Рішення № 97560265, 20.05.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 травня 2021 р. Справа№200/2822/21-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Волгіної Н.П., при секретарі судового засідання Кудрявцеві О.Ю.,

розглянувши в судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Костянтинівсько-Дружківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецькій області

про про зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1 , звернулась до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Костянтинівсько-Дружківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецькій області, в якому просить суд:

- зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачеві компенсацію втрати частини доходів у зв`язку із несвоєчасною виплатою перерахованої пенсії з 27 листопада 2017 року, тобто з моменту написання нею заяви про перерахунок пенсії.

Позовні вимоги позивача обґрунтовані наступним.

Позивач зазначає, що перебуває на обліку у відповідача.

27 листопада 2017 року вона звернулась до відповідача із заявою про перерахунок пенсії відповідно до ч. 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із зарахуванням періоду її роботи з 17 квітня 2008 року по 30 жовтня 2017 року на посаді рентген-лаборанта в комунальній установі охорони здоров`я «Костянтинівська міська стоматологічна поліклініка» до стажу, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах по Списку № 1, але отримала відмову у такому перерахунку.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2018 року по справі № 0540/9212/18 визнано неправомірним та скасовано рішення Костянтинівсько-Дружківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 16 лютого 2018 року про відмову у перерахунку пенсії позивачу в частині не зарахування до пільгового стажу ОСОБА_1 періоду роботи з 17 квітня 2008 року по 30 жовтня 2017 року та зобов`язано відповідача повторно розглянути заяву від 27 листопада 2017 року про перерахунок пенсії на пільгових умовах по Списку № 1 із зарахуванням періоду роботи ОСОБА_1 з 17 квітня 2008 року по 30 жовтня 2017 року на посаді рентген-лаборанта в комунальній установі охорони здоров`я «Костянтинівська міська стоматологічна поліклініка» до стажу, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах по Списку № 1.

Позивач вважає, що відповідач зобов`язаний нарахувати та виплатити їй компенсацію за втрату частини доходів у зв`язку із несвоєчасною виплатою перерахованої з 27 листопада 2017 року пенсії (а.с. 1-2).

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 22 березня 2021 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) (а.с. 8-9).

У наданому суду відзиві на позов від 21 квітня 2021 року відповідач зазначає про відсутність підстав для задоволення заявлених позивачем вимог та зазначає, що рішення Донецького окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2018 року № 0540/9212/18 надійшло до управлінні 17 січня 2019 року.

На виконання цього рішення розпорядженням по управлінню від 19 березня 2019 року повторно розглянуто заяву позивача від 27 листопада 2017 року та період її роботи з 17 квітня 2008 року по 30 жовтня 2017 року зараховано до стажу Списком № 1, виплата пенсії позивачу із зарахуванням до пільгового стажу за Списком № 1 періоду її роботи з 17 квітня 2008 року по 30 жовтня 2017 року та доплату до пенсії за період з 1 грудня 2017 року по 31 березня 2019 року в сумі 6 039,03 грн позивачу сплачено в квітні 2019 року.

Вказує, що основною умовою для виплати громадянину передбаченої ст. 46 Закону № 1058, ст. 2 Закону № 2050 та Порядком № 159 компенсації є порушенням відповідною особою встановлених строків виплати нарахованих доходів (у т.ч. пенсії).

Нарахування (донарахування) позивачу пенсії у зв`язку із перерахунком розміру її пенсії відбулось на виконання розпорядження управління від 19 березня 2019 року, яке, в свою чергу, прийнято на виконання Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2018 року № 0540/9212/18.

Отже, відсутня вина пенсійного органу, який своєчасно виконав рішення суду.

Зауважує, що станом на 20 квітня 2020 року будь-яка заборгованість перед позивачем відсутня (а.с. 13-15).

Ухвалою суду від 21 квітня 2021 року вирішено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні із повідомленням (викликом) сторін, призначено судове засідання у справі на 20 травня 2021 року о 16-00 год та зобов`язано відповідача надати суду додаткові пояснення та докази (а.с. 19-20).

В судове засідання, призначене на 20 травня 2021 року о 16-00 год, сторони не з`явились, про місце, дату та час розгляду справи повідомлялись судом належним чином.

В матеріалах справи міститься заява позивача, яка надійшла до суду 27 квітня 2021 року, в якій позивач просить дану справу розглядати без її участі (а.с. 28).

Відповідач заяв та клопотань з приводу участі представника управління у судовому засіданні суду не надав.

Згідно ч. 1 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Відповідно до ст. 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи приписи ст. 205 КАС України, беручи до уваги належне повідомлення сторін про місце, дату та час проведення судового засідання, суд дійшов висновку про можливість розглянути справу за відсутності позивача та представника відповідача.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Позивач, ОСОБА_1 , громадянка України, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 (а.с. 1-4).

