Вирок № 97554877, 09.06.2021, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Єдиний унікальний номер справи 185/1924/19

Провадження № 1-кп/185/93/21

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 червня 2021 року Колегія суддів Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючої судді Самоткан Н.Г.,

суддів Тимченка С.О., Щербини О.О.,

секретаря судового засідання Перепелиці О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018040370002348 від 04 грудня 2018 року за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Павлограда Дніпропетровської області, громадянина України, із неповною середньою освітою, розлученого, не працюючого, має на утриманні неповнолітню дитину - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України,-

за участю:

прокурорів - Гриценка А.М., Широкорада В.В., Дорошевича Я.Р.,

обвинуваченого - ОСОБА_1

захисників обвинуваченого - адвокатів Капрана Р.В., Братцевої Н.С.,

потерпілої ОСОБА_3 ,

представника потерпілої - адвоката Мицак Н.Т.,

В С Т А Н О В И Л А:

03 грудня 2018 року, приблизно о 08.00 годині, ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки «ВАЗ 211340», державний номерний знак НОМЕР_1 разом зі ОСОБА_3 , приїхав на узбіччя дороги, яка веде в бік с. Оженківка Павлоградського району Дніпропетровської області, неподалік від дороги «М04 Е50», між м. Павлоградом та с. Межирічі Павлоградського району Дніпропетровської області. У вказаному місті між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 виник конфлікт, в ході якого ОСОБА_1 , на ґрунті неприязливих відносин, наніс близько трьох ударів ліктем правої руки в область обличчя ОСОБА_3 , яка перебувала на передньому пасажирському сидінні.

ОСОБА_3 вийшла з автомобіля, після чого, ОСОБА_1 , схопив її за волосся, нагнув обличчям до землі, наніс потерпілій ОСОБА_3 близько шести ударів руками та ногами в область голови, тулубу, верхніх та нижніх кінцівок, спричинивши ОСОБА_3 тілесні ушкодження у вигляді: саден на задній поверхні грудної клітини праворуч на 4 см. від хребтової лінії та задньої поверхні грудної клітини по центру у проекції 12-го грудного та 1-2 поперекових хребців, перелому поперечного відростку першого поперекового хребця (L1) праворуч, що за своїм характером відноситься до ушкоджень середньої тяжкості, які спричинили тривалий розлад здоров`я на термін понад три тижні (більш ніж 21 день); відкритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, забійної рани голови ліворуч в проекції лобної ділянки, забійних ран слизової верхньої та нижньої губи ліворуч, поперечного перелому кореня 11 зуба (1 зуба верхньої щелепи праворуч), які за своїм характером відносяться до легких тілесних ушкоджень, які спричинили короткочасний розлад здоров`я впродовж більше шести днів, але не більше як три тижні (21 день); саден по передній поверхні шиї шириною 7 см., довжиною до 20 см., 5-го пальця лівої кисті, які за своїм характером відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Обвинувачений ОСОБА_1 вину в судовому засіданні в остаточній редакції обвинувачення за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України не визнав, та пояснив, що 03 грудня 2018 року йому зателефонувала донька та попросила відвезти її до школи. Крім доньки, до нього в машину сіла колишня дружина - ОСОБА_3 . Біля школи донька вийшла, а ОСОБА_3 попросила відвезти її до зупинки в с. Оженківка. По дорозі о 08.00 год. вони зупинилися біля заправки «ВОГ», він вийшов сходити у туалет, а ОСОБА_3 пішла на касу купити каву і розсердилася, що він не дав їй грошей. Вони поїхали на зупинку. По дорозі в автомобілі ОСОБА_3 казала погані слова у його бік, що він поганий чоловік, принижувала його. На зупинці він висадив ОСОБА_3 і поїхав у сторону м. Дніпра. Тілесні ушкодження ОСОБА_3 не спричиняв.

Протягом судового розгляду ОСОБА_1 змінив покази, пояснив, що 03 грудня 2018 року о 07 год. 15 хв. йому зателефонувала донька та попросила відвезти її до школи. Коли він приїхав, ОСОБА_3 попросила відвезти її на роботу. Він відвіз доньку до школи, а потерпілій ще рано було на роботу, вони поїхали пити каву на заправку «ВОГ». Там вони посварилися, ОСОБА_3 вдарила ногою по його автомобілю. Після цього вони поїхали у сторону с. Межиріч. Всю дорогу потерпіла його принижувала, виражалася на його адресу нецензурною лайкою. Він вдарив потерпілу рукою по обличчю, вона вийшла з автомобіля, а він попрямував за нею. Потерпіла вдарила його сумкою, він вихопив у неї сумку та вдарив потерпілу ногою у живіт, після чого потерпіла впала. Він сів у автомобіль та уїхав, за шию потерпілу не душив.

Після зміни обвинувачення обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснив, що 03 грудня 2018 року він привіз доньку до школи і з потерпілою - колишньою дружиною, вирішили випити каву. Вони поїхали на заправку «ВОГ». Потерпіла пішла купити кофе, а він пішов до туалету. Потерпіла каву не купила, вони посварилися, сіли до автомобіля і поїхали в сторону с. Оженківка. В автомобілі потерпіла почала ображати його нецензурними словами і принижувати. Він не втримався, зупинив автомобіль і вдарив ОСОБА_3 рукою в обличчя. Після удару потерпіла вискочила з автомобіля, а він побіг за нею. Коли він підбіг до потерпілої, то вона почала бити його сумкою, а він вихопив сумку та викинув. ОСОБА_3 знову почала ображати його нецензурною лайкою, після чого він вдарив її ногою в живіт. Потім він почав питати у потерпілої, за що вона його ображає, адже він кохав її і нічого для неї не шкодував, виконував всі її забаганки, а потерпіла бігала за ним як кішка на поводку. В цей момент він накинув потерпілій на шию пластиковий хомут, щоб зімітувати поводок, але сильно не затягував і задушити її не хотів. Потім він схопив потерпілу за волосся та вдарив її 2 рази ногою в живіт і кулаком в обличчя. Після цього він уїхав, а через 40-50 хв. повернувся, щоб забрати її, допомогти та вибачитися, але потерпілої не було. У скоєному він кається. Він ніколи не зміг би вбити людину. Визнає, що тілесні ушкодження у потерпілої від його дій, просить вибачення у потерпілої. Він не хотів наносити ніяких тілесних ушкоджень. Хомут лежав на задньому сидінні автомобіля, а коли він прибирав у автомобілі, то поклав його собі в кишеню. Нецензурні слова потерпілої довели його до такого вчинку.

Винуватість ОСОБА_1 у фактично скоєному підтверджується зібраними по кримінальному провадженню доказами, які були надані суду сторонами кримінального провадження і безпосередньо досліджені судом в процесі судового розгляду.

