Рішення № 97568460, 04.06.2021, Сихівський районний суд м. Львова

Справа № 464/1040/20

пр.№ 2/464/264/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04.06.2021 року м.Львів

Сихівський районний суд м. Львова

в складі: головуючого – судді Борачка М.В.,

секретар судового засідання Гаврилишин О.Б.,

за участю: представника позивача – ОСОБА_1 ,

представника відповідача ОСОБА_2 – ОСОБА_3 ,

представника відповідача приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Пиць Андрія Андрійовича – Репака В.В.,

представника третьої особи АТ «УкрСиббанк» - Ребрика А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Пиць Андрія Андрійовича, Державного підприємства «Сетам», приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Барбуляк Христини Миколаївни, за участю третіх осіб: ОСОБА_5 , АТ «УкрСиббанк», ОСОБА_6 про визнання недійсними прилюдних торгів, -

в с т а н о в и в :

Фактичні обставини справи.

18.02.2020 року адвокат Оприско Микола Васильович звернувся до суду з позовом в інтересах ОСОБА_4 , в якому просить визнати недійсними прилюдні торги із продажу приміщення для зберігання індивідуального транспорту інд. ХХХ, заг. пл. 16,6 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , які відбулися 29.08.2019 року, оформлені протоколом №428649; визнати протиправним та скасувати рішення про державну реєстрацію за ОСОБА_2 права власності на приміщення для зберігання індивідуального транспорту, індексний номер 48784201 від 20.09.2019 року та проведену на його підставі державну реєстрацію права власності; стягнути з відповідачів судовий збір та витрати на професійну правничу допомогу у сумі 20 000 гривень.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на те, що 29.08.2019 року були проведені електронні торги з реалізації приміщення для зберігання індивідуального транспорту інд. ХХХ, заг. пл. 16,6 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Під час проведення електронних торгів приватним виконавцем виконавчого округу Львівської області Пиць Андрієм Андрійовичем всупереч вимогам Закону України «Про виконавче провадження» та Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 року №2831/5 не було здійснено належної перевірки майна, яке передавалось на реалізацію та не встановлено належність реалізованого майна до самостійного об`єкту нерухомого майна.

Позивач зазначає, що приміщення для зберігання індивідуального транспорту інд. ХХХ, заг. пл. 16,6 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , внаслідок об`єднання з іншими приміщеннями за результатами проведеної реконструкції перестало існувати як самостійний об`єкт цивільних прав та не могло бути об`єктом реалізації на прилюдних торгах.

Не зважаючи на це, приватним виконавцем було проведено електронні торги та реалізовано відповідне приміщення, внаслідок чого частина цілісного комплексу, співвласником якого є Позивач, була незаконно реалізована на електронних торгах, як самостійний об`єкт нерухомості, та придбана ОСОБА_2 , право власності якої було зареєстроване приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Барбуляк Христиною Миколаївною.

З урахуванням того, що складання за результатами проведення процедури реалізації арештованого майна на електронних торгах акта про проведення електронних торгів є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна, відповідний договір купівлі-продажу може визнаватись недійсним у судовому порядку з підстав недодержання в момент його укладення вимог, встановлених законодавством щодо проведення електронних торгів.

Позивач вважає, що оскільки приватним виконавцем були допущені порушення процедури проведення реалізації арештованого майна на електронних торгах, а саме не встановлено належність спірного приміщення до самостійного об`єкта цивільних прав, то існують підстави для визнання проведених електронних торгів недійсними.

Ухвалою Сихівського районного суду м. Львова від 19.03.2020 року позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

10.04.2020 року відповідач – приватний виконавець виконавчого округу Львівської області Пиць Андрій Андрійович, подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить у задоволенні позову відмовити повністю. Заперечуючи позов, приватний виконавець посилається на те, що в межах зведеного виконавчого провадження №59323578 про стягнення з ОСОБА_5 боргу, ним було дотримано вимоги передбачені Законом України «Про виконавче провадження» таПорядком реалізації арештованого майна, а Позивачем у позовній заяві не надано обґрунтування того, які ж саме нормиПорядку реалізації арештованого майна було порушено, а також не зазначено, у чому полягає суперечність чи невідповідність змісту укладеного правочину нормам Цивільного кодексу України та нормам, викладених у інших актах цивільного законодавства, зокрема Порядку реалізації арештованого майна. Зважаючи на це, підстави, визначені статтями 203 та 2015 Цивільного кодексу України, для визнання правочину недійсним відсутні.

Окрім цього, оскарження рішень, дій чи бездіяльності виконавця, в тому числі і щодо визначення вартості арештованого майна та направлення повідомлення про визначення вартості такого майна відбуваються у спосіб передбачений Законом України «Про виконавче провадження» не можуть слугувати підставою для визнання торгів недійсними.

Відповідач зазначає, що на момент здійснення опису та арешту майна, а саме приміщення для зберігання індивідуального транспорту інд. ХХХ, заг. пл. 16,6 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та в подальшому під час реалізації такого нерухомого майна на торгах, спірний об`єкт перебував в іпотеці АКІБ «УкрСиббанк» (правонаступником якого є «УкрСиббанк») в якості забезпечення виконання боргових зобов`язань ОСОБА_5 , щодо якого містився запис про реєстрацію в Державному реєстрі прав, а тому відсутні підстави вважати, що спірний об`єкт припинив існування як самостійний об`єкт цивільних прав.

