Рішення № 97561516, 04.06.2021, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 380/2847/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 червня 2021 року м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд, суддя Клименко О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач – ОСОБА_1 (Позивач) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (Відповідач), в якому просить:

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області період роботи ОСОБА_1 в ПАТ «Дрогобицький завод автомобільних кранів» з 02 лютого 1998 року по 31 грудня 2004 року зарахувати до стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці, а відтак з дня звернення за пенсію призначити йому пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до підпункту 2 пункту 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»;

- відповідно до приписів статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України стягнути з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на користь ОСОБА_1 908,00 грн. сплаченого судового збору за подання до суду цієї позовної заяви (адміністративного позову).

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що викладений у рішенні відповідача № 133850007248 від 14 лютого 2021 року, яким йому відмовлено у призначенні пенсії за віком відповідно до підпункту 2 пункту 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» висновок про те, що поданими документами не підтверджується його зайнятість електрозварником на автоматичних та напівавтоматичних машинах, зайняті зварюванням у середовищі вуглекислого газу, на роботах із застосуванням флюсів, що містять шкідливі речовини не нижче 3-го класу небезпеки, а також на напівавтоматичних машинах є безпідставним, оскільки в довідці Публічного акціонерного товариства «Дрогобицький завод автомобільних кранів» від 03 вересня 2015 року № 793 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній чітко заначено про те, що він в період з 02 лютого 1998 року по 31 грудня 2004 року працював повний робочий день в «Дрогобицькому заводі автомобільних кранів» електрозварником на автоматичних та напівавтоматичних машинах, зайняті зварюванням у середовищі вуглекислого газу, на роботах із застосуванням флюсів, що містять шкідливі речовини не нижче 3-го класу небезпеки, а також на напівавтоматичних машинах, що передбачено Списком № 2, розділ ХХХІІІ, підрозділ 33, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 36 від 16 січня 2003 року.

Крім того, позивач вказує, що при зверненні за призначенням пенсії для підтвердження пільгового характеру роботи на Публічному акціонерному товаристві «Дрогобицький завод автомобільних кранів» за період з 02 лютого 1998 року по 31 грудня 2004 року подав наказ про прийняття на роботу та особову картку ф. Т-2, з яких слідує, що в цей період він працював електрозварником 3-5 розряду.

Також наказами по Публічному акціонерному товариству «Дрогобицький завод автомобільних кранів» № 110 від 19 липня 1995 року «Про підтвердження права на пільгову пенсію робітників заводу» та № 146 від 20 вересня 2000 року затверджено перелік робочих місць, виробництв, професій і посад працівникам, яким підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення, зокрема, електрозварникам на автоматичних та напівавтоматичних машинах (позиція 23200000-19905).

За таких обставин, на думку позивача, наявні підстави уважати незаконним рішення відповідача про те, що період його роботи з 02 лютого 1998 року по 31 грудня 2004 року в Публічному акціонерному товаристві «Дрогобицький завод автомобільних кранів» не підлягає зарахуванню до стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці, який дає йому право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до підпункту 2 пункту 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Враховуючи вищевикладене, адміністративний позов просить задовольнити у повному обсязі.

Позиція відповідача викладена у відзиві на позовну заяву. Відповідач вказує, що для підтвердження права на пільгове пенсійне забезпечення позивач надав довідку про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 03 вересня 2015 року № 793, видану Публічним акціонерним товариством «Дрогобицький завод автомобільних кранів», згідно з якою він працював повний робочий день на «Дрогобицькому заводі автомобільних кранів» за період з 02 лютого 1998 року по 31 грудня 2004 року електрозварником на автоматичних та напівавтоматичних машинах, зайняті зварюванням у середовищі вуглекислого газу, на роботах із застосуванням флюсів, що містять шкідливі речовини не нижче 3-го класу небезпеки, а також на напівавтоматичних машинах, що передбачено Списком № 2, розділ ХХХІІІ, підрозділ 33, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 36 від 16 січня 2003 року. Окрім того, для підтвердження пільгового характеру роботи за період з 02 лютого 1998 року по 31 грудня 2004 року позивач подав наказ про прийняття на роботу та особову ОСОБА_2 , з яких слідує, що в цей період він працював електрогазозварником 3-5 розрядів. Проте, на думку відповідача, поданими документами не підтверджується зайнятість позивача зварюванням на автоматичних та напівавтоматичних машинах у середовищі вуглекислого газу, на роботах із застосуванням флюсів, що містять шкідливі речовини не нижче 3-го класу небезпеки, а також на напівавтоматичних машинах, тому підстава виданої довідки є недостатньою. Стверджує, що не встановлено таких обставин також під час проведених перевірок працівниками відділу контрольно-перевірочної роботи, про що складено акти від 11 січня 2021 року № 3/3 та від 03 лютого 2021 року № 20/3. Зазначеними актами перевірки не підтверджено факту пільгової роботи позивача, а саме: які види зварювальних робіт він виконував; на яких зварювальних апаратах та в яких умовах працював, оскільки в результаті проведених перевірок такі документи у відділі міського архіву виконкому Дрогобицької міської ради відсутні. Ураховуючи викладене, відповідач вважає, що період роботи позивача з 02 лютого 1998 року по 31 грудня 2004 року в Публічному акціонерному товаристві «Дрогобицький завод автомобільних кранів» не підлягає зарахуванню до стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці, який дає йому право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2. Також відповідач зазначає, що згідно поданих позивачем документів його загальний (страховий) стаж роботи становить 33 роки 11 місяців 5 днів, що є недостатнім для призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до підпункту 2 пункту 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

