Рішення № 97567629, 03.06.2021, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 03.06.2021

Справа № 334/7606/20

Провадження № 2/334/1280/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2021 року м. Запоріжжя

Ленінський районний суд м. Запоріжжя у складі

судді Бредіхіна Ю.Ю.,

за участю секретаря Турленко К.С.,

-представника позивача – ОСОБА_1 (голова правління),

-представника позивача – Шлецера А.А. (адвокат),

-відповідача – Глупанової Г.Ю.,

-представника відповідача – ОСОБА_2 (адвокат),

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за первісним позовом об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Бульвар В» до ОСОБА_3 про стягнення суми та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Бульвар В» про визнання недійсним рішення загальних зборів об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Бульвар В», оформлене протоколом №1 від 13.05.2018 року,

установив

І. Зміст позовних вимог та заперечень сторін.

Позивач – ОСББ «Бульвар В» звернувся до суду із позовними вимогами про стягнення з відповідача – ОСОБА_3 внесків на утримання будинку та прибудинкової території у розмірі 3 024,63 грн. за період з квітня 2020 року по грудень 2020 року. В обґрунтування своїх вимог вказав на те, що рішенням загальних зборів ОСББ від 13.05.2018 року, яке оформлено протоколом №1 затверджено розмір внесків співвласників на рівні 7 грн. за 1 кв.м. житлової площі квартири. Відповідач, в свою чергу, є співвласником багатоквартирного будинку, відтак зобов`язана сплачувати відповідні внески, однак не виконує цей обов`язок в наслідок чого утворилась заборгованість, яку позивач просить стягнути.

Відповідач ОСОБА_3 у своєму відзиві заперечила проти вимог ОСББ «Бульвар В» (а.с. 29-31). Вказала на те, що рішенням загальних зборів ОСББ від 13.05.2018 року встановлено тариф у розмірі 7 грн. за 1 кв.м. житлової площі. У період з червня 2018 року по березень 2020 року вона сплачувала внески у розмірі, який їй виставляв позивача, але обрахував їх розмір невірно. Так, позивач нараховував суму внесків не на житлову площу, як вказано у рішенні, а на загальну. Внаслідок цього відповідач навіть переплатила 4 017,29 грн.

Крім того, ОСОБА_3 подано зустрічну позовну заяву про визнання недійсними рішення загальних зборів ОСББ від 13.05.2018 року, яке оформлено протоколом №1 (а.с. 37-38). В обґрунтування зустрічного позову ОСОБА_3 вказала на те, що під час скликання та проведення загальних зборів грубо порушені вимоги чинного законодавства та статуту ОСББ в частині повідомлення співвласників та їх інформування щодо порядку денного.

ОСББ «Бульвар В» заперечило проти зустрічних вимог, вказавши на те, що такий спір має розглядатись в порядку господарського судочинства, адже він є корпоративним. Також, об`єднання просило застосувати строки позовної давності до вимог ОСОБА_3 терміном в один рік, оскільки сама позивач за зустрічним позовом була головою зборів і, відповідно, була обізнана про існування оскаржуваного рішення ще у травні 2018 року.

ОСОБА_3 у своїх поясненнях вказала на те, що наведені ОСББ «Бульвар В» позиції Верховного Суду не мають жодного відношення до спірних правовідносин, а сам спір має цивільно-правовий характер і з огляду суб`єктивний склад сторін має розглядатись саме за правилами цивільного судочинства.

Щодо строків позовної давності, то, на думку позивача за зустрічним позовом, має бути застосована загальна позовна давність у три роки, а не спеціальна в один рік, адже пункт 8 ч. 2 ст. 258 ЦК України внесений Законом України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», який набрав чинності 17.06.2018 року. Відтак, по-перше, він не може бути застосований до спірних відносин, оскільки оскаржуване рішення прийнято раніше, а по-друге, названий закон не регулює діяльність непідприємницьких товариств, а тому норми спеціальної позовної давності розповсюджуються лише на рішення товариств з обмеженою та додатковою відповідальністю.

ІІ. Заяви, клопотання та інші процесуальні рішення у справі.

Ухвалою суду від 05.01.2021 року відкрито спрощене провадження у справі.

Ухвалою суду від 11.02.2021 року прийнято до розгляду зустрічну позовну заяву, справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання, витребувані документи.

Ухвалою суду від 16.04.2021 року закрито підготовче провадження у справі, призначено розгляд справи по суті, відмовлено у задоволені клопотання представника ОСББ «Бульвар В» про закриття провадження за зустрічним позовом у справі.