Підстави для визнання майна таким, що припинило своє існування як самостійний об`єкт цивільних прав відсутні також і тому, що в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно міститься запис про право власності ОСОБА_5 на таке майно.

Приватним виконавцем було заявлено про пропуск Позивачем позовної давності, у зв`язку із тим, що електронні торги із реалізації нерухомого майна відбулися 29.08.2019 року, а позовну заяву про визнання недійсними торгів недійсними було подано зі спливом трьох місяців, тобто поза межами присічного строку встановленого статтею 48 Закону України «Про іпотеку».

Відповідач ОСОБА_2 також скористались своїм правом на подання відзиву на позовну заяву та просить у його задоволенні відмовити повністю. Свої заперечення обґрунтовує тим, що вона правомірно набула право власності на приміщення для зберігання індивідуального транспорту інд. ХХХ, заг. пл. 16,6 кв.м. шляхом його придбання на торгах, які проводилися на виконання заочного рішення Сихівського районного суду м. Львова від 17.04.2014 року у цивільній справі №464/8241/14-ц.

ОСОБА_2 зазначає, що реконструкція, ініційовані судові спори, наступне придбання майна з прилюдних торгів відбувалися між близькими родичами, які своїми недобросовісними діями фактично провели реконструкцію предметів іпотеки без згоди банку, зареєструвавши право власності на об`єднаний об`єкт – Спортивно-оздоровчий комплекс, загальною площею 278,8 кв.м. і таким чином незаконно перешкоджають їй у користуванні правом власності на придбаний з прилюдних торгів гараж.

Окрім цього, приміщення гаражу як об`єкт цивільних прав продовжує існувати і за реєстраційним принципом існування нерухомого майна (згідно даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно), так і в натурі (однак у видозміненому вигляді), проте це не означає, що Позивач провівши об`єднання трьох об`єктів нерухомого майна та змінивши функціональне призначення створила новий об`єкт нерухомого майна та внаслідок цього припинилось існування попередніх об`єктів нерухомого майна.

На переконання ОСОБА_2 приватним виконавцем було забезпечено належну документальну перевірку належності гаража – ОСОБА_5 , а його дії мають самостійний спосіб оскарження і не можуть бути підставою для визнання електронних торгів недійсними.

04.03.2021 року ОСОБА_2 подано заяву про застосування строків позовної давності із обґрунтуваннями про пропущення Позивачем строку спеціальної позовної давності передбаченого статтею 48 Закону України «Про іпотеку».

Відповідач Державне підприємство «СЕТАМ» також просить відмовити у задоволенні позовних вимог та зазначає, що електронні торги з реалізації приміщення для зберігання індивідуального транспорту інд. ХХХ, заг. пл. 16,6 кв.м. відбулись відповідно до Порядку реалізації арештованого майна затвердженого наказом Міністерства юстиції від 29.06.2016 року №2831/5, приватним виконавцем не було допущено жодних порушень, його дії мають самостійний спосіб оскарження, а Позивач не є стороною договору купівлі-продажу, укладеного за результатами проведених електронних торгів, не є власником спірного приміщення, його права ніяким чином не було порушено. Окрім цього, Позивачем не було доведено факту порушення Правил проведення електронних торгів, впливу такого порушення на результат торгів та порушення прав Позивача внаслідок проведених електронних торгів, а тому підстави для визнання торгів недійсними відсутні.

Відповідач приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Барбуляк Христина Миколаївна у поданому відзиві на позовну заяву вказує, що нотаріус може бути відповідачем у справах цієї категорії лише в разі оскарження відмови від вчинення нотаріальної дії або процедури її вчинення. При цьому такі вимоги до нотаріуса підлягають розгляду в позовному провадженні за правилами цивільного судочинства як спір про право,а тому підстави для залучення її як співвідповідача у справі відсутні. Щодо суті позову, то приватний нотаріус зазначає, що Позивач не надав доказів законної реконструкції та відповідного знищення об`єкта нерухомого майна, право власності на який оскаржується.

Ухвалою Сихівського районного суду м. Львова від 30.12.2020 року підготовче провадження закрито, а справу призначено до судового розгляду.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав повністю. Зазначив, що спірний об`єкт не існував на момент підготовки та проведення електронних торгів. Позивачу належить 62/100 ідеальної частки об`єкта, частка ОСОБА_5 становила 38/100 ідеальної частки. У 2010 році було проведено реконструкцію, в результаті якої об`єднано три об`єкти нерухомого майна. Таким чином, спірне приміщення, наслідок об`єднання з іншими приміщеннями за результатами проведеної реконструкції, перестало існувати як самостійний об`єкт цивільних прав та не могло бути об`єктом реалізації на прилюдних торгах. Про реалізацію приватним виконавцем приміщення для зберігання індивідуального транспорту позивачу стало відомо 18.11.2019 при ознайомленні її представника з матеріалами виконавчого провадження. Приватним виконавцем було порушено порядок проведення електронних торгів, оскільки ним не з`ясовано належність даного об`єкта. Крім того, зазначив, що позивач в 2010 році повідомляла банк про проведену реконструкцію. Просив позов задоволити.