У зв`язку з наведеним вище, просить суд у задоволенні позовних вимог позивача відмовити в повному обсязі; справу розглядати за участю представника Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області.

Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 246 КАС України, суд зазначає, що ухвалою судді від 05 березня 2021 року відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без повідомлення сторін.

Суд встановив наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини:

Відповідно до записів у трудовій книжці ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) серії НОМЕР_1 від 08 серпня 1984 року позивач, зокрема, з 02 лютого 1988 року по 07 листопада 2016 року працював у електрозварником ВАТ «Дрогобицький завод автомобільних кранів» (згодом – перейменоване у Публічне акціонерне товариство «Дрогобицький завод автомобільних кранів»):

- 02 лютого 1988 року позивач прийнятий електрозварником третього розряду в цех № 2 (наказ № 7-к від 02 лютого 1988 року);

- 14 червня 2001 року позивачу присвоєно кваліфікацію електрозварника четвертого розряду цеху № 2 (наказ № 14к від 27 червня 2001 року);

- 01 травня 2020 року позивачу присвоєно кваліфікацію електрозварника п`ятого розряду (наказ № 12к від 24 травня 2002 року);

- 27 лютого 2013 року позивачу присвоєно кваліфікацію електрозварника на автоматичних та напівавтоматичних машинах шостого розряду (наказ № 18к від 01 березня 2013 року);

- 07 листопада 2016 року позивача звільнено з роботи у зв`язку з ліквідацією підприємства за пунктом 1 статі 40 Кодексу законів про працю України (наказ № 23 від 03 листопада 2016 року).

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області № 133850007248 від 14 лютого 2021 року (а.с.9-13) позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком відповідно до підпункту 2 пункту 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Уважаючи, що період роботи з 02 лютого 1988 року по 31 грудня 2004 року в Публічному акціонерному товаристві «Дрогобицький завод автомобільних кранів» має бути зарахований до стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці, а пенсія за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до підпункту 2 пункту 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» повинна бути призначена з дня звернення за її призначенням, позивач звернувся з цим адміністративним позовом до суду.

Предметом розгляду у цій справі є оцінка: правомірності рішення відповідача № 133850007248 від 14 лютого 2021 року про відмову у призначенні позивачу пенсії за віком відповідно до підпункту 2 пункту 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»; наявності підстав для зобов`язання відповідача: зарахувати позивачу стаж його роботи електрозварником на автоматичних та напівавтоматичних машинах, зайняті зварюванням у середовищі вуглекислого газу, на роботах із застосуванням флюсів, що містять шкідливі речовини не нижче 3-го класу небезпеки, а також на напівавтоматичних машинах з 02 лютого 1998 року по 31 грудня 2004 року в Публічному акціонерному товаристві «Дрогобицький завод автомобільних кранів» до пільгового стажу, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах; призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до підпункту 2 пункту 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з дня звернення за її призначенням.

Щодо клопотання відповідача, яке викладене у відзиві на позовну заяву, про розгляд справи за участю представника Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, суд зазначає таке.