Потерпіла ОСОБА_3 у судовому засіданні пояснила, що ОСОБА_1 її колишній чоловік, у них є спільна дитина. З 2012 року з ОСОБА_1 почалися конфлікти, вона неодноразово писала на нього заяви до поліції. Наприкінці жовтня місяця 2018 року вона пішла від нього, але вони продовжували спілкуватися майже кожного дня, у них були дружні стосунки. 03 грудня 2018 року у неї не завівся автомобіль і донька зателефонувала обвинуваченому та попросила його, щоб він приїхав до них на вул. Верстатобудівників в м. Павлограді, та відвіз доньку до школи, а її на роботу. Вона з донькою сіла в автомобіль обвинуваченого. О 07 год. 45 хв. вони висадили доньку біля школи, до роботи ще був час і вони поїхали пити каву. ОСОБА_1 зупинився на заправці «WOG» та пішов у туалет, але зразу повернувся і повідомив, що туалет прибирають. Вони посварилися, вона сказала йому відвезти її на роботу, але ОСОБА_1 поїхав у сторону с. Оженківка Павлоградського району сходити в туалет в посадку. Дорогою до посадки вони виражалися один на одного нецензурною лайкою. Біля траси ОСОБА_1 зупинив автомобіль та почав її бити рукою. Вона вискочила з автомобіля , ОСОБА_1 схопив її за волосся, нагнув її та почав бити ногами. Вона намагалася достати телефон, але ОСОБА_1 вихопив у неї телефон і викинув, щоб вона не викликала на допомогу. Потім вона втратила свідомість. Коли вона прийшла до тями, то відчула, що ОСОБА_1 затягує на ній пластикову мотузку. Далі вона нічого не пам`ятає. У неї була відкрита черепно-мозкова травма, вибиті зуби. ОСОБА_1 міг вбити її через ревнощі.

Протягом судового розгляду потерпіла ОСОБА_3 уточнила, що сама намагалася зняти з себе хомут і могла затягнути його ще більше. Вважала, що наміру її вбивати у обвинуваченого не було, бо біля посадки , крім неї та обвинуваченого, більше нікого не було і він міг би це зробити. Фразу «здохни» обвинувачений казав, коли бив її в автомобілі, біля автомобіля обвинувачений наніс їй два удари по обличчю та декілька ударів по обличчю, від яких вона впала. Коли вона лежала, то чула клацання хомута. Вона дійсно висказувала на адресу ОСОБА_1 нецензурні слова, але й обвинувачений виражався нецензурно лайкою на її адресу. Два рази вона втрачала свідомість. Як вийшла на трасу і хто зняв хомут з її шиї, не пам`ятає. До тями вона прийшла у лікарні.

Свідок ОСОБА_5 у судовому засіданні зазначив, що 03 грудня 2018 року о 07 год. він прямував з м. Дніпра до с. Межиріч Павлоградського району. О 08.00 годині він вийшов на зупинці в с. Межиріч Павлоградського району та розмовляв по телефону. До нього підійшла жінка, у неї на обличчі була кров, вона спіткнулася та впала. На шиї у жінки він побачив білий хомут, жінка важко дихала. Він зупинив автомобіль та сказав, що дівчині погано та у неї на шиї хомут. Водій автомобіля достав у себе з багажника канцелярський ніж та перерізав хомут. Жінка самостійно встала із землі та сіла у автомобіль і чоловік повіз жінку до лікарні.

Свідок ОСОБА_6 у судовому засіданні пояснив, що 03 грудня 2018 року вранці він їхав у м. Павлоград. На дорозі перед в`їздом в м. Павлоград їх зупинив хлопець. На землі сиділа дівчина. Коли він зупинився, то дівчина сіла на заднє сидіння його автомобіля, вона була вся в крові, обличчя побите, а шия була перетягнута пластиковим хомутом. Він просунув палець між пластиковою стрічкою і шкірою шиї, канцелярським ножем перерізав хомут, викинув на землю, після чого повіз її в лікарню. У лікарні дівчина сказала, що це зробив її чоловік. Він сфотографував ОСОБА_3 у автомобілі.

Свідок ОСОБА_7 у судовому засіданні показав, що проживає спільно зі ОСОБА_3 , вона його цивільна дружина. У нього зранку не завівся автомобіль, тому ОСОБА_2 - донька ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , зателефонувала обвинуваченому та попросила його відвезти її в школу, а потерпілу на роботу. Зі слів ОСОБА_3 йому відомо, що ОСОБА_9 в районі с. Межиріч Павлоградського району в автомобілі почав її бити, коли потерпіла вийшла з автомобіля, схопив її за волосся, почав бити ногами, після чого потерпіла втратила свідомість. У ОСОБА_3 були множинні синці, розпухла голова, на голові рвані рани, хиталися передні зуби, здерта спина. Він запитав у ОСОБА_3 хто це зробив, а вона відповіла, що обвинувачений ОСОБА_1 .

Свідок ОСОБА_10 у судовому засіданні зазначив, що ОСОБА_3 його матір. 03 грудня 2018 року сестра ОСОБА_2 попросила свого батька - ОСОБА_1 відвезти її до школи, а матір на роботу. О 09.00 год. йому зателефонував ОСОБА_7 та сказав, що маму побили. В лікарні він побачив, що обличчя у мами було опухле і в крові.

Свідок ОСОБА_11 у судовому засіданні показала, що вона мешкає із батьком потерпілої ОСОБА_3 у цивільному шлюбі. 03 грудня 2018 року вона була у Васильківському районі. О 12.00 годині від свого цивільного чоловіка вона дізналася, що ОСОБА_3 у лікарні побита, побив її ОСОБА_1 . У неї із ОСОБА_3 були нормальні відносини, а після всього, у них склалися різні погляди щодо вказаної ситуації. Доки обвинувачений давав ОСОБА_3 гроші було все добре, як тільки перестав давати гроші, все стало погано. У лікарні вона побачила у ОСОБА_3 садна на голові, у неї були розбиті губи, травмовані зуби.

Свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні пояснив, що 03 грудня 2018 року до міської лікарні № 1 була доставлена ОСОБА_3 . Він обробив та зашив рани потерпілій. У ОСОБА_3 була забійна рана губи, садна обличчя. На шиї у ОСОБА_3 було садно у вигляді смуги. У потерпілої був стан середньої тяжкості, вона була у свідомості, відповідала на питання. ОСОБА_3 сказала, що була побита в автомобілі. Під час його спілкування зі ОСОБА_3 остання весь час була у свідомості. ОСОБА_3 скаржилася на головний біль, біль у поперековій та грудній клітині, біль під час ковтання. Ознак механічної асфіксії не було, тому поміщати ОСОБА_3 до реанімації не було підстав.

