Рішення № 97570482, 07.06.2021, Диканський районний суд Полтавської області

Справа № 529/292/21

Провадження № 2/529/137/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2021 року Диканський районний суд Полтавської області в складі:

головуючої - судді Петренко Л.Є.,

за участю секретаря - Скрипник Р.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Фінансова компанія «Аланд», треті особи, які не заявляють самостійні вимоги — приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Н.С., приватний виконавець виконавчого Полтавського округу Гречин Н.В., про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач 20.04.2021 звернулась до суду із вищезазначеним позовом, в якому просить визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис від 25.02.2020, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Н.С., № 7668 про стягнення із ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Аланд» заборгованості в розмірі 42 489 грн. 27 коп. за кредитним договором від 06.06.2013 укладеним з ПАТ «Райффайзен Банк Аваль».

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що між нею та відповідачем відсутні будь-які правовідносини, жодних договорів з відповідачем вона не укладала. Також жодного разу вона не отримувала від стягувача вимог про сплату боргу. Вважає виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню, оскільки приватним нотаріусом не дотримано вимог ст..88 Закону «Про нотаріат» щодо безспірності заборгованості та порушено 3-х річний строк протягом якого нотаріус має право на вчинення такого напису.

Також 20.04.2021 позивачем подано заяву про забезпечення позову та про витребування доказів.

21.04.2021 ухвалою суду задоволено заяву про забезпечення позову, якою зупинено стягнення на підставі виконавчого напису від 25.02.2020, зареєстрованого в реєстрі за № 7668 про стягнення із ОСОБА_1 коштів по виконавчому провадженню № 61803921.

22.04.2021 ухвалою судді відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та витребувано у приватного нотаріуса Хари Н.С. копію нотаріальної справи, заведеної під час вчинення виконавчого напису від 25.02.2020 № 7668.

Позивачем подана заява про розгляд справи без її участі в порядку письмового провадження.

Відповідач ТОВ «Фінансова компанія «Аланд» повідомлений про розгляд справи належним чином, шляхом направлення копії ухвали про відкриття провадження та копії позову з додатками, що вбачається з поштового повідомлення (отримано зазначені документи 29.04.2021), проте відзиву чи будь яких клопотань до суду не направив.

Третя особа – приватний виконавець Гречин Н.В. повідомлена про розгляд справи належним чином, шляхом направлення копії ухвали про відкриття провадження та копії позову з додатками, що вбачається з поштового повідомлення (отримано зазначені документи 28.04.2021), проте пояснень чи будь яких клопотань до суду не направила.

Третій особі – приватному нотаріусу Харі Н.С. направлялася судом копія ухвали про відкриття провадження та копія позову з додатками, проте поштовий конверт повернутий на адресу суду без вручення 26.05.2021 (за закінченням терміну зберігання).

За таких, обставин, суд вважає, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією приватному нотаріусу Харі Н.С. на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду.

Зважаючи на те, що справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 25.02.2020 приватним нотаріусом Харою Н.С. винесено виконавчий напис про стягнення з ОСОБА_1 , яка є боржником за кредитним договором № 014/0925/82/0107479 від 06.06.2013, укладеним нею із ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», право вимоги за яким перейшло до ТОВ «Фінансова компанія «Аланд», на підставі Договору відступлення прав вимоги від 02.10.2019, на користь ТОВ «Фінансова компанія «Аланд» заборгованості за період з 10.07.2018 по 12.11.2019 в розмірі 42 189,27 грн.

10.04.2020 приватним виконавцем Гречин Н.В. відкрито виконавче провадження на підставі вказаного виконавчого напису нотаріуса № 7668 від 25.02.2020 про стягнення із ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Аланд» заборгованість в сумі 42 189,27 грн.

23.04.2020 приватним виконавцем звернено стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника ОСОБА_1 .

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Статтею 50 Закону України “Про нотаріат” визначено, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

Для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.

Як вбачається з виконавчого напису, останній виданий на підставі статтей 87-91 Закону України «Про нотаріат» та п. 2 Переліку документів, за яким стягнення заборгованості провадиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у справі №826/20084/14, яка була залишена без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року та Постановою Великої палати Верховного Суду від 20.06.2018 року відмовлено в задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 1 листопада 2017 року, було визнано незаконною та не чинною постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, у тому числі: «Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості».

Зазначена постанова апеляційного суду набула законної сили з моменту проголошення - 22 лютого 2017 року, а отже з цієї ж дати законодавство не передбачало можливості вчинення виконавчого напису щодо заборгованості, яка випливає із кредитних відносин. Таким чином, в момент вчинення виконавчого напису 25.02.2020 року були відсутні правові підстави для його вчинення, а отже такий виконавчий напис не підлягає виконанню.

Окрім того, відповідно до ст. 87 Закону України “Про нотаріат” перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 вказаного Закону встановлено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років.

Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Зміст виконавчого напису повинен відповідати вимогам ст. 89 Закону України “Про нотаріат”.

Вчинення виконавчого напису здійснюється в порядку, передбаченому главою 16 “Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України”, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22.02.2012 року.

Зокрема, згідно з цим Порядком, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій мають бути зазначені необхідні відомості про стягувача та боржника; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо.

У разі, якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача.

Нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем, за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років.

При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України № 1172 від 29.06.1999 року.

Як зазначив Верховний Суд України в своїй постанові від 05.07.2017 року в справі №754/9711/14-ц безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника – це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (ст. 88 Закону України “Про нотаріат”). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками – наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Аналогічні позиції викладені також в постановах Верховного Суду від 07.02.2018 року в справі № 204/4071/14-ц, від 23.01.2018 року в справі № 310/9293/15-ц та постанові Верховного суду України від 05.07.2017 року в справі № 6-887цс17.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України “Про нотаріат” захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Суд, перевіривши доводи позивача, зазначає, що з наданих суду документів неможливо встановити, чи дійсно на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, приймаючи до уваги те, що судом не встановлено факт отримання позивачем повідомлення вимоги про наявність такої заборгованості, яка була надана нотаріусу для вчинення нотаріального напису. Відповідачем та приватним нотаріусом не подано до суду належних та достовірних доказів щодо спростування доводів позивача.

Отже, на думку суду, у даному випадку, нотаріус при вчиненні оспорюваного виконавчого напису не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за виконавчим написом, чим порушив норми Закону України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Враховуючи вищевикладене позовні вимоги є обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 141 ЦПК України необхідно стягнути з ТОВ «Фінансова компанія «Аланд» на користь позивача понесені судові витрати в розмірі 840 грн. 80 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 247, 263-265, 268, 354-355 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до ТОВ «Фінансова компанія «Аланд» про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис від 25.02.2020, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Н.С., № 7668 про стягнення із ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Аланд» заборгованості в розмірі 42 189,27 грн., за кредитним договором № 014/0925/82/0107479 від 06.06.2013, укладеним нею із ПАТ «Райффайзен Банк Аваль».

Стягнути з ТОВ «Фінансова компанія «Аланд» на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 908 (дев`ятсот вісім) грн.

Рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, шляхом подачі апеляційної скарги через Диканський районний суд Полтавської області.

Позивач: ОСОБА_1 , проживає в АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ;

Відповідач: ТОВ «Фінансова компанія «Аланд» місцезнаходження м. Київ, вул. Саксаганського, 14 оф.301, код ЄДРПОУ 426425278;

Треті особи:

-приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Наталія Станіславівна, місцезнаходження АДРЕСА_2 ,

-приватний виконавець виконавчого округу Полтавської області, місцезнаходження, м. Полтава, вул. Сапіго, 6.

Головуюча: Л.Є. Петренко