Відповідно до частин п`ятої, шостої, сьомої статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін:

1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу;

2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Разом з тим, відповідно до пункту другого частини першої статті 263 КАС України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Відповідно до частини другої статті 263 КАС України справи, визначені частиною першою цієї статті, суд розглядає у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Предметом розгляду цієї адміністративної справи є оскарження позивачем діянь відповідача щодо відмови у призначенні йому пенсії за віком відповідно до підпункту 2 пункту 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», отже, ця адміністративна справа з урахуванням вимог статті 263 КАС України підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Тому, зважаючи на предмет позову, характер спірних правовідносин, а також, враховуючи приписи пункту першого частини шостої статті 262 КАС України, суд дійшов висновку, що клопотання відповідача про розгляд справи з викликом сторін є необґрунтованим, а тому задоволенню не підлягає.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно із частиною другою статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Закон України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Відповідно до абзаців першого, другого пункту 2 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.

Згідно із частиною першою статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Абзацом першим пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Відповідно до абзаців чотирнадцятого, двадцятого пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» за відсутності страхового стажу, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацами першим і третім - тринадцятим цього пункту, страхового стажу з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року - не менше 28 років у чоловіків.

Згідно із абзацами 24, 25 пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи.

Аналіз вищенаведених норм законодавства вказує, що для зарахування певної роботи із шкідливими і важкими умовами праці до пільгового стажу передусім потрібно підтвердити, що виконання цієї роботи дає право на пільгову пенсію, тобто, що виконані всі умови, зазначені в статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», а саме:

- зайнятість у шкідливих умовах праці протягом повного робочого дня (час простою, відпустки без збереження заробітної плати, тощо до пільгового стажу не зараховуються);

- виконувана робота відповідає Списку № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України;

- підтвердження пільгової роботи результатами атестації робочих місць.

Як слідує з матеріалів справи рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області № 133850007248 від 14 лютого 2021 року позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком відповідно до підпункту 2 пункту 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Підстави для відмови, зазначені у спірному рішенні відповідача, наступні:

- «(…)Поданими документами не підтверджується зайнятість заявника саме на автоматичних та напівавтоматичних машинах, зайнятих зварюванням у середовищі вуглекислого газу, на роботах із застосуванням флюсів, що містять шкідливі речовини не нижче 3 класу небезпеки, а також на напівавтоматичних машинах, а тому підстава видачі довідки є недостатньою. Не встановлено таких обставин також в ході проведеної перевірки працівниками відділу контрольно-перевірочної роботи, про що складено акти від 11.01.2021 № 3/3 та від 03.02.2021 № 20/3. А також актами перевірки працівниками відділу контрольно-перевірочної роботи недостатньо підтверджено факт пільгової роботи, а саме, які види зварювальних робіт виконував заявник, на яких зварювальних апаратах працював, чи видавались накази на закріплення зварювального апарату та в яких умовах працював саме заявник. Враховуючи вищезазначене, період з 02.02.1988 по 31.12.2004 не підлягає зарахуванню до стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці, який дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2. Згідно поданих заявником документів загальний (страховий) стаж роботи становить 33 роки 11 місяців 5 днів, що є недостатнім для призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до підпункту 2 пункту 2 статті 114 Закону № 1058 (…)».

Оцінюючи наведені вище підстави для відмови у призначенні позивачу пенсії за віком відповідно до підпункту 2 пункту 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», зазначені у рішенні відповідача № 133850007248 від 14 лютого 2021 року, суд враховує таке.

Відповідно до статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до абзаців першого, другого пункту 20 цього ж Порядку у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Відповідно до пункту 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383 (далі - Порядок № 383) при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92.

Суд відзначає, що у спірний період роботи позивача (з 02 лютого 1988 року по 31 грудня 2004 року) були чинними такі Списки:

- Список № 2 виробництв, цехів, професій та посад, робота в яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах і в пільгових розмірах, затверджений постановою Ради Міністрів СРСР № 1173 від 22 серпня 1956 року. Розділом ХХХІІ «Загальні професії» цього Списку були передбачені «газозварники і їх підручні», «електрозварники і їх підручні»;

- Список № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими та важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком (по старості) на пільгових умовах, затверджений постановою Кабінету Міністрів СРСР № 10 від 26 січня 1991 року. Розділом ХХХІІІ «Загальні професії» цього Списку були передбачені «електрогазозварники, зайняті на різанні і ручній зварці на напівавтоматичних машинах, а також на автоматичних машинах із застосуванням флюсів, що містять шкідливі речовини не нижче 3 класу небезпеки», «електрозварники на автоматичних та напівавтоматичних машинах, зайнятих зварюванням у середовищі вуглекислого газу, на роботах із застосуванням флюсів, що містять шкідливі речовини не нижче 3 класу небезпеки, а також на напівавтоматичних машинах», «електрозварники ручного зварювання»;

