Рішення № 97570210, 10.06.2021, Обухівський районний суд Київської області

Справа № 463/7535/19

Провадження № 2-804/21

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

10 червня 2021 року Обухівський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Висоцької Г.В.

за участю секретаря Ковшоби А.К.,

представника позивача Павленка С.В., представника відповідачів ОСОБА_3., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні Обухівського районного суду Київської області цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Кредобанк» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою до відповідачів, просить ухвалити рішення, яким стягнути з останніх на його користь заборгованість за кредитним договором від 10.02.2012р. в розмірі 191 941,07 грн.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 10.02.2012р. між ПАТ «Кредобанк», правонаступником якого є АТ «Кредобанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 17/14, відповідно до якого відповідач отримав кредит в сумі 200 000 грн. на строк до 10.02.2032р. з виплатою 15,99 % річних. В якості забезпечення виконання грошового зобов`язання, між банком та ОСОБА_2 10.02.2012р. укладено договір поруки, згідно якого у випадку порушення боржником своїх зобов`язань перед кредитором за кредитним договором боржник та поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Банком виконано свої зобов`язання за кредитним договором та видано відповідачу обумовлену суму коштів, проте останній не виконує належним чином взятих на себе зобов`язань. Станом на 20.08.2019р. загальний розмір заборгованості становить 191 941,07 грн., з яких 184 231,30 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 2548,60 грн. - заборгованість по відсотках, 5161,17 грн. - заборгованість за пенею. Дану суму просив стягнути в примусовому порядку солідарно з відповідачів.

Заочним рішенням Личаківського районного суд м. Львова від 12.02.2020 року позов задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором № 17/14 від 10.02.2012 року в розмірі 191 941,07 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Кредобанк» 1439,56 грн. судового збору. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства «Кредобанк» 1439,56 грн. судового збору.

Ухвалою Личаківського районного суд м. Львова від 22 жовтня 2020 року заочне рішення від 12 лютого 2020 року скасовано. Розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою Личаківського районного суд м. Львова від 10 грудня 2020 року передано цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Кредобанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором до Обухівського районного суду Київської області.

Ухвалою судді Обухівського районного суду Київської області від 17 лютого 2021 року прийнято до свого провадження цивільну справу за позовною «Кредобанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про стягнення заборгованості за кредитним договором. Слухати справу у порядку спрощеного позовного провадження та призначити по справі судове засідання.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив задовольнити.

Представник відповідачів проти задоволення позову заперечив у повному обсязі. ОСОБА_1 щомісячно здійснював безготівковий перерахунок суми, визначеної Договором. Більше того з метою прискорення повернення кредиту, ОСОБА_1 перераховував по 3000 грн. починаючи з 2017 року. Однак, не зрозумілим є нарахування банком пені та відсотків, оскільки повернення кредиту відбувалось щомісячно. З моменту укладення Договору жодних письмових чи усних претензій від Банку не надходило. ОСОБА_1 не знав про наявність заборгованості за договором. Окрім того, з наданого Банком розрахунку у період з 2017-2018 року відсоткова ставка на кредит збільшувалась з 15,99% до 20,99%. ОСОБА_1 не був належним чином повідомлений про зміну Банком відсоткової ставки та відповідно не міг надати сої доводи та заперечення.

Вислухавши учасників процесу та дослідивши матеріали справи, оцінивши в сукупності зібрані докази та ухвалюючи рішення у відповідності до вимог ст. 264 ЦПК України, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

В судовому засіданні встановлено, що 10.02.2012р. між ПАТ «Кредобанк», правонаступником якого є АТ «Кредобанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 17/14, відповідно до якого відповідач отримав кредит в сумі 200 000 грн. на строк до 10.02.2032р. з виплатою 15,99 % річних (а.с.34-35).

В якості забезпечення виконання грошового зобов`язання, між банком та ОСОБА_2 10.02.2012р. укладено договір поруки (а.с.39), згідно якого у випадку порушення боржником своїх зобов`язань перед кредитором за кредитним договором боржник та поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

У відповідності до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Встановлено, що позивачем належно виконано умови кредитного договору та видано відповідачу ОСОБА_1 грошові кошти обумовлені договором, що стверджується копією меморіального ордеру № 3229490 (а.с.9).

