Рішення № 97563001, 10.06.2021, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 червня 2021 року Чернігів Справа № 620/3722/21

Чернігівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Баргаміної Н.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про стягнення коштів,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про стягнення з відповідача на користь позивача невиплаченого грошового забезпечення у вигляді доплати за службу в нічний час за період з 07.11.2015 по 28.02.2018 в розмірі 7266,00 грн. та заборгованість з індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2016 до 01.11.2017 в розмірі 3179,13 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідачем в порушення вимог чинного законодавства не було нараховано та виплачено індексацію грошового забезпечення, доплату за роботу в нічний час.

Відповідач подав відзив на позов, в якому просив відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що в період з 07.11.2015 по 28.02.2018 довідки несення позивачем служби в нічний час в Управлінні патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції не формувались, до Департаменту патрульної поліції не надходили. Вказує на невірний розрахунок позивачем оплати нічного часу та надає детальний розрахунок за оскаржуваний період. Зазначає, що з 07.11.2015 по 18.10.2017 індексація заробітної плати поліцейським не проводилась через відсутність відповідних змін до Порядку проведення індексації грошових доходів населення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 з 07.11.2015 проходить службу в Національній поліції України, а саме на посаді поліцейського роти № 1 батальйону № 1 Управління патрульної поліції в м. Харкові Департаменту патрульної поліції, що підтверджується наказом від 07.11.2015 № 115 о/с (а.с. 46).

Позивач, вважаючи що під час проходження служби в поліції йому протиправно не було нараховано та виплачено індексацію грошового забезпечення, доплату за нічний час звернувся до суду з даним позовом.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зважає на наступне.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначені Законом України «Про Національну поліцію» (далі – Закон).

Згідно частин першої та другої статті 94 Закону поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання. Порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» установлено, що грошове забезпечення поліцейських складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Підпунктом 3 пункту 5 вищевказаної Постанови постановлено виплачувати доплату за службу в нічний час - у розмірі 35 відсотків посадового окладу з розрахунку за кожну годину служби в нічний час.

Так, Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, затверджені наказом Міністерства внутрішніх справ України 06.04.2016 № 260, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.04.2016 за № 669/28799 (далі – Порядок № 260).

Згідно пункту 11 Розділу ІІ Порядку № 260 поліцейським, які виконують службові обов`язки в нічний час, виплачується доплата за службу в нічний час у розмірі 35 відсотків посадового окладу з розрахунку за кожну годину служби в нічний час. Годинна ставка обчислюється шляхом ділення місячного посадового окладу на кількість годин фактичного часу служби з урахуванням норми тривалості службового часу за відповідний місяць при 40-годинному робочому тижні. Службою в нічний час вважається виконання поліцейськими службових обов`язків у період з 22.00 до 06.00. Поліцейським, які несуть службу в нічний час, надається перерва для відпочинку та харчування тривалістю не більше двох годин. Перерва для відпочинку і харчування не включається в службовий час. Поліцейським добового наряду під час чергування почергово надаються перерви для вживання їжі та короткочасного відпочинку. Загальна тривалість такої перерви становить 4 години (2 години вдень і 2 години вночі) та не включається в службовий час. Підставами для виконання службових обов`язків у нічний час є графіки нарядів та чергувань, затверджені наказами керівників підрозділів органів поліції. Облік фактичного часу служби в нічний час для нарахування доплати здійснюється шляхом оформлення довідки обліку несення поліцейськими служби в нічний час за формою, визначеною у додатку 1 до цих Порядку та умов.

Ухвалою суду від 12.04.2021 судом для встановлення фактичних обставин, які мають значення для вирішення справи та правильного застосування законодавства, було витребувано у відповідача, зокрема, належним чином завірені копії графіків нарядів та чергувань відносно позивача у період з 07.11.2015 по 28.02.2018, довідки обліку несення поліцейськими служби в нічний час відносно позивача в період з 07.11.2015 по 28.02.2018.

Водночас, суду було надано інформацію щодо несення служби у нічний час позивачем, зокрема, з листопада 2015 року по лютий 2018 року в кількості 1384 годин (а.с. 48).

Згідно наданих суду відомостей про грошове забезпечення, посадовий оклад позивача становив 2470,00 грн. (а.с. 18-21).

