Ухвала суду № 97568810, 02.06.2021, Конотопський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 573/1369/15-к

Провадження № 1-о/577/4/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"02" червня 2021 р.

Конотопський міськрайонний суд Сумської області

в складі: головуючого судді Ярмак О.М.

суддів Рідзевської І.О., Кравченка В.О.,

за участі секретаря Олійник В.П.,

прокурора Удод О.В.,

захисника Сергієнка О.Ю.,

перекладача Мірошниченко Л.В.

засудженого ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Конотопі Сумської області кримінальне провадження за заявою засудженого ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами вироку Апеляційного суду Сумської області від 28 грудня 2011 року, -

В С Т А Н О В И В :

Вироком Апеляційного суду Сумської області від 28 грудня 2011 року ОСОБА_1 визнаний винним та засуджений за вчинення злочинів, передбачених п. 6 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187, ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 194, ч. 1 ст. 70 КК України, до покарання у виді позбавлення волі на строк 15 років з конфіскацією всього належного йому майна (а.с. 324-367 т. 9).

Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 травня 2012 року зазначений вирок залишено без змін (а.с. 182-191 т. 10).

Засуджений ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами вироку Апеляційного суду Сумської області від 28 грудня 2011 року, яку неодноразово доповнив.

Вимоги своєї заяви обгрунтувує тим, що існують нововиявлені обставини, які у сукупності є підставою для перегляду ухваленого щодо нього обвинувального вироку суду, а саме:

при розгляді справи Апеляційним судом Сумської області не були виконані вказівки суду касаційної інстанції, викладені в ухвалі Верховного Суду України від 12 серпня 2010 року, якою скасований попередній вирок у зазначеній справі, а саме: вказівки щодо належної оцінки доказів у справі, зокрема, показання про визнання вини, наданих під час досудового розслідування, причин їх надання та зміни, об`єктивної оцінки проведених у кримінальному провадженні судових експертиз;

порушення Апеляційним судом Сумської області при розгляді кримінальної справи правил підсудності, оскільки згідно з п. 5 розділу XIII «Перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 10 липня 2010 року кримінальне провадження після повернення його Верховним Судом на новий розгляд не підлягало розгляду Апеляційним судом Сумської області як судом першої інстанції;

після ухвалення вироку Апеляційного суду Сумської області від 28 грудня 2011 року, яким його вина обгрунтовувалася висновками перевірки, проведеної прокуратурою Білопільського району Сумської області, викладеними у постанові про відмову в порушенні кримінальної справи відносно працівників Білопільського РВ УМВС Сумської області за фактом зловживання службовим становищем та фальсифікацію доказів у справі від 21 січня 2011 року, вказана постанова 11 липня 2012 року була скасована прокурором Генеральної прокуратури України;

обвинувальний вирок Апеляційного суду Сумської області від 28 грудня 2011 року грунтується на недопустимих доказах, оскільки вказані докази під час досудового розслідування були отримані з грубим порушенням його права на захист, незаконним притягненням його і свідка ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності та накладенням стягнення у виді адміністративного арешту, фальсифікацією написаних явок із повинною, застосуванням незаконних методів ведення слідства, зокрема здійснення психологічного тиску, проведених несанкціонованих обшуків житла, репетицій слідчих дій, незаконного відбирання біологічних зразків для експертних досліджень, обрання запобіжних заходів у відсутність підозрюваного, що в цілому є порушенням прав людини в контексті Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод та суперечить рішенням Європейського суду з прав людини щодо вказаних порушень;

допущення Апеляційним судом Сумської області при розгляді справи неповноти судового слідства, оскільки не були допитані свідки, які дали показання в ході досудового розслідування, зокрема, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , та показаннями зазначених свідків спростовується його обвинувачення, а також не були допитані свідки за його клопотаннями, зокрема ОСОБА_7 ;

порушення Апеляційним судом Сумської області вимог кримінально-процесуального закону щодо розгляду скарг ОСОБА_8 , спрямованих на розгляд вказаного суду Печерським районним судом м. Києва, що свідчить про зловживання з боку суддів та ухвалення неправосудного рішення;

