Постанова № 9755219, 02.06.2010, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Львів

02.06.2010 р. № 2а-1099/10/1370

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Лунь З.І.

при секретарі Івашків В.І.

з участю представників сторін:

від позивача: Левандівська В.О.

від відповідача: не зявився

від третьої особи: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Комунального підприємства «Червоноградтеплокомуненерго»до Державної податкової інспекції у м. Червонограді Львівської області про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень від 21.07.2009 року № 0004931501/0, від 25.09.2009 року № 0004931501/1, від 23.10.2009 року № 0004931501/2 та від 11.01.2010 року № 0004931501/3,

в с т а н о в и в :

Позов заявлено Комунальним підприємством «Червоноградтеплокомуненерго»до Державної податкової інспекції у м. Червонограді Львівської області про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень від 21.07.2009 року № 0004931501/0, від 25.09.2009 року № 0004931501/1, від 23.10.2009 року № 0004931501/2 та від 11.01.2010 року № 0004931501/3.

Ухвалою судового засідання 19.04.2010 року із занесенням секретарем судового засідання у журнал судового засідання залучено до участі у справі в якості третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Червоноградську міську раду Львівської області.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав з підстав, наведених в по зовній заяві, позивач просить визнати нечинними податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Червонограді Львівської області від 21.07.2009 року № 0004931501/0, від 25.09.2009 року № 0004931501/1, від 23.10.2009 року № 0004931501/2 та від 11.01.2010 року № 0004931501/3 з огляду на те, що позивач є комунальним підприємством і будь-які рішення виконкому Червоноградської міської ради для підприємства є обовязковими для виконання. За оспорюваний період позивач проводив нарахування та сплату податку на прибуток у відповідності до рішення Червоноградської міської ради № 309 від 17.07.2008 року «Про встановлення пільги щодо податку на прибуток та відрахувань частини прибутку, які виникають у звязку з виконанням постанови Кабінету Міністрів України від 25.04.2008 року № 440», яким позивачу надано пільгу по сплаті податку на прибуток підприємств комунальної власності та відрахувань частини прибутку до міського бюджету у розмірі 90% від суми нарахованих податків. Позивач посилається на прийняття такого рішення Червоноградською міською радою у відповідності до ст. 26 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”, ст. 1 Закону України “Про систему оподаткування”. Зазначає, що рішенням Конституційного суду України від 16.02.2010 р. у справі №1-5/2010 №5-рп/2010 визначено, що положення ч.2 ст. 1 Закону України “Про систему оподаткування” та ст. 15 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” слід розуміти так, що сільські, селищні, міські ради мають право безпосередньо на підставі ч. 2 ст. 1 Закону України “Про систему оподаткування” встановлювати пільги щодо загальнодержавного податку на прибуток підприємств комунальної власності, якщо він згідно із законами України справляється до бюджету сільських, селищних, міських рад, у межах сум, які підлягають зарахуванню до цих бюджетів. З урахуванням наведеного, позивач просить позов задовольнити.

В судове засідання представник відповідача не зявився, у поданому суду письмовому запереченні проти позову від 15.03.2010 року № 2930/10-009 відповідач просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог, посилається на те, що податкові повідомлення-рішення були винесені внаслідок застосування позивачем вказаних ним пільг, посилається водночас на відсутність повноважень у Червоноградської міської ради звільняти позивача від сплати загальнодержавного податку, відсутність у Законі України “Про оподаткування прибутку підприємств” посилання на таку пільгу. Вважає, що звільнення від сплати податку можливе лише шляхом прийняття відповідного Закону.

В судовому засіданні представник третьої особи позов підтримав, зазначив, що Червоноградстка міська рада Львівської області, звільняючи позивача від сплати частини податку, що підлягає зарахуванню до місцевого бюджету, діяла в межах своїх повноважень.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне.

Працівниками ДПІ у м. Червонограді Львівської області було проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на прибуток КП Червоноградтеплокомуненерго». За результатами перевірки складено Акт № 1107-138/15-016/23966248 від 09.07.2009 року.

