Постанова № 9755938, 26.04.2010, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 квітня 2010 року <ЧАС >м.ПолтаваСправа № 2а-46721/09/1670 Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Шевякова І.С.,

при секретарі Чудак В.М.,

за участю:

представника позивача - Супруненко В.В.

представника відповідача - Ворожка Т.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Приватного підприємства "Дарес"до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекціїпро скасування податкового повідомлення-рішення №0004162301/0/2530 від 17.08.2009 року, -

В С Т А Н О В И В:

31 серпня 2009 року Приватне підприємство "Дарес"звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекціїпро скасування податкового повідомлення-рішення №0004162301/0/2530 від 17.08.2009 року.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилався на те, що Кременчуцькою ОДПІ в період з 20.07.2009 року по 31.07.2009 року проведено позапланову виїзну перевірку ПП "Дарес" з питань відносин з ПП "Стройзаказ" за період з 01.10.2005 року по 30.09.2008 року. В результаті даної перевірки 05.08.2009 року складений акт № 4498/23-209/31130608 (далі - акт перевірки), згідно якого ПП "Дарес" за 1 квартал 2008 року занижено податок на прибуток на загальну суму 23813 грн., чим порушено п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств". На підставі вказаного акту Кременчуцькою ОДПІ 17.08.2009 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 0004162301/0, яким ПП "Дарес" визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 35720 грн., з яких 23813 грн. - за основним платежем, 11907 грн. - штрафні санкції.

ПП "Дарес" із викладеними в акті перевірки висновками не погоджується, і вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 0004162301/0 від 17.08.2009 року було прийняте з порушенням діючого законодавства без наявності правових підстав для винесення, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що в ході перевірки виявлено порушення п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.97 року № 283 в результаті чого занижено податок на прибуток в період, що перевірявся на суму 23813 грн. В обґрунтування своїх доводів представник відповідача зазначив, що позивач в період за який проводилася перевірка, уклав з ПП "Стройзаказ" договори на поставку товарів, у свою чергу постачальником ПП "Стройзаказ" є ПП Фірма "Максіком". ПП "Стройзаказ" відсутнє за місцезнаходженням. Перевіркою встановлено, що у позивача відсутні первинні документи на підтвердження здійснення господарських операцій та угоди укладені з контрагентом є нікчемними, оскільки неможливо підтвердити товарність господарських операцій.

Суд, вислухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

Приватне підприємство "Дарес" зареєстровано як юридичну особу (ідентифікаційний код 31130608) 22.09.2000 року виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради Полтавської області.

З 28.09.2000 року позивач перебуває на податковому обліку у Кременчуцькій ОДПІ за № 5613 та є платником податку на прибуток.

Кременчуцькою ОДПІ в період з 20.07.2009 року по 31.07.2009 року проведено позапланову виїзну перевірку ПП "Дарес" з питань відносин з ПП "Стройзаказ" за період з 01.10.2005 року по 30.09.2008 року. Перевірка проводилася на підставі направлення від 20.07.2008 року № 2244/002244, згідно із пунктом 3 частини шостої статті 11-1 Закону України від 04 грудня 1990 року № 509-ХІІ "Про державну податкову службу в Україні, відповідно до наказу від 20.07.2008 року № 2207.

Відповідачем 05.08.2009 року складений акт перевірки, в якому встановлено порушення п.п. 5.2.1 п. 5.2, ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті чого, занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся на загальну суму 23813 грн., у тому числі за 1 квартал 2008 року в сумі 23813 грн.

Такі висновки Кременчуцької ОДПІ ґрунтуються на наступних доводах відповідача, що досліджуються згідно Акту та заперечень, поданих у ході судового розгляду.

Працівниками податкового органу в ході проведення перевірки проаналізовано господарські операції та угоди, що укладені між ПП "Дарес" та ПП "Стройзаказ".

Позивачем та його контрагентом були укладені договори та здійснені наступні господарські операції:

- 18 березня 2008 року - поставка товару - круізер. Від ПП "Стройзаказ" отримано круізер в кількості 75 літрів. На виконання даної господарської операції виписана податкова накладна на суму 114300 грн. ПП "Дарес" отримано виписану у встановленому порядку податкову накладну, дійсність якої не заперечується податковим органом.