позбавлення права на апеляційне оскарження вироку Апеляційного суду Сумської області від 28 грудня 2011 року внаслідок допущеного Апеляційним судом Сумської області порушення правил підсудності;

не дослідження у повному обсязі суддями Апеляційного суду Сумської області матеріалів перевірки, проведеної прокуратурою Білопільського району Сумської області № 48 пр.10 від 21 січня 2011 року, якими підтверджується репетиція слідчої дії - відтворення обстановки та обставин події з його участю, якою також обгрунтовані висновки Апеляційного суду Сумської області щодо його вини у скоєнні злочинів;

не врахування рішення Європейского суду з прав людини у справі «Нечипорук та Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року, яке зобов`язує суди визнавати недопустимими докази, якими у вироку Апеляційного суду Сумської області від 28 грудня 2011 року обгрунтована його вина у вчиненні злочинів:

порушення права на захист, оскільки під час досудового розслідування у кримінальному провадженні не був залучений перекладач, а тому частина матеріалів кримінального провадження залишилася незрозумілою через незнання у достатньому обсязі української мови.

Крім того, при розгляді його заяви про перегляд вироку Апеляційного суду Сумської області від 28 грудня 2011 року за нововиявленими прохає вирішити питання про застосування ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону України № 838-УІІІ від 26 листопада 2015 року та зарахувати час його утримання у Державній установі «Сумський слідчий ізолятор» у зв`язку із розглядом заяви про перегляд вироку суду за нововиявленими обставинами за період з 18 лютого 2020 року до дня розгляду вказаної заяви із розрахунку, що один такий день відповідає двом дням перебування у місцях відбування покарання у виді позбавлення волі.

В судовому засіданні засуджений ОСОБА_1 вимоги своєї заяви про перегляд за нововиявленими обставинами вироку Апеляційного суду Сумської області від 28 грудня 2011 року підтримав у повному обсязі та уточнив, що він обґрунтовує вимоги своєї заяви про перегляд за нововиявленими обставинами вироку Апеляційного суду Сумської області від 28 грудня 2011 року наявністю обставин, передбачених п. 4 ч. 2 ст. 459 КПК України – наявністю інших обставин, які не були відомі суду на час судового розгляду при ухваленні судового рішення і які самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку чи ухвали, що належить переглянути.

Захисник Сергієнко О.Ю. вимоги заяви ОСОБА_1 про перегляд вироку Апеляційного суду Сумської області від 28 грудня 2011 року за нововиявленими обставинами також підтримує.

Прокурор заперечує проти задоволення вказаної заяви, оскільки вважає, що обставини, на які ОСОБА_1 посилається у своїх заявах про перегляд за нововиявленими обставинами вироку Апеляційного суду Сумської області від 28 грудня 2011 року не є нововиявленими в розумінні ст. 459 КПК України.

Засуджений ОСОБА_8 , потерпілі ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 в судове засідання не з`явилися, в той час як вони у встановленому законом порядку були повідомлені про час і місце розгляду кримінального провадження за заявою ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.

Суд, вислухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали кримінального провадження та матеріали кримінальної справи № 1-1/2011, вважає, що заява ОСОБА_1 про перегляд вироку суду за нововиявленими обставинами не підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 459 КПК України судові рішення, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими обставинами. Нововиявленими обставинами визнаються: 1) штучне створення або підроблення доказів, неправильність перекладу висновку і пояснень експерта, завідомо неправдиві показання свідка, потерпілого, підозрюваного, обвинуваченого, на яких ґрунтується вирок; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення вироку чи постановлення ухвали, що належить переглянути; 4) інші обставини, які не були відомі суду на час судового розгляду при ухваленні судового рішення і які самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку чи ухвали, що належить переглянути.

Системне тлумачення положень кримінального процесуального законодавства вказує на те, що перегляд судових рішень, які набрали законної сили, за нововиявленими обставинами є процедурою перегляду судових рішень лише у випадках, коли після завершення розгляду кримінальної справи в звичайному порядку (в судах першої, апеляційної і касаційної інстанцій) виявлені обставини, які мають такі ознаки: вони існували на момент ухвалення відповідних судових рішень, але не були відомі та не могли бути відомі суду та особі, яка звертається із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами, під час судового розгляду; вони мають істотне значення, оскільки самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку чи ухвали, що належить переглянути.