В Акті перевірки встановлено, що сума податкового зобовязання з податку на прибуток КП «Червоноградтеплокомуненерго»за 2008 рік повинна бути 952696 грн., а фактично нарахована сума податку з урахуванням пільги, наданої Червоноградською міською радою 95270 грн., таким чином занижено податкове зобовязання з податку на прибуток на суму 857426 грн., що є порушенням п. 10.1 ст. 10, ст.. 15 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 року № 334/94-ВР у редакції ЗУ від 22.05.1997 року № 238/97-ВР із змінами та доповненнями, внесеними Законами України, оскільки Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств»не передбачено встановлення пільг щодо сплати податку на прибуток підприємствами комунальної форми власності.

На підставі Акта перевірки № 1107-138/15-016/23966248 від 09.07.2009 року, ДПІ у м. Червонограді Львівської області прийнято податкове повідомлення - рішення від 21.07.2009 року № 0004931501/0, яким КП «Червоноградтеплокомуненерго»визначено суму податкового зобовязання за платежем: податок на прибуток підприємств і організацій, що належать до комунальної власності в сумі 857426 грн. основного платежу та 42871,3 грн. - штрафних (фінансових) санкцій, усього 900297,3 грн.

В ході адміністративного оскарження вказаного податкового повідомлення - рішення до ДПІ у м. Червонограді Львівської області, ДПА у Львівській області, ДПА України, воно було залишено без змін, а скарги КП «Червоноградтеплокомуненерго»без задоволення, а ДПІ у м. Червонограді Львівської області було прийнято повторні податкові повідомлення-рішення від 25.09.2009 року № 0004931501/1, від 23.10.2009 року № 0004931501/2 та від 11.01.2010 року № 0004931501/3 на ту-ж суму та з тих-же підстав, що і первинне податкове повідомлення-рішення від 21.07.2009 року № 0004931501/0.

При прийнятті постанови суд виходив з наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 1 Закону України «Про систему оподаткування»від 25.06.1991, № 1251-XII із змінами і доповненнями, ставки, механізм справляння податків і зборів (обов'язкових платежів), за винятком особливих видів мита та збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності, і пільги щодо оподаткування не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів про оподаткування. Особливі види мита справляються на підставі рішень про застосування антидемпінгових, компенсаційних і спеціальних заходів, прийнятих відповідно до законів України.

У відповідності до ст. 15 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», ставки податку на прибуток, пільги щодо податку, об'єкт оподаткування, порядок обчислення оподатковуваного прибутку, строки і порядок сплати та зарахування податку до бюджетів можуть встановлюватися та змінюватися лише шляхом внесення змін до цього Закону.

Водночас, ч. 2 ст. 1 Закону України «Про систему оподаткування» Верховна Рада Автономної Республіки Крим і сільські, селищні, міські ради можуть встановлювати додаткові пільги щодо оподаткування у межах сум, що надходять до їх бюджетів.

Статтею 8 згаданого Закону визначено, що порядок зарахування податків і зборів (обов'язкових платежів) до Державного бюджету України і місцевих бюджетів та державних цільових фондів встановлюється Верховною Радою України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим і сільськими, селищними, міськими радами відповідно до цього Закону та інших законів України.

Як вбачається з рішення Червоноградської міської ради Львівської області пятого скликання ХІ ої сесії від 17липня 2008 року № 309 «Про встановлення пільги щодо податку на прибуток та відрахувань частини прибутку, які виникають у звязку з виконанням постанови Кабінету Міністрів України від 25.04.2008 року № 440» Червоноградська міська рада встановила пільгу КП «Червоноградтеплокомуненерго»по сплаті податку на прибуток підприємств комунальної власності та відрахуваннях частини прибутку до міського бюджету у розмірі 90% від суми нарахованих податків, які виникають у звязку з виконанням постанови Кабінету Міністрів України від 25.04.2008 року № 440 “Про реалізацію статті 54 Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».

Як зазначено в Акті перевірки, сума податкового зобовязання з податку на прибуток КП «Червоноградтеплокомуненерго»за 2008 рік повинна була складати 952696 грн., а фактично нарахована сума податку з урахуванням пільги, наданої Червоноградською міською радою 95270 грн., таким чином податковим органом зроблено висновок про заниження податкового зобовязання з податку на прибуток на суму 857426 грн. При цьому відповідач посилається на п. 10.1., ст. 15 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, яким не передбачено встановлення пільг щодо сплати податку на прибуток підприємствами комунальної форми власності та ст. 15 вказаного закону, згідно з якою ставки податку на прибуток, пільги щодо податку, об'єкт оподаткування, порядок обчислення оподатковуваного прибутку, строки і порядок сплати та зарахування податку до бюджетів можуть встановлюватися та змінюватися лише шляхом внесення змін до цього закону.

