Рішення № 97562507, 10.06.2021, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2021 р.м. ХерсонСправа № 540/1939/21 Херсонський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Бездрабка О.І., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Меблеві технології" до Чорноморської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення митного органу про коригування митної вартості товарів № UA508040/2021/000086/1 від 15.04.2021 р.,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Меблеві технології" (далі - позивач) звернулося з позовною заявою до Чорноморської митниці Держмитслужби (далі - відповідач), в якій просить визнати протиправним та скасувати рішення митного органу про коригування митної вартості товарів від 15.04.2021 р. № UA508040/2021/000086/1.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 29.10.2020 р. між ТОВ "Меблеві технології" та FEMAR YAPI GRUP INSTAAT SANAYI TICARET CO., LTD укладено контракт № 1. На підставі вказаного контракту та супроводжувальних документів продавець - FEMAR YAPI GRUP INSTAAT SANAYI TICARET CO., LTD здійснив на адресу покупця - ТОВ "Меблеві технології" поставку консолей, кріплень, профілів шайб, стрижнів для кріплення, зразків плит з природного каменю, мармуру та травертину. Під час декларування вказаних товарів позивачем відповідно до ст.ст.57, 58 МК України самостійно визначено митну вартість товарів за основним методом, а саме, за ціною контракту, яка склала 80278 дол. США. З метою митного оформлення товарів та на підтвердження заявленої митної вартості товарів позивачем надано Чорноморській митниці Держмитслужби повний пакет документів, передбачений ст.53 МК України. Проте, 15.04.2021 р. відповідачем прийнято рішення № UA508040/2021/000086/1, яким за резервним методом скориговано митну вартість товару № 5, внаслідок чого позивач змушений був додатково сплатити за товар № 5 - 191,54 грн. мита та 804,46 грн. ПДВ. Вважає, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів прийнято з порушенням вимог МК України, так як воно не містить жодних конкретних підстав щодо не підтвердження декларантом числових значень складових митної вартості імпортованих товарів та які саме документи містять розбіжності. При цьому, позивач не погоджується з обставинами, на які вказує в оскаржуваному рішенні відповідач, оскільки вони жодним чином не спростовують митної вартості, яка визначена позивачем у поданій митній декларації, і не є підставою для здійснення коригування її вартості. З огляду на викладене вважає, що висновок митного органу щодо не підтвердження ТОВ "Меблеві технології" числового значення складових митної вартості товарів, заявлених за основним методом її визначення, є безпідставним, так як позивачем надано всі обов`язкові документи, передбачені ч.2 ст.53 МК України.

Ухвалою від 06.05.2021 р. відкрито спрощене провадження в адміністративній справі, відповідачу надано п`ятнадцятиденний строк для подання до суду відзиву на позовну заяву.

27.05.2021 р. від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого просить відмовити в задоволенні позову. Вказує на те, що декларантом до митного органу було подано митну декларацію для здійснення митного оформлення товарів, ввезених відповідно до договору від 29.10.2020 р. № 01, укладеного між ТОВ "Меблеві технології" та компанією FEMAR YAPI GRUP INSTAAT SANAYI TICARET CO., LTD. Перевіркою документів, поданих для підтвердження митної вартості товарів, було встановлено, що вони містять розбіжності, числові значення складових митної вартості, які є обов`язковими при її обчисленні, не підтверджені документально та заявлено неповні відомості про митну вартість товарів. Так, у наданому до митного оформлення рахунку-фактурі від 08.04.2021 р. № GIB202100000 наявне посилання на контракт № 1 від 29.10.2020 р., в той час як згідно інформації, заявленої декларантом в гр.44 МД, поставка товару здійснювалася на виконання контракту з іншим номером - № 01 від 29.10.2020 р. Також згідно платіжного доручення від 06.11.2020 р. № 1 оплата за товар здійснювалася відповідно до проформи інвойсу. Проте в наданому декларантом рахунку-проформі від 04.11.2020 р. № ІSТ-0075 відсутній товар № 5 "Зразки плит з природного каменю, мармуру та травертину", який заявлений у митній декларації. У зв`язку з тим, що документи, надані декларантом для здійснення митного оформлення та для підтвердження заявленої митної вартості, містять розбіжності та не містять усіх необхідних відомостей стосовно складових митної вартості, декларанту було запропоновано надати додаткові документи для підтвердження митної вартості товару: 1) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість навантаження, пакування та страхування; 2) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 3) копію митної декларації країни відправлення; 4) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; 5) документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. У відповідь на звернення щодо надання додаткових документів декларантом повідомлено про відсутність додаткових документів. Таким чином, оскаржуване рішення є правомірним, а тому підстави для його скасування відсутні.