Експерт ОСОБА_13 у судовому засіданні підтвердив свій висновок. Тілесне ушкодження у вигляді садна по передній поверхні шиї шириною 0, 7 см., довжиною до 20 см. утворилося від тупого твердого предмету, зокрема могло утворитися потягуючим механізмом напівжорстким предметом. Вказане тілесне ушкодження могло утворитися внаслідок зриву або затягування. Вказане тілесне ушкодження могло утворитися від хомуту довжиною 21 см, шириною до 1 см. Свідомість потерпіла могла втрачати і до затягування хомутом, після завдання їй тілесних ушкоджень по голові. На момент проведення експертизи будь-яких даних асфіксії, в тому числі механічної, не виявлено. Даних розладу функцій центральної нервової системи, серцево-судинної системи та органів дихання, які б загрожували життю, та ознак механічної асфіксії і загрози життю ОСОБА_3 не було. До ознак механічної асфіксії, які можуть бути загрозою для життя людини, відносяться крововиливи склер очей, крововиливи м`яких мозкових оболонок. Під час механічної асфіксії відбувається сильне здавлення, у товщі м`яких тканин великі крововиливи, переломи гортані, під`язикової кістки. Це відбувається під час механічної асфіксії. З медичних документів, наданих потерпілою ОСОБА_3 , таких ознак не було. Механічна асфіксія не завжди призводить до смерті, можна здавити руками, зламати кістку, але людина далі буде жити. 0,7 см. на 20 см. - це садно, яке охоплювало половину шиї потерпілої. Садно могло утворитися від пластикової затяжки. Там, де утворилося садно, було велике стиснення, а на іншій поверхні шиї незначне. Якщо на частині шиї немає слідів, значить туди сила стиснення не дійшла, стиснення у даній частині шиї було, але з невеликою силою. Він був присутній під час слідчого експерименту. Тілесні ушкодження, виявлені у ОСОБА_3 , могли утворитися внаслідок того, як вона показувала, не суперечить механізму їх утворення.

Свідок ОСОБА_14 у судовому засіданні пояснив, що зі слів свого товариша ОСОБА_1 йому відомо, що ОСОБА_1 відвіз доньку до школи, після чого ОСОБА_3 попросила відвезти її на заправку «WOG», де між ними сталася сварка і ОСОБА_3 вдарила ногою по автомобілю. Може охарактеризувати ОСОБА_1 як добру, неконфліктну людину. ОСОБА_1 жив з потерпілою, повністю забезпечував її і доньку. ОСОБА_1 купив ОСОБА_3 квартиру. Про те, що сталося, йому стало відомо 06 грудня 2018 року від сестри обвинуваченого.

Свідок ОСОБА_15 у судовому засіданні показав, що ОСОБА_1 його друг та кум. Він не був свідком подій 03 грудня 2018 року. Через деякий час після вказаної події йому повідомив син, що він бачив у соціальних мережах інформацію, що ОСОБА_1 побив колишню дружину. Він поїхав у поліцію та дізнався, що ОСОБА_1 заарештували. Він ніколи не бачив конфліктів між обвинуваченим та потерпілою.

Свідок ОСОБА_16 у судовому засіданні показав, що ОСОБА_1 його знайомий. 03 грудня 2018 року він дізнався, що із ОСОБА_3 щось сталося. Він запитав у ОСОБА_1 що сталося, на що останній відповів, що він підвіз ОСОБА_3 до зупинки у с. Межиріч Павлоградського району. Більше ОСОБА_1 нічого не казав.

Свідок ОСОБА_17 у судовому засіданні показала, що обвинувачений її рідний брат. Свідком подій вона не була. 06 грудня 2018 року від матері вона дізналася, що ОСОБА_1 заарештували і обвинувачують у побитті колишньої дружини ОСОБА_3 . Вона їздила у лікарню до ОСОБА_3 . На питання, що сталося, ОСОБА_3 сказала їй, що ОСОБА_1 її побив.

Свідок ОСОБА_19 у судовому засіданні показав, що оглядав місце злочину в районі дороги на с. Межиріч Павлоградського району. Під час огляду були присутні він, слідчий та оперуповноважений. Він приймав участь як спеціаліст. Вони шукали рідину бурого кольору, яку він вилучав та опечатував. Вони приїхали на місце злочину у вечірній час, фіксували загальний вигляд місця події, робили фототаблицю. Ніяких речей вони не знайшли під час огляду.

Свідок ОСОБА_20 у судовому засіданні показав, що ОСОБА_1 знає протягом 10 років. Він часто бачив ОСОБА_1 разом із дружиною ОСОБА_3 , той дуже добре відносився до своєї дружини. З приводу подій 03 грудня 2018 року йому нічого не відомо.

Свідок ОСОБА_21 у судовому засіданні показала, що вона приймала участь по даному кримінальному провадженню у якості спеціаліста, вилучала фрагменти полімерного матеріалу. На дворі було темно, їм показали місце, де був знайдений предмет. Це було на узбіччі між с. Оженківка та с. Межиріч Павлоградськоьго району, ближче до зупинки с. Межиріч. Були присутні слідчий Гранатир, оперуповноважений Ченцов та поняті. Перед вказаним оглядом був проведений огляд автомобіля, знайдений фрагмент полімерного матеріалу білого кольору, застібка якого була закрита, але був розріз. Був один полімерний матеріал та сліди розрізу.

Свідок ОСОБА_22 у судовому засіданні показала, що взимку, точної дати не пам`ятає, працівники поліції її попросили бути понятою. Вона була присутня під час огляду шнурка світлого кольору. Предмет знайшли без неї, до того, як запросили її бути понятою. Вказаний предмет лежав на мокрому покритті. Вона тільки побачила цей шнурок та розписалась у протоколі. Шнурок мабуть із тканини. Вказаний предмет їй показали та поклали до пакету.

Свідок ОСОБА_23 у судовому засіданні показав, що приблизно рік тому він із товаришем проходили біля міської лікарні № 4, до них підійшли працівники поліції та запросили бути понятими. Вони прийшли до кабінету, де їм показали кофту та штани, які потім запакували у пакет. У кабінеті було два працівника поліції. Їм сказали, що речі належать потерпілій, яку побив чоловік. Саму потерпілу він не бачив.

Свідок ОСОБА_24 у судовому засіданні зазначив, що в 2018 році працівники поліції запросили його бути понятим. Біля с. Межиріч Павлоградського району працівники поліції знайшли мотузку. Була експерт, слідчий та два оперативних працівника. Він не пам`ятає, який вигляд мала мотузка, бо був нетверезий. Коли мотузку опечатали, він підписав бірку та протокол.

Свідок ОСОБА_25 у судовому засіданні показав, що взимку 2018 року він повіз слідчо-оперативну групу до с. Оженківка. Слідчо-оперативна група вилучала якісь сліди, а він підписав протокол огляду. Він є цивільною особою, працює водієм у Павлоградському ВП ГУНП. Він підписав протокол огляду, але він його не читав. У його присутності експерт опечатував пакети та він їх підписував.

В судовому засіданні в порядку, визначеному ст.358 КПК України, було досліджено документи, в яких викладено відомості, що мають значення для встановлення фактів і обставин кримінального правопорушення, зокрема :