Представник відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні проти позову заперечив. Зазначив, що позивачем не доведено, що спірний об`єкт перестав існувати. Даний об`єкт не є новоствореним, він зареєстрований у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Додав, що дії приватного виконавця підлягають окремому оскарженню в межах виконавчого провадження. Просив відмовити в задоволенні позову.

Представник відповідача приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Пиць Андрія Андрійовича в судовому засіданні проти позову заперечив. Зазначив, що внаслідок проведення електронних торгів, права позивача не були порушені. Спірний об`єкт зареєстрований у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а відтак виконавець встановив наявність майна, а також виходив на об`єкт та здійснив його опис. Гараж було реалізовано в межах зведеного виконавчого провадження. Позивач зловживала правом, оскільки без згоди банку здійснила реконструкцію. Крім того, просив застосувати строк позовної давності та відмовити в задоволенні позову.

Представника третьої особи АТ «УкрСиббанк» в судовому засіданні проти позову заперечив. Зазначив, що спірний об`єкт був іпотечним майном і при пред`явленні виконавчих листів банк про це зазначав. Крім того, банком не надавалась згода на реконструкцію спірного об`єкта. Просив відмовити в задоволенні позову.

Представник третьої особи ОСОБА_6 в судовому засіданні позов підтримав та просив задоволити.

Представник відповідача державного підприємства «СЕТАМ», приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Барбуляк Х.М. та третя особа ОСОБА_5 в судові засідання не з`явилися, хоча належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Обставини встановлені судом.

ОСОБА_5 на праві приватної власності належало приміщення для зберігання індивідуального автотранспорту площею 16,6 кв.м., яке знаходиться з адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується договором купівлі-продажу приміщення для зберігання індивідуального транспорту від 21.09.2007 року, посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Кушнерик Н.П..

В свою чергу, ОСОБА_4 на праві приватної власності належали підвальні приміщення під літ. XXXI-XXXVI, площею 163,1 кв.м, придбані на підставі договору купівлі-продажу р.№3435 від 21.09.2007 року, посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Кушнерик Н.П., що підтверджується інформаційною довідкою Реєстру прав власності на нерухоме майно №17288005 від 04.02.2014 року.

13.05.2008 року розпорядженням Сихівської районної адміністрації №315 погоджено збір вихідних даних на проектування реконструкції квартири АДРЕСА_2 площею 105,6 кв.м., приміщення для зберігання індивідуального автотранспорту площею 16,6 кв.м. та підвальних приміщень під літ. XXXI-XXXVI, площею 163,1 кв.м. по АДРЕСА_1 під ІНФОРМАЦІЯ_1 .

22.10.2010 року рішенням Львівської міської ради №1451 погоджено Акт готовності об`єкта до експлуатації – Спортивно-оздоровчого центру на АДРЕСА_1 після реконструкції з об`єднанням приміщення квартири АДРЕСА_2 та існуючих нежитлових приміщень, яку здійснили ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на підставі розпоряджень голови Сихівської районної адміністрації №315 від 13.05.2008 року і №661 від 02.10.2008 року та дозволів інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області №1/935-09 від 13.10.2009 року і №1/935-09 від 13.10.2010 року.

23.04.2012 року наказом Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради №1020-НЖ-С було оформлено право приватної спільної часткової власності на приміщення спортивно-оздоровчого центру на АДРЕСА_3 , загальною площею 278,8 кв.м. в таких частках:

- ОСОБА_5 на 38/100 частин спортивно-оздоровчого центру, що займає такі приміщення: 1 (7,9 кв.м.), 2 (19,0 кв.м.), 3 (1,5 кв.м.), 4 (1,6 кв.м.), 5 (52,3 кв.м.), 6 (5,1 кв.м.), 7 (17,2 кв.м.);

- ОСОБА_4 на 62/100 частин спортивно-оздоровчого центру, що займає такі приміщення: 7-а (16,6 кв.м.), 8 (68,5 кв.м.), 9 (3,8 кв.м.), 10 (17,6 кв.м.), 11 (5,7 кв.м.), 12 (8,8 кв.м.), 13 (7,2 кв.м.), 14 (1,4 кв.м.), 15 (8,6 кв.м.), 16 (3,9 кв.м.), 17 (2,8 кв.м.), 18 (7,2 кв.м.), 19 (5,0 кв.м.), 20 (17,1 кв.м.).

На підставі вищезазначеного наказу, на ім`я ОСОБА_5 та ОСОБА_4 10.12.2013 року було видано свідоцтва про право власності № НОМЕР_1 та №С–04838 відповідно, якими підтверджується належність ОСОБА_5 на праві приватної власності – 38/100 частиниСпортивно-оздоровчого центру, а ОСОБА_4 – 62/100 частин цього центру.