Вказані юридичні факти мають знаходитися в органічному зв`язку з елементами предмета доказування у кримінальному провадженні та спростовувати через їх попередню невідомість та істотність, висновки, що містяться у вироку, як такі, що не відповідають об`єктивній дійсності.

За змістом норм КПК України, які регулюють провадження за нововиявленими обставинами, роль суду при перегляді судового рішення за нововиявленими обставинами зводиться лише до встановлення наявності таких обставин, оцінки їх з точки зору істотності для даної конкретної справи, їх дослідження та прийняття відповідного рішення.

Суд вважає, що обставини, на які ОСОБА_1 посилається як на підставу перегляду за нововиявленими обставинами вироку Апеляційного суду Сумської області від 28 грудня 2011 року, а саме, що: при розгляді справи Апеляційним судом Сумської області не були виконані вказівки суду касаційної інстанції, викладені в ухвалі Верховного Суду України від 12 серпня 2010 року; Апеляційним судом Сумської області при розгляді кримінальної справи було допущено порушення правил підсудності; обвинувальний вирок Апеляційного суду Сумської області від 28 грудня 2011 року грунтується на недопустимих доказах; під час судового розгляду кримінального провадження не були допитані свідки, показання яких спростовують його обвинувачення у скоєнні злочинів; позбавлення його права на ознайомлення з матеріалами кримінального провадження та апеляційне оскарження вироку суду внаслідок допущеного Апеляційним судом Сумської області порушення правил підсудності; не дослідження у повному обсязі суддями Апеляційного суду Сумської області матеріалів перевірки, проведеної прокуратурою Білопільського району Сумської області № 48 пр.10 від 21 січня 2011 року, то вказані обставини стосуються необхідності оцінки доказів у справі як недопустимих, тобто іншої оцінки доказів, ніж зазначено у вироку Апеляційного суду Сумської області від 28 грудня 2011 року.

Як встановлено в судовому засіданні, наведені засудженим ОСОБА_1 у заяві про перегляд вироку суду за нововиявленими обставинами дані щодо наявності у матеріалах кримінальної справи доказів щодо непричетності його до вчинення злочинів, фальсифікації матеріалів кримінальної справи, застосуванням до нього та свідка ОСОБА_2 , яка на той час була його дружиною, незаконних методів ведення слідства, зокрема здійснення психологічного тиску, репетиції слідчих дій, обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відсутність підозрюваного, були відомі під час розгляду справи Апеляційним судом Сумської області та були предметом розгляду як Апеляційного суду Сумської області, так і суду касаційної інстанції.

Крім того судом касаційної інстанції були перевірені доводи засудженого ОСОБА_1 щодо порушення Апеляційним судом Сумської області під час розгляду кримінальної справи № 1-1/2011 вимог КПК України, зокрема, порушення його права на захист через погане розуміння української мови, неповноти судового слідства, інших порушень вимог кримінально-процесуального закону, про що свідчить ухвала Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 травня 2012 року.

Із заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами вироку суду, з урахуванням доповнень до вказаної заяви та наданих ним в судовому засіданні показань, вбачається, що він не згоден з вироком Апеляційного суду Сумської області від 28 грудня 2011 року, а тому бажає, щоб вказаний вирок був переглянутий за нововиявленими обставинами.

Відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України суд враховує практику Європейського суду з прав людини, зокрема рішення в справі «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008 року, в якому зокрема зазначено, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру.

Крім того, кримінальне провадження за нововиявленими обставинами являє собою форму перегляду рішень судів, що набрали законної сили. За своїм змістом ця стадія кримінального процесу виступає як механізм, що доповнює звичайні заходи забезпечення правосудності судових рішень у кримінальних справах. Цей вид провадження має резервне значення та використовується лише у випадку, якщо вичерпані всі інші допустимі засоби процесуально-правового захисту.