Згідно висновку експерта № 28-Д від 08 лютого 2019 року, у ОСОБА_3 виявлені тілесні ушкодження у вигляді: відкритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, забійної рани голови у проекції лобної ділянки ліворуч, верхньої губи ліворуч у проекції 1-2 зубів; поперечний перелом кореня 11 зуба (1 зуба верхньої щелепи праворуч). Забої, садна м`яких тканин голови; садна по передній поверхні шиї шириною 7 см., довжиною до 20 см.; саден спини ліворуч та праворуч. Перелому поперечного відростку першого поперекового хребця (L1) справа. Дані тілесні ушкодження утворилися по ударному механізму від дії тупого твердого предмету (предметів) чи при ударі об такий (такі). Тілесне ушкодження у вигляді саден на задній поверхні грудної клітини праворуч на 4 см. від хребтової лінії та задньої поверхні грудної клітини по центру у проекції 12-го грудного та 1-2 поперекових хребців, перелому поперечного відростку першого поперекового хребця (L1) праворуч за своїм характером відносяться до ушкоджень середньої тяжкості, які спричинили тривалий розлад здоров`я на термін понад три тижні (більш ніж як 21 день), згідно п. 2.2.1 в) п. 2.2.2 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» наказ № 6 «Про розвиток та вдосконалення судово-медичної служби України» від 17.01.1995 року. Тілесні ушкодження у вигляді відкритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, забійної рани голови ліворуч в проекції лобної ділянки, забійних ран слизової верхньої та нижньої губи ліворуч, поперечного перелому кореня 11 зуба (1 зуба верхньої щелепи праворуч) за своїм характером відносяться до легких тілесних пошкоджень, які спричинили короткочасний розлад здоров`я впродовж більше шести днів, але не більше як три тижні (21 день), згідно п. 2.3.1. а), п.2.3.3. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» наказ № 6 «Про розвиток та вдосконалення судово-медичної служби України» від 17.01.1995 р. Тілесні ушкодження у вигляді садна по передній поверхні шиї шириною 7 см., довжиною до 20 см.; 5-го пальця лівої кисті за своїм характером відносяться до легких тілесних ушкоджень згідно п. 2.3.2. б) «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості ушкоджень» Наказ № 6 «Про розвиток та вдосконалення судово-медичної служби України» від 17.01.1995 р. Всі тілесні ушкодження утворилися за короткий проміжок часу до надходження на стаціонарне лікування до КЗ «Павлоградська МЛ № 4»ДОР» та, можливо в термін, на який вказує потерпіла та слідчий суддя в ухвалі суду про призначення судово-медичної експертизи, тобто 03.12.2018 року. Локалізація та характер виявлених у неї тілесних ушкоджень, не суперечить механізму їх утворення, на який вказує гр. ОСОБА_3 в ході проведення слідчого експерименту від 28.01.2019 року тобто при ударах руками, кулаками та можливо ногами підошовною поверхнею /а.с. 8-9, т.2 /.

Згідно висновку експерта № 37-Д від 14 лютого 2019 року, у ОСОБА_3 виявлені тілесні ушкодження у вигляді: - відкритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, забійних ран голови у проекції лобної ділянки ліворуч, верхньої губи ліворуч у проекції 1-2 зубів, нижньої губи у проекції 4-5 зубів ліворуч; поперечного перелому кореня 11 зуба (1-го зуба верхньої щелепи праворуч), саден м`яких тканин голови; садна по передній поверхні шиї шириною 0, 7 см., довжиною до 20 см.; саден спини ліворуч та праворуч, перелому поперечного відростку першого поперекового хребця (L1) справа. За своїм характером виявлені у неї тілесні ушкодження не є небезпечними для життя, так як останні не спричинили загрозливих для життя явищ в момент заподіяння, що підтверджується даними медичної документації на підставі п. 2.1.3 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» наказ № 6 «Про розвиток вдосконалення судово-медичної служби України» від 17.01.1995 року. В медичній документації, складеній на ім`я ОСОБА_3 , будь-яких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя, що в момент заподіяння (завдання) чи клінічному перебігу через різні проміжки часу спричиняють загрозливі для життя явища і котрі без надання медичної допомоги, за звичайним своїм перебігом, закінчуються чи можуть закінчитися смертю - не виявлено. Згідно п. 2.1.2. та 2.1.3 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» наказ № 6 «Про розвиток вдосконалення судово-медичної служби України» від 17.01.1995 р. В медичній документації наданій на момент проведення судово-медичної експертизи (Висновок № 24 від 08 лютого 2019 року) будь-яких даних за наявність асфіксії ( в т.ч. механічної) - не виявлено, даних за наявність комплексу розладів функції центральної нервової системи, серцево-судинної системи та органів дихання, які загрожував життю та можуть свідчити про наявність асфіксії - не виявлено. /а.с. 10-11, т.2 /.

Згідно висновку експерта № 24 від 08 лютого 2019 року, у ОСОБА_3 виявлені тілесні ушкодження у вигляді: - відкритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, забійної рани голови у проекції лобної ділянки ліворуч, верхньої губи ліворуч у проекції 1-2 зубів, поперечний перелом 11 зуба (1 зуба верхньої щелепи праворуч). Забої, садна м`яких тканин голови; садна по передній поверхні шиї шириною 7 см., довжиною до 20 см.; саден спини ліворуч та праворуч, перелому поперечного відростку першого поперекового хребця (L1) справа. Дані тілесні ушкодження утворилися по ударному механізму від дії тупого твердого предмету (предметів) чи при ударі об такий (такі). Тілесне ушкодження у вигляді саден на задній поверхні грудної клітини праворуч на 4 см. від хребтової лінії та задньої поверхні грудної клітини по центру у проекції 12-го грудного та 1-2 поперекових хребців, перелому поперечного відростку першого поперекового хребця (L1) праворуч за своїм характером відносяться до ушкоджень середньої тяжкості, які спричинила тривалий розлад здоров`я на термін понад три тижні (більш ніж як 21 день), згідно п. 2.2.1 в) п. 2.2.2 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» наказ № 6 «Про розвиток та вдосконалення судово-медичної служби України» від 17.01.1995 р. Тілесні ушкодження у вигляді відкритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, забійної рани голови ліворуч в проекції лобної ділянки, забійних ран слизової верхньої та нижньої губи ліворуч, поперечного перелому кореня 11 зуба (1 зуба верхньої щелепи праворуч) за своїм характером відносяться до легких тілесних пошкоджень, які спричинили короткочасний розлад здоров`я впродовж більше шести днів, але не більше як три тижні (21 день), згідно п. 2.3.1. а), п. 2.3.3. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» наказ № 6 «Про розвиток та вдосконалення судово-медичної служби України» від 17.01.1995 р. Тілесні ушкодження у вигляді садна по передній поверхні шиї шириною 7 см., довжиною до 20 см.; 5-го пальця лівої кисті за своїм характером відносяться до легких тілесних ушкоджень згідно п. 2.3.2 б) «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості ушкоджень» Наказ № 6 «Про розвиток та вдосконалення судово-медичної служби України» від 17.01.1995 р. Всі тілесні ушкодження утворилися за короткий проміжок часу до надходження на стаціонарне лікування до КЗ «Павлоградська МЛ № 4» ДОР» та, можливо в термін, на який вказує потерпіла та слідчий суддя в ухвалі суду про призначення судово-медичної експертизи, тобто 03.12.2018 року. Враховуючи характер та локалізацію виявлених у неї тілесних ушкоджень, можливо вказати, що ушкодження у вигляді забійної рани в лобній області ліворуч, забійних ран слизових оболонок верхньої та нижньої губи, поперечного перелому кореня 11 зуба (1 зуба верхньої щелепи праворуч), саден м`яких тканин голови, шиї, спини, перелому поперечного відростку першого поперекового хребця (L1) справа утворилися не менш як від шести механічних дій тупого твердого предмету чи при ударі об такий (такі). Виявлені тілесні ушкодження не відображають на собі характерологічні особливості травмуючого предмету, можливо лише вказати, що вони могли утворитися від дії тупого твердого предмету (предметів), якими могли бути як руки, так і ноги. Враховуючи анатомічне розташування виявлених тілесних ушкоджень, характер та ступень ознак їх за живлення, вважаю їх не характерними для спричинення при однократному падіння з висоти власного зросту на площину /а.с. 12-15, т.2 /.