Згодом, до Державного реєстру речових прав на нерухоме майнобуло внесені відомості про право приватної спільної часткової власності ОСОБА_5 та ОСОБА_4 були зареєстровані у встановленому законом порядку та внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що підтверджується інформаційною довідкою №157014426 від 20.02.2019 року.

Водночас, запис про перебування на праві приватної власності у ОСОБА_5 приміщення для зберігання індивідуального автотранспорту площею 16,6 кв.м., яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , з державного реєстру виключено не було (реєстраційний номер майна 16450599), що підтверджується інформаційною довідкою №157014426 від 20.02.2019 року.

01.11.2013 року Обласним комунальним підприємством Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» було виготовлено технічний паспорт за інвентарним номером 1295 на приміщення Спортивно-оздоровчого центру, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 .

На виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Пиць Андрія Андрійовича перебувало виконавче провадження №58410733 з виконання виконавчого листа №464/8241/14-ц від 31.01.2019 року, виданого Сихівським районним судом м. Львова про стягнення з ОСОБА_5 на користь ПАТ «УкрСиббанк» заборгованість за кредитним договором №11220189000 від 21.09.2007 року в розмірі 126 189,81 доларів США, що еквівалентно 1 509 644,05 гривень, з яких: 119 515,61 доларів США, що еквівалентно 1 429 798,71 гривень – заборгованість за кредитом, у тому числі 1 124,02 доларів США – прострочена заборгованість, 6 378,35 доларів США, що еквівалентно 76 305,99 гривень – прострочена заборгованість за процентами, 295,85 доларів США, що еквівалентно 3 539,35 гривень – пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за процентами, що нарахована з 22.02.2014 року по 04.08.2014 року.

В межах виконавчого провадження №58410733 14.03.2019 року приватним виконавцем було винесено постанову про опис та арешт майна боржника ОСОБА_5 , а саме:

- 38/100 частки Спортивно-оздоровчого центру, реєстраційний номер 284724646101, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , загальною площею 278,8 кв.м.;

- приміщення для зберігання індивідуального транспорту інд. ХХХ, заг. пл. 16,6 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

10.06.2019 року приватним виконавцем було винесено постанову про об`єднання виконавчих проваджень №58410733 та №59312335 у зведене виконавче провадження №59323578.

28.08.2019 року приватним виконавцем на адресу ДП «Сетам» було направлено Вимогу виконавця №3510, у якій він вимагав у ДП «Сетам» припинити торги приміщення для зберігання індивідуального транспорту інд. ХХХ, заг. пл. 16,6 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (лот №366383), оскільки встановлено, що згідно технічного паспорта нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_3 від 14.12.2009 року, приміщення для зберігання індивідуального транспорту інд. ХХХ, заг. пл. 16,6 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 як окремий об`єкт нерухомого майна відсутній. Даний гараж переобладнаний як частина нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_3 .

Не зважаючи на отримання вищезазначеної вимоги, 29.08.2019 року електронні торги з реалізації приміщення для зберігання індивідуального транспорту інд. ХХХ, заг. пл. 16,6 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (лот №366383), та належало ОСОБА_5 на праві приватної власності, все ж відбулися.

На момент проведення електронних торгів приміщення для зберігання індивідуального транспорту інд. ХХХ, заг. пл. 16,6 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , перебувало в іпотеці відповідно до договору іпотеки №3432 від 21.09.2007 року укладеного між ОСОБА_5 , як іпотекодавцем, та Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» (правонаступник – АТ «УкрСиббанк»), як іпотекодержателем, який був посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Кушнерик Н.П.

Відомості про обтяження вищезазначеного приміщення іпотекою були внесені до Державного реєстру іпотек, що підтверджується Витягом про реєстрацію у Державному реєстрі іпотек №14544977 від 21.09.2007 року.

За результатами проведення електронних торгів переможцем визнано ОСОБА_2 , що підтверджується протоколом проведення електронних торгів №428649 від 29.08.2019 року, виданого організатором торів – Державним підприємством «СЕТАМ».

11.09.2019 року приватним виконавцем було видано Акт про реалізацію предмета іпотеки.

20.09.2019 року приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Барбуляк Христиною Миколаївною на ім`я ОСОБА_2 було видано свідоцтво про право власності № НОМЕР_2 на приміщення для зберігання індивідуального транспорту інд. ХХХ, заг. пл. 16,6 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та внесені відомості про право приватної власності до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що підтверджується інформаційною довідкою №181831381.

11.10.2019 року приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Гулієвим Анатолієм Агаджановичем на ім`я ОСОБА_6 було видано свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів №1108 на 38/100 частки Спортивно-оздоровчого центру, реєстраційний номер 284724646101, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , загальною площею 278,8 кв.м., та внесені відомості про право приватної спільної часткової власності до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що підтверджується інформаційною довідкою №195611749.

Зі змісту свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів №1108 вбачається, що таке було видано за результатами проведення прилюдних торгів на підставі акта про проведені електронні торги від 10.09.2019 року, складеного приватним виконавцем виконавчого округу Львівської області Пиць Андрієм Андрійовичем.