Положеннями ст.258 КАС України визначено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Згідно ч.5 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Оскільки від сторін не надходило клопотання про розгляд справи в судовому засіданні, суд розглядає справу в порядку письмового провадження.

Дослідивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 29.10.2020 р. між ТОВ "Меблеві технології" та FEMAR YAPI GRUP INSTAAT SANAYI TICARET CO., LTD укладено контракт № 01 на поставку будівельних матеріалів (мармурові плити, декоративні елементи з мармуру, кріплення для мармурових плит, будівельні риштування) у відповідності до технічних характеристик, вказаних в Додатку № 1. Поставка товару здійснюється на умовах DРU Україна, Херсонська область, м.Олешки, вул.Гвардійська, 177-А згідно Міжнародних правил тлумачення торгових термінів "Інкотермс" (Публікація Міжнародної торгової палати в редакції 2020 року).

На виконання умов контракту FEMAR YAPI GRUP INSTAAT SANAYI TICARET CO., LTD поставлено ТОВ "Меблеві технології" товар № 1: вироби з чорних металів: консоль оцинкова, кріплення та профілі у асортименті, використовуються для кріплення мармуру, не містять у своєму складі передавачі та приймачі, загальною кількістю 17000 шт.; товар № 2: вироби з чорних металів, кріпильні елементи, оцинковані, що застосовуються для кріплення мармуру, регулюєма ручка, загальною кількістю 5000 шт.; товар № 3: вироби з чорних металів, без різьби, шайба оцинкована, використовується для кріплення мармуру, загальною кількістю 10000 шт.; товар № 4: вироби виготовлені з чорних металів зі сталі з цинковим покриттям, стрижень метричний, для кріплення мармуру, з межею міцності на розтягування менш як 800 МПа, загальною кількістю 135 шт.; товар № 5: зразки плит з природного каменю, мармуру та травертину, які використовуються в будівництві для зовнішнього та внутрішнього оздоблення, оброблені та ошліфовані, розміром 3*45*80 см, загальною кількістю 7 шт.

15.04.2021 р. декларантом подано митну декларацію для здійснення митного оформлення зазначених товарів - МД № UА508040/2021/002468. Митна вартість товарів, визначена декларантом самостійно за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), - 80278 доларів США.

Для здійснення митного оформлення та підтвердження заявленої митної вартості товарів декларантом надані наступні документи: пакувальний лист від 08.04.2021 р. б/н; рахунок-проформу від 04.11.2020 р. № ІSЕ-0075; рахунок-фактуру (інвойс) від 08.04.2021 р. № GІВ2021000000004; автотранспортну накладну від 09.04.2021 р. № 01053; сертифікат про походження товару форми А від 12.04.2021 р. № D0143083; банківський платіжний документ від 06.11.2020 р. № 1; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу 29.10.2020 р. № 01; доповнення до зовнішньоекономічного договору від 10.12.2020 р. № 4; доповнення до зовнішньоекономічного договору від 29.10.2020 р. б/н; договір про надання послуг митного брокера від 01.09.2011 р. № 01/09/11-01; інформація про позитивні результати державних видів контролю від 14.04.2021 р. № 6849793.

За результатами перевірки МД № UА508040/2021/002468 та поданих до неї документів, сформоване повідомлення від 15.04.2021 р., відповідно до якого, на підставі ст.53 МК України, митницею запропоновано ТОВ "Меблеві технології" надати додаткові документи, а саме: 1) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість навантаження, пакування, страхування; 2) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 3) копію митної декларації країни відправлення; 4) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; 5) документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

15.04.2021 р. позивач повідомив митний орган про відсутність інших документів.

15.04.2021 р. відповідачем прийняте рішення про коригування митної вартості товарів № UA508040/2021/000086/1, відповідно до якого визначено вартість товару № 5 - 0,94 доларів США/кг.