- Список № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими та важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 162 від 11 березня 1994 року. Розділом ХХХІІІ «Загальні професії» цього Списку були передбачені «електрогазозварники, зайняті на різанні і ручному зварюванні, на напівавтоматичних машинах, а також на автоматичних машинах із застосуванням флюсів, що містять шкідливі речовини не нижче 3 класу небезпеки», «електрозварювальники на автоматичних і напівавтоматичних машинах, зайняті зваркою в середовищі вуглекислого газу, на роботах з застосуванням флюсів, що містять шкідливі речовини не нижче 3 класу небезпеки, а також на напівавтоматичних машинах», «електрозварники ручного зварювання»;

- Список № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 36 від 16 січня 2003 року. Розділом ХХХІІІ «Загальні професії (у всіх галузях господарства)» цього Списку були передбачені «електрогазозварники, зайняті різанням та ручним зварюванням, на напівавтоматичних машинах, а також автоматичних машинах із застосуванням флюсів, що містять шкідливі речовини не нижче 3 класу небезпеки», «електрозварники на автоматичних та напівавтоматичних машинах, зайняті зварюванням у середовищі вуглекислого газу, на роботах із застосуванням флюсів, що містять шкідливі речовини не нижче 3 класу небезпеки, а також на напівавтоматичних машинах», «електрозварники ручного зварювання».

Пунктом 10 Порядку № 383 передбачено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену п. 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637.

Аналіз наведених вище норм законодавства дає підстави дійти висновку про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.

Як слідує з матеріалів справи при зверненні із заявою за призначенням пенсії позивач надав відповідачу, зокрема, такі документи:

- трудову книжку серії НОМЕР_1 від 08 серпня 1984 року відповідно до записів у якій позивач, зокрема, з 02 лютого 1988 року по 07 листопада 2016 року працював у електрозварником ВАТ «Дрогобицький завод автомобільних кранів» (згодом – перейменоване у Публічне акціонерне товариство «Дрогобицький завод автомобільних кранів»), а саме: 02 лютого 1988 року позивач прийнятий електрозварником третього розряду в цех № 2 (наказ № 7-к від 02 лютого 1988 року); 14 червня 2001 року позивачу присвоєно кваліфікацію електрозварника четвертого розряду цеху № 2 (наказ № 14к від 27 червня 2001 року); 01 травня 2020 року позивачу присвоєно кваліфікацію електрозварника п`ятого розряду (наказ № 12к від 24 травня 2002 року); 27 лютого 2013 року позивачу присвоєно кваліфікацію електрозварника на автоматичних та напівавтоматичних машинах шостого розряду (наказ № 18к від 01 березня 2013 року); 07 листопада 2016 року позивача звільнено з роботи у зв`язку з ліквідацією підприємства за пунктом 1 статі 40 Кодексу законів про працю України (наказ № 23 від 03 листопада 2016 року);

- довідку № 793 від 03 вересня 2015 року про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, видану Публічним акціонерним товариством «Дрогобицький завод автомобільних кранів», відповідно до якої позивач в період з 02 лютого 1988 року по 31 грудня 2004 року працював повний робочий день в «Дрогобицькому заводі автомобільних кранів» електрозварником на автоматичних та напівавтоматичних машинах, зайняті зварюванням у середовищі вуглекислого газу, на роботах із застосуванням флюсів, що містять шкідливі речовини не нижче 3-го класу небезпеки, а також на напівавтоматичних машинах, що передбачено Списком № 2, розділ ХХХІІІ, підрозділ 33, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 36 від 16 січня 2003 року. Згідно цієї ж довідки стаж роботи позивача на зазначених роботах за період з 02 лютого 1988 року по 31 грудня 2004 року становить 13 років 3 місяці 29 днів.

На підставі наведеного, суд доходить висновку про те, що наявні у матеріалах справи та надані при зверненні із заявою за призначенням пенсії відповідачу копія трудової книжки позивача з оформленими належним чином записами про займану посаду та виконувану на цій посаді роботу за спірний період з 02 лютого 1988 року по 31 грудня 2004 року, а також довідка № 793 від 03 вересня 2015 року про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, видана Публічним акціонерним товариством «Дрогобицький завод автомобільних кранів», у повному обсязі відповідно до вимог чинного законодавства підтверджують спеціальний трудовий стаж позивача за цей період.