Таким чином, з 11.10.2019 року Спортивно-оздоровчий центр, реєстраційний номер 284724646101, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , загальною площею 278,8 кв.м., в цілому знаходиться на праві приватної спільної часткової власності у ОСОБА_4 та ОСОБА_6 .

В свою чергу, приміщення для зберігання індивідуального транспорту інд. ХХХ, заг. пл. 16,6 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , як складова частина Спортивно-оздоровчого центру, перейшло у власність до ОСОБА_2 .

Позиція суду та оцінка доводів учасників справи.

Відповідно до положень статті 177 Цивільного кодексу України (надалі – ЦК України) об`єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага.

Статтею 179 ЦК України визначено, що річчю є предмет матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов`язки.

Згідно із ч.1 статті 181 ЦК України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Частиною 1 статті 182 ЦК України передбачено, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Відповідно до норми ч.1 статті 190 ЦК України майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки.

Правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб (ч.1 статті 316 ЦК України).

Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном (ч.1 статті 317 ЦК України).

Правомочність володіння розуміють як передбачену законом (тобто юридично забезпечену) можливість мати (утримувати) в себе певне майно (фактично панувати над ним, зараховувати на свій баланс і под.).

Правомочність користування означає передбачену законом можливість використовувати, експлуатувати майно, отримувати від нього корисні властивості, його споживання.

Правомочність розпорядження означає юридично забезпечену можливість визначення і вирішення юридичної долі майна шляхом зміни його належності, стану або призначення (відчуження за договором, передача у спадщину, знищення, переробка тощо).

Згідно із нормою статті 319 ЦК України власник володіє, користується і розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Він сам вирішує, що робити зі своїм майном, керуючись виключно власними інтересами, здійснюючи щодо цього майна будь-які дії, які не повинні суперечити закону і не порушують прав інших осіб та інтересів суспільства.

Відповідно до положень п.3.2 Наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України «Про затвердження ДБН А.2.2-3:2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво» від 04.06.2014 року №163 будівництво – це нове будівництво, реконструкція, капітальний ремонт та технічне переоснащення об`єктів будівництва

Пунктом 3.21 передбачено, що реконструкція – це перебудова введеного в експлуатацію в установленому порядку об`єкта будівництва, що передбачає зміну його геометричних розмірів та/або функціонального призначення, внаслідок чого відбувається зміна основних техніко-економічних показників (кількість продукції, потужність тощо), забезпечується удосконалення виробництва, підвищення його техніко-економічного рівня та якості продукції, що виготовляється, поліпшення умов експлуатації та якості послуг.

Згідно із п.1 постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання виконання підготовчих і будівельних робіт» від 13.04.2011 року №466 будівельні роботи – це роботи з нового будівництва, реконструкції, технічного переоснащення діючих підприємств, реставрації, капітального ремонту.

Із системного аналізу вищенаведених норм вбачається, що реконструкцію слід розглядати як різновид будівництва.

Відповідно до ч.2 статті 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).

Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.

Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»передбачено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Пунктом 1 ч.1 статті 4 вищезазначеного Закону визначено, що державній реєстрації прав підлягають, зокрема право власності.

Положеннями постанови Кабінету Міністрів України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 25.12.2015 року №1127 передбачено порядок державної реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна створений у результаті реконструкції, зокрема п.43 передбачено, що для державної реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна у результаті реконструкції такого об`єкта подаються:

1) документ, що посвідчує право власності на об`єкт нерухомого майна до його реконструкції (крім випадків, коли право власності на такий об`єкт зареєстровано в Державному реєстрі прав);

2) документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта;

3) технічний паспорт на об`єкт нерухомого майна;

4) письмова заява або договір співвласників про розподіл часток у спільній власності на реконструйований об`єкт нерухомого майна (у разі, коли державна реєстрація проводиться щодо майна, що набувається у спільну часткову власність);

5) договір про спільну діяльність або договір простого товариства (у разі, коли державна реєстрація проводиться щодо майна, реконструкція якого здійснювалася в результаті спільної діяльності).

Таким чином, суд робить висновок про те, що проведення реконструкції об`єкта нерухомого майна призводить до створення нової речі, за умови що така новостворена нерухома річ була введена в експлуатацію, а право власності на неї було зареєстровано у встановленому законодавством порядку та підтверджується відповідними правовстановлюючими документами.

З урахуванням вищенаведеного та зважаючи те, що Спортивно-оздоровчий центр, реєстраційний номер 284724646101, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , загальною площею 278,8 кв.м., було створено за результатами проведення реконструкції з об`єднанням приміщення квартири АДРЕСА_2 та існуючих нежитлових приміщень, а саме приміщення для зберігання індивідуального транспорту інд. ХХХ, заг. пл. 16,6 кв.м. та підвальних приміщень під літ. XXXI-XXXVI площею 163,1 кв.м., які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , такий центр було введено в експлуатацію, а право власності на нього було зареєстровано у встановленому законом порядку, що посвідчується свідоцтвами про право власності, суд вважає, що існують усі підстави вважати Спортивно-оздоровчий центр новою річчю у розумінні статті 331 ЦК України.