Приймаючи дане рішення про коригування митної вартості товару відповідач вказав на наступні підстави: "Заявлену декларантом митну вартість товару не може бути визнано у зв`язку з тим, що заявлено неповні відомості про митну вартість та складові митної вартості достовірно документально не підтверджено. Декларантом подано не всі документи для підтвердження митної вартості, а документи, надані для підтвердження митної вартості, містять розбіжності. У наданому до митного оформлення рахунку-фактурі від 08.04.2021 р. № GIB202100000 наявне посилання на контракт № 1 від 29.10.2020 р., в той час як згідно інформації, заявленої декларантом в гр.44 МД, поставка товару здійснювалася на виконання контракту з іншим номером - № 01 від 29.10.2020 р. Також згідно платіжного доручення від 06.11.2020 р. № 1 оплата за товар здійснювалася відповідно до проформи інвойсу. Проте в наданому декларантом рахунку-проформі від 04.11.2020 р. № ІSТ-0075 відсутній товар № 5 "Зразки плит з природного каменю, мармуру та травертину", який заявлений у митній декларації. Згідно положення статті VII Генеральної Угоди з тарифів і торгівлі, оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості товару (під "дійсною вартістю" спід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції). Та, зважаючи, на спрацювання Автоматизованої системи з оцінки ризиків зі змістом "По товару можливе заниження митної вартості" було здійснено порівняння митної вартості товару з рівнем митної вартості подібних товарів, що імпортуються в Україну, що міститься в ЄАІС Держмитслужби - встановлено, що рівень вартості товару значно нижчий від рівня митної вартості подібних товарів, що імпортуються в Україну. На вимогу митного органу декларантом не подано наступні документи, а саме: 1) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість навантаження, пакування та страхування; 2) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 3) копію митної декларації країни відправлення; 4) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; 5) документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Отже, враховуючи викладене та за результатами проведеної консультації митну вартість товару № 5 скориговано та визначено за резервним методом відповідно до ст.64 МК України на підставі інформації, наявної у митного органу, - МД від 11.01.2021 р. № UА508040/2021/00079, а саме 0,94 дол. США/кг (числове значення митної вартості товару становить: 199,5 кг * 0,94 = 187,53 дол. США). Попередні методи не застосовуються з наступних причин: основний метод (вартість операції) - неподання усіх необхідних документів, які підтверджують митну вартість товару, невідповідність ціни угоди інформації, що наявна у митного органу. Другорядні: - за ціною договору щодо ідентичних товарів - відсутність інформації за ціною угоди щодо ідентичних товарів; - за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів - відсутність інформації за ціною угоди щодо подібних (аналогічних) товарів; - на основі віднімання вартості - відсутність інформації щодо числового значення витрат для цілей вирахування вартості; - на основі додавання вартості (обчислена вартість) - відсутність інформації щодо складових для обчислення вартості товару".

Вважаючи таке рішення протиправним, позивач звернувся до суду із позовною заявою про його скасування.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступних приписів законодавства.

Статтею 49 МК України визначено, що митна вартість товарів - це вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно ч.ч.4, 5 ст.58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

У відповідності до ч.3 ст.318 МК України митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Статтею 50 МК України визначено, що відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Частиною 1 статті 51 МК України встановлено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару зобов`язані подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Стаття 57 МК України передбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Таким чином, митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. Однак дискреційні повноваження митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів.

При декларуванні товарів позивач визначив їх митну вартість виходячи саме з ціни угоди, що підлягала сплаті згідно до умов контракту, інвойсів та інших документів постачальника.

Згідно ч.1 ст.53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, згідно з ч.2 ст.53 МК України, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Зокрема, ст.58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст.55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Форма рішення про коригування митної вартості товарів встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Разом з тим, відповідно до вимог ст.57 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

Тобто, відповідно до норм Митного кодексу України митним органом при прийнятті рішення про коригування митної вартості товарів повинна бути зазначена послідовність застосування методів визначення митної вартості та причини, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

Відповідно до ч.3 ст.53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Також згідно ч.6 ст.53 МК України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

В той же час, витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Таким чином, витребування додаткових документів можливе лише у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. При цьому, сумніви митного органу є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відтак, наведені приписи зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали вiдповiднi сумніви, причини неможливості їх перевірки на пiдставi наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши вiдсутнiсть достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхiднi для підтвердження того чи іншого показника.

