Рішення № 97541898, 31.05.2021, Київський районний суд м. Одеси

______________________

Справа № 947/34203/20

Провадження № 2/947/105/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.05.2021

Київський районний суд м. Одеси у складі головуючого судді Бескровного Я.В., при секретарі Бродецькій Т.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Альфа-Банк» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2020 року Добронецький звернувся до суду з даним позовом, в якому зазначає, що в жовтні 2020 року позивачеві стало відомо про те, що приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личуком Т.В. було вчинено нотаріальну дію, а саме 22 вересня 2020 року вчинено виконавчий напис №3840 з пропозицією звернути стягнення на користь АТ «АЛЬФА-БАНК», що є правонаступником АТ «УКРСОЦБАНК», заборгованості в сумі 5 918 643,10 грн., що виникла по Договору кредиту №08-660/104-302 від 26.05.2008 року, боржником за яким є ОСОБА_2 .

Згідно постанови про відкриття виконавчого провадження № 63206902 від 05.10.2020 року оспорюваний Виконавчий напис 1 здійснено за заявою Стягувача на підставі наданого Договору кредиту №08-660/104-302 від 26.05.2008 року, який не посвідчений нотаріально.

Також приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личуком Т.В. 22 вересня 2020 року вчинено виконавчий напис №3841 з пропозицією звернути стягнення на користь АТ «АЛЬФА-БАНК», що є правонаступником АТ «УКРСОЦБАНК», заборгованості в сумі 66 181,57 дол. США, що в розрахунку до національної валюти згідно курсу НБУ станом на день вчинення виконавчого напису становить 1 867 965,87 коп., що виникла по Договору кредиту №08-660/142-303 від 17.07.2008 року, боржником за яким є ОСОБА_2 .

Згідно постанови про відкриття виконавчого провадження № 632070021 від 05.10.2020 року оспорюваний Виконавчий напис 2 здійснено за заявою Стягувача на підставі наданого Договору кредиту №08-660/142-303 від 17.07.2008 року, який не посвідчений нотаріально.

Позивач вважає, що виконавчий напис № 3840 від 22вересня 2020 року та виконавчий напис № 3841 від 22 вересня 2020 року вчинено з порушеннями порядку вчинення виконавчих написів нотаріусами, і, як наслідок, приватним виконавцем відкрито неправомірне провадження щодо виконання вказаного виконавчого напису про стягнення з ОСОБА_2 на користь Відповідача заборгованості.

Посилаючись на те, що сума заборгованості за виконавчим написом не є безспірною, нотаріусом не перевірені первинні документи, а також не перевірено законність нарахування відсотків, оскільки право кредитора на отримання відсотків припиняється після направлення вимоги про дострокове повернення кредиту, а тому підлягають захисту в порядку ст.625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання, просить суд визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 3840 та виконавчий напис № 3841, вчинені приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личуком Т.В. від 22 вересня 2020 р., стягнути з відповідача судові витрати.

Крім того, Позивач, у позові зазначає, що оспорювані виконавчі написи не підлягають виконанню через те, що вони вчинені з порушенням строку, передбаченого ст. 88 ЗУ "Про нотаріат" та п.3.1. глави 16 розділу ІІ "Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України", затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012р. № 296/5.

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 01.12.2020 року відкрито провадження у справі.

Ухвалою суду від 01.12.2020 року вжито заходів забезпечення позову. Зупинено стягнення на підставі виконавчого напису № 3840 від 22 вересня 2020 року та виконавчого напису №3841 від 22 вересня 2020 року вчинені приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личуком Т.В. від 22вересня 2020р.

29.04.2021 року відповідачем подані заперечення, за змістом якого не погоджуючись з вимогами заявленими Добронецьким зазначив, що банк звернувшись до приватного нотаріуса Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личука Т.В. реалізував своє право на повернення кредиту, передбачене умовами Кредитного договору. В свою чергу,приватним нотаріусом виконавчий напис вчинено із дотриманням всіх умов для його вчинення. А заборгованість за кредитним договором є безспірною, в зв`язку із чим відсутні правові підстави для визнання виконавчих написів № 3840 та № 3841, вчинених приватним нотаріусом, такими що не підлягають виконанню, відсутні.