Відповідач, Костянтинівсько-Дружківське об`єднане управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, код ЄДРПОУ 42171400, місцезнаходження: 85113, Донецька область, м. Костянтинівка, вул. Ціолковського, 25, є органом державної влади та суб`єктом владних повноважень, який здійснює у спірних правовідносинах владні управлінські функції та є належним відповідачем у даній справі; перебуває в стані припинення (а.с. 29-30).

Як встановлено судом на підставі матеріалів справи позивач перебуває на обліку у відповідача як отримувач пенсії за віком, яка їй призначена з 26 червня 2006 року (а.с. 17).

27 листопада 2017 року позивач звернулась до відповідача із заявою про перерахунок пенсії відповідно до ч. 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із зарахуванням до стажу, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах по Списку № 1, періоду її роботи з 17 квітня 2008 року по 30 жовтня 2017 року на посаді рентген-лаборанта в комунальній установі охорони здоров`я «Костянтинівська міська стоматологічна поліклініка», але отримала відмову у такому перерахунку (а.с. 32-34).

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2018 року по справі № 0540/9212/18, яке набрало чинності 4 січня 2019 року, визнано неправомірним та скасовано рішення Костянтинівсько-Дружківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 16 лютого 2018 року про відмову у перерахунку пенсії позивачу в частині не зарахування до пільгового стажу ОСОБА_1 періоду роботи з 17 квітня 2008 року по 30 жовтня 2017 року та зобов`язано відповідача повторно розглянути заяву від 27 листопада 2017 року про перерахунок пенсії на пільгових умовах по Списку № 1 із зарахуванням періоду роботи ОСОБА_1 з 17 квітня 2008 року по 30 жовтня 2017 року на посаді рентген-лаборанта в комунальній установі охорони здоров`я «Костянтинівська міська стоматологічна поліклініка» до стажу, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах по Списку № 1 (а.с. 32-34).

Як зазначає відповідач, на виконання Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2018 року № 0540/9212/18 Костянтинівсько-Дружківським об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України Донецької області 19 березня 2019 року прийнято розпорядження згідно якого за результатом розгляду заяви ОСОБА_1 від 27 листопада 2017 року здійснено перерахунок призначеної їй пенсії із зарахуванням період роботи останньої з 17 квітня 2008 року по 30 жовтня 2017 року до пільгового стажу за Списком № 1 (а.с. 13-15, 17-18).

Відповідно до виписки з ППВП ПФУ виплата пенсії позивачу із зарахуванням до пільгового стажу за Списком № 1 періоду її роботи з 17 квітня 2008 року по 30 жовтня 2017 року розпочата у квітня 2019 року; доплата до пенсії за період з 1 грудня 2017 року по 31 березня 2019 року нарахована позивачу в сумі 6 039,03 грн та сплачена в квітні 2019 року (а.с. 25-26).

Як встановлено судом, донараховані позивачу кошти внаслідок перерахунку пенсії за період з 1 грудня 2017 року по 31 березня 2019 року, були сплачені без нарахування компенсації втрати частини доходів, передбаченої Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» та Порядком проведення громадянам компенсації втрати частини грошових доходів.

Будучі не згодною із тим, що донарахована сума пенсії з період з 1 грудня 2017 року по 31 березня 2019 року виплачена їй без нарахування компенсації втрати частини доходів, передбаченої Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» та Порядком проведення громадянам компенсації втрати частини грошових доходів, позивач звернулась до суду із даним позовом.

При вирішенні питання щодо дотримання позивачем строку звернення до суду із даним позовом, суд виходить з наступного.

Відповідно до норм частин 1 та 2 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

З аналізу наведеної норми вбачається, що зазначена норма є загальною нормою, яка врегульовує строки звернення до адміністративного суду за захистом порушених або оспорюваних прав.

Спеціальним законом, яким врегульовано правовідносини щодо пенсійного забезпечення та строки перерахунку пенсій є Закон України № 1058-IV від 9 липня 2003 року «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі – Закон № 1058-IV, Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»).

Згідно ст. 1 цього Закону пенсія - це щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом.

Відповідно до ст. 46 Закону № 1058-IV нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії; нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

Таким чином, право позивача щодо виплати їй раніше призначеної пенсії є абсолютним та не може бути обмежено будь-яким строком.