У відповідності до ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 ЦК України.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Частиною 1 ст. 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, встановленому договором. Аналогічний обов`язок позичальника щодо повернення коштів та сплати відсотків закріплено ч. 1 ст. 1054 ЦК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК України.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач ОСОБА_1 неналежним чином не виконує зобов`язання за кредитним договором, що підтверджується випискою про рух коштів по рахунку.

Відповідно до п. 5.1 кредитного договору, за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань за цим договором позичальник, крім відшкодування збитків, сплачує пеню в розмірі подвійної процентної ставки, вказаної в п. 3.2 цього договору, але не менше десяти грн. за кожний день прострочення.

Згідно розрахунку заборгованості, який перевірений та прийнятий судом як такий, що зроблений фахово у відповідності до умов договору, станом на 20.08.2019р. загальний розмір заборгованості становить 191 941,07 грн., з яких 184 231,30 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 2548,60 грн. - заборгованість по відсотках, 5161,17 грн. - заборгованість за пенею.

Відповідно до ст. 554 ч. 1 ЦК України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Згідно із п. п. 1.1, 2.5 договору поруки, поручитель зобов`язується відповідати перед кредитором за виконання боржником зобов`язань в повному обсязі за кредитним договором № 17/14 від 10.02.2012р., укладеним між банком та кредитором. Поручитель та боржник несуть солідарну відповідальність перед кредитором.

Підстави для припинення поруки визначені у ст. 559 ЦК України. Після підписання договору поруки редакція цієї статті змінювалась. Зокрема, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення кредитування» № 2478-VIII від 03.07.2018р., який набрав чинності 04.11.2018р. частина четверта ст. 559 викладена в новій редакції. При цьому, згідно п. 2 Розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2478-VIII, цей Закон застосовується до відносин, що виникли після введення його в дію, а також до відносин, що виникли до введення його в дію та продовжують існувати після введення його в дію, крім частини четвертої статті 36 Закону України «Про іпотеку», що застосовується виключно до договорів і угод, укладених після введення в дію цього Закону.

Відповідно до частини четвертої статті 559 ЦК України у редакції Закону № 2478-VIII порука припиняється після закінчення строку поруки, встановленого договором поруки. Якщо такий строк не встановлено, порука припиняється у разі виконання основного зобов`язання у повному обсязі або якщо кредитор протягом трьох років з дня настання строку (терміну) виконання основного зобов`язання не пред`явить позову до поручителя. Якщо строк (термін) виконання основного зобов`язання не встановлений або встановлений моментом пред`явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор протягом трьох років з дня укладення договору поруки не пред`явить позову до поручителя. Для зобов`язань, виконання яких здійснюється частинами, строк поруки обчислюється окремо за кожною частиною зобов`язання, починаючи з дня закінчення строку або настання терміну виконання відповідної частини такого зобов`язання.

Пунктом 4.7 договору поруки визначено, що порука за цим договором припиняється за спливом п`ятирічного строку від дня настання строку виконання основного зобов`язання за кредитним договором.

З огляду на те, що строк виконання основного зобов`язання за умовами кредитного договору закінчується 10.02.2032р., а відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України банк в односторонньому порядку не змінював строку виконання основного зобов`язання, у справі яка розглядається порука не є припиненою.

Таким чином, суд приходить до висновку, що у зв`язку з невиконанням зобов`язань за договором кредиту та враховуючи умови договору поруки, заборгованість за кредитним договором в розмірі 191 941,07 грн. слід стягнути з відповідачів в солідарному порядку.

У відповідності до ст.141 ЦПК України, з відповідачів на користь позивача слід стягнути судовий збір в розмірі 2879,12 грн., сплата якого підтверджується відповідною квитанцією.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 89, 133, 141, 223, 247, 263-265 Цивільно-процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором № 17/14 від 10.02.2012 року в розмірі 191 941,07 грн. (сто дев`яносто одна тисяча дев`ятсот сорок одна грн. сім коп.).

Стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства «Кредобанк» судовий збір в розмірі 2879,12.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду через Обухівський районний суд Київської області шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, а в разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Г.В.Висоцька