- 16 травня 2008 року на поставку товару - вітавакс. Від ПП "Стройзаказ" отримано вітавакс в кількості 1484.150 літрів. На виконання даної господарської операції виписана податкова накладна на суму 88514,93 грн. ПП "Дарес" отримано виписану у встановленому порядку податкову накладну, дійсність якої не заперечується податковим органом.

Однак, податковим органом вказано, що у ПП "Стройзаказ" відсутні приміщення для зберігання товаро-матеріальних цінностей, трудові ресурси, основні засоби, а також підприємство не знаходиться за місцезнаходженням. ПП "Дарес" до перевірки не надано товаро-транспортних документів по другій операції та письмових договорів.

Тому зазначені операції Кременчуцькою ОДПІ вважаються нікчемними, такими, що не створюють правових наслідків, та відповідно платник занизив податкове зобов'язання з податку на прибуток підприємства.

При цьому податковим органом до суду надано акт планової документальної перевірки ПП "Стройзаказ" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2005 року по 30.09.2008 року, в якому не було встановлено нікчемність вищезазначених договорів та неправомірності господарських операцій за ними.

Ті висновки, до яких прийшов податковий орган та які вмотивовані в акті перевірки, суд вважає необґрунтованими та безпідставними у звязку із наступним.

Відповідачем не наведено достатніх підстав та не надано суду достатніх доказів на підтвердження нікчемності угод, укладених ПП "Дарес" та ПП "Стройзаказ".

Посилання представника відповідача на те, що вищезазначені угоди є нікчемними, суд не бере до уваги, виходячи з наступного: відповідно до ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину вимог, які встановлені ст. 203 ЦК України, а саме:

1. "зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства" судом встановлено, що таких порушень в угодах між ПП "Дарес" та ПП "Стройзаказ" виявлено не було;

2. "особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності" з матеріалів справи вбачається, що ПП "Дарес" та ПП "Стройзаказ" мають всі необхідні документи для підтвердження своєї законної діяльності: підприємства зареєстровані у встановленому законом порядку, мають юридичну адресу, отже, підстави для сумніву у законності їх діяльності на час здійснення операцій - відсутні;

3. "волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі";

4. "правочин має вчинятися у формі, встановленій законом" - угоди між сторонами укладалися в письмовій формі, з наявністю усіх передбачених чинним законодавством документів;

5. "правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним" - реальність правочину доведена, наданням суду документів, які свідчать про виконання зобовязань сторонами один перед одним в повному обсязі (рахунки -фактури, податкові накладні, товаро-транспортна накладна).

Частиною першою статті 207 Цивільного кодексу України, передбачено, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Судом встановлено, що ПП "Дарес" при проведенні господарських операцій з ПП "Стройзаказ", було отримано рахунки-фактури на попередню оплату № 277 від 18.03.2008 року, № 1156 від 16.05.2008 року, податкові накладні № 277 від 18.03.2008 року, № 1156 від 16.05.2008 року та надано видаткові накладні № 277 від 18.03.2008 року, № 1156 від 16.05.2008 року.

На підставі акта перевірки податковим органом від 17 серпня 2009 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 0004162301/0/2530, яким визначено ПП "Дарес" 35720 грн. податкового зобов'язання за платежем: податок на прибуток приватних підприємств у тому числі за основним платежем 23813 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 11907 грн. З вимогою про визнання недійсним вищезазначеного рішення позивач звернувся до суду.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи оцінку діям Кременчуцької ОДПІ щодо проведення позапланової виїзної перевірки ПП "Дарес" з питань відносин з ПП "Страйзаказ" за період з 01.10.2005 року по 30.09.2008 року, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до пункту 3 частини шостої статті 11-1 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", позаплановою виїзною перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена в планах роботи органу державної податкової служби і проводиться, якщо виявлено недостовірність даних, що містяться у податковій декларації, поданій платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту.

