Рішення № 97569147, 10.06.2021, Рожищенський районний суд Волинської області

Справа № 167/354/21

Номер провадження 2-а/167/7/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 червня 2021 року м. Рожище

Рожищенський районний суд Волинської області у складі:

головуючого судді Гармай І. Т.,

з участю секретаря судового засідання Ісакової Н. Ю.,

представника позивача Крючкова В. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Рожищенського районного суду Волинської області справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Поліської митниці Державної митної служби про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення і закриття справи про порушення митних правил

В С Т А Н О В И В:

06 травня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом, обґрунтовуючи його тим, що виконуючим обов`язки заступника начальника Поліської митниці ДМС Козлинцем І. П. розглянуто справу про порушення митних правил та винесено постанову в справі про порушення митних правил № 0106/20400/21 від 21 квітня 2021 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст. 485 Митного кодексу України (далі – МК України) та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів.

Зазначає, що ОСОБА_1 є керівником ТОВ «ЛІК-2020», в свою чергу, TOB «ЛІК-2020» було здійснено декларування товару в інтересах ТОВ «ЛІК-2020» та на основі наданих відправником документів, (керуючись умовами поставки DAP), а саме: транспортного засобу «легкового автомобіля марки RENAULT (LAGUNA, VIN - НОМЕР_1 )» за митною декларацією № UA204120/2021/038178. З метою митного оформлення товару було надано свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 з датою першої реєстрації, інвойс № 244-Х від 18 березня 2021 року. Згідно відомостей реєстраційного документа, дата першої реєстрації автомобіля - 2010 року.

Вказує, що ним здійснено розрахунок платежів, а саме - ввізне мито - 1482,76 грн., акциз - 36105,18 грн., ПДВ - 14107,63 грн. з врахуванням заявленого календарного року виготовлення транспортного засобу - 2010 рік за ставкою акцизного податку відповідно до якого застосовано коефіцієнт 10.

Однак, у результаті проведеного митного огляду транспортного засобу, що підтверджується актом про проведення огляду (переогляд) товарів, транспортних засобі, ручної клажі та багажу від 24 березня 2021 року, встановлено, що легковий автомобіль марки RENAULT (LAGUNA, VIN - НОМЕР_1 ) 2009 року.

В зв`язку з цим, Поліською митницею ДМС 26 березня 2021 року за №7/13-2/13-20/2317 направлено лист до офіційного дилера імпортера АТ «РЕНО УКРАЇНА» - компанії ТОВ «ВІК ПАРТНЕР». В свою чергу, листом від 26 березня 2021 року ТОВ «ВІК ПАРТНЕР» надіслало відповідь від 26 березня 2021 року у якому зазначено, що транспортний засіб - марки RENAULT (LAGUNA, VIN - НОМЕР_1 ) - 2009 року, проте не надано жодного підтверджуючого таку інформацію документу.

На підставі нього Поліська митниця ДМС дійшла висновку, що надана декларантом інформація не відповідає дійсності, та не співпадає заявлений рік виготовлення транспортного засобу, що вказано у товаросупровідних документах, що свідчить про заявлення ОСОБА_1 до митного оформлення неправдивих відомостей про рік виготовлення транспортного засобу. Таким чином, Поліська митниця ДМС дійшла висновків, що ОСОБА_1 при розрахунку митних платежів необхідно було врахувати календарний рік виготовлення транспортного засобу - 2009 та застосувати коефіцієнт - 11. Службовою запискою УАМП, МВ та КТ Поліської митниці ДМС від 26 березня 2021 року проінформовано, що різниця платежів станом на день подання митної декларації складає- 4332,62 грн.

Митний орган дійшов висновку, що ТОВ «ЛІК-2020» не вжив заходів для встановлення достовірних даних щодо дати виготовлення автомобіля марки RENAULT LAGUNA, що призвело до зменшення суми митних платежів у розмірі 3537,12 грн. та заявив у митній декларації неправдиві відомості необхідні для визначення суми митних платежів, а саме року виготовлення автомобіля, чим вчинив адміністративне правопорушення за яке передбачена відповідальність згідно з ст. 485 МК України.