Як вбачається зі змісту оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів, підставою для його прийняття стало встановлення відповідачем тієї обставини, що заявлено неповні відомості про митну вартість товару, складові митної вартості достовірно документально не підтверджено, подано не всі документи для підтвердження митної вартості, а надані декларантом документи мають розбіжності, саме:

- у наданому до митного оформлення рахунку-фактурі від 08.04.2021 р. № GIB202100000 наявне посилання на контракт № 1 від 29.10.2020 р., в той час як згідно інформації, заявленої декларантом в гр.44 МД, поставка товару здійснювалася на виконання контракту з іншим номером - № 01 від 29.10.2020 р.;

- згідно платіжного доручення від 06.11.2020 р. № 1 оплата за товар здійснювалася відповідно до проформи інвойсу. Проте в наданому декларантом рахунку-проформі від 04.11.2020 р. № ІSТ-0075 відсутній товар № 5 "Зразки плит з природного каменю, мармуру та травертину", який заявлений у митній декларації.

- декларантом неподані усі необхідні документи, а саме: 1) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість навантаження, пакування та страхування; 2) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 3) копію митної декларації країни відправлення; 4) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; 5) документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

Стосовно доводів відповідача про надання до митного оформлення рахунку-фактури від 08.04.2021 р. № GIB202100000, в якому є посилання на контракт № 1 від 29.10.2020 р., в той час як у гр.44 МД вказано контракт № 01 від 29.10.2020 р., суд зазначає наступне.

Рахунок-фактура (інвойс) - у міжнародній комерційній практиці документ, який надається продавцем покупцю і містить перелік товарів, їх кількість і ціну, за якою вони постачаються покупцю, формальні особливості товару (колір, вагу та ін..), умови поставки та відомості про відправника та отримувача.

Як вбачається з матеріалів справи, декларантом разом з МД від 15.04.2021 р. № UA508040/2021/002468 надавався рахунок-фактура від 08.04.2021 р. № GIB2021000000004. Рахунок-фактура від 08.04.2021 р. № GIB202100000, на який вказує митний орган, відсутній в переліку документів, які надавалися відповідачу для митного оформлення поставлених товарів. Не надано митним органом за таким номером рахунок-фактуру і до суду. Тобто, відповідач посилається на рахунок-фактуру, якого взагалі не існує.

Суд зауважує, що у рахунку-фактурі від 08.04.2021 р. № GIB2021000000004 є посилання на контракт № 1 від 29.10.2020 р., а у гр.44 МД - на контракт № 01 від 29.10.2020 р. В той же час вказана обставина жодним чином не впливає на складові митної вартості товарів та не свідчить про наявність розбіжностей у наданих до митного оформлення документів, так як позивач надавав митному органу контракт від 29.10.2020 р. № 01, внаслідок чого відповідав самостійно міг усунути ці невідповідності.

Щодо відсутності товару № 5 в рахунку-проформі від 04.11.2020 р. № ІSТ-0075, який став підставою для оплати товару за платіжним дорученням від 06.11.2020 р. № 1, суд вказує наступне.

Пунктом 4.1 контракту від 29.10.2020 р. № 01 передбачено, що ціна за одиницю товару, вказана в товаросупровідних документах і додатках до контракту. Загальна сума контракту, з урахуванням додаткової угоди від 29.10.2020 р., складає 657500 доларів США (п.4.2 контракту). Вартість першої партії товару складає 187100 доларів США згідно додатку № 1 до цього контракту (п.4.3 контракту).

Відповідно до пп.5.2.1 п.5.2 контракту умови оплати першої партії товару: передплата - 93550 доларів США, що складає 50 % від суми, вказаної у п.4.3 контракту покупець здійснює на протязі 5 банківських днів з моменту укладення контракту.

На виконання пп.5.2.1 п.5.2 контракту позивачем було сплачено 93550 доларів США передплати згідно платіжного доручення від 06.11.2020 р. № 1. Тобто, вказана у платіжному документі сума є передплатою, що безпосередньо передбачено умовами контракту, а не оплатою вартості поставлених позивачу у квітні 2021 року товарів.

Суд зауважує, що рахунок-проформа - не є платіжним документом, а виступає попереднім рахунком, який надається для інформування покупця про орієнтовні вимоги стосовно ціни товару, кількості та інших характеристик товару. Остаточним рахунком, в якому фіксується ціна, кількість та характеристика товару, є комерційний інвойс. Так, в рахунку-фактурі (інвойсі) від 08.04.2021 р. № GIB2021000000004 серед інших товарів, вказано товар № 5 "Зразки плит з природного каменю, мармуру та травертину" та загальна вартість поставленого товару, яка співпадає з задекларованою позивачем митною вартістю.