Згідно протоколу огляду місця події від 03 грудня 2018 року та фототаблиці до нього, проведений огляд ділянки місцевості, розташованої на краю проїзної частини у сторону с. Оженківка Павлоградського району, на відстані 100 м. від дороги М04 Е50. При детальному огляді на краю проїзної частини виявлені плями бурого кольору на поверхні снігу діаметром 20 х 40 см. Фрагменти плям бурого кольору вилучені на марлевий тампон та упаковані в паперовий конверт /а.с. 88-91, т.2 /.

Згідно протоколу огляду місця події від 04 грудня 2018 року та фототаблиці до нього, проведений огляд речей, добровільно виданих ОСОБА_3 . Під час огляду кофти в`язаної жіночої сірого кольору з нагрудною кишенею 46 розміру встановлено, що остання у забрудненому стані без зовнішніх пошкоджень. Штани жіночі чорного кольору розміром 46 у забрудненому стані без зовнішніх пошкоджень /а.с. 95-97, т.2 /.

Згідно протоколу огляду місця події від 06 грудня 2018 року та фототаблиці до нього, проведений огляд ділянки місцевості, розташованої на відстані приблизно 20 м. від повороту до с. Оженківка Павлоградського району, на узбіччі автодороги «Знаменівка-Луганськ-Ізварино» в сторону м. Павлограда. Під час огляду на поверхні асфальтованого покриття, яке на момент огляду вологе та має залишки снігу, розташований фрагмент полімерного матеріалу білого кольору «Т-образної» форми. Один елемент фрагменту полімерного матеріалу має довжину 180 мм., інший 140 мм., ширина полімерного матеріалу 8 мм., товщина 2 мм. На момент огляду фрагмент полімерного матеріалу вологий, має нашарування ґрунту темно-коричневого кольору. Фрагмент опечатаний та вилучений до Павлоградського ВП /а.с. 101-106, т.2 /.

Згідно протоколу огляду місця події від 06 грудня 2018 року та фототаблиці до нього, проведений огляд автомобіля марки «ВАЗ 2113», д/н НОМЕР_1 , добровільно виданого ОСОБА_1 , який знаходиться біля Павлоградського ВП по вул. Шевченка, 51 в м. Павлограді. Під час огляду вилучено ганчірку білого кольору із плямами невідомого походження, червоного кольору; підголівник з переднього пасажирського сидіння, чохли з переднього пасажирського сидіння; технічний паспорт на автомобіль та посвідчення водія на ім`я ОСОБА_1 /а.с. 108-113, т.2 /.

Згідно протоколу огляду від 07 грудня 2018 року, 06 грудня 2018 року потерпілою ОСОБА_3 надано клопотання про долучення до матеріалів кримінального провадження фотознімків. Оглянуті три аркуша паперу розміром А4. На першому фотознімку зображена жінка, у якої голова, обличчя вкриті речовиною бурого кольору по всій площині обличчя, шиї, частково на куртці. На другому фотознімку шия жінки має вдавлення, біля вуха та на вусі маються незначні подряпини. На другому аркуші паперу зображені два фотознімки, на яких зафіксовані аналогічні пошкодження. На третьому аркуші паперу маються два фотознімки, на яких зображено обличчя жінки, яке повністю вкрите речовиною бурого кольору /а.с. 118, т.2 /.

Згідно фотознімків з камер відеоспостереження, встановлених при виїзді (в`їзді) з (в) м. Павлоград зі сторони м. Дніпро, наданих виконавчим комітетом Павлоградської міської ради, за період з 07 год. 30 хв. до 12.00 год. 03.12.2018 року зафіксований момент руху автомобіля марки «ВАЗ 211340», д/н НОМЕР_1 чорного кольору /а.с. 132-134, т.2 /.

Згідно протоколу проведення слідчого експерименту від 28 січня 2019 року ОСОБА_3 розповіла та показала події, які відбулися на трасі між м. Павлоградом та с. Межиріч Павлоградського району, що мали місце 03 грудня 2018 року. ОСОБА_3 вказала на місце, де вона 03 грудня 2018 року отримала тілесні ушкодження, вказавши як ОСОБА_1 сидячі на водійському сидінні, наніс їй 2-3 удари ліктем правої руки в область її обличчя. ОСОБА_3 намагалася відкрити двері, вийшла з автомобіля і в цей час ОСОБА_1 підійшов до неї, схопив за волосся спереду, нагнув вниз перед собою, після чого наніс близько 10 ударів ногами, руками по тулубу та обличчю. Від ударів ОСОБА_26 втратила свідомість та впала на землю, прийшла до тями, коли відчула, як ОСОБА_1 затягував на її шиї пластикову затяжку. /а.с. 164-166, т.2 /.

Згідно протоколу проведення слідчого експерименту від 25 лютого 2019 року, з метою перевірки та уточнення показів ОСОБА_1 проведений слідчий експеримент, під час якого ОСОБА_1 розповів та показав події, які мали місце 03.12.2018 року. Під час слідчого експерименту було здійснено відео зйомку /а.с.. 212-215, т.2 /.

Згідно висновку експерта № 1339 від 22 грудня 2018 року, при дослідженні зразка крові потерпілої ОСОБА_3 встановлена група В з ізогемаглютиніном анти-А за ізосерологічною системою АВ0 /а.с. 62-63, т.3 /.

Згідно висновку експерта № 1340 від 22 грудня 2018 року, при дослідженні зразка крові підозрюваного ОСОБА_1 встановлена група 0 з ізогемаглютиніном анти-А і анти-В за ізосерологічною системою АВ0 /а.с. 64-65, т.3 /.

Згідно висновку експерта № 41 від 09 січня 2019 року, в піднігтьовому вмісті обох рук потерпілої ОСОБА_3 (об`єкти №№ 1,2), що були надані на дослідження, встановлена наявність крові, виявлені клітини середнього шару епідермісу та визначений білок людини. При визначені статевої належності крові в слідах в піднігтьовому вмісті обох рук потерпілої ОСОБА_9 (об`єкти №№ 1, 2) в певній кількості ядер лімфоцитів У-хроматин не виявлений, що не виключає можливості походження крові від особи жіночої генетичної статі. Однак, категорично це стверджувати не представляється можливим, оскільки статево специфічні вирости ядер нейтрофілоцитів типу А та типу В, які властиві крові жінки не знайдені, при визначенні групової належності крові в даних слідах виявлено антигени В та Н ізосерологічної системи АВ0. При цитологічному дослідженні встановлено, що епітеліальні клітини в слідах в піднігтьовому вмісті обох рук потерпілої ОСОБА_3 (об`єкти №№ 1, 2) належать особі жіночої генетичної статі, при визначенні їх групової належності виявлено антигени В та Н ізосерологічної системи АВ0. Враховуючи результати цитологічних та серологічних досліджень і групової характеристики крові осіб, що проходять по даному кримінальному провадженню можливо висловитися, що сліди крові та клітин в піднігтьовому вмісті обох рук потерпілої ОСОБА_3 (об`єкти №№ 1, 2) могли походити від жінки (жінок) з групою крові В з ізогемаглютиніном анти-А з супутнім антигеном Н ізосерологічної системи АВ0, якою в даному випадку є сама потерпіла ОСОБА_3 . Сліди крові та клітин в дослідженому піднігтьовому вмісті обох рук потерпілої ОСОБА_3 (об`єкти №№ 1,2) не могли походити від підозрюваного ОСОБА_1 /а.с. 66-70, т.3 /.