Відтак, постановою виконуючого обов`язки заступника начальника Поліської митниці ДМС Козлинця І. П. в справі про порушення митних правил № 0106/20400/21 від 21 квітня 2021 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст. 485 МК України та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів в розмірі 12997,86 грн.

Позивач ОСОБА_1 вказує, що оскільки згідно відомостей свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, дата першої реєстрації транспортного засобу - 2010 рік, а митне оформлення проводилось у 2021 році, то до імпортованого транспортного засобу декларантом правильно застосовано коефіцієнт 10, а тому, він при декларуванні товару не мав прямого умислу на вчинення будь-яких порушень митних правил, та в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, що виключає можливість притягнення його до відповідальності за ст. 485 МК України.

З огляду на наведене, ОСОБА_1 просить визнати протиправною та скасувати постанову виконуючого обов`язки заступника начальника Поліської митниці ДМС Козлинця І. П. в справі про порушення митних правил № 0106/20400/21 від 21 квітня 2021 року, а провадження у справі 0106/120400/21 від 21 квітня 2021 року - закрити. Судові витрати у розмірі 6454,00 грн., які включають сплачений судових збір у розмірі 454,00 грн. та 6000,00 грн. - витрати на професійну правничу допомогу стягнути з відповідача.

Ухвалою судді Рожищенського районного суду Волинської області від 07 травня 2021 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено справу проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, судове засідання призначено на 15 год. 00 хв. 17 травня 2021 року.

Ухвалою Рожищенського районного суду Волинської області від 17 травня 2021 року за клопотанням представника позивача розгляд справи відкладено на 10 год. 30 хв. 28 травня 2021 року.

Ухвалою Рожищенського районного суду Волинської області від 21 травня 2021 року у задоволенні клопотання представника позивача про проведення судового засідання в режимі відеоконференції відмовлено.

Ухвалою Рожищенського районного суду Волинської області від 28 травня 2021 року за клопотанням представника позивача розгляд справи відкладено на 10 год. 30 хв. 10 червня 2021 року.

21 травня 2021 року на електронну пошту суду представником відповідача подано відзив на позовну заяву, згідно якого позов не визнає та просить відмовити в його задоволенні. Зазначає, що 22 березня 2021 року декларантом ТОВ «ЛІК-2020» ОСОБА_1 з метою митного оформлення та випуску у вільний обіг легкового автомобіля марки RENAULT (LAGUNA, VIN - НОМЕР_1 ) подано в Поліську митницю Держмитслужби митну декларацію типу ІМ40ДЕ № UA204120/2021/038178. У ході опрацювання результатів митного огляду та документів, поданих позивачем до митного оформлення транспортного засобу марки RENAULT (LAGUNA, VIN - НОМЕР_1 ) встановлено, що вказаний автомобіль виготовлений у 2010 року, що не відповідало відомостям, заявленим позивачем у митній декларації від 22 березня 2021 року. Для підтвердження технічних характеристик та року виготовлення транспортного засобу Поліською митницею Держмитслужби був надісланий лист на адресу офіційного дилера імпортера АТ «РЕНО УКРАЇНА» - ТОВ «ВІК ПАРТНЕР». Згідно наданої відповіді вищевказаний автомобіль виготовлений у 2009 році. При цьому декларантом ОСОБА_1 здійснений розрахунок митних платежів, а саме: ввізне мито- 1482,76 грн., акциз - 36105,18 грн., ПДВ - 14107,63 грн. з врахуванням заявленого календарного року виготовлення транспортного засобу 2010 та за ставкою акцизного податку відповідно до якого застосовано коефіцієнт 10. Різниця митних платежів станом на день подання митної декларації складає 4332,62 грн. Таким чином, позивачем вчинено дії спрямовані на зменшення розміру митних платежів на вказану суму, чим вчинив адміністративне правопорушення за яке передбачена відповідальність згідно з ст. 485 МК України.

Позивач та представник відповідача будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи в судове засідання не з`явилися.