Оскільки ОСОБА_5 до проведення реконструкції на праві приватної власності належало приміщення для зберігання індивідуального транспорту інд. ХХХ, заг. пл. 16,6 кв.м, то після проведення такої реконструкції зазначене приміщення припинило своє існування як окремий об`єкт цивільних прав та було передано у спільну часткову власність.

Майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно) (ч.1 статті 355 ЦК України).

Право спільної часткової власності – це право двох або більше осіб за своїм розсудом володіти, користуватися і розпоряджатися належним їм у певних частках майном, яке складає єдине ціле.

Кожен учасник спільної часткової власності володіє не часткою майна в натурі, а часткою в праві власності на спільне майно в цілому. Ці частки є ідеальними й визначаються відповідними процентами від цілого чи у дробовому вираженні (правовий висновок Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 15.05.2019 року у справі №278/947/17).

Зважаючи на те, що Спортивно-оздоровчий центр складає собою єдине ціле та на момент проведення електронних торгів належав на праві приватної спільної часткової власності ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , то підстав для реалізації приміщення для зберігання індивідуального транспорту інд. ХХХ, заг. пл. 16,6 кв.м., яке припинило своє існування створенням нової речі, як окремого не виділеного в натурі майна у Приватного виконавця не було.

З матеріалів справи вбачається, що Приватним виконавцем було проведено опис та накладено арешт одночасно і на 38/100 частки Спортивно-оздоровчого центру, реєстраційний номер 284724646101, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , загальною площею 278,8 кв.м.; і на приміщення для зберігання індивідуального транспорту інд. ХХХ, заг. пл. 16,6 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та яке стало складовою частиною Спортивно- оздоровчого центру.

Враховуючи те, що приміщення для зберігання індивідуального транспорту інд. ХХХ, заг. пл. 16,6 кв.м., припинило своє існування створенням нової речі, то підстави для накладення арешту у приватного виконавця були також відсутні.

Суд критично оцінює доводи приватного виконавця про те, що приміщення для зберігання індивідуального транспорту інд. ХХХ, заг. пл. 16,6 кв.м. не припинило свого існування, з огляду на наявність у матеріалах справи Вимоги виконавця від 28.08.2019 року №3510, у якій він сам же ж констатує факт припинення існування відповідного приміщення як самостійного об`єкта цивільних прав (Т.3 а.с. 154-155).

Водночас, суд не залишає поза увагою також і те, що приватним виконавцем було реалізовано і 38/100 частки Спортивно-оздоровчого центру, внаслідок чого власником такої частки став ОСОБА_6 , що свідчить про взаємосуперечливість його тверджень про те, що приміщення для зберігання індивідуального транспорту інд. ХХХ, заг. пл. 16,6 кв.м., не припиняло свого існування.

Таким чином, зазначене вище спростовує твердження Відповідачів про відсутність підстав для визнання майна таким, що припинило своє існування як самостійний об`єкт цивільних прав у зв`язку із тим, що в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно міститься запис про право власності ОСОБА_5 на таке майно.

Окрім цього, суд зазначає, що Велика Палата Верховного Суду у свій постанові від 19.01.2021 року у справі №916/1415/19 вказала, що відомості державного реєстру прав на нерухомість презюмуються правильними, доки не доведено протилежне, тобто державна реєстрація права за певною особою не є безспірним підтвердженням наявності в цієї особи права, але створює спростовувану презумпцію права такої особи (пункт 6.30 постанови Великої Палати Верховного Суду від 02.07.2019 року у справі № 48/340 (провадження № 12-14звг19), пункт 4.17 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 року у справі №911/3594/17 (провадження №12-234гс18).

Щодо наявності чи відсутності порушень Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 року №2831/5 (надалі – Порядок) суд зазначає наступне.

Відповідно до положень ч.1 статті 48 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації.

Частинами 3 та 4 статті 50 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у разі звернення стягнення на об`єкт нерухомого майна виконавець здійснює в установленому законом порядку заходи щодо з`ясування належності майна боржнику на праві власності, а також перевірки, чи перебуває це майно під арештом.

Після документального підтвердження належності боржнику на праві власності об`єкта нерухомого майна виконавець накладає на нього арешт та вносить відомості про такий арешт до відповідного реєстру у встановленому законодавством порядку. Про накладення арешту на об`єкт нерухомого майна, заставлене третім особам, виконавець невідкладно повідомляє таким особам.

Розділом II «Передача майна на реалізацію» Порядку передбачено, що організатор здійснює внесення до Системи інформації про арештоване майно (формування лота) за заявкою відділу державної виконавчої служби або приватного виконавця.

Заявка на реалізацію арештованого майна повинна містити, зокрема вид майна (зазначається відповідно до категорій, які використовуються на Веб-сайті); найменування майна, включаючи назву моделі, модифікації та інші складові найменування, які зазначаються згідно з реєстраційною, технічною та іншою документацією або наявними позначками на самому майні; відомості про майно, яке передається на реалізацію, його склад, характеристики, опис, включно з інформацією про явні дефекти, відсутні елементи, обмежену функціональність (додатково зазначається інформація, визначена пунктами 6 – 10 розділу ІІІ цього Порядку); місцезнаходження майна (для нерухомого майна – точна поштова адреса.