Що стосується тверджень ОСОБА_1 про зловживання прокурорів, слідчих, працівників органів поліції, суддів в ході досудового слідства і під час судового розгляду кримінальної справи по обвинуваченню його у вчинення злочинів, передбачених п. 6 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187, ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 194 КК України, зокрема штучне створення та підроблення доказів, умисне порушення права на захист та застосування незаконних методів досудового розслідування, то суд враховує, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 459 КПК України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є штучне створення або підроблення доказів, неправильність перекладу висновку і пояснень експерта, завідомо неправдиві показання свідка, потерпілого, підозрюваного, обвинуваченого, на яких ґрунтується вирок.

Вказані обставини мають бути встановлені вироком суду, що набрав законної сили, а при неможливості ухвалення вироку - підтверджені матеріалами закінченого досудового розслідування.

Будь-яких доказів на підтвердження вищевказаних обставин ОСОБА_1 надані не були та вказані обставини не підтверджені вироком суду, що набрав законної сили, або матеріалами закінченого досудового розслідування.

Суд вважає необгрунтованими доводи засудженого ОСОБА_1 про те, що нововиявленою обставиною у кримінальному провадженні є наявність рішення Європейского суду з прав людини у справі «Нечипорук та Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року, яке зобов`язує суди визнавати недопустимими докази, якими у вироку Апеляційного суду Сумської області від 28 грудня 2011 року обгрунтована його вина у вчиненні злочинів, оскільки, виходячи із змісту ст. 90 КПК України вказане рішення має преюдиційне значення для оцінки доказів у кримінальному провадженні, при розгляді справи по суті, але само по собі не є нововиявленою обставиною та підставою для перегляду вже ухваленого судового рішення за нововиявленими обставинами.

Щодо посилання засудженого ОСОБА_1 як на нововиявлену обставину на те, що після ухвалення вироку Апеляційного суду Сумської області від 28 грудня 2011 року, яким його вина обгрунтовувалася висновками перевірки, проведеної прокуратурою Білопільського району Сумської області, викладеними у постанові про відмову в порушенні кримінальної справи відносно працівників Білопільського РВ УМВС Сумської області за фактом зловживання службовим становищем та фальсифікацію доказів у справі від 21 січня 2011 року, вказана постанова 11 липня 2012 року була скасована прокурором Генеральної прокуратури України, то суд вважає, що скасування вказаної постанови не є нововиявленою обставиною у розумінні ч. 2 ст. 459 КПК України, оскільки сам факт скасування постанови про відмову у порушенні кримінальної справи без прийняття остаточного процесуального рішення у кримінальному провадженні не свідчить про штучне створення або підроблення доказів та завідомо неправдиві показання підозрюваного, обвинуваченого, на яких ґрунтується вирок, а також не доводить існування обставини, які не були відомі суду на час судового розгляду при ухваленні судового рішення і які самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку, що належить переглянути, а згідно п. 3 ч. 2 ст. 459 КПК України підставою для перегляду вироку суду за нововиявленими обставинами є скасування лише судового рішення, яке стало підставою для ухвалення вироку чи постановлення ухвали, що належить переглянути, а не скасування постанови про відмову у порушенні кримінального провадження за фактами неправомірних дій працівників поліції під час досудового розслідування кримінального провадження.

На час розгляду судом заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами кримінального провадження вирок суду за фактом зловживання службовими особами Білопільського РВ УМВС Сумської області службовим становищем, фальсифікації доказів, застосування недозволених методів під час досудового розслідування у кримінальній справі не ухвалений. ОСОБА_1 також не надані доказів наявності закінченого досудового розслідування за вказаним фактом.

Скасування постанови про відмову в порушенні кримінальної справи відносно працівників Білопільського РВ УМВС Сумської області за фактом зловживання службовим становищем та фальсифікацію доказів у справі від 21 січня 2011 року не могло вплинути на законність вироку Апеляційного суду Сумської області від 28 грудня 2011 року, оскільки у розумінні ст. 84 КПК України постанова прокурора про відмову у порушенні кримінальної справи не є доказом у кримінальному провадженні та не встановлює наявність чи відсутність фактів, що мають значення для кримінального провадження і підлягають доказуванню.