В судовому засіданні представник позивача Крючков В. О. адміністративний позов підтримав з підстав наведених у ньому, просив визнати протиправною та скасувати постанову в справі про порушення митних правил № 0106/20400/21 від 21 квітня 2021 року, а провадження у справі 0106/120400/21 від 21 квітня 2021 - закрити. Суду надав пояснення близькі за змістом до обґрунтувань позову.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши та оцінивши докази у справі, суд доходить такого висновку.

Судом встановлено, що 18 січня 2021 року між IT FAST OU (Продавець) та TOB «ЛІК-2020» (покупець) укладено Контракт(далі - Контракт від 18 січня 2021 року), відповідно до умов якого Продавець продає та зобов`язується доставити Покупцю товари, зокрема транспортні засоби, а Покупець зобов`язується прийняти товари, зокрема транспортні засоби зазначені в інвойсах, що є невід`ємною частиною цього Контракту.

Згідно з п. 2.1 Контракту від 18 січня 2021 року поставка товарів здійснюється на умовах DAP у відповідності до міжнародних правил «Інкотермс 2010».

Відповідно до п. 3.2 Контракту від 18 січня 2021 року ціна товару визначається у відповідності з умовами DAP і зазначається в інвойсах.

Згідно з інвойсом 244-Х від 18 березня 2021 року наданого Продавцем IT FAST OU на підставі Контракту від 18 січня 2021 року поставляється транспортний засіб RENAULT LAGUNA, VIN - НОМЕР_1 , рік випуску – 2010, ціна – 1000 Євро.

У відповідності до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу RENAULT LAGUNA, VIN - НОМЕР_1 № НОМЕР_2 , що було видано компетентнимиорганами Федеративної Республіки Німеччина зазначена дата першої реєстрації транспортного засобу 22 листопада 2010 року.

ОСОБА_1 є керівником ТОВ «ЛІК-2020», в свою чергу, ним було здійснено декларування товару в інтересах ТОВ «ЛІК-2020», на основі наданих відправником документів, (керуючись умовами поставки DAP), а саме: транспортного засобу «легкового автомобіля марки RENAULT (LAGUNA, VIN - НОМЕР_1 )» за митною декларацією № UA204120/2021/038178.

З відзиву відповідача встановлено, що в графі 31 митної декларації типу ІМ40ДЕ №UA204120/2021/038178 декларантом зазначено наступну інформацію про товар: марка - «RENAULT», модель - «LAGUNA» - 1 шт, календарний рік виготовлення 2010, модельний рік виготовлення 2010, бувший у використанні, об`єм двигуна 1461 смЗ, кузов номер - НОМЕР_1 , тип двигуна - дизельний, потужність двигуна - 81kw, тип кузова-універсал. Призначення - пасажирський для використання по дорогах загального призначення, кількість місць 5, категорія ТЗ-М1, колісна формула - 4x2, Виробник «RENAULT», торговельна марка - «RENAULT».

З метою митного оформлення товару декларантом було надано свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 з датою першої реєстрації, інвойс № 244-Х від 18 березня 2021 року та здійснено розрахунок платежів, а саме - ввізне мито - 1482,76 грн., акциз -36105,18 грн., ПДВ - 14107,63 грн. з врахуванням заявленого календарного року виготовлення транспортного засобу - 2010 рік за ставкою акцизного податку відповідно до якого застосовано коефіцієнт 10.

У результаті проведеного митного огляду транспортного засобу митницею встановлено, що легковий автомобіль марки RENAULT (LAGUNA, VIN - НОМЕР_1 ) має ознаки того, що виготовлений у 2009 році.

В зв`язку з цим, Поліською митницею ДМС направлено лист від 26 березня 2021 року № 7/13- 2/13-20/2317 до офіційного дилера імпортера АТ «РЕНО УКРАЇНА» - компанії ТОВ «ВІК ПАРТНЕР про надання інформації щодо календарного року виготовлення легкового автомобіля марки «RENAULT LAGUNA», номер кузова - НОМЕР_1 . В свою чергу, ТОВ «ВІК ПАРТНЕР» надіслало лист-відповідь у якому зазначено, що транспортний засіб - марки RENAULT (LAGUNA, VIN - НОМЕР_1 ) - 2009 року виготовлення.