Посилання митного органу на ненадання страхових документів, а також документів, що підтверджують вартість навантаження, пакування, перевезення, як на підставу для невизнання заявленої позивачем вартості імпортованого товару, суд не бере до уваги з огляду на наступне.

Згідно п.3.2 контракту постачальник зобов`язується поставити товар за адресою: Україна, Херсонська область, м.Олешки, вул.Гвардійська, 177-А, а також здійснити своїми силами та за свій рахунок вивантаження товару за вказаною адресою.

При поставці товару продавець долучає до нього наступні документи: морський коносамент - 1 екз. копія; рахунок-фактуру (інвойс) із зазначенням номеру і дати даного контракту - 3 екз. (оригінали); автотранспортну накладну із зазначенням номеру і дати даного контракту - 1 екз. оригінал і 1 екз. копія; пакувальний лист - 2 екз. (оригінали); сертифікат про походження, виданий Торгово-Промисловою Палатою країни виробника товару - 1 екз. (оригінал); сертифікат якості, виданий заводом-виробником - 1 екз. (оригінал) (п.3.6 контракту).

Відповідно до п.3.7 контракту продавець несе всі ризики втрати, псування чи пошкодження товару до моменту його поставки та передачі покупцю по акту приймання передачі товару за адресою, вказаною в п.3.1 цього контракту.

Пунктом 4.2 додаткової угоди від 29.10.2020 р. до контракту від 29.10.2020 р. № 01 визначено, що загальна сума контракту складає 657500 доларів США. Ціни, вказані в даному контракті, включили в себе вартість упаковки, маркування, доставки і вивантаження товару, виготовлення проекту по будівництву фасаду будинку за адресою: АДРЕСА_1 , а також виконання робіт по будівництву фасаду вказаного у цьому пункті будинку із матеріалів товару, поставленого за цим контрактом.

З вищевикладеного слідує, що за умовами контракту від 29.10.2020 р. № 01 у вартість товару вже включено навантаження, пакування та перевезення товару, а тому вимога митного органу про надання документів, які відсутні в даному випадку, є безпідставною.

Окрім цього, поставка позивачу товару згідно контракту від 29.10.2020 р. № 01 здійснювалася на умовах DРU Україна, Херсонська область, м.Олешки, вул.Гвардійська, 177-А згідно Міжнародних правил тлумачення торгових термінів "Інкотермс" (Публікація Міжнародної торгової палати в редакції 2020 року).

Відповідно до Інкотермс-2020 DРU (Delivered at Named Place Unload з англійського -"Доставка на місце вивантаження") означає, що продавець виконує свої зобов`язання за зовнішньоекономічним договором, коли передає у розпорядження покупця продукцію, вивантажену в призначеному пункті після проходження експортного митного оформлення (також сплачується ввізне мито, якщо це необхідно). Умови поставки DРU покладають на продавця обов`язок нести всі витрати і ризики, пов`язані з транспортуванням товару до вказаного місця, при цьому будь-які зобов`язання щодо страхування товару відсутні.

Отже, термін DРU не передбачає обов`язку страхування товару. Цей самий термін означає, що витрати з доставки товару до вказаного місця включаються до його ціни.

Зважаючи на те, що поставка товарів здійснювалося на умовах поставки DРU, то в даному випадку ТОВ "Меблеві технології" не повинно додатково страхувати товар та нести витрати на транспортування вантажу до місця призначення: Україна, Херсонська область, м.Олешки, вул.Гвардійська, 177-А.

Крім того, умовами контракту від 29.10.2020 р. № 01 не передбачено передачу покупцю документів про страхування вантажу.

Таким чином, суд вважає помилковим твердження відповідача про неможливість перевірки правильності визначеної декларантом митної вартості товару за відсутності документів, що містять відомості про вартість страхування, перевезення, навантаження та пакування, оскільки такі документи у даному випадку не вимагаються.

Стосовно доводів відповідача про ненадання декларантом усіх необхідних документів, а саме: копії митної декларації країни відправлення, висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлених спеціалізованими експертними організаціями, каталогів, специфікацій, прейскурантів (прайс-листів), то суд вважає їх безпідставними, так як такі документи згідно ч.2 ст.53 МК України не є обов`язковими, а враховуючи, що надані декларантом документи підтверджували всі складові митної вартості, не містили розбіжностей та/або явних ознак підробки, тому у митного органу не було законних підстав для витребування додаткових документів, зокрема і перелічених вище.