Натомість, викладений у рішенні відповідача № 133850007248 від 14 лютого 2021 року висновок про те, що поданими документами не підтверджується зайнятість позивача саме на автоматичних та напівавтоматичних машинах, зайнятих зварюванням у середовищі вуглекислого газу, на роботах із застосуванням флюсів, що містять шкідливі речовини не нижче 3 класу небезпеки, а також на напівавтоматичних машинах, а тому підстава видачі довідки є недостатньою, суд оцінює критично з огляду на таке.

Зазначений висновок відповідача ґрунтується на тому, що актами позапланової перевірки достовірності відомостей, відображених у довідці про стаж роботи, наданій для призначення (перерахунку) пенсії згідно із Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 3/3 від 11 січня 2021 року та № 20/3 від 03 лютого 2021 року недостатньо підтверджено факт пільгової роботи, а саме, які види зварювальних робіт виконував позивач, на яких зварювальних апаратах він працював, чи видавались накази на закріплення зварювального апарату та в яких умовах працював саме позивач.

З цього приводу суд відзначає, що відповідно до вимог Порядку № 637 документами, які підтверджують пільговий стаж роботи є трудова книжка, та лише у разі, якщо в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників – уточнююча довідка підприємства, установи, організації або ж їх правонаступника.

У той же час, акти, складені пенсійним органом не визначені законодавцем, які такі, що підтверджують пільговий стаж роботи. Тому аргументи пенсійного органу про те, що зазначеними вище актами недостатньо підтверджено факт пільгової роботи суд відхиляє, з огляду на суперечність таких аргументів чинному законодавству та належне підтвердження пільгового стажу роботи позивача за спірний період трудовою книжкою та уточнюючою довідкою.

Крім того, зі змісту цих же актів слідує, що для перевірки були представлені карти умов праці зварювальної дільниці цеху № 2, в яких зазначено, що посада електрозварника на автоматичних і напівавтоматичних машинах, а також на напівавтоматичних машинах належить до професій з шкідливими і важкими умовами праці і передбачено пільги та компенсації, а саме: пенсійне забезпечення: список № 2; додаткова відпустка терміном 7 днів; доплата за шкідливі умови праці – 8%; видача молока, оскільки електрозварник піддається впливу шкідливих хімічних речовин: хрому 6-ти валентного, озону, нікелю, марганцю, оксиду вуглецю, двоокису азоту, сильному шуму, умови і характер праці належать до ІІІ класу небезпеки ІІ ступеня. Для підтвердження права на пільги та компенсації за роботу в шкідливих умовах праці надано технологічний процес від 08 серпня 1988 року № 938, в якому показано весь процес роботи електрозварника на всіх стадіях роботи з використанням конкретних матеріалів та інструментів. Перевірено колективні договори за 1991, 1995, 1998, 2001 роки, в яких вказано перелік професій робітників, зайнятих на роботах із шкідливими і особливо шкідливими умовами праці, серед них професія електрозварника на автоматах і напівавтоматах і з встановленою доплатою за шкідливість 12%. Вибірково перевірено особові рахунки по нарахуванню заробітної плати, в яких зазначено, що заробітна плата ОСОБА_1 нараховувалась на автоматичних та напівавтоматичних машинах цеху № 2 з доплатою в розмірі 8% за шкідливі умови праці.

Згідно цих же актів первинні документи, використані при проведенні перевірки, достовірні, надані в повному обсязі, додаткових (інших) документів за період, що перевірявся, немає.

Також суд звертає увагу на те, що відповідно до вимог абзацу другого пункту 20 Порядку № 637 в уточнюючій довідці підприємства мають бути вказані, зокрема, первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Так, у довідці № 793 від 03 вересня 2015 року про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, виданій Публічним акціонерним товариством «Дрогобицький завод автомобільних кранів», зазначено підставу для її видачі: накази по заводу № 7к від 02 лютого 1988 року, № 14к від 27 червня 2001 року, № 12к від 24 травня 2020 року, № 18к від 01 березня 2013 року, карточка ФП2, відомості про зарплату за 1988-2004 роки, технологічні процеси, колективні договори. Також у довідці зазначено про те, що на підприємстві докорінно не змінилися характер та умови праці. Тобто, первинні документи, на підставі яких згадана вище довідка видана, відповідно до вимог абзацу другого пункту 20 Порядку № 637, вказані у ній.