Відповідно до службової записки УАМП, МВ та КТ Поліської митниці Держмитслужби від 26 березня 2021 року № 7.13-15/вн-36/1110 сума митних платежів, які б мали бути сплачені при ввезенні на митну територію України вказаного транспортного засобу із відповідною датою виробництва, з урахуванням різниці вже сплачених ОСОБА_1 митних платежів станом на його дату розмитнення становить 4332,62 грн.

Постановою виконуючого обов`язки заступника начальника Поліської митниці ДМС Козлинця І. П. в справі про порушення митних правил № 0106/20400/21 від 21 квітня 2021 року ОСОБА_1 , визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст. 485 МК України та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів в розмірі 12997,86 грн.

Згідно з ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема, з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

На виконання цих завдань адміністративного судочинства, суд при вирішенні публічно-правового спору виходить з такого.

Згідно з ч. 1 ст. 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом, або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Частиною 1 ст. 257 МК України визначено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.

Відповідно до ч. 6 ст. 264 МК України митна декларація приймається для митного оформлення, якщо вона подана за встановленою формою, підписана особою, яка її подала, і перевіркою цієї декларації встановлено, що вона містить всі необхідні відомості і до неї додано всі документи, визначені цим Кодексом. Факт прийняття митної декларації засвідчується посадовою особою органу доходів і зборів, яка її прийняла, шляхом проставлення на ній відбитка відповідного митного забезпечення та інших відміток (номера декларації, дати та часу її прийняття тощо), у тому числі з використанням інформаційних технологій.

Згідно з ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Відповідно до положень ст. 345 МК України документальна перевірка - це сукупність заходів, за допомогою яких митні органи переконуються у правильності заповнення митних декларацій, декларацій митної вартості та в достовірності зазначених у них даних, законності ввезення (пересилання) товарів на митну територію України або на територію вільної митної зони, вивезення (пересилання) товарів за межі митної території України або за межі території вільної митної зони, а також своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних та інших платежів, а також пені, контроль за справлянням яких покладено на митні органи.

Статтею 352 МК України визначено перелік матеріалів, які можуть бути використані посадовими особами митних органів під час проведення перевірок, зокрема: 1) документи, визначені цим Кодексом; 2) податкова інформація; 3) експертні висновки; 4) судові рішення; 5) отримані від уповноважених органів іноземних держав документально підтверджені відомості щодо вартісних, кількісних або якісних характеристик, країни походження, складу та інших характеристик, які мають значення для оподаткування товарів, їх ввезення (пересилання) на митну територію України або на територію вільної митної зони чи вивезення (пересилання) за межі митної території України або території вільної митної зони, які відрізняються від задекларованих під час митного оформлення; 6) інші матеріали, отримані в порядку та спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами України.

Також відповідно до положень ст. 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Як встановлено в судовому засіданні, під час здійснення митного оформлення транспортного засобу марки «RENAULT», модель - «LAGUNA», ОСОБА_1 вказав календарний рік виготовлення автомобіля – 2010. У свою чергу, Поліська митниця Держмитслужби, посилаючись на лист ТОВ «ВІК ПАРТНЕР» від 26 березня 2021 року року зазначає, що дата виготовлення транспортного засобу становить 02 вересня 2009 року.

Таким чином, сторони у справі на підтвердження року виготовлення ввезеного на митну територію України транспортного засобу марки «RENAULT», модель - «LAGUNA», надали суду документи, в яких містяться різні відомості щодо року виготовлення автомобіля, і ці розбіжності безпосередньо впливають на ставку податку, який підлягає сплаті при здійсненні митного оформлення цього автомобіля.

За змістом ч. 1 ст. 495 МК України доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються: 1) протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів; 2) поясненнями свідків; 3) поясненнями особи, яка притягується до відповідальності; 4) висновком експерта; 5) іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді, а також товарами - безпосередніми предметами порушення митних правил, товарами із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортними засобами, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України.