У 2013 році Конституційний Суд України прийняв рішення у справах № 8-рп/2013 і № 9-рп/2013, у яких дійшов висновку про те, що працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення сум несвоєчасно отриманої заробітної плати, індексації заробітної плати та компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати як складових належної працівнику заробітної плати, без обмеження будь-яким строком незалежно від того, чи були такі суми нараховані роботодавцем. Це право працівника, як зазначив Конституційний Суд, відповідає засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим конституційного принципу верховенства права та не порушує балансу прав і законних інтересів працівників і роботодавців.

Приймаючи таке рішення, Конституційний Суд України виходив з того, що винагорода за виконану працівником роботу є джерелом його існування та має забезпечувати для нього достатній, гідний життєвий рівень. Це визначає обов`язок держави створювати належні умови для реалізації громадянами права на працю, оптимізації балансу інтересів сторін трудових відносин, зокрема, шляхом державного регулювання оплати праці.

Враховуючи те, що пенсія за своєю правовою природою є основним джерелом існування пенсіонера, доходом та власністю (матеріальним інтересом, захищеним ст. 1 Першого протоколу до Конвенції), отже, особа має право звернутися до суду з позовом про стягнення сум несвоєчасно отриманої пенсії, індексації пенсії та компенсації втрати частини пенсії у зв`язку з порушенням строків її виплати як складових належної громадянину пенсії, без обмеження будь-яким строком незалежно від того, чи були такі суми нараховані.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

Частиною 1 ст. 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 58 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" Пенсійний фонд України є органом, який здійснює керівництво та управління солідарною системою, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішує питання, пов`язані з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснює адміністративне управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені цим Законом і статутом Пенсійного фонду.

Як вже зазначалось судом, згідно із ч. 2 ст. 46 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком із нарахуванням компенсації втрати частини доходів. Компенсація втрати частини пенсії у зв`язку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно із законом.

Питання, пов`язані із здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" № 2050-ІІІ (далі - Закон № 2050-ІІІ) та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 159 (далі - Порядок № 159).

Згідно зі ст.ст. 1, 2 Закону № 2050-ІІІ підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), така компенсація провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

На переконання суду під «доходами» у цьому Законі необхідно розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

Відповідно до п. 4 Порядку № 159 сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць опісля утримання податків і обов`язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у Відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.

Зазначене нормативне регулювання не встановлює першості нарахування і виплати доходу, який своєчасно не був виплачений, та не ставить у залежність компенсацію втрати грошових доходів від попереднього, окремого нарахування доходів. За цим регулюванням правове значення має те, чи з порушенням строків був виплачений нарахований дохід, чи виплачений і коли цей платіж, чи не нараховувався і не виплачувався грошовий дохід, право на який визнано судовим рішенням. Саме ці події є тими юридичними фактами, з якими пов`язується виплата компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати.

Наведене свідчить, що основною умовою для виплати громадянину передбаченої ст. 2 Закону № 2050-ІІІ та Порядком № 159 компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). Кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації громадянину частини доходу, в тому числі пенсії, у зв`язку з порушенням строків її виплати, мають компенсаторний характер.

Дія зазначених нормативних актів поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру (зокрема, пенсії).

Виплата компенсації втрати частини доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його (доходу) нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.

Аналогічна правова позиція викладена постанові Верховного Суду від 3 липня 2018 справа № 521/940/17, а згідно п. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до ст. 6 Закону № 2050-III компенсацію виплачують, зокрема, за рахунок коштів Пенсійного фонду України, а також коштів, що спрямовуються на їх виплату з бюджету.

Згідно ст.ст. 3, 4 Закону № 2050-ІІІ сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу; виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

Аналогічні приписи містяться і у 5 Порядку № 159, в якому зазначено, що сума компенсації виплачується громадянам у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

Отже, розрахунок та виплата компенсація здійснюється одночасно при виплаті заборгованості.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах цього суду від 18 листопада 2014 року у справі № 21-518а14, від 11 липня 2017 року у справі № 21-2003а16; Верховним Судом у постановах від 6 лютого 2018 року у справі № 681/423/15-а, від 20 лютого 2018 року у справі № 522/5664/17, від 21 червня 2018 року по справі № 523/1127/17, висновок яких відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України суд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

При цьому суд зауважує, що використане у ст. 3 Закону № 2050-ІІІ та п. 4 Порядку № 159 формулювання, що компенсація обчислюється як добуток «нарахованого, але не виплаченого грошового доходу» за відповідний місяць, означає, що має існувати обов`язкова складова обчислення компенсації – невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або який можна нарахувати, зокрема, і на підставі судового рішення.

Аналогічний підхід до розуміння наведених норм права висловив і Верховний Суд, зокрема, у постановах від 3 липня 2018 року (справа № 521/940/17), від 16 грудня 2020 року (справа № 521/21718/16-а).

Отже, право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того - були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені, чи вони не були нараховані.