На підставі наданих сторонами доказів та пояснень, суд вважає, що позивачу належали до сплати у заявленому періоді наступні суми доплати за службу у нічний час:

- за листопад 2015 року 247,00 грн.: 2470 грн. (посадовий оклад) / 168 годин фактичного часу служби з урахуванням норми тривалості службового часу за відповідний місяць при 40-годинному робочому тижні х 48 год. (кількість годин фактичного часу служби в нічний час) х 35% = 247,00 грн.;

- за грудень 2015 року 273,99 грн.: 2470 грн. (посадовий оклад) / 183 годин фактичного часу служби з урахуванням норми тривалості службового часу за відповідний місяць при 40-годинному робочому тижні х 58 год. (кількість годин фактичного часу служби в нічний час) х 35% = 273,99 грн.;

- за січень 2016 року 309,16 грн.: 2470 грн. (посадовий оклад) / 151 годин фактичного часу служби з урахуванням норми тривалості службового часу за відповідний місяць при 40-годинному робочому тижні х 54 год. (кількість годин фактичного часу служби в нічний час) х 35% = 309,16 грн.;

- за лютий 2016 року 288,17 грн.: 2470 грн. (посадовий оклад) / 168 годин фактичного часу служби з урахуванням норми тривалості службового часу за відповідний місяць при 40-годинному робочому тижні х 56 год. (кількість годин фактичного часу служби в нічний час) х 35% = 288,17 грн.;

- за березень 2016 року 316,16 грн.: 2470 грн. (посадовий оклад) / 175 годин фактичного часу служби з урахуванням норми тривалості службового часу за відповідний місяць при 40-годинному робочому тижні х 64 год. (кількість годин фактичного часу служби в нічний час) х 35% = 316,16 грн.;

- за квітень 2016 року 298,46 грн.: 2470 грн. (посадовий оклад) / 168 годин фактичного часу служби з урахуванням норми тривалості службового часу за відповідний місяць при 40-годинному робочому тижні х 58 год. (кількість годин фактичного часу служби в нічний час) х 35% = 298,46 грн.;

- за травень 2016 року 318,50 грн.: 2470 грн. (посадовий оклад) / 152 годин фактичного часу служби з урахуванням норми тривалості службового часу за відповідний місяць при 40-годинному робочому тижні х 56 год. (кількість годин фактичного часу служби в нічний час) х 35% = 318,50 грн.;

- за червень 2016 року 163,11 грн.: 2470 грн. (посадовий оклад) / 159 годин фактичного часу служби з урахуванням норми тривалості службового часу за відповідний місяць при 40-годинному робочому тижні х 30 год. (кількість годин фактичного часу служби в нічний час) х 35% = 163,11 грн.;

- за липень 2016 року 288,17 грн.: 2470 грн. (посадовий оклад) / 168 годин фактичного часу служби з урахуванням норми тривалості службового часу за відповідний місяць при 40-годинному робочому тижні х 56 год. (кількість годин фактичного часу служби в нічний час) х 35% = 288,17 грн.;

- за серпень 2016 року 237,12 грн.: 2470 грн. (посадовий оклад) / 175 годин фактичного часу служби з урахуванням норми тривалості службового часу за відповідний місяць при 40-годинному робочому тижні х 48 год. (кількість годин фактичного часу служби в нічний час) х 35% = 237,12 грн;

- за вересень 2016 року 314,36 грн.: 2470 грн. (посадовий оклад) / 176 годин фактичного часу служби з урахуванням норми тривалості службового часу за відповідний місяць при 40-годинному робочому тижні х 64 год. (кількість годин фактичного часу служби в нічний час) х 35% = 314,36 грн;

- за жовтень 2016 року 315,35 грн.: 2470 грн. (посадовий оклад) / 159 годин фактичного часу служби з урахуванням норми тривалості службового часу за відповідний місяць при 40-годинному робочому тижні х 58 год. (кількість годин фактичного часу служби в нічний час) х 35% = 315,35 грн;

- за листопад 2016 року 147,36 грн.: 2470 грн. (посадовий оклад) / 176 годин фактичного часу служби з урахуванням норми тривалості службового часу за відповідний місяць при 40-годинному робочому тижні х 30 год. (кількість годин фактичного часу служби в нічний час) х 35% = 147,36 грн;

- за грудень 2016 року 78,59 грн.: 2470 грн. (посадовий оклад) / 176 годин фактичного часу служби з урахуванням норми тривалості службового часу за відповідний місяць при 40-годинному робочому тижні х 16 год. (кількість годин фактичного часу служби в нічний час) х 35% = 78,59 грн;

- за січень 2017 року 304,48 грн.: 2470 грн. (посадовий оклад) / 159 годин фактичного часу служби з урахуванням норми тривалості службового часу за відповідний місяць при 40-годинному робочому тижні х 56 год. (кількість годин фактичного часу служби в нічний час) х 35% = 304,48 грн.;