Надаючи оцінку зазначеним доводам сторін, суд виходить із такого.

Порядок переміщення транспортного засобу через митний контроль врегульовано Правилами митного контролю та митного оформлення транспортних засобів, що переміщуються громадянами через митний кордон України, затвердженими Наказом Державної митної служби України 17.11.2005 № 1118 (далі - Правила).

Визначення календарного і модельного років виготовлення та першої реєстрації і терміну перебування в користуванні транспортного засобу (ТЗ) врегульовано пунктом 8 Правил.

Так, відповідно до п. 8 Правил визначено, якщо календарну дату виготовлення ТЗ, який перебував у користуваннi, визначити за його iдентифiкацiйним номером неможливо, то за основу береться рiк виготовлення, визначений за його iдентифiкацiйним номером, з урахуванням календарної дати першої реєстрацiї ТЗ. Датою першої реєстрацiї ТЗ, який перебував у користуваннi, є дата, зазначена в спецiальнiй графi технiчного паспорта (свiдоцтва про реєстрацiю), наприклад, паспорта нiмецького зразка, або дата видачi технiчного паспорта (свiдоцтва про реєстрацiю). У разi неможливостi визначення року виготовлення ТЗ за iдентифiкацiйним номером роком виготовлення вважати рiк, що значиться в реєстрацiйних i технiчних документах на ТЗ. Датою початку користування ТЗ, що були в користуваннi та ввозяться на митну територiю України, уважається дата першої реєстрацiї ТЗ, визначена в реєстрацiйних документах, якi виданi уповноваженими державними органами та дають право експлуатувати цi ТЗ на постiйнiй основi.

Таким чином, відповідно до змісту наведених норм належним доказом дати виготовлення автомобіля, який був у користуваннi та ввозиться на митну територiю України, є дата його першої реєстрацiї, вказана в реєстрацiйних документах, виданих уповноваженими державними органами країни, в якій така реєстрація була здійснена.

У даному випадку такими документами є реєстраційне свідоцтво транспортного засобу НОМЕР_2 , що було видано компетентними органами Федеративної Республіки Німеччина, в якому зазначена дата першої реєстрації – 22 листопада 2010 року, а рік виготовлення не зазначений, та інвойс 244-Х від 18 березня 2021 року наданий Продавцем IT FAST OU, у якому вказано рік випуску автомобіля – 2010, які використовував позивач при заповненні митної декларації. Крім того, відповідно до п. 8 зазначених вище Правил, за наявності обґрунтованих сумнівів щодо визначення року виготовлення ТЗ достовірність установлюється експертом, що має свідоцтво про право проведення експертних досліджень з відповідної експертної спеціальності та внесений до Реєстру атестованих судових експертів державних i підприємницьких структур і громадян Міністерства юстиції України.

Разом з тим, з досліджених судом матеріалів справи встановлено, що у позивача на момент подання декларації інших даних стосовно дати випуску транспортного засобу не було.

Відповідач, стверджуючи, що роком випуску спірного автомобіля є 2009 рік, посилаючись лише на лист ТОВ «ВІК ПАРТНЕР» від 26 березня 2021 року, не надав суду жодних підтверджень наявності обґрунтованих сумнівів щодо зазначення позивачем календарної дати виготовлення транспортного засобу - 2010 рік.

Поряд з цим, з наданої копії листа ТОВ «ВІК ПАРТНЕР» неможливо установити наявність у експерта, передбаченого вищевказаними Правилами свідоцтва про право проведення експертних досліджень з відповідної експертної спеціальності та чи внесений він до Реєстру атестованих судових експертів державних i підприємницьких структур і громадян Міністерства юстиції України.

Главою 71 МК України встановлені процесуальні дії у справі про порушення митних правил та порядок їх проведення. Відповідно до ч. 1 ст. 516 МК України, визнавши за необхідне проведення експертизи, посадова особа митного органу, у провадженні якої знаходиться справа про порушення митних правил, виносить постанову, у якій визначаються підстави для призначення експертизи, прізвище експерта або найменування спеціалізованого органу з питань експертизи та досліджень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, його відокремленого підрозділу чи іншої відповідної установи, в якій має проводитися експертиза. У цій же постанові ставляться конкретні питання, які мають бути вирішені під час проведення експертизи, а також визначаються матеріали, що передаються у розпорядження експерта.

