Постанова № 9757162, 28.04.2010, Тернопільський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2-а-813/10/1970

"28" квітня 2010 р. Тернопільський окружний адміністративний суд в складі:

                    головуючої Дерех Н.В.

                    при секретарі Вальчук І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі адміністративну справу за адміністративним позовом Тернопільського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Державного підприємства «Ковалівський спиртовий завод»про стягнення адміністративно - господарських санкцій та пені,

в с т а н о в и в:

Тернопільське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів ( надалі –позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Державного підприємства «Ковалівський спиртовий завод» про стягнення12892,86 адміністративно - господарських санкцій та 1245,45 грн. пені, оскільки відповідач порушив терміни сплати адміністративно-господарських санкцій, які він повинен був сплатити до 15.04.2009 року.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав і просив його задовольнити, мотивуючи тим, що відповідачем не дотримано нормативу робочих місць, створених відповідно до вимог ст.19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», який по підприємству становить 5 осіб, що підтверджується звітом форми № 10-ПІ за 2008 рік.

Представник відповідача проти позову заперечив та пояснив, що оскільки ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 10.07.2009 року про порушення провадження у справі про банкрутство вирішено ввести мораторій на задоволення вимог кредиторів, протягом дії якого заборонити стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства, не нараховувати неустойку, штраф, пеню, інші фінансові, економічні санкції за невиконані чи неналежні виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів, обов'язкових платежів, тому до підприємства не можуть застосовуватися штрафні санкції за нестворення робочих місць для працевлаштування інвалідів. Крім цього, позивач не включений у список конкурсних кредиторів, що затверджений ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 18 січня 2010 року, тому вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі не розглядаються і вважаються погашеними. Просить у задоволенні позовних вимог відмовити.

Суд, заслухавши у судовому засіданні представника позивача, дослідивши представлені докази по справі у їх сукупності, приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, а отже, підлягають до задоволення, виходячи з наступних міркувань.

Статтею 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»від 21.03.1991 р. № 875 –ХІІ ( надалі –Закон 875-ХІІ) встановлено, що для підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності і господарювання встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків від середньооблікової чисельності працюючих, а якщо працює від 8 до 25 осіб –у кількості одного робочого місця.

При цьому, згідно зі ст. 20 Закону 875-ХІІ, підприємства, установи і організації незалежно від форми власності і господарювання, де кількість працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим ч.1 ст. 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів штрафні санкції, сума яких визначається у розмірі середньої річної зарплати на відповідному підприємстві за кожне робоче місце не зайняте інвалідом. Як слідує із матеріалів справи, а саме звіту відповідача форма № 10 -ПІ перед Тернопільським обласним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів: середньооблікова кількість штатних працівників у відповідача за 2008 рік становить 126 особи, фонд оплати праці штатних працівників становить 1624,5 тис. грн. за 2008 рік, отже, середньорічна зарплата працівника складає 12893 грн.

Як вбачається з матеріалів справи кількість інвалідів –штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог ст. 19 Закону 875-ХІІ становить 5 осіб, проте, відповідачем не дотримано вказаного нормативу, що і відображено у поданому ним Звіті, так як працевлаштовано 4 особи.

Таким чином, відповідач до 15.04.2009 року повинен був самостійно сплатити адміністративно - господарські санкції, що не було зроблено.

Відповідно до п.3, 14 Положення про робоче місце інваліда та про порядок працевлаштування інвалідів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1995 р. № 314, робоче місце інвалідів вважається створеним, якщо воно відповідає встановленим вимогам робочого місця для інвалідів відповідної нозології, атестоване спеціальною комісією підприємства за участю представників МСЕК, органів Держнаглядохорони праці, громадських організацій інвалідів і введено в дію шляхом працевлаштування на ньому інваліда.

Пунктом 14 зазначеного Положення також передбачено, що підприємства інформують державну службу зайнятості та місцеві органи соціального захисту населення про вільні робочі місця та вакантні посади, на яких може використовуватись праця інвалідів.

Наказом Державного комітету статистики № 244 від 06.07.1998 р. затверджена норма статистичної звітності № 3-ПН «Звіт про наявність вільних робочих місць(вакантних посад)», яка подається підприємствами щомісячно на адресу державної служби зайнятості.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач не звертався до державної служби зайнятості з метою працевлаштування інвалідів, оскільки звітів до матеріалів справи відповідачем не долучалось та не подавалось у судовому засіданні. При цьому судом враховано, що такі звіти повинні центрам зайнятості подаватись щомісячно.