Згідно висновку експерта № 1341 від 11 січня 2019 року, на марлевому тампоні зі змивом (об`єкт № 1) встановлено наявність крові людини. На представлених для дослідження серветці-ганчірці (об`єкти №№ 2-5) і трьох чохлах з сидіння автомобіля (об`єкти №№ НОМЕР_2 ) наявність крові і сперматозоїди не виявлені. При серологічному дослідженні сліду крові на марлевому тампоні (об`єкт № 1) виявлено антигени В і Н, та ізогемаглютинін анти-А, що не виключає можливості походження крові від особи (осіб) групи В з ізогемаглютиніном анти-А з супутнім антигеном Н, або бути змішаною кров`ю осіб груп крові зі сполученням вказаних антигенів, а саме: групи В з ізогемаглютиніном анти-А з супутнім антигеном Н (або без нього) і групи 0 з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В за ізосерологічною системою АВ0. Таким чином, оскільки сліди крові (об`єкт № 1), могли бути утворені за рахунок крові особи (осіб) з групою В з ізогемаглютиніном анти-А і супутнім антигеном Н, тому, враховуючи групову приналежність крові осіб, що проходять по справі, не виключається можливість походження цього сліду крові від потерпілої ОСОБА_3 , або від іншої особи (осіб), в крові якої (яких), містяться виявлені групові властивості. Крім цього, не виключається можливість домішку крові і від підозрюваного ОСОБА_1 , при умові обов`язкової присутності крові, в якій міститься антиген В, який не властивий крові ОСОБА_1 /а.с. 76 - 79, т.3 /.

Згідно висновку експерта № 1342 від 11 січня 2019 року, на представленому жіночому джемпері, названому «кофтою», встановлено наявність крові людини (об`єкти №№ 1-8). Сперматозоїди на представленому джемпері не виявлені. На представлених жіночих штанах, встановлено наявність крові людини (об`єкти №№ 9-14). При серологічному дослідженні слідів крові джемпері (об`єкти №№ 1-8), на штанах (об`єкти №№ 9-14) виявлено антигени В і Н, а в частині слідів (об`єктів №№ 3, 4, 7, 10, 14) виявлено ізогемаглютинін анти-А, що не виключає можливості походження крові від особи (осіб) групи В з ізогемаглютиніном анти-А з супутнім антигеном Н, або бути змішаною кров`ю осіб груп крові зі сполученням вказаних антигенів, а саме: групи В з ізогемаглютиніном анти-А з супутнім антигеном Н (або без нього) і групи 0 з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В за ізосерологічною системою АВ0. Таким чином, оскільки сліди крові (об`єкти №№ 1-14), могли бути утворені за рахунок крові особи (осіб) з групою В з ізогемаглютиніном анти-А і супутнім антигеном Н, тому, враховуючи групову приналежність крові осіб, що проходять по справі, не виключається можливість походження крові від потерпілої ОСОБА_3 , або від іншої особи (осіб) в крові якої (яких), містяться виявлені групові властивості. /а.с. 84-88, т.3 /.

Зазначені докази винуватості ОСОБА_1 сумнівів у достовірності не викликають, обвинуваченим не спростовані, викривають обвинуваченого у вчиненні фактичного скоєного ним злочину. Ці докази суд визнає допустимими і належними, достовірними і достатніми, оскільки у відповідності до ст.ст.84-86 КПК України прямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, а також є такими, що отримані у порядку, встановленому Конституцією та КПК України.

Докази обвинувачення:

- висновок експерта № 39 від 04 січня 2019 року, згідно якого в піднігтьовому вмісті обох рук ОСОБА_1 (об`єкти №№ 1, 2), що були надані на дослідження, наявність крові не встановлена, а знайдені клітини поверхневого шару епідермісу непридатні для діагностики /а.с. 71-72, т.3 /,

- висновок експерта № 40 від 04 січня 2019 року, яким встановлено, що на хомуті, в постанові слідчого вказаного як «фрагмент полімерного матеріалу», встановлена наявність крові та визначений білок людини визначити статеву та групову належність яких не представилось можливим /а.с. 73-75, т.3 /,

- висновок експерта № 1343 від 11 січня 2019 року, згідно якого, на наданій чоловічій куртці, чоловічій футболці, чоловічих штанях, кросівках наявність крові і сперматозоїди не виявлені /а.с. 80-83, т.3 /,

колегія суддів визнає неналежними доказами відповідно до ст. 85 КПК України, бо ці докази не мають значення для даного кримінального провадження і не підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню в даному кримінальному провадженні.

Сторона обвинувачення, як на доказ вини ОСОБА_1 , посилається на висновок експерта № 19/104-7/5/721 від 13 листопада 2020 року, яким встановлено , що пластиковий хомут, вилучений в ході проведення огляду місця події, складається з двох фрагментів, довжина яких 143 мм. та 192 мм. Фрагмент пластикового хомута довжиною 143 мм. та фрагмент пластикового хомута довжиною 192 мм., вилучені в ході проведення огляду місця події, раніше, до розділення, складали між собою єдине ціле, а саме один пластиковий хомут довжиною 335 мм. Пластиковий хомут, вилучений в ході проведення огляду місця події, був розділений на дві частини в результаті одного розрізу з подальшим розломом (одномоментно) /а.с. 165-169, т.3 /.

Колегія суддів зазначає, що вказаний висновок не узгоджується і не підтверджується іншими доказами, які досліджені під час судового розгляду.

Свідок ОСОБА_6 , який розрізав хомут на шиї потерпілої заперечив наданий йому для огляду хомут, який був предметом експертного дослідження у висновку експерта № 19/104-7/5/721 від 13 листопада 2020 року, який суд дослідив в якості речового доказу. Він зазначив , що наданий йому в судовому засіданні для огляду хомут вужчий та тонший за той, який він розрізав на шиї потерпілої, крім того він іншого кольору.

Підчас дослідження речового доказу фрагменту пластикового хомута, який, як стверджує сторона обвинувачення, ОСОБА_1 затягнув на шиї потерпілої, встановлено, що пластиковий хомут, вилучений в ході проведення огляду місця події, складається з двох фрагментів довжина яких 14,3 см. та 19,2 см., а разом фрагменти складають одне ціле - пластиковий хомут довжиною 33,5 см. Довжина окружності шиї потерпілої становить 32 см. Тому малоймовірним є те, що саме цей хомут був на шиї потерпілої, оскільки хомут такої довжини майже неможливо надіти на шию потерпілої з урахуванням того, що ще довжина застібки хомута складає декілька сантиметрів. А згідно показань потерпілої, один кінець хомута стирчав збоку та вона мала можливість схопитися за нього рукою, що також підтверджує те, що в якості речового доказу наявний інший хомут.

