Ухвала суду № 97542224, 09.06.2021, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 755/6250/21

провадження № 2/753/6473/21

У Х В А Л А

про відмову в задоволенні клопотання про призначення експертизи

"09" червня 2021 р. Дарницький районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді Комаревцевої Л.В.

за участю секретаря Гаврилюк О.В.

представника позивача Бурла В.Е.

відповідача ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду клопотання представника позивача про призначення експертизи в цивільній справі за позовом Міністерства юстиції України до ОСОБА_2 про захист ділової репутації шляхом спростування недостовірної інформації,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні суду знаходиться цивільна справа за позовом Міністерства юстиції України до ОСОБА_2 про захист ділової репутації шляхом спростування недостовірної інформації.

25.05.2021 представник позивача звернувся з клопотанням про призначення лінгвістичної експертизи в цивільній справі, вказуючи на ті обставини, що підставою для звернення із зазначеним позовом до суду стала інформація, розміщена на інтернет-порталі «Цензор.Нет» ІНФОРМАЦІЯ_1 «Покарання за суд», автор статті Анатолій Телявський, заступник голови Асоціації приватних виконавців України, приватний виконавець (м. Київ). Доступно за посиланням: https://m.censor.net/ru/blogs/3241673/роkаrаппуа_zа_sud. Опублікована стаття містить недостовірну інформацію щодо діяльності Мін`юсту та

окреслює питання притягнення до дисциплінарної відповідальності приватного виконавця

Говорова П. В. Така недостовірна інформація порушує особисті немайнові права Позивача і має бути спростована Відповідачем у спосіб, яким була поширена.

На думку представника позивача, для з`ясування обставин, які мають значення для справи, необхідні спеціальні знання та проведення семантико - текстуальної експертизи, якою вирішуються завдання із встановлення змісту понять, лексичного значення слів або словосполучень, використаних в тих чи інших текстах, їх стилістичного забарвлення, смислового навантаження, характеру інформації, зокрема чи є спірні висловлювання фактичним твердженням або оціночним судженням.

Зважаючи на обставини викладені у клопотанні, представник позивача просить призначити у справі № 755/6250/21 за позовом Міністерства юстиції України до ОСОБА_2 про захист ділової репутації шляхом спростування недостовірної інформації судову лінгвістичну експертизу. Проведення судової лінгвістичної експертизи доручити експерту Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Заслуженого професора М.С. Бокаріуса» (м. Харків, вул. Золочівська, 8а). На вирішення експерту поставити наступні питання: чи є висловлювання: «Міністерство від каральних дій по відношенню до приватних виконавців вже не стримує ані порушення процедури розгляду справи, ані очевидні факти порушення законодавства, навіть кримінальні. Остання справа у грудні 2020 року проти одного з приватних виконавців Київської області набула вагомого резонансу у спільноті. Директор департаменту виконавчої служби Міністерства направив проти приватного виконавця на

Дисциплінарну комісію подання на основі скарги боржника, якої насправді просто не існує, а

відповідний документ, очевидно, було сфабриковано. Чого вартує тільки той факт, ще сам

боржник, підпис якого начебто стоїть на відповідному документі, публічно визнав, що ніколи в

житті не бачив цей документ і тим більше не підписував його. Не зважаючи на ці обставини,

Дисциплінарна комісія все одно прийняла сфабриковану скаргу до розгляду і, на підставі цього

документу, зупинила діяльність відповідного приватного виконавця», оприлюднені у шостому

абзаці на інтернет-порталі «Цензор.Нет» 14.01.2021 у Статті «Покарання за суд», автор статті

Анатолій Телявський, заступник голови Асоціації приватних виконавців України, приватний

виконавець (м. Київ). Доступно за посиланням: https://m.censor.net/ru/blogs/3241673/роkаrаппуа_zа_sud фактичним твердженням або оціночним судженням?

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлене клопотання з викладених в ньому підстав.

Відповідач та представник відповідача проти задоволення клопотання заперечували в повному обсязі, вказавши що вимоги, які вказані в клопотанні виходять за межі предмету доказування. В тому числі просили врахувати розумні строки розгляду справи та докази, що надані до суду, що в сукупності є достатніми для ухвалення судом рішення.

Суд, заслухавши учасників судового розгляду, дійшов висновку про відмову у задоволенні даного клопотання з наступних підстав.

Згідно вимог ч. 1ст. 143 ЦПК України, для з`ясування обставин, що мають значення у справі і потребують спеціальних знань, суд призначає експертизу за заявою осіб, які беруть участь у справі. Вирішуючи питання щодо призначення по справі судової експертизи, суд також звертає увагу на те, що відповідно до ст. 145 ЦПК України, призначення експертизи є обов`язковим у разі заявлення клопотання про призначення експертизи обома сторонами, тоді як сторона відповідача заперечує щодо призначення експертизи.

Вивчивши пояснення сторін по суті заявленого клопотання та зміст поставлених експерту питань, відповіді на які має намір отримати позивач , враховуючи їх суть та взаємозв`язок із обставинами справи, що мають значення для правильного вирішення спору, суд приходить до висновку, що зазначені докази не мають безпосереднього впливу на предмет доказування у справі. Окрім того питання щодо розмежування оціночних суджень від фактичних тверджень належить до виключної компетенції суду та здійснюється на підставі аналізу ч. 2 ст. 30 Закону України «Про інформацію», згідно з якими оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовностилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири), що виключає твердження Позивача про те, що в наведеній категорії справ в обов`язковому порядку призначається судова лінгвістична експертиза. Тому, на думку суду, призначення у справі відповідної експертизи призведе лише до необґрунтованого затягування розгляду справи.

При цьому, судом враховано вимоги ст. 80 ЦПК України, зокрема принцип достатності доказів, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Зважаючи на викладені обставини, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що в задоволенні клопотання представника позивача про призначення лінгвістичної експертизи, слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 143, 145, 210 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Клопотання представника позивача про призначення експертизи в цивільній справі за позовом Міністерства юстиції України до ОСОБА_2 про захист ділової репутації шляхом спростування недостовірної інформації - залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню окремо від рішення суду не підлягає.

Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Повний текст ухвали виготовлено 10.06.2021

Суддя: Комаревцева Л.В.