В обґрунтування свого рішення щодо підсудності вимог за зустрічним позовом суд вказав на те, що відносини між об`єднанням співвласників та самим співвласником не містять обов`язкової складової – «корпоративності» таких прав, а відносини, які склались між об`єднанням та його членами у даному випадку, мають похідний характер від реалізації особою права власності на нерухоме майно, відтак, враховуючи суб`єктний склад сторін, цей спір має цивільно-правовий характер.

ІІІ. Фактичні обставини встановлені судом.

19.01.2018 року співвласники багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 зареєстрували об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Бульвар В».

Рішенням загальних зборів ОСББ від 13.05.2018 року, яке оформлено протоколом №1 затверджено розмір внесків співвласників на рівні 7 грн. за 1 кв.м. житлової площі квартири та 1,16 грн. за 1 кв.м. нежитлового приміщення (питання перше порядку денного).

ОСОБА_3 є власником квартири АДРЕСА_2 , і відповідно є співвласником ОСББ «Бульвар В». Відповідно до технічного паспорту загальна площа її квартири складає 49,62 кв.м., а жила – 26,6 кв.м.

У період з червня 2018 року по березень 2020 року ОСОБА_3 сплачувала внески у повному обсязі згідно із рахунків, якій їй виставлялись.

У період з квітня 2020 року по грудень 2020 року ОСОБА_3 не сплачувала внески, відтак утворився борг у розмірі 3024,63 грн.

ІV. Норми права, які підлягають застосуванню та мотиви суду щодо оцінки аргументів наведених учасниками справи.

Метою створення об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, відповідно до ст. 4 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» є забезпечення і захист прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.

Згідно із приписами ст. 15 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирних будинків» співвласник зобов`язаний, зокрема, виконувати рішення статутних органів, прийняті у межах їхніх повноважень; забезпечувати збереження приміщень, брати участь у проведенні їх реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення; своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.

Відповідно до положень статті 23 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирних будинків» внески на утримання і ремонт приміщень або іншого майна, що перебуває у спільній власності, визначаються статутом об`єднання та/або рішенням загальних зборів.

Положеннями статті 20 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирних будинків» унормовано, що частка співвласника у загальному обсязі внесків і платежів на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку встановлюється пропорційно до загальної площі квартири (квартир) та/або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності.

Отже, норми Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирних будинків» є спеціальними для правовідносин, що виникають між об`єднанням та його співвласниками, у тому числі, в частині визначення «бази» для обрахування внесків.

Вища юридична сила закону полягає у тому, що всі підзаконні нормативно-правові акти та локальні акти юридичних осіб приймаються на основі законів та за своїм змістом не повинні суперечити їм. Підпорядкованість таких актів законам закріплена у положеннях Конституції України.

Проте, в акті юридичної особи – рішенні загальних зборів ОСББ від 13.05.2018 року застосовано інший ніж у Законі термін для визначення розміру внесків, а саме замість «загальна площа квартир» вказано «житлова площа квартир». Тобто, назване рішення в цій частині прямо суперечить вказівкам законодавства.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Частиною сьомою статті 10 ЦПК України закріплено, що у разі невідповідності правового акта правовому акту вищої юридичної сили суд застосовує норми правового акта вищої юридичної сили.

У даному випадку суд не може самостійно здійснити перерахунок суми внесків, які підлягали б сплаті, оскільки це порушить принцип диспозитивності цивільного судочинства. Водночас у суду також й відсутні підстави для задоволення вимог за первісним позовом, адже вони заявлені з підстав, які суперечать акту вищої юридичної сили.

При цьому суд відхиляє доводи представників ОСББ «Бульвар В» про те, що «вони мали на увазі саме загальну площу квартир», оскільки, по-перше, сама відповідач вказує на те, що була не обізнана про цю обставину і з цих підстав заперечує проти здійснених нарахувань, а, по-друге, чинне законодавство містить термін «житлова площа квартири» і він не є тотожнім терміну «загальна площа квартири», що безумовно могло ввести в оману співвласників. Крім того, ОСББ «Бульвар В» мало і має реальну можливість привести свою діяльність у відповідність до чинного законодавства, проте не зробило цього.

Щодо зустрічного позову, то суд зазначає про таке.

Відповідно до приписів статті 10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирних будинків» органами управління об`єднання є загальні збори співвласників, правління, ревізійна комісія об`єднання.