Крім цього, судом встановлено, що відповідачем не створено необхідну кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до вимог ст. 19 Закону 875-ХІІ.

Виходячи з вищенаведеного, суд приходить до переконання, що відповідач не здійснив передбачених чинним законодавством належних заходів щодо створення умов для працевлаштування інвалідів та заходів щодо інформування вищезазначених органів про наявну можливість на підприємстві для працевлаштування інвалідів, чим позбавив можливості виконання органами, зазначеними в ст. 18 Закону 875-ХІІ, свого обов’язку стосовно безпосереднього працевлаштування інвалідів.

Відповідно до ч.2 ст. 20 Закону 875-ХІІ, порушення термінів сплати адміністративно - господарських санкцій тягне за собою нарахування пені.

Згідно Порядку нарахування пені та її сплати, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 15.05.2007 року, пеня обчислюється виходячи із 120 відсотків річних облікової ставки НБУ за кожен календарний день прострочення, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки на весь її строк.

Судом встановлено, що відповідач порушив терміни сплати адміністративно - господарських санкцій на 56 днів, а тому повинен сплатити пеню в розмірі 153,22грн.

Крім цього, суд не приймає до уваги твердження відповідача про те, що до підприємства не можуть застосовуватися штрафні санкції за нестворення робочих місць для працевлаштування інвалідів за 2008 рік, оскільки ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 10.07.2009 року про порушення провадження у справі про банкрутство вирішено ввести мораторій на задоволення вимог кредиторів, протягом дії якого заборонити стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства, не нараховувати неустойку, штраф, пеню, інші фінансові, економічні санкції за невиконані чи неналежні виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів, обов'язкових платежів, оскільки порушення підприємством допущено до винесення даної ухвали, оскільки відповідні санкції відповідач повинен був сплатити самостійно і добровільно до15.04.2009 року , а ухвала Господарського суду Тернопільської області про порушення провадження у справі про банкрутство винесена судом 10.07.2009 року, тобто виявлене правопорушення підприємство відповідач допустило до встановлення мораторію на задоволення вимог кредиторів, протягом дії якого заборонити стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства, не нараховувати неустойку, штраф, пеню, інші фінансові, економічні санкції за невиконані чи неналежні виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів, обов'язкових платежів.

Суд також не приймає до уваги і твердження відповідача про те, що позовні вимоги позивача не можуть бути задоволені, оскільки позивач не включений у список конкурсних кредиторів. Однак, як вбачається з ухвали Господарського суду Тернопільської області від 18 січня 2010 року по справі № 15/Б-1176 в список конкурсних кредиторів внесено лише кредиторів, щодо яких не було заперечень боржника- Державного підприємства «Ковалівський спиртовий завод». Як вбачається зі змісту норм Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» відповідний господарський суд може розглянути вимоги кредиторів, які не були включені до реєстру вимог кредиторів розпорядником майна.

Виходячи із вищевикладеного, суд вважає доводи відповідача такими, що не доведені матеріалами справи та такими, що направлені лише на уникнення від відповідальності за допущене порушення вимог Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні».          

Керуючись Законом України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», Положенням про робоче місце інваліда та про порядок працевлаштування інвалідів, Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», ст. ст. 2, 6, 7, 72, 86, 160-163 КАС України, , суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов Тернопільського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Державного підприємства «Ковалівський спиртовий завод»про стягнення адміністративно-господарський санкцій та пені - задовольнити.

2. Стягнути з Державного підприємства «Ковалівський спиртовий завод»( с.Ковалівка, Монастирський район. Тернопільська область, код ЄДРПОУ 00375059) на користь Тернопільського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів( м. Тернопіль, вул. Грушевського, 8, код ЄДРПОУ 14032334, р/р № 31216230700375 ГУДК України в Тернопільській області, 50070000, МФО 838012 код одержувача 23588177) 12892 ( дванадцять тисяч вісімсот дев’яносто дві) грн. 86 коп. адміністративно- господарських санкцій та пеню в розмірі 1245 ( одна тисяча двісті сорок п’ять) грн. 45 коп.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження або апеляційної скарги.

          Постанова може бути оскаржена до Львівського адміністративного апеляційного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня її проголошення та апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або без попереднього подання такої заяви, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви.                                                                                          

Головуючий суддя                                                                                Дерех Н.В.

копія вірна

Суддя                                                                                                    Дерех Н.В.