Відповідно до правового висновку, висловленого Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 21.11.2018 року у справі №465/650/16-ц та від 23.01.2019 року у справі №522/10127/14-ц, правова природа процедури реалізації майна на прилюдних торгах полягає в продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернуто стягнення, до покупця — учасника прилюдних торгів. Ураховуючи особливості, передбачені законодавством, щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта проведення прилюдних торгів – це оформлення договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, тобто правочин.

Згідно із ч.1 статті 650 ЦК України особливості укладення договорів на біржах, аукціонах, конкурсах тощо встановлюються відповідними актами цивільного законодавства.

За договором купівлі-продажу, одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ч.1 статті 655 ЦК України).

У ч.4 ст.656 ЦК України встановлено, що до договору купівлі-продажу на біржах, конкурсах, аукціонах (публічних торгах), договору купівлі-продажу валютних цінностей та цінних паперів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їх суті.

Наведене узгоджується з нормами ч.4 статті 656 ЦК України, за якою до договору купівлі-продажу на біржах, аукціонах (публічних торгах) застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їх суті.

Таким чином, правова природа продажу майна з публічних торгів дає підстави для можливості визнання торгів недійсними за правилами визнання недійсними правочинів, зокрема на підставі норм цивільного законодавства (ст.ст. 203, 215 ЦК України) про недійсність правочину як такого, що не відповідає вимогам закону, у разі невиконання вимог щодо процедури, порядку проведення торгів.

Слід зазначити, що абзацом 2 ч.1 статті 638 ЦК України передбачено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Таким чином, предмет є істотною умовою договору купівлі-продажу та у будь-якому випадку має бути погоджений сторонами такого договору.

Оскільки приміщення для зберігання індивідуального транспорту інд. ХХХ, заг. пл. 16,6 кв.м., припинило своє існування як самостійний об`єкт цивільних прав у зв`язку із створенням нової речі, а приватним виконавцем не було належним чином встановлено, яке майно підлягає реалізації на електронних торгах, то можна дійти висновку про те, що предметом спірного договору, який укладено на торгах є майно, яке перестало існувати, про що зазначено вище.

Унаслідок виставлення приватним виконавцем на реалізацію приміщення для зберігання індивідуального транспорту інд. ХХХ, заг. пл. 16,6 кв.м. та подальшої його реалізації були порушені права Позивача, яка є одним із співвласників Спортивно-оздоровчого центру, оскільки його частина, яка належить їй на праві приватної спільної часткової власності вибула із її володіння незаконно.

Частино 1 статті 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до положень ч.1 статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Зважаючи на все вищевикладене у суду наявні достатні та обґрунтовані підстави для визнання проведених 29.08.2019 року електронних торгів з реалізації приміщення для зберігання індивідуального транспорту інд. ХХХ, заг. пл. 16,6 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , недійсними.

На правильність зазначеної вище позиції суду вказують також висновки викладені у постанові Верховного Суду від 07.10.2019 року у справі №450/263/16-ц., які відповідно до ч.4 ст. 263 ЦПК України суд враховує. У зазначеній справі, обставини якої є подібними до обставин даної справи, Верховний Суд зазначив: «Установивши, що на прилюдних торгах ВДВС Пустомитівського району ГУЮ у Львівській області реалізовано майно, що належить на праві власності УДППЗ «Укрпошта», суд першої інстанції, з яким погодився й суд апеляційної інстанції, дійшов правильного висновку про визнання частково недійсними електронних торгів на яких реалізовано 38/100 ідеальних частини приміщення - будинок-пошта «Б-1» площею 57,7 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки ця частина нерухомого майна на день проведення оскаржуваних торгів вже перебувала у державній власності та помилково включена до переліку майна, що передано на реалізацію.

Твердження заявника про те, що сам по собі факт реалізації майна, що належало позивачу за борговими зобов`язаннями третьої сторони, не може бути беззастережною підставою для визнання торгів недійсним при обставинах, що торги проведенні за відсутності порушень норм матеріального права, що регулюють їх проведення, є безпідставними та необґрунтованими, оскільки на електронних торгах реалізоване майно, що належало іншій особі, яка не мала жодного відношення до особи боржника, майно якого реалізовувалося на цих торгах».

Суд також не залишає поза увагою твердження Відповідачів про можливість відчуження приміщення для зберігання індивідуального транспорту інд. ХХХ, заг. пл. 16,6 кв.м., у зв`язку із перебуванням такого в іпотеці, та зазначає наступне.

Заочним рішенням Сихівського районного суду м. Львова від 17.10.2014 року у справі №464/8241/14-ц було вирішено стягнути з ОСОБА_5 на користь ПАТ «УкрСиббанк» заборгованість за кредитним договором №11220189000 від 21.09.2007 року в розмірі 126 189,81 доларів США, що еквівалентно 1 509 644,05 грн., з яких: 119 515,61 доларів США, що еквівалентно 1 429 798,71 грн., – заборгованість за кредитом, у тому числі 1124,02 доларів США – прострочена заборгованість; 6378,35 доларів США, що еквівалентно 76 305,99 грн., – прострочена заборгованість за процентами; 295,85 доларів США, що еквівалентно 3 539,35 грн., – пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за процентами, що нарахована з 22.02.2014 року по 04.08.2014 року.