Таким чином, відповідач, стверджуючи, що роком випуску спірного транспортного засобу є 2009 рік, не призначив відповідної експертизи, обмежившись лише інформацією, викладеною у формі листа ТОВ «ВІК ПАРТНЕР» від 26 березня 2021 року, наданою у відповідь на запит митного органу, що не є тотожним з призначенням та проведенням експертизи.

Відповідно до ч. 1 ст. 486 МК України завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.

З метою забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, індивідуалізації її відповідальності та реалізації вимог статті 486 МК України щодо своєчасного, всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин справи, вирішення її у відповідності з законом посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил згідно ст. 489 МК України зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно положень ст. 458 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

За змістом ст. ст. 458, 489 МК України, ст. ст. 9-11 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП) підставою для визнання особи винною в порушенні митних правил, як різновиду адміністративного правопорушення, є встановлення у вчиненому нею діянні всіх ознак складу такого правопорушення, в тому числі ознак суб`єктивної та об`єктивної сторони складу правопорушення.

За змістом ст. 485 МК України за заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою митному органу документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів.

Зі змісту даної норми випливає, що склад порушення, передбаченого ст. 485 МК України обумовлює наявність в діях особи особливої мети - ухилення від сплати податків та зборів, або зменшення їх розміру, та вини у формі прямого умислу.

Правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків (ст. 10 КУпАП), а вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити (ст. 11 КУпАП).

Досліджуючи надані сторонами докази необхідно зазначити, що під час оформлення транспортного засобу позивач визначаючи рік випуску транспортного засобу діяв добросовісно, без жодного умислу щодо заявлення неправдивих відомостей щодо імпортованого транспортного засобу та заниження митної вартості, адже пред`явив до митного оформлення виключно ті документи, які були йому передані продавцем автомобіля, які ніким не скасовані чи визнані недійсними, що на думку суду свідчить про відсутність в діях ОСОБА_1 , як керівника ТОВ «ЛІК-2020», прямого умислу на вчинення правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України.

Навіть сам по собі факт зазначення невірного року випуску автомобіля в декларації не може бути доказом того, що його дії були направлені на несплату митних платежів у формі прямого умислу.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду, викладеної в постановах від 06 червня 2018 року у справі № 607/1866/17 та у справі № 607/2391/17, для притягнення до відповідальності, згідно зі ст.485 МК України, необхідно доведення факту заявлення в митній декларації, в даному випадку неправдивих відомостей та/або надання документів, що містять неправдиві відомості та наявність прямого умислу.

У відповідності до ч. ч. 1, 2 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з ч. 1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

На думку суду, отримана від ТОВ «ВІК ПАРТНЕР» офіційного дилера імпортера АТ «Рено Україна» в Україні інформація не є виключним, беззаперечним і визначальним доказом винуватості позивача у порушенні митних правил та не доводить наявності у його діях умислу на ухилення від сплати митних платежів у повному обсязі, шляхом надання неправдивих відомостей щодо року виготовлення автомобіля, оскільки при митному оформленні транспортного засобу позивач керувався наявними у нього документами, з яких можливо встановити рік виготовлення автомобіля.

Виходячи з викладеного, відповідач, як суб`єкт владних повноважень, повинен був зібрати докази, які б підтверджували наявність складу правопорушення та спростувати доводи позивача, однак належних та достатніх доказів того, що ОСОБА_1 вчинив умисні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів та зменшення їх розміру, шляхом заявлення в митній декларації неправдивих відомостей про рік випуску транспортного засобу, суду не надано, що свідчить про відсутність в діях ОСОБА_1 ознак порушення митних правил, передбачених ст. 485 МК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 531 МК України підставами для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил або про припинення провадження у справі про порушення митних правил є: 1) відсутність у діях особи, яка притягується до відповідальності, ознак порушення митних правил; 2) необ`єктивність або неповнота провадження у справі або необ`єктивність її розгляду; 3) невідповідність викладених у постанові висновків фактичним обставинам справи; 4) винесення постанови неправомочною особою, безпідставне недопущення до участі в розгляді справи особи, притягнутої до відповідальності, або її представника, а також інше обмеження прав учасників провадження у справі про порушення митних правил та її розгляду; 5) неправильна або неповна кваліфікація вчиненого правопорушення; 6) накладення стягнення, не передбаченого цим Кодексом.