Вищим органом управління об`єднання є загальні збори.

Загальні збори скликаються і проводяться в порядку, передбаченому цим Законом для установчих зборів, правлінням об`єднання або ініціативною групою з не менш як трьох співвласників.

Рішення загальних зборів може бути оскаржене в судовому порядку.

До виключної компетенції загальних зборів співвласників відноситься: визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників.

Частиною третьою статті 6 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирних будинків» визначено, що повідомлення про проведення установчих зборів направляється ініціативною групою не менше ніж за 14 днів до дати проведення установчих зборів. Повідомлення направляється в письмовій формі і вручається кожному співвласнику під розписку або шляхом поштового відправлення (рекомендованим листом). У повідомленні про проведення установчих зборів зазначається, з чиєї ініціативи скликаються збори, місце і час проведення, проект порядку денного.

Під час розгляду справи судом встановлено, що вищевказаний порядок проведення загальних зборів дотримано не було. Так, за твердженнями ОСОБА_3 та голови правління ОСОБА_1 загальні збори відбулись раптово, ніхто не повідомляв у визначеному порядку співвласників про час і місце їх проведення. Таке повідомлення фактично відбулось шляхом запрошення співвласників на збори безпосередньо у день їх проведення.

Також, судом встановлено, що при проведені зборів не було дотримано й вимог статуту ОСББ стосовно попереднього оприлюднення порядку денного, відтак обставини, викладені у зустрічній позовній заяві, знайшли своє підтвердження.

Разом з тим, відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частини перша статті 261 ЦК України).

Початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Судом встановлено, що позивач за зустрічним позовом ОСОБА_3 була головою зборів на яких прийнято рішення, що нею оскаржується. Тобто, вона була ознайомлена із цим рішенням з дати підписання відповідного протоколу, а саме – 13.05.2018 року.

Пунктом 8 частини другої статті 258 ЦК України визначено, що позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про визнання недійсним рішення загальних зборів товариства.

Приписи статті 4 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирних будинків» визначають, що об`єднання створюється як непідприємницьке товариство для здійснення функцій, визначених законом.

Згідно із частиною другою статті 83 ЦК України товариством є організація, створена шляхом об`єднання осіб (учасників), які мають право участі у цьому товаристві. Товариство може бути створено однією особою, якщо інше не встановлено законом.

Товариства поділяються на підприємницькі та непідприємницькі.

Отже, підстав для висновку про те, що законодавець у п. 8 ч. 2 ст. 258 ЦК України мав на увазі лише товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю немає, адже у ньому вказано загальний термін «товариство», який суд тлумачить саме у розумінні статті 83 ЦК України.

Відтак, наведена норма щодо спеціальної позовної давності розповсюджується й на рішення загальних зборів непідприємницьких товариств.

Частиною третьою статті 3 ЦПК України встановлено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

У рішенні від 03.10.1997 року № 4-зп Конституційний Суд України надав роз`яснення порядку набрання чинності Конституцією України та іншими нормативно-правовими актами. Зокрема, зазначається, що конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше, тобто діє правило Lex posterior derogat priori – «наступний закон скасовує попередній».

Враховуючи офіційні тлумачення Конституційного Суду України положень Основного Закону стосовно дії нормативно-правового акта у час, судом під час розгляду справи має застосовуватися той нормативно-правовий акт, який набув чинності та залишається чинним на момент виникнення та припинення спірних правовідносин.

За названих обставин суд дійшов висновку, що заява представника ОСББ «Бульвар В» про застосування строків позовної давності підлягає задоволенню. При цьому суд наголошує, що посилання ОСОБА_3 на те, що таке прохання мало бути виражено у формі «заяви», а не «клопотання» є перебільшеним формалізмом, застосування якого призведе до невиправданого обмеження прав іншої стороні.

Згідно із вимогами ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд –

вирішив

У задоволені первісного позову об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Бульвар В» до ОСОБА_3 про стягнення суми відмовити у повному обсязі.

У задоволені зустрічного позову ОСОБА_3 до об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Бульвар В» про визнання недійсним рішення загальних зборів об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Бульвар В», оформлене протоколом №1 від 13.05.2018 року відмовити у повному обсязі.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Запорізького апеляційного суду або через Ленінський районний суд м. Запоріжжя.

Повний текст рішення складено та підписано 10.06.2021 року.

Суддя Ю.Ю. Бредіхін