Крім того,свідок ОСОБА_6 стверджував, що розрізаючи хомут на шиї потерпілої, він зробив один розріз, після чого зняв хомут та викинув його в сторону. Натомість, відповідно до висновку експерта ДНДЕКЦ від 13 листопада 2020 року пластиковий хомут, вилучений в ході проведення огляду місця події, був розділений на дві частини в результаті одного розрізу з подальшим розломом, що суперечить свідченням ОСОБА_6 .

Частиною 1 ст. 85 КПК України встановлено, що належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.

Таким чином, колегія суддів погоджується з доводами сторони захисту і вважає, що наявний в матеріалах справи пластиковий хомут є неналежним доказом та має бути виключений з числа доказів, оскільки очевидно це не той хомут, який був на шиї потерпілої.

Колегія суддів визнає ОСОБА_1 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КК України, а саме - в умисному середньої тяжкості тілесному ушкодженні, тобто умисному ушкодженні, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров`я.

Визначаючи спрямованість умислу ОСОБА_1 , колегія суддів враховує, що визначальним для відмежування замаху на умисне вбивство від умисного завдання тілесного ушкодження є суб`єктивне ставлення винного до наслідків своїх дій: при умисному вбивстві настання смерті охоплюється умислом винного, а в разі заподіяння тілесного ушкодження наслідком є саме тілесні ушкодження, що були заподіяні потерпілому, а не позбавлення його життя.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 07 лютого 2003 року «Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров`я особи», замах на злочин може бути вчинено лише з прямим умислом (коли особа усвідомлює суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачає його суспільно небезпечні наслідки і бажає їх настання).

Отже, якщо винний діяв з непрямим умислом, він не може нести відповідальність за замах на вбивство.

Згідно з пунктом 22 вказаної Постанови питання про наявність у діях особи умислу на вбивство слід вирішувати виходячи із сукупності всіх обставин вчиненого діяння, зокрема, треба враховувати спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізацію поранень та інших тілесних ушкоджень, причини припинення злочинних дій, поведінку винного і потерпілого, що передували події, їхні стосунки. Визначальним при цьому є суб`єктивне ставлення винного до наслідків своїх дій.

В ході судового розгляду були з`ясовані та підтверджені доказами наступні обставини. Між обвинуваченим і потерпілою були шлюбні відносини, вони мали спільну дитину, між ними іноді виникали сварки. 03 грудня 2018 року під час конфлікту обвинувачений і потерпіла ображали одне одного нецензурною лайкою. Обвинувачений завдавав удари потерпілій біля посадки в безлюдному місці, там же він надів їй на шию пластиковий хомут. Тобто, будучи фізично здоровим чоловіком, ОСОБА_1 мав можливість реалізувати умисел на убивство потерпілої і перешкод до здійснення будь-яких дій на позбавлення життя ОСОБА_3 у нього не було.

Допитаний в судовому засіданні лікар ОСОБА_12 пояснив, що потерпіла потрапила до лікарні в стані середньої тяжкості, в свідомості та відповідала на питання. В момент, коли потерпіла потрапила до лікарні будь-яких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя виявлено не було. Також не було виявлено ознак механічної асфіксії, оскільки якщо б такі ознаки були то потерпіла була б терміново доставлена до реанімації. За весь час лікування до реанімації потерпілу не направляли.

В судовому засіданні був досліджений висновок експерта Павлоградського міжрайонного відділення КЗ «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи» № 24 від 08.02.2019р., який спростовує твердження сторони обвинувачення в частині того, що обвинувачений виконав усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, але не зміг його закінчити з причин, які не залежать від його волі, оскільки потерпіла ОСОБА_3 була своєчасно виявлена свідком ОСОБА_5 та доставлена до лікарні, де їй була надана своєчасна і кваліфікована медична допомога, оскільки тілесні ушкодження, завдані потерпілій ОСОБА_3 відноситься до ушкоджень середньої тяжкості і до легких тілесних ушкоджень. Відомостей про те, що отримані тілесні ушкодження є небезпечними для життя або про те, що в результаті отриманих тілесних ушкоджень могла наступити асфіксія та призвести до смерті потерпілої, у висновку експерта не зазначено. Навпаки, у висновку експертизи № 37-Д від 14.02.2019 року судово-медичним експертом зазначено, що за своїм характером виявлені у ОСОБА_3 тілесні ушкодження не є небезпечними для життя, так як останні не спричинили загрозливих для життя явищ в момент заподіяння. Будь-яких даних за наявності асфіксії (в т.ч. механічної) - не виявлено, даних за наявність комплексу розладів функції центральної нервової системи, серцево-судинної системи та органів дихання, котрі загрожували життю та можуть свідчити про наявність асфіксії - не виявлено.

Допитаний в судовому засіданні в якості експерта ОСОБА_13 підтвердив складені висновки та додатково зазначив про те, що а ні загрози для життя потерпілої а ні ознак асфіксії у потерпілої виявлено не було, а з огляду на відсутність ознак асфіксії, наявний на шиї хомут не міг спричинити втрату свідомості потерпілої, що також спростовує твердження сторони обвинувачення про те, що ОСОБА_1 затягнув хомут на шиї потерплої, тим самим перекрив надходження кисню до організму, що призвело до втрати свідомості потерпілої. Крім того, експерт зазначив, що садно на шиї потерпілої не є странгуляційною бороздою.

Колегія суддів зазначає, що після спричинення тілесних ушкоджень потерпіла ОСОБА_3 самотужки дісталася автомобільної траси і попросила допомоги, а свідок ОСОБА_6 який надав потерпілій допомогу і знав з її шиї пластиковий хомут, пояснював суду, що пластиковий хомут на шиї потерпілої був затягнутий не щільно, оскільки перед тим як зробити розріз він між хомутом та шиєю засунув палець.

Про відсутність у ОСОБА_1 умислу на вбивство потерпілої ОСОБА_3 свідчить і той факт, що обвинувачений після заподіяння ОСОБА_3 тілесних ушкоджень, як зафіксовано камерами відеоспостереження, неодноразово повертався на місце вчинення кримінального правопорушення з метою знайти потерпілу, надати їй допомогу та відвезти до лікарні.

Таким чином, колегія суддів прийшла до висновку про вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КК України.

При визначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1 колегія суддів враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого: раніше не судимий, вчинив, відповідно до ст. 12 КК України, нетяжкий злочин, за місцем проживання характеризується позитивно, має на утриманні неповнолітню дитину - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Обставиною, що пом`якшує покарання згідно ст. 66 КК України, є щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання згідно ст.67 КК України, не встановлено.

За правилами кримінального закону покарання, призначене особі за вчинене кримінальне правопорушення, має бути законним і справедливим. Законність покарання означає, що його має бути призначено особі відповідно до вимог цього закону, а справедливість покарання визначається принципом його домірності, тобто необхідності його визначення судом саме у тому виді й розмірі, яке з врахуванням ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, даних про особу винного та обставин, що пом`якшують і обтяжують покарання, буде необхідним та достатнім для її виправлення й попередження нових кримінальних правопорушень.

За правилами ст. 65 КК України суд призначає покарання за вчинене кримінальне правопорушення відповідно до Загальної частини цього Кодексу, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.

