Рішення № 97561112, 09.06.2021, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї НИ

09 червня 2021 року м. Кропивницький Справа № 340/5375/20

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Черниш О.А.,

за участю секретаря судового засідання Бодюл М.В.,

розглянувши питання про ухвалення додаткового рішення в адміністративній справі

позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

відповідач: Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Фортечної районної у м. Кропивницькому ради (25030, м. Кропивницький, вул. Шатила, 12, код ЄДРПОУ 03197635)

про визнання протиправними дій та скасування повідомлень, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 , через адвоката Швеця Р.Ю., звернулася до суду з адміністративним позовом до Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Фортечної районної у м. Кропивницькому ради про визнання протиправними дій та скасування повідомлень.

У ході судового розгляду справи представник позивачки подав заяву від 21.04.2021 року про стягнення з відповідача судових витрат на правову допомогу, докази понесення яких зобов`язався надати до суду після ухвалення рішення суду.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 28.04.2021 року у цій справі, ухваленим у судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження, позов ОСОБА_1 задоволено. Питання про судові витрати позивачки на професійну правничу допомогу судом не вирішувалося.

До суду 30.04.2021 року представником позивачки подана заява про ухвалення додаткового рішення, у якій він просить стягнути з відповідача на користь позивачки витрати на професійну правничу допомогу у сумі 5000 грн. До заяви додано акт приймання-передачі виконаних робіт від 29.04.2021 року.

Ухвалою судді від 28.05.2021 року вирішення питання про судові витрати призначено до розгляду у судовому засіданні на 09.06.2021 року.

Від представника відповідача надійшли пояснення щодо розподілу між сторонами судових витрат позивачки на правничу допомогу адвоката, в яких вона просила суд відмовити в ухваленні додаткового рішення у цій справі.

Відповідно до частини 1 статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Частиною 3 статті 143 КАС України передбачено, що якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Згідно з частинами 4, 5 статті 143 КАС України для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.

У випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.

Відповідно до частини 3 статті 252 КАС України додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Розглянувши у судовому засіданні заяву представника позивачки про розподіл між сторонами судових витрат позивачки на правничу допомогу адвоката, суд дійшов до таких висновків.

Відповідно до частини 1, 3 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Згідно з частиною 7 статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до частини 9 статті 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Згідно з частинами 1, 3 статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до статті 134 КАС України ("Витрати на професійну правничу допомогу") витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При визначенні суми відшкодування витрат суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява №19336/04).

Як вказала Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27.06.2018 року у справі №826/1216/16, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Представник позивачки на підтвердження розміру витрат ОСОБА_1 на правничу допомогу адвоката надав договір про надання правової допомоги №100 від 12.11.2020 року, укладений між адвокатом Швецем Р.Ю. та ОСОБА_1 , та акт приймання-передачі виконаних робіт від 29.04.2021 року, складений до цього договору. (а.с. 205 - 207, 226 - 227, 233 - 234)

За умовами договору №100 від 12.11.2020 року за правову допомогу клієнт сплачує адвокату винагороду (гонорар) у розмірі 5000 грн. До початку виконання адвокатом доручення за цим договором адвокату виплачується аванс, який складає 50 відсотків гонорару.

В акті від 29.04.2021 року вказано, що він є підставою для виставлення рахунку для оплати клієнтом протягом 10 банківських днів у готівковій чи безготівковій формі з моменту підписання акту приймання-передачі виконаних робіт.

На пропозицію суду позивачка не надала суду документальні докази, які свідчать про фактичну оплату нею послуг адвоката, як це передбачено умовами договору про надання правової допомоги та акту приймання-передачі виконаних робіт.

З огляду на непідтвердження здійснення позивачкою відповідних витрат на професійну правничу допомогу, суд відмовляє у задоволенні заяви її представника про відшкодування цих витрат за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 9, 77, 90, 132-143, 250, 252, 255, 262, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Відмовити ОСОБА_1 у стягненні судових витрат на професійну правничу допомогу в сумі 5000 гривень за рахунок бюджетних асигнувань Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Фортечної районної у м. Кропивницькому ради.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Додаткове рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд, у 30-денний строк, установлений статтею 295 КАС України.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду О.А. Черниш