Доводи відповідача, що ним своєчасно було виплачено донараховану внаслідок перерахунку пенсії на виконання Рішення окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2018 року по справі № 0540/9212/18 суму, суд відхиляє, оскільки компенсація, передбачена Законом № 2050-ІІІ, виплачується у разі порушення строків виплати доходу (перерахованої пенсії), а не внаслідок своєчасного або несвоєчасного виконання рішення суду.

Суд зазначає, що дане донарахування мало місце у зв`язку із неправомірним (згідно Рішення суду від 24 жовтня 2018 року) не зарахуванням при розгляді заяви позивача від 27 листопада 2017 року до її пільгового стажу періоду роботи ОСОБА_1 з 17 квітня 2008 року по 30 жовтня 2017 року.

Оскільки вказані кошти нараховані в результаті перерахунку пенсії та відновлення прав позивача, порушених при виплаті пенсії у меншому розмірі, вказана сума є доходом в розумінні ст. 2 Закону № 2050-ІІІ.

Судом встановлено, що виплата позивачу донарахованої на виконання Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2018 року по справі № 0540/9212/18 пенсії за період з 17 квітня 2008 року по 30 жовтня 2017 року відбулась у квітні 2019 року (точної дати за матеріалами справи встановити неможливо).

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що у позивача виникло право на отримання компенсації втрати частини доходу у зв`язку із порушенням строків виплати пенсії за період з 1 грудня 2017 року по день виплати донарахованої пенсії (квітень 2019 року).

Як наслідок, має місце протиправна бездіяльність відповідача в частині не нарахування та не виплати позивачу компенсації на суму донарахованої пенсії за період з 1 грудня 2017 року по 31 березня 2019 року.

Згідно ч. 1 ст. 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

Відповідно до п. 4 ч. 2 цієї ж статті у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Згідно ч. 4 даної статті у випадку, визначеному п. 4 ч. 2 цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Враховуючи встановлену судом бездіяльність відповідача, беручи до уваги, що позивач звернулась до суду із позовними вимогами лише щодо зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити компенсацію, керуючись ч. 2 ст. 9, ч.ч. 2, 4 ст. 245 КАС України, суд дійшов висновку про необхідність вийти за межі позовних вимог позивача та визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та не виплати позивачу при сплаті їй у квітні 2019 року донарахованої у розмірі 6 039,03 грн пенсії за період з 27 листопада 2017 року по день виплати донараховної суми пенсії - компенсації втрати частини доходу у зв`язку із порушенням строків виплати пенсії за вказаний період.

Беручи до уваги зазначене вище, позовні вимоги ОСОБА_1 про зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів у зв`язку із порушенням строків виплати пенсії - підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Відповідно ухвали Донецького окружного адміністративного суду від 22 січня 2020 року позивачу відстрочено сплату судового збору до ухвалення рішення по справі (а.с. 14).

Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, зважаючи на те, позивачу відстрочено сплату судового збору, суд приходить до висновку про необхідність стягнення з Костянтинівсько-Дружківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області суми судового збору на користь Державного бюджету України, як того вимагає ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір".

Керуючись ст.ст. 2, 6, 9, 72-77, 94, 139, 192-193, 242-246, 257-258, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Костянтинівсько-Дружківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (код ЄДРПОУ 42171400, місцезнаходження: 85113, Донецька область, м. Костянтинівка, вул. Ціолковського, буд. 25) про зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати неправомірною бездіяльність Костянтинівсько-Дружківське об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 при сплаті їй у квітні 2019 року донарахованої пенсії у розмірі 6 039,03 грн за період з 1 грудня 2017 року по 31 березня 2019 року компенсації втрати частини доходу у зв`язку із порушенням строків виплати пенсії за вказаний період.

Зобов`язати Костянтинівсько-Дружківське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку із порушенням строків виплати донарахованої у розмірі 6 039,03 грн пенсії за період з 27 листопада 2017 року по день виплати донарахованої пенсії - відповідно до Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" від 19 жовтня 2000 року № 2050-ІІІ та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року № 159.

Стягнути з Костянтинівсько-Дружківського управління Пенсійного фонду України Донецької області (код ЄДРПОУ: 42171400, місцезнаходження: 85113, Донецька область, м. Костянтинівка, вул. Ціолковського, буд. 25) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Державного бюджету України судовий збір у розмірі 908 (дев`ятсот вісім) грн. 00 коп.

Рішення прийнято в нарадчій кімнаті, його вступна та резолютивна частини складені та підписані 20 травня 2021 року.

Рішення суду може бути оскаржено до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено та підписано 25 травня 2021 року.

Суддя Н.П. Волгіна