Таким чином, зазначене вище заочне рішення Сихівського районного суду м. Львова стосувалось стягнення із ОСОБА_5 заборгованості за кредитними договорами, а не звернення стягнення на предмет іпотеки.

Водночас, предметом розгляду даної справи є визнання електронних торгів недійсними, які відбулися в процесі виконання зазначеного вище рішення суду, а не встановлення чи припинення іпотеки, як забезпечувального інституту виконання зобов`язань.

Щодо заявленої позовної давності, то суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність – це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Частиною 1 статті 258 ЦК України визначено, що для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.

Статтею 48 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що іпотекодержатель, іпотекодавець, боржник та будь-який учасник прилюдних торгів вправі протягом трьох місяців з дня проведення торгів оскаржити їх результати в суді за місцезнаходженням нерухомого майна.

Отже, у справах про визнання недійсними прилюдних торгів з реалізації нерухомого майна, що перебуває в іпотеці, підлягає застосуванню спеціальна позовна давність, передбачена статтею 48 Закону України «Про іпотеку».

Зі змісту даної норми вбачається, що позовна давність у три місяці застосовується лише щодо оскарження результатів прилюдних торгів іпотекодержателем, іпотекодавцем, боржником та будь-яким учасником прилюдних торгів (перелік вичерпний).

Зважаючи на те, що Позивач не є ні іпотекодержателем, ні іпотекодавцем спірного майна, а також не є боржником чи учасником прилюдних торгів, то спеціальна позовна давність у три місяці до нього не застосовується.

З урахуванням цього, до позовної вимоги про визнання недійсними спріних прилюдних торгів застосовується загальна позовна давність передбачена статтею 257 ЦК України, а тому позов пред`явлено без пропущення встановлених цивільним законодавством строків позовної давності.

Суд відхиляє також доводи Відповідачів про те, що незаконність передачі спірного майна на електронні торги може бути оскаржена лише в порядку передбаченому Розділом VII «Судовий контроль за виконанням судових рішень» ЦПК України, оскільки у даній справі вирішується питання про визнання електронних торгів недійсними у зв`язку із тим, що предметом спірного договору, який було укладено на торгах є майно, яке перестало існувати, і в межах розгляду даної справи суд має процесуальну можливість такі обставини встановлювати.

З урахування вищевикладеного, суд констатує факт наявності підстав для задоволення позову та додатково зазначає, що Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суді, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування , що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00 § 23, ЄСПЛ від 18 липня 2006 року).

Відповідні висновки неодноразово застосовувались Верховним Судом, зокрема у справі №756/536/19 від 20.10.2020 року, у справі №759/14004/15-ц від 15.10.2020 року, у справі №157/398/15-ц від 15.10.2020 року, у справі №161/4641/17 від 13.10.2020 року, у справі №213/112/19 від 20.10.2020 року, у справі № 585/2958/17 від 12.10.2020 року, у справі №161/7515/15-ц від 09.10.2020 року).

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 258, 259, 263, 264, 265, 268, 273, –

у х в а л и в :

позов ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Пиць Андрія Андрійовича, Державного підприємства «Сетам», приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Барбуляк Христини Миколаївни, за участю третіх осіб: ОСОБА_5 , АТ «УкрСиббанк», ОСОБА_6 про визнання недійсними прилюдних торгів задовольнити.

Визнати недійсними прилюдні торги із продажу приміщення для зберігання індивідуального транспорту інд. ХХХ, заг. пл. 16,6 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , які відбулися 29.08.2019, оформлені протоколом 428649.

Визнати протиправним та скасувати рішення про державну реєстрацію за ОСОБА_2 права власності на приміщення для зберігання індивідуального транспорту, індексний номер 48784201 від 20.09.2019, та проведену на його підставі державну реєстрацію права власності.

Стягнути з ОСОБА_2 , приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Пиць Андрія Андрійовича, Державного підприємства «Сетам», приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Барбуляк Христини Миколаївни в користь ОСОБА_4 судовий збір в сумі 1681,60 грн., а саме по 420 (чотириста двадцять) грн. 40 (сорок) коп. з кожного.

Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Сихівський районний суд м. Львова протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач: ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса проживання: АДРЕСА_4 .

Відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса проживання: АДРЕСА_5 .

Відповідач: Приватний виконавець виконавчого округу Львівської області Пиць Андрій Андрійович, адреса місцезнаходження: м. Львів, вул. Перфецького, 2а/256.

Відповідач: Державне підприємство «Сетам», код ЄДРПОУ 39958500, адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Стрілецька, 4-6.

Відповідач: Приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Барбуляк Христина Миколаївна, адреса місцезнаходження: м. Львів, вул. Рубчака, 5.

Повне судове рішення складено 10 червня 2021 року.

Головуючий Борачок М.В.