У зв`язку з цим, колегія суддів вважає, що покарання обвинуваченому необхідно призначити в межах санкцій вказаної статті у вигляді позбавлення волі.

Саме таке покарання, на думку колегії суддів, буде необхідним і достатнім для попередження вчинення нових кримінальних правопорушень та досягнення самої мети покарання, згідно ст. 50 КК України.

Міра запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 була обрана з 07 грудня 2018 року у виді тримання під вартою. До повного відбуття покарання обраний обвинуваченому запобіжний захід у виді тримання під вартою підлягає залишенню без змін.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_3 про стягнення зі ОСОБА_1 матеріальної шкоди у розмірі 4560 грн. та моральної шкоди у розмірі 300 000 грн. підлягає частковому задоволенню із врахуванням повного відшкодування ОСОБА_1 матеріальної шкоди та часткового відшкодування моральної шкоди потерпілій, на загальну суму 99 000 грн.

При цьому, розв`язуючи цивільний позов потерпілої сторони у частині відшкодування моральних збитків суд враховує принципи розумності, справедливості, майнового стану обвинуваченого, реальності виконання судового рішення, та разом з тим, ступеню тяжкості та суспільної небезпеки вчиненого, настанням небажаних для потерпілого наслідків, у вигляді порушення життєвого укладу, оскільки перебуваючи на лікуванні потерпіла не могла вести повноцінний образ життя, відчувала фізичні страждання, фізичний біль, психологічний дискомфорт, порушення душевної рівноваги, її турбують часті головні болі, і вважає, що в цій частині позовні вимоги підлягають частковому задоволенню на суму 50 000 грн.

Судові витрати на проведення судово-товарознавчої експерти № 11/12.1/59 від 12 лютого 2019 року в сумі 572 грн., судової трасологічної експертизи № 19/104-7/5/721 від 13 листопада 2020 року в сумі 1307 грн. 60 коп. підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.

Арешт шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування, накладений ухвалою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 11 грудня 2018 року, на автомобіль «ВАЗ 211340», д/н НОМЕР_1 , чорного кольору, рік випуску 2012, шасі (кузов, рама) № НОМЕР_3 , тип ТЗ хетчбек, свідоцтво про реєстрацію вищевказаного транспортного засобу № НОМЕР_4 , водійське посвідчення на ім`я ОСОБА_1 № НОМЕР_5 , чохол з пасажирського сидіння, чохол з верхньої частини водійського крісла (підголів`я), ганчірку білого кольору з плямами темного кольору слід скасувати.

Арешт шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування, накладений ухвалою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 11 грудня 2018 року, на чоловічу куртку чорного кольору з сірими вставками; спортивні штани чорного кольору, футболку червоного кольору, кросівки чорного кольору, мобільний телефон «NOKIA» чорного кольору, ІМЕІ1: НОМЕР_6 , ІМЕІ2: НОМЕР_7 з сім-картами «Київстар» НОМЕР_8 , «МТС» НОМЕР_9 слід скасувати.

Арешт шляхом заборони на відчуження, накладений ухвалою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 21 лютого 2019 року, накладений на Ѕ частину житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , що перебуває у власності ОСОБА_1 слід скасувати.

Питання про речові докази вирішується на підставі ст.100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.374 КПК України, колегія суддів -

УХВАЛИЛА:

ОСОБА_1 визнати винним за ч. 1 ст. 122 КК України, та призначити йому покарання у вигляді 2 (двох) років 7 (семи) місяців позбавлення волі.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_1 до повного відбуття покарання залишити обрану - тримання під вартою.

Строк обчислення покарання обвинуваченому ОСОБА_1 рахувати з моменту затримання - з 06 грудня 2018 року.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_3 про стягнення зі ОСОБА_1 матеріальної шкоди та моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_10 ) на користь потерпілої ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_11 ) в рахунок відшкодування моральної шкоди грошові кошти в розмірі 50 000 (п`ятдесят тисяч) грн. В задоволенні іншої частини позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 судові витрати на проведення судової експертизи в сумі 1879 (одна тисяча вісімсот сімдесят дев`ять) грн. 60 коп. на користь держави.

Арешт шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування, накладений ухвалою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 11 грудня 2018 року, на автомобіль «ВАЗ 211340», д/н НОМЕР_1 , чорного кольору, рік випуску 2012, шасі (кузов, рама) № НОМЕР_3 , тип ТЗ хетчбек, свідоцтво про реєстрацію вищевказаного транспортного засобу № НОМЕР_4 , водійське посвідчення на ім`я ОСОБА_1 № НОМЕР_5 , чохол з пасажирського сидіння, чохол з верхньої частини водійського крісла (підголів`я), ганчірку білого кольору з плямами темного кольору - скасувати.

Арешт шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування, накладений ухвалою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 11 грудня 2018 року, на чоловічу куртку чорного кольору з сірими вставками; спортивні штани чорного кольору, футболку червоного кольору, кросівки чорного кольору, мобільний телефон «NOKIA» чорного кольору, ІМЕІ1: НОМЕР_6 , ІМЕІ2: НОМЕР_7 з сім-картами «Київстар» НОМЕР_8 , «МТС» НОМЕР_9 - скасувати.

Арешт шляхом заборони на відчуження, накладений ухвалою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 21 лютого 2019 року, накладений на Ѕ частину житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , що перебуває у власності ОСОБА_1 - скасувати.

Речові докази:

-кофту в`язану жіночу сірого кольору з нагрудною кишенею розміром 46 та

штани жіночі чорного кольору розміром 46, які зберігаються у камері схову Павлоградського ВП - повернути ОСОБА_3 за належністю;

-фотознімки на трьох аркушах паперу в кількості 6 штук - зберігати в матеріалах

кримінального провадження;

- фотознімки на трьох аркушах паперу в кількості 6-ти штук - зберігати в

матеріалах кримінального провадження;

-автомобіль марки «ВАЗ 211340», д/н НОМЕР_1 , який зберігається на

автостоянці Павлоградського ВП ГУНП в Дніпропетровській області, за адресою: Дніпропетровська обл., м. Павлоград, вул. Шевченко, 51 - повернути ОСОБА_1 за належністю.

-чохол з пасажирського сидіння, чохол з верхньої частини водійського крісла

(підголів`я) та ганчірку білого кольору з плямами темного кольору, які зберігаються у камері схову Павлоградського ВП - знищити.

-чоловічу куртку чорного кольору із сірими вставками, спортивні штани чорного

кольору, футболку червоного кольору, кросівки чорного кольору, мобільний телефон «NOKIA» чорного кольору, ІМЕІ1: НОМЕР_6 , ІМЕІ2: НОМЕР_7 з сім-картами «Київстар» НОМЕР_8 , «МТС» НОМЕР_9 (квитанція № 000688 від 03 грудня 2018 року - повернути ОСОБА_1 за належністю.

Вирок може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду через Павлоградський міськрайонний суд протягом тридцяти діб з дня його проголошення, а за відсутності апеляційної скарги вирок набуває законної сили.

Обвинуваченому та прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення.

Головуючий суддя: Н.Г. Самоткан

Суддя: С.О. Тимченко

Суддя: О.О. Щербина