- за лютий 2017 року 345,80 грн.: 2470 грн. (посадовий оклад) / 160 годин фактичного часу служби з урахуванням норми тривалості службового часу за відповідний місяць при 40-годинному робочому тижні х 64 год. (кількість годин фактичного часу служби в нічний час) х 35% = 345,80 грн.;

- за березень 2017 року 207,48 грн.: 2470 грн. (посадовий оклад) / 175 годин фактичного часу служби з урахуванням норми тривалості службового часу за відповідний місяць при 40-годинному робочому тижні х 42 год. (кількість годин фактичного часу служби в нічний час) х 35% = 207,48 грн.;

- за квітень 2017 року 216,13 грн.: 2470 грн. (посадовий оклад) / 152 годин фактичного часу служби з урахуванням норми тривалості службового часу за відповідний місяць при 40-годинному робочому тижні х 38 год. (кількість годин фактичного часу служби в нічний час) х 35% = 216,13 грн.;

- за травень 2017 року 173,99 грн.: 2470 грн. (посадовий оклад) / 159 годин фактичного часу служби з урахуванням норми тривалості службового часу за відповідний місяць при 40-годинному робочому тижні х 32 год. (кількість годин фактичного часу служби в нічний час) х 35% = 173,99 грн.;

- за червень 2017 року 304,48 грн.: 2470 грн. (посадовий оклад) / 159 годин фактичного часу служби з урахуванням норми тривалості службового часу за відповідний місяць при 40-годинному робочому тижні х 56 год. (кількість годин фактичного часу служби в нічний час) х 35% = 304,48 грн.;

- за липень 2017 року 288,17 грн.: 2470 грн. (посадовий оклад) / 168 годин фактичного часу служби з урахуванням норми тривалості службового часу за відповідний місяць при 40-годинному робочому тижні х 56 год. (кількість годин фактичного часу служби в нічний час) х 35% = 288,17 грн.;

- за серпень 2017 року 247,00 грн.: 2470 грн. (посадовий оклад) / 175 годин фактичного часу служби з урахуванням норми тривалості службового часу за відповідний місяць при 40-годинному робочому тижні х 50 год. (кількість годин фактичного часу служби в нічний час) х 35% = 247,00 грн.;

- за вересень 2017 року 277,88 грн.: 2470 грн. (посадовий оклад) / 168 годин фактичного часу служби з урахуванням норми тривалості службового часу за відповідний місяць при 40-годинному робочому тижні х 54 год. (кількість годин фактичного часу служби в нічний час) х 35% = 277,88 грн;

- за жовтень 2017 року 331,31 грн.: 2470 грн. (посадовий оклад) / 167 годин фактичного часу служби з урахуванням норми тривалості службового часу за відповідний місяць при 40-годинному робочому тижні х 64 год. (кількість годин фактичного часу служби в нічний час) х 35% = 331,31 грн;

- за листопад 2017 року 157,18 грн.: 2470 грн. (посадовий оклад) / 176 годин фактичного часу служби з урахуванням норми тривалості службового часу за відповідний місяць при 40-годинному робочому тижні х 32 год. (кількість годин фактичного часу служби в нічний час) х 35% = 157,18 грн;

- за грудень 2017 року 172,90 грн.: 2470 грн. (посадовий оклад) / 160 годин фактичного часу служби з урахуванням норми тривалості службового часу за відповідний місяць при 40-годинному робочому тижні х 32 год. (кількість годин фактичного часу служби в нічний час) х 35% = 172,90 грн;

- за січень 2018 року 329,33 грн.: 2470 грн. (посадовий оклад) / 168 годин фактичного часу служби з урахуванням норми тривалості службового часу за відповідний місяць при 40-годинному робочому тижні х 64 год. (кількість годин фактичного часу служби в нічний час) х 35% = 329,33 грн.;

- за лютий 2018 року 259,35 грн.: 2470 грн. (посадовий оклад) / 160 годин фактичного часу служби з урахуванням норми тривалості службового часу за відповідний місяць при 40-годинному робочому тижні х 48 год. (кількість годин фактичного часу служби в нічний час) х 35% = 259,35 грн.

Загальна сума доплати за службу у нічний час становить 7210,98 грн.

Посилання відповідача, що в період з 07.11.2015 по 28.02.2018 довідки несення позивачем служби в нічний час в Управлінні патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції не формувались, до Департаменту патрульної поліції не надходили, не заслуговують на увагу, оскільки матеріалами справи підтверджений факт несення позивачем служби в нічний час, а обов`язок виплачувати доплату за службу в нічний час встановлений підпунктом 3 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції».