Під час розгляду справи на вимогу суду було надано копію запиту, адресованого ПП "Дарес", та з причин ненадання відповіді на який, начальником Кременчуцької ОДПІ було винесено наказ на проведення позапланової перевірки позивача.

Даний запит датований 09.02.2009 року. У той же час представником відповідача надано копію відповіді на даний запит, адресовану ПП "Дарес" заступнику начальника Кременчуцької ОДПІ Кузнецовій Ж.Б., датовану 19.02.2009 року, у якій ПП "Дарес" підтвердило співпрацю з ПП "Стройзаказ" та направляє копії підтверджуючих документів.

Таким чином, платником надано відповідні та документальні підтвердження на запит податкового органу протягом 10 днів моменту направлення запиту.

Тому суд не вбачає підстав для проведення позапланової перевірки даного платника, передбачених пунктом 3 частини шостої статті 11-1 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", а відтак проведена виїзна позапланова перевірка ПП "Дарес" є проведеною безпідставно та протиправно.

Відповідно начальником Кременчуцької ОДПІ наказ від 20 липня 2009 року № 2207, про проведення перевірки, винесено без наявності правової підстави, а перевірка, проведена відповідно до вказаного наказу проведена неправомірно.

Перевіряючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення на предмет його відповідності вищезазначеним критеріям, суд приходить до висновку про його необгрунтованість виходячи з наступного.

Відповідно до пункту 5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи (пункт 1.32 статті 1 цього Закону).

Згідно підпункту 5.2.1 пункту 5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Підпунктом 5.3.9 пункту 5.3 статті 3 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", встановлено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Для підтвердження включення витрат на поставку до складу валових витрат необхідні документи, оформлені відповідно до вимог статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні", а саме: документи, що підтверджують факт отримання товарів (робіт, послуг) від другої особи; документи, які підтверджують зв'язок понесених витрат з господарською діяльністю платника податку, які були оформлені сторонами, а саме рахунки-фактури, акти здавання-приймання наданих послуг, податкові накладні .

Таким чином, понесені загальні витрати за вказаними договорами підпадають під визначення валових витрат відповідно п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

В підтвердження факту придбання позивачем товарів за договорами, котрагентом ПП "Дарес" надавалися податкові накладні, які наявні в матеріалах справи. Крім того, в матеріалах справи наявні видаткові накладні на підтвердження отримання товару по господарським операціям та рахунки-фактури, які підтверджують обов'язок позивача оплатити придбані товари за вказаними договорами, а також товаро-транспортною накладною.

Вказані бухгалтерські документи відповідають положенням частини другої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" щодо наявності обовязкових реквізитів, а тому є належними доказами, що підтверджують витрати позивача.

Таким чином, суд приходить до висновку, що ПП "Дарес" правомірно віднесено до валових витрат оплату товарів придбаних внаслідок господарських операцій з ПП "Стройзаказ".

За таких обставин суд не може вважати оскаржуване рішення обгрунтованим і такими, що відповідає встановленим фактам.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що відповідні органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно частиною другою статті 71 КАСУ в адміністративних справах про протиправність рішень дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд дійшов до висновку, що відповідачем не було надано ніяких доказів для підтвердження факту фіктивності угод, при укладенні яких переслідувалась мета, завідомо суперечна інтересам держави і суспільства.

Позивачем доведено правомірність своїх дій при здійсненні господарської діяльності. В той же час обгрунтованість та правомірність проведення перевірки та прийняття за її наслідками акту перевірки, а також винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення відповідачем не доведено.

Таким чином, із врахуванням вищевикладених обставин, суд вважає, що позовні вимоги підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Згідно до частини першої статі 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Приватного підприємства "Дарес"до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекціїпро скасування податкового повідомлення-рішення №0004162301/0/2530 від 17.08.2009 року задовольнити.

Податкове повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ №0004162301/0/253 від 17.08.2009 року визнати нечинним.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ПП «Дарес» судові витрати у сумі 3,40 грн.

Постанова відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга може бути подана у 20-денний строк після подачі заяви про апеляційне оскарження в порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови виготовлено 05 травня 2010 року.

СуддяІ.С. Шевяков