Крім того постановою старшого слідчого прокуратури Білопільського району ОСОБА_14 від 02 серпня 2012 року відмовлено у порушенні кримінальної справи стосовно працівників Білопільського РВ УМВС України в Сумській області ОСОБА_15 , ОСОБА_16 „ ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 за заявами ОСОБА_21 , та ОСОБА_8 за ст.ст. 364, 365, 366, 371, 372, 373, 374, 384 КК України щодо незаконного їх затримання та утримування, психологічного та фізичного тиску, проведення незаконних обшуків та оглядів, створення штучних доказів, підробки документів матеріалів кримінальної справи, зловживання службовим становищем та перевищення службових повноважень, завідомо правдивих показань, у зв`язку з відсутністю в їх діях ознак скаладу даних злочинів; відмовлено в порушенні кримінальної справи стосовно працівників Білопільського РВ УМВС України в Сумській області ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 за заявами ОСОБА_1 та ОСОБА_8 щодо надання останнім для вживання алкогольних напоїв за ст. 364, 365 КК України на підставі п. 11 ст 6 КПК України у зв`язку з наявністю не скасованої постанови від 04 березня 2010 року про відмову в порушенні кримінальної справи за вказаним фактом; відмовлено в порушенні кримінальної справи стосовно працівників Білопільського РВ УМВС України в Сумській області ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_20 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 за ст.. 364, 365, 371, 372 КК України за заявами ОСОБА_1 та ОСОБА_8 щодо незаконного затримання та утримування ОСОБА_2 , психологічного та фізичного тиску, проведення незаконних обшуків та оглядів, зловживання службовим становищем та перевищення службових повноважень, незаконного притягнення до адміністративної відповідальності на підставі п. 2 ст 6 КПК України у зв`язку з відсутністю в їх діях ознак складу даних злочинів; відмовити в порушенні кримінальної справи за фактами зловживання перевищення службовими повноваженнями, а також дачі завідомо неправдивих показів під час судового розгляду кримінальної справи № 09040189, стосовно старшого слідчого Білопільського РВ УМВС України в Сумській області ОСОБА_19 за відсутності в його діях ознак злочинів, передбачених ст 365, 366, 372, 384, 385 КК України, та оперуповноважених СКР райвідділу внутрішніх справ ОСОБА_18 і ОСОБА_15 за відсутності в їх діях ознак злочинів, передбачених ст.ст. 384, 385 КК України, у зв`язку з наявністю не скасованої постанови від 18 квітня 2012 року про відмову в порушенні кримінальної справи за вказаними фактами.

Таким чином, обставини, на які ОСОБА_1 посилається як на підставу перегляду вироку Апеляційного суду Сумської області від 28 грудня 2011 року, на думку суду, з огляду на вимоги ст. 459 КПК України, не є нововиявленими. Вказані обставини фактично мають характер повторного дослідження доказів у кримінальному провадженні та вимоги їх переоцінки щодо події злочину, винуватості ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених п. 6 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187, ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 194 КК України, що суперечить положенням п. 1 ч. 1 ст. 7 КПК України.

Що стосується вимог засудженого ОСОБА_1 про зарахування на підставі ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону України № 838-III у строк відбування ним покарання за вироком Апеляційного суду Сумської області від 28 грудня 2011 року часу його утримання у Державній установі «Сумський слідчий ізолятор» у зв`язку із розглядом заяви про перегляд вироку суду за нововиявленими обставинами за період з 18 лютого 2020 року до дня розгляду вказаної заяви із розрахунку, що один такий день відповідає двом дням перебування у місцях відбування покарання у виді позбавлення волі, тобто зарахування строку утримання у ДУ «Сумський слідчий ізолятор» після набрання вироком законної сили, то вказані вимоги не підлягають задоволенню, оскільки положення ст. 72 КК України стосуються лише строку перебування під вартою до набрання вироком законної сили.

Приймаючи до уваги вищевикладені обставини, а також, враховуючи загальні засади кримінального провадження, суд вважає, що заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами вироку Апеляційного суду Сумської області від 28 грудня 2011 року слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст. 459, 461, 467 КПК України, -

П О С Т А Н О В И В:

Заяву засудженого ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами вироку Апеляційного суду Сумської області від 28 грудня 2011 року залишити без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду через Конотопський міськрайонний суд Сумської області шляхом подання апеляційної скарги протягом 7 днів з дня її оголошення, а засудженим в той же строк з дня вручення йому копії ухвали.

СуддяО. М. Ярмак