Суд наголошує, що факт неналежного ведення документообігу, а саме не надходження довідок обліку несення позивачем служби в нічний час до Департаменту патрульної поліції не може бути підставою для обмеження права позивача на доплату за роботу в нічний час.

Щодо посилання відповідача на норми пункту 11 розділу І Порядку № 260 про те, що грошове забезпечення, виплачене поліцейському несвоєчасно або в меншому розмірі, ніж належало, виплачується за весь період, протягом якого поліцейський мав на нього право, але не більше ніж за три роки, що передували зверненню за одержанням грошового забезпечення, суд зазначає таке.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду України, викладеної у постанові від 17.02.2015 у справі № 21-8а15, за загальним правилом пріоритетними є норми спеціального законодавства, а трудове законодавство підлягає застосуванню у випадках, якщо нормами спеціального законодавства не врегульовано спірні правовідносини або коли про це йдеться у спеціальному законі. Аналогічна позиція неодноразово висловлена Верховним Судом, зокрема, у постановах від 31.01.2018 (справа № 803/31/16), від 30.07.2019 (справа № 804/406/16), від 08.08.2019 (справ № 813/150/16).

Доплата за службу в нічний час є складовою грошового забезпечення (заробітної плати) поліцейських. Частиною другою статті 233 Кодексу законів про працю України визначено, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком. Конституційний Суд України в рішенні від 15.10.2013 у справі № 8-рп/2013 дійшов висновку, що у разі порушення роботодавцем законодавства про оплату праці не обмежується будь-яким строком звернення працівника до суду з позовом про стягнення заробітної плати, що йому належить, тобто усіх виплат, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством, незалежно від того, чи було здійснене роботодавцем нарахування таких виплат. Враховуючи положення частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України, який має вищу юридичну силу, та відсутність спеціального закону щодо вказаного питання, строки звернення позивача до суду з означеною вимогою щодо нарахування та виплати доплати за службу в нічний час не обмежені будь-яким строком.

Частиною другою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

З урахуванням зазначеного, керуючись частиною другою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, з метою повного захисту прав, свобод, інтересів позивача, суд приходить до висновку, що позовна вимога в частині, що стосується доплати за нічний час, підлягає задоволенню частково шляхом стягнення з відповідача на користь позивача невиплаченого грошового забезпечення у вигляді доплати за службу в нічний час за період з 07.11.2015 по 28.02.2018 в розмірі 7210,98 грн.

Що стосується стягнення заборгованості з індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2016 до 01.11.2017 в розмірі 3179,13 грн., то суд зазначає наступне.

Згідно наданих суду відомостей про грошове забезпечення позивачу індексація грошового забезпечення з березня 2016 року по жовтень 2017 року включно не виплачувалась (а.с. 18, 21).

Разом з тим, згідно вказаних відомостей позивачу нарахування індексації грошового забезпечення здійснювалось з листопада 2017 року в розмірах, вказаних в довідці (а.с. 18-20).

Відповідно до частини п`ятої статті 94 Закону грошове забезпечення поліцейських індексується відповідно до закону.

Згідно статті 18 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема, щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.

В силу статті 19 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» державні соціальні гарантії є обов`язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Так, Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» (далі - Закон в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначені правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України.

Частинами першою та п`ятою статті 2 Закону встановлено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, серед яких оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

В силу частини першої статті 4 Закону індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

Приписами частини другої статті 5 Закону передбачено, що підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.

Згідно частини шостої статті 5 Закону проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування на відповідний рік.

Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення визначає Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 (далі - Порядок № 1078).

Згідно із пунктом 1-1 Порядку № 1078 підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка. Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 року - місяця опублікування Закону України від 06.02.2003 № 491-IV «Про внесення змін до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення». Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.

Пунктом 4 Порядку № 1078 встановлено, що індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. У межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, індексується, зокрема, грошове забезпечення.

Відповідно до пункту 5 Порядку № 1078 у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення. Сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу. Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.

Отже, на підприємства, установи, організації незалежно від форм власності покладається обов`язок проводити індексацію заробітної плати (грошового забезпечення) у разі перевищення величини індексу споживчих цін встановленого порогу індексації, при цьому базовим місяцем при обчисленні індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації слід вважати підвищення грошового забезпечення за рахунок зростання його складових, які не мають разового характеру.