Згідно з ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

За таких обставин суд доходить висновку, що постанову виконуючого обов`язки заступника начальника Поліської митниці ДМС Козлинця І. П. в справі про порушення митних правил № 0106/20400/21 від 21 квітня 2021 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за порушення митних правил, передбачених ст. 485 МК України, необхідно скасувати у зв`язку з відсутністю у його діях ознак порушення митних правил, а провадження у справі 0106/120400/21 від 21 квітня 2021 - закрити.

Однак, суд не вбачає підстав для визнання вказаної постанови протиправною, оскільки сам факт скасування такої судом вже свідчить про її протиправність.

Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України суд позбавлений процесуальної можливості визнавати постанову про адміністративне правопорушення протиправною та має право прийняти одне з рішень, передбачених ч. 3 ст. 286 КАС України.

Відтак, позовна вимога про визнання оскаржуваної постанови протиправною задоволенню не підлягає.

Щодо стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України до витрат пов`язаних з розглядом справи належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 134 КУпАП витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження отримання правничої допомоги та здійснення оплати витрат на правову допомогу представником позивача надано: копію договору про надання правової допомоги від 20 квітня 2021 року, ордер серії АСВ №1018722, копію рахунку-фактури № 1-000000301 від 28 квітня 2021 року на суму 6000 грн., копію акту здачі - приймання робіт (наданих послуг) № 1-000000301 від 29 квітня 2021 року на суму 6000,00 грн., копію квитанції № 1-к від 29 квітня 2021 року за надання правової допомоги згідно договору про надання правової допомоги від 20 квітня 2021 року, копію попереднього розрахунку суми витрат на професійну правничу допомогу № 29/04 від 29 квітня 2021 року на суму 6000,00 грн.

У відповідності до ч. ч. 1, 7 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Виходячи з викладеного, суд доходить висновку, що в даній справі витрати на правову допомогу в сумі 6000,00 грн. є реальними, підтвердженими матеріалами справи.

Тому з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу в сумі 6000,00 грн.

З урахуванням задоволення позовних вимог з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 454,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань.

Отже, всього належить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з відповідача на користь позивача судові витрати у розмірі 6454,00 грн.

Керуючись ст. ст. 5, 9, 19, 77, 241-246, 286 КАС України

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до Поліської митниці Державної митної служби про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення і закриття справи про порушення митних правил - задовольнити частково.

Постанову виконуючого обов`язки заступника начальника Поліської митниці ДМС Козлинця Ігоря Петровича в справі про порушення митних правил № 0106/20400/21 від 21 квітня 2021 року - скасувати, а провадження у справі 0106/20400/21 від 21 квітня 2021 - закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Поліської митниці Державної митної служби на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 6454 (шість тисяч чотириста п`ятдесят чотири) гривні, які складаються з: 6000 (шість тисяч) гривень - витрат на професійну правничу допомогу та 454 (чотириста п`ятдесят чотири) гривні - сплаченого судового збору.

Рішення може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Рожищенський районний суд Волинської області протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складення повного тесту судового рішення 10 червня 2021 року.

На виконання п. 4 ч. 5 ст. 246 КАС України суд зазначає повне найменування сторін та інших учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платників податків НОМЕР_3 .

Представник позивача: Крючков Віталій Олексійович, адреса робочого місця: АДРЕСА_2 .

Відповідач: Поліська митниця Держмитслужби, місцезнаходження: м. Рівне, вул. Соборна, 104, ЄДРПОУ 43350097.

Головуючий суддя І. Т. Гармай