Представник позивача, адвокат Мельник Н.Ю. подала заяву про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги підтримала.

Відповідач у судове засідання не з`явився, повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи, про причини неявки суд не повідомив, надав заяву про розгляд справи у відсутність представника відповідача.

Треті особи, що не заявляють самостійних вимог не скористались своїм правом і не надали письмових пояснень до позовної заяви, повідомлені належним чином.

Дослідивши письмові докази, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що 26 травня 2008 року між Добронецьким та відповідачем укладено Договір кредиту № 08-660/104-302, відповідно до якого Відповідачем надано Позивачу кредитні кошти в іноземній валюті в сумі 260 000,00 доларів США, під 14 % відсотків річних за користування кредитними коштами, строком користування до 25травня 2018 року.

26 травня 2008 року Добронецький уклав з відповідачем договір Іпотеки, згідно з яким передав в іпотеку банку земельну ділянку, загальною площею 0,85га, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 . Зазначена земельна ділянка передана в іпотеку в забезпечення зобов`язань по Договору кредиту № 08-660/104-302 від 26 травня 2008 року.

У жовтні 2020р. Позивач дізнався, що 05 жовтня 2020р. постановою приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Вельковим О.В. відкрито виконавче провадження № 63206902 щодо виконання виконавчого напису приватного нотаріуса Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личука Т.В. (надалі - Третя особа) № 3840 від 22 вересня 2020 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь Відповідача заборгованості у загальному розмірі 5 918 643 грн. 10 коп., яких:

- прострочена заборгованість за сумою кредиту – 1 862 456,81 грн.;

- прострочена заборгованість по нарахованих відсотках та комісією – 2 903 871,77 грн.;

- строкова заборгованість за сумою кредиту – 1 111 166, 19 грн.;

- строкова заборгованість за відсотками та комісією – 39 648,33;

Вказана заборгованість виникла у період з 01 червня 2017 року по 01 червня 2020 року.

Як вбачається з матеріалів справи, оспорюваний Виконавчий напис 1 здійснено за заявою Стягувача на підставі наданого Кредитного договору №08-660/104-302 від 26.05.2008 року, який не посвідчений нотаріально відповідно до пункту 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 р. № 1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса».

Надаючи оцінку даним доказам, суд зазначає наступне.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у справі №826/20084/14, яка була залишена без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року та Постановою Великої палати Верховного Суду від 20.06.2018 року відмовлено в задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 1 листопада 2017 року, було визнано незаконною та не чинною постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, у тому числі: «Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості».

Зазначена постанова апеляційного суду у відповідності до п.4 ст.254 КАС України (в редакції, що діяла на момент винесення постанови) набула законної сили з моменту проголошення, з 22 лютого 2017 року, а отже з цієї ж дати законодавство не передбачало можливості вчинення виконавчого напису щодо заборгованості, яка випливає із кредитних відносин. Таким чином, в момент вчинення Виконавчого напису №3840 від 22.09.2020 року були відсутні правові підстави для його вчинення, а отже такий виконавчий напис не підлягає виконанню.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому,вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису – надання стягувану можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного.

В матеріалах справи існує копія Повідомлення ПАТ «УКРСОЦБАНК» б/н від 20.10.2017 року про повне виконання Добронецьким зобов`язань за Договором кредиту №08-660/104-302 від 26.05.2008 року, яке надано Банком до Приватного нотаріуса ОМНО Іллічової Н.А. при вчиненні Договору купівлі-продажу земельної ділянки № 5121085200:01:001:1007, що була забезпеченням по кредитним зобов`язанням.

На підставі зазначеного повідомлення, 02.11.2017 року про повне виконання зобов`язань, відбулося відчуження предмету іпотеки - земельної ділянки № 5