У той же час, відповідач не надав суду жодних аргументів, а також доказів на їх підтвердження про те, що вказані первинні документи, на підставі яких уточнююча довідка видана, є неналежними, а зазначені у них відомості, недостовірними. Тому з цих мотивів суд відхиляє доводи відповідача про те, що підстава видачі уточнюючої довідки є недостатньою.

Підсумовуючи вищевикладене, суд доходить переконання, що висновок відповідача, викладений у рішенні від 14 лютого 2021 року № 133850007248, про те, що період роботи позивача з 02 лютого 1988 року по 31 грудня 2004 року в Публічному акціонерному товаристві «Дрогобицький завод автомобільних кранів» не підлягає зарахуванню до стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці, який дає йому право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2, є помилковим, а тому зазначений вище період має бути зарахований позивачу до пільгового стажу.

Разом з тим, суд відзначає, що позивач у змісті позовних вимог не просить визнати протиправним та скасувати рішення відповідача № 133850007248 від 14 лютого 2021 року про відмову у призначенні пенсії за віком відповідно до підпункту 2 пункту 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Проте таке рішення відповідача є індивідуальним актом суб`єкта владних повноважень, який безпосередньо справляє вплив на права та інтереси позивача щодо його пенсійного забезпечення. Так, у зазначеному рішенні відповідач дійшов висновку про відсутність підстав для зарахування до пільгового стажу періоду роботи позивача з 02 лютого 1998 року по 31 грудня 2004 року в Публічному акціонерному товаристві «Дрогобицький завод автомобільних кранів», у зв`язку з чим відмовив йому у призначенні пенсії за віком відповідно до підпункту 2 пункту 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Оскільки суд дійшов переконання, що указаний вище висновок відповідача є помилковим, то і рішення № 133850007248 від 14 лютого 2021 року не можна уважати правомірним, тобто таким, що прийняте відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, з урахуванням, зокрема, критеріїв, які визначені у пунктах першому, третьому, п`ятому, шостому частини другої статті 2 КАС України.

Відповідно до частини 2 статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Враховуючи викладене, суд з метою ефективного захисту порушених прав та інтересів позивача уважає за необхідне вийти за межі позовних вимог, визнавши протиправним та скасувавши рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області № 133850007248 від 14 лютого 2021 року про відмову у призначенні позивачу пенсії за віком відповідно до підпункту 2 пункту 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Щодо позовної вимоги про зобов`язання відповідача зарахувати позивачу стаж роботи з 02 лютого 1988 року по 31 грудня 2004 року в Публічному акціонерному товаристві «Дрогобицький завод автомобільних кранів» до пільгового стажу, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах суд зазначає таке.

У процесі розгляду справи суд встановив, що відповідач безпідставно не зарахував позивачу до пільгового стажу період його роботи з 02 лютого 1998 року по 31 грудня 2004 року в Публічному акціонерному товаристві «Дрогобицький завод автомобільних кранів». З цих підстав суд (вийшовши за межі позовних вимог) визнав протиправним та скасував рішення відповідача № 133850007248 від 14 лютого 2021 року про відмову у призначенні позивачу пенсії за віком відповідно до підпункту 2 пункту 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

За таких обставин, суд доходить висновку про необхідність зобов`язання відповідача зарахувати позивачу період його роботи з 02 лютого 1988 року по 31 грудня 2004 року в Публічному акціонерному товаристві «Дрогобицький завод автомобільних кранів» на посаді електрозварника на автоматичних та напівавтоматичних машинах, зайняті зварюванням у середовищі вуглекислого газу, на роботах із застосуванням флюсів, що містять шкідливі речовини не нижче 3-го класу небезпеки, а також на напівавтоматичних машинах до пільгового стажу, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Тому позовну вимогу у цій частині належить задовольнити.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання відповідача призначити пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до підпункту 2 пункту 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з дня звернення за пенсією, суд враховує таке.

Завданням адміністративного суду є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень та їх відповідності правовим актам вищої юридичної сили. Завдання правосуддя полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше порушується принцип розподілу влади. Тому завданням адміністративного суду є саме контроль за легітимністю прийняття рішень.

Такий висновок суду узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 10 вересня 2019 року у справі № 818/985/18 та від 26 грудня 2019 року у справі № 810/637/18.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначені, зокрема, положеннями Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV).

