 80 коп. пені, шляхом перерахування на р/р № 31213230700282 ГУДК України в Тернопільській області 50070000, МФО 838012 код одержувача 23588148.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10 денний строк з дня постановлення постанови заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги у порядок і строки, передбачені статтями 186 і 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження і апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Головуючий суддяДерех Н.В.

копія вірна

СуддяДерех Н.В.