Посилання відповідача на незаконність застосування такої пільги та відсутність повноважень у Червоноградської міської ради її встановлювати, не заслуговує на увагу.

Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 1 Закону України “Про систему оподаткування” встановлення і скасування податків і зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів та до державних цільових фондів, а також пільг їх платникам здійснюються Верховною Радою України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим і сільськими, селищними, міськими радами відповідно до цього Закону, інших законів України про оподаткування. Верховна Рада Автономної Республіки Крим і сільські, селищні, міські ради можуть встановлювати додаткові пільги щодо оподаткування у межах сум, що надходять до їх бюджетів.

Відповідно до п. 15 ст. 69 Бюджетного кодексу України, до доходів місцевих бюджетів, що не враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів, належать, зокрема, податок на прибуток підприємств комунальної власності.

Міжбюджетними трансфертами згідно п.25 ч.1 ст. 2 Бюджетного кодексу України є кошти, які безоплатно і безповоротно передаються з одного бюджету до іншого.

Позивач (КП «Червоноградтеплокомуненерго») відповідно до статуту (а.с. 58) є підприємством комунальної власності та підпорядковане виконавчому комітету Червоноградської міської ради. Відтак, з врахуванням того, що зазначені кошти не відносяться до міжбюджетних трансфертів (не можуть безоплатно і безповоротно передаватися з одного бюджету до іншого, зокрема, з місцевого до державного), ч. 2 ст. 1 Закону України “Про систему оподаткування” Червоноградській міській раді надано право встановлювати додаткові пільги.

Крім цього, відповідно до Рішення Конституційного Суду України у справі N 1-5/2010 за конституційним зверненням Акціонерного товариства "Страхова компанія "Аванте" щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 1 Закону України "Про систему оподаткування", статті 15 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 16.02.2010 р. №5-рп/2010, в аспекті конституційного звернення положення частини другої статті 1 Закону України "Про систему оподаткування" від 25 червня 1991 року N 1251-XII та статті 15 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28 грудня 1994 року N 334/94-ВР у системному зв'язку з положеннями статей 5, 7, 8, 67, 92, 140, 142, 143 Конституції України, статей 7, 9, 69, 96, 97, 103, 108 Бюджетного кодексу України, статей 16, 61, 62, 63, 66 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" треба розуміти так, що Верховна Рада Автономної Республіки Крим, сільські, селищні, міські ради мають право безпосередньо на підставі частини другої статті 1 Закону України "Про систему оподаткування" встановлювати пільги щодо загальнодержавного податку на прибуток підприємств комунальної власності, якщо він згідно із законами України справляється до бюджету Автономної Республіки Крим, сільських, селищних, міських бюджетів, у межах сум, які підлягають зарахуванню до цих бюджетів.

У відповідності до ст. 150 Конституції України, рішення Конституційного суду є обовязковими до виконання на всій території України, остаточними і не можуть бути оскаржені.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ч.1, ч. 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно із ст. 162 КАС України, суд вправі постановою визнати протиправним рішення субєкта владних повноважень чи окремі його положення, дії чи бездіяльність і скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення. Суд також може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод чи інтересів субєкта у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку субєктів владних повноважень.

З огляду на вищенаведене, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень ДПІ у м. Червонограді Львівської області від 21.07.2009 року № 0004931501/0, від 25.09.2009 року № 0004931501/1, від 23.10.2009 року № 0004931501/2 та від 11.01.2010 року № 0004931501/3, є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Судові витрати у вигляді 3 грн. 40 коп. судового збору присуджуються з Державного бюджету України на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 7-11, 14, 69-71, 86, 87, 94, 158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Задовольнити адміністративний позов повністю.

Визнати нечинними податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Червонограді Львівської області від 21.07.2009 року № 0004931501/0, від 25.09.2009 року № 0004931501/1, від 23.10.2009 року № 0004931501/2, від 11.01.2010 року № 0004931501/3.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Комунального підприємства «Червоноградтеплокомуненерго»(80100, Львівська область, м. Червоноград, вул. Промислова, 1, ідентифікаційний код 23966248) 3 (три) грн. 40 коп. судового збору.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або в порядку визначеному ч.5 ст. 186 КАС України.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Постанова в повному обсязі складена 07.06.2010 року.

Суддя Лунь З.І.