Посилання відповідача на те, що лише Постановою Кабінету Міністрів України від 18.10.2017 № 782 до вказаної Постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 внесено зміни та включено поліцейських до переліку категорій осіб, яким здійснюється індексація грошового забезпечення, тому лише з цієї дати вказані особи мають право на індексацію, суд відхиляє, оскільки така індексація прямо передбачена положеннями Закону України «Про Національну поліцію» та Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».

Вказане узгоджується з правовою позицією, викладеною в постанові Верховного Суду від 16.07.2020 у справі № 2140/1763/18.

Відповідно до частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема, про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;.

Суд враховує, що обов`язок розрахунку конкретних помісячних розмірів індексації доходів позивача покладається саме на його роботодавця, а тому враховуючи вищевикладене, на підставі зібраних та досліджених доказів, аналізу чинного законодавства, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині, що стосуються проведення індексації грошового забезпечення підлягають задоволенню частково шляхом визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не нарахування та не виплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2016 до 31.10.2017; зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2016 до 31.10.2017.

Разом з тим, суд вважає, що позовні вимоги в частині що стосуються індексації грошового забезпечення позивача за 01.11.2017 задоволенню не підлягають, оскільки позивачу з вказаної дати виплачувалась індексація грошового забезпечення.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 необхідно задовольнити частково.

Відповідно до частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Згідно частин четвертої та п`ятої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

В силу частин шостої, сьомої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Тобто, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог.

За приписами частини дев`ятої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц вказала про виключення ініціативи суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Отже, принцип співмірності розміру витрат на професійну правничу допомогу повинен застосовуватися відповідно до вимог частини шостої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України за наявності клопотання іншої сторони.

Це означає, що відповідач, як особа, яка заперечує зазначений позивачем розмір витрат на оплату правничої допомоги, зобов`язаний навести обґрунтування та надати відповідні докази на підтвердження його доводів щодо неспівмірності заявлених судових витрат із заявленими позовними вимогами, подавши відповідне клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, а суд, керуючись принципом співмірності, обґрунтованості та фактичності, вирішує питання розподілу судових витрат керуючись критеріями, закріпленими у статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Аналогічні висновки викладені також у постанові Верховного Суду від 09.03.2021 у справі № 200/10535/19-а.

Позивачем для підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, пов`язаних із розглядом у цій справі в розмірі 4000,00 грн. надано суду копії свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, ордеру на надання правничої (правової допомоги), акту здачі-приймання наданої правової (правничої) допомоги № 1 від 22.03.2021, договору про надання правничої допомоги № 14/12/2020/11 від 14.12.2020 (а.с. 9, 10, 13, 24-28).

Відповідач у своєму відзиві заявляє, що дана справа є справою незначної складності, вся інформація щодо розрахунку грошового забезпечення надана Департаментом патрульної поліції, не потребувала детального розрахунку суми виплат позивачу з боку адвоката, містить види послуг, що не відноситься до адвокатської діяльності, а отже заявлена сума в розмірі 4000,00 грн. є необґрунтованою та непропорційною складності справи.

Дослідивши документи та враховуючи предмет спору, суд дійшов висновку, що вартість витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 4000,00 грн., що заявлена до стягнення з відповідача, є завищеною в частині часу їх виконання (4 год. 00 хв.). Вказані витрати не можна вважати такими, що є «неминучими».

Дана справа є справою незначної складності, цей спір не потребував значних затрат часу, а підготовка цієї справи до розгляду у суді не вимагала значного обсягу юридичної та технічної роботи для адвоката, зокрема, в частині ознайомлення з документами та підготовки позовної заяви до суду.

Враховуючи наведене, зважаючи на часткове задоволення позову, виходячи із конкретних обставин справи, суд вважає обґрунтованим та об`єктивним, і таким, що підпадає під критерій розумності, розмір витрат на професійну правничу допомогу, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, у сумі 1500,00 грн.

Керуючись статтями 72-74, 77, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України (вуд. Федора Ернста, 3, м. Київ, 03048, код ЄДРПОУ 40108646) про стягнення коштів задовольнити частково.

Стягнути з Департаменту патрульної поліції Національної поліції України на користь ОСОБА_1 невиплачене грошове забезпечення у вигляді доплати за службу в нічний час за період з 07.11.2015 по 28.02.2018 в розмірі 7210,98 грн.

Визнати протиправною бездіяльність Департаменту патрульної поліції Національної поліції України щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2016 до 31.10.2017.

Зобов`язати Департамент патрульної поліції Національної поліції України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2016 до 31.10.2017.

В решті позову відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції Національної поліції України на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 1500,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 10.06.2021.

Суддя Н.М. Баргаміна