Неподання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 19.12.2019 р. у справі № 810/5295/15, від 06.02.2020 р. у справі № 540/2219/18.

Отже, суд відхиляє вищевказані доводи відповідача про наявність сумніву у заявленій позивачем митній вартості імпортованих товарів з підстав, наведених у спірному рішенні про коригування митної вартості товарів, оскільки надані позивачем до митного органу вище перелічені документи, підтверджують ціну імпортованих товарів та жодних розбіжностей не містять.

Разом із тим підставою для коригування відповідачем митної вартості товарів слугувала інформація з цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби щодо митного оформлення ідентичних товарів з вищим рівнем митної вартості.

Однак формально нижчий рівень митної вартості імпортованих позивачем товарів від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товарів і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товарів за першим методом визначення його митної вартості.

Окремо суд зауважує, що посилання у рішенні про коригування митної вартості товарів від 15.04.2021 р. № UA508040/2021/000086/1 на положення ст.VII Генеральної Угоди з тарифів і торгівлі є безпідставними, так як відповідачем не наведено обставини та докази того, яким чином документи, надані позивачем, порушують чи не відповідають вимогам вказаної статті. Більш того, відповідно до положень Митного кодексу України застосування Генеральної угоди з тарифів і торгівлі можливе лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у ст.ст.58-63 цього Кодексу.

Відповідач не довів, що позивач сплатив за товари іншу суму ніж та, яка заявлена у якості митної вартості товарів.

Відповідно до ч.2 ст.55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, крім іншого, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Згідно п.2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України № 598 від 24.05.2012 р., посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Однак, приймаючи рішення про коригування митної вартості товарів від 15.04.2021 р. № UA508040/2021/000086/1 за резервним методом, відповідач обмежився виключно посиланням на МД від 11.01.2021 р. № UА508040/2021/00079 та не вказав, яким чином митна вартість товарів визначена саме в такому розмірі, які складові вплинули на формування такої вартості, не навів порівняння характеристик оцінюваних товарів та характеристик товарів, ціна яких взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом, що свідчить про порушення відповідачем ч.2 ст.55 МК України щодо обґрунтованості прийнятого рішення.

Аналогічна позиція з цього питання викладена в постанові Верховного Суду від 12.03.2020 р. у справі № 804/6243/14.

Враховуючи викладене, позивачем для митного оформлення були надані всі документи, необхідні для підтвердження заявленої митної вартості імпортованих товарів, які містили необхідні числові показники митної вартості.

З урахуванням викладеного, рішення про коригування митної вартості товарів від 15.04.2021 р. № UA508040/2021/000086/1 не відповідає ознакам правомірності та обґрунтованості, а тому підлягає скасуванню.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.2 ст.74 КАС України).

Згідно ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (ч.1 ст.90 КАС України).

Відповідач не надав доказів того, що документи, подані позивачем для митного оформлення товарів, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів в недостовірності наданої інформації.

Позивач належними доказами підтвердив правомірність своїх вимог.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про протиправність рішення про коригування митної вартості товарів від 15.04.2021 р. № UA508040/2021/000086/1, а тому позовні вимоги ТОВ "Меблеві технології" підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до вимог ч.1 ст.139 КАС України всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа лише у разі задоволення позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень.

Оскільки за результатами розгляду справи суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі, то сплачений ТОВ "Меблеві технології" судовий збір у сумі 2270 грн. підлягає стягненню на користь позивача з Чорноморської митниці Держмитслужби за рахунок її бюджетних асигнувань.

Керуючись ст.ст.9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255, 262 КАС України, суд -

вирішив:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Меблеві технології" (73000, м.Херсон, Миколаївське шосе, 6, код ЄДРПОУ 34458354) до Чорноморської митниці Держмитслужби (73003, м.Херсон, вул.Гоголя, 13, код ЄДРПОУ 43335608) про визнання протиправним та скасування рішення митного органу про коригування митної вартості товарів від 15.04.2021 р. № UA508040/2021/000086/1 задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення митного органу про коригування митної вартості товарів від 15.04.2021 р. № UA508040/2021/000086/1.

Стягнути з Чорноморської митниці Держмитслужби (73003, м.Херсон, вул.Гоголя, 13, код ЄДРПОУ 43335608) за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Меблеві технології" (73000, м.Херсон, Миколаївське шосе, 6, код ЄДРПОУ 34458354) судовий збір у сумі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до пп.15.5 п.15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя О.І. Бездрабко

кат. 108020200