Відповідно до статті 44 Закону № 1058-IV заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Згідно з частиною 5 статті 45 Закону № 1058-IV документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.

Статтею 58 Закону № 1058-IV визначено, що Пенсійний фонд є органом, який, зокрема, призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати.

На виконання вказаних норм Закону № 1058-IV постановою Правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25 листопада 2005 року затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі – Порядок № 22-1).

Відповідно до підпунктів 1-3 пункту 4.2 розділу ІV Порядку № 22-1 при прийманні документів орган, що призначає пенсію: перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).

Згідно з пунктом 4.3 розділу ІV Порядку № 22-1 не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Відповідно до абзацу першого пункту 4.7 розділу ІV Порядку № 22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Аналіз наведених норм права дозволяє дійти висновку, що підставою для вчинення дій, спрямованих на призначення пенсії за віком, є відповідна заява особи та додані до неї необхідні документи, подані до уповноваженого органу Пенсійного фонду у встановленому порядку.

Суд звертає увагу на те, що уповноваженим органом для призначення (перерахунку) пенсії є Пенсійний фонд, до компетенції якого і входить розгляд документів, в тому числі і поданих вперше.

При цьому, суд не може перебирати на себе компетенцію суб`єктів владних повноважень (у цьому конкретному випадку пенсійного органу) та досліджувати документи, яким не надавалась оцінка, а також встановлювати на їх основі наявність чи відсутність права на призначення пенсії.

Крім того, Верховний Суд у постанові від 07 березня 2018 року у справі № 233/2084/17 зазначив, що вирішення питання призначення пенсії є виключною компетенцією Пенсійного фонду, а тому належним способом захисту прав позивача є зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву про призначення пенсії на пільгових умовах, а не зобов`язання відповідача призначити таку пенсію.

Оскільки у рішенні № 133850007248 від 14 лютого 2021 року відповідач безпідставно не зарахував позивачу до пільгового стажу період його роботи з 02 лютого 1998 року по 31 грудня 2004 року в Публічному акціонерному товаристві «Дрогобицький завод автомобільних кранів», то суд уважає, що належним та ефективним способом захисту порушеного права позивача буде зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, за результатами розгляду якої було прийнято рішення № 133850007248 від 14 лютого 2021 року про відмову у призначенні пенсії за віком відповідно до підпункту 2 пункту 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

У зв`язку з наведеним цю позовну вимогу належить задоволити частково.

Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та, враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про задоволення позову частково.

Відповідно до пункту п`ятого частини першої статті 244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує як розподілити між сторонами судові витрати.

Згідно із частиною першою статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частиною другою цієї ж статті передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до правил статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Згідно квитанції № 54599254 від 03 березня 2021 року при поданні позовної заяви позивач сплатив судовий збір у розмірі 908,00 грн. Відтак, враховуючи часткове задоволення позову судом, за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на користь позивача належить стягнути 756,66 грн. сплаченого судового збору.

Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень, п. 3 Розділу VI Прикінцевих положень КАС України, суд, –

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (вул. М. Андрея, 10, м. Львів, 79016) про зобов`язання вчинити дії – задоволити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області № 133850007248 від 14 лютого 2021 року про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до підпункту 2 пункту 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати ОСОБА_1 період його роботи з 02 лютого 1988 року по 31 грудня 2004 року в Публічному акціонерному товаристві «Дрогобицький завод автомобільних кранів» на посаді електрозварника на автоматичних та напівавтоматичних машинах, зайняті зварюванням у середовищі вуглекислого газу, на роботах із застосуванням флюсів, що містять шкідливі речовини не нижче 3-го класу небезпеки, а також на напівавтоматичних машинах до пільгового стажу, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, за результатами розгляду якої було прийнято рішення № 133850007248 від 14 лютого 2021 року про відмову у призначенні пенсії за віком відповідно до підпункту 2 пункту 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (вул. М. Андрея, 10, м. Львів, 79016, код ЄДРПОУ 13814885) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) 756,66 грн. сплаченого судового збору згідно квитанції № 54599254 від 03 березня 2021 року.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене за правилами, встановленими ст.ст. 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно, з урахуванням положень підп.15.5 п.15 розд. VII «Перехідні положення» та п. 3 Розділу VI «Прикінцеві положення» цього Кодексу.

Повний текст рішення складено 09 червня 2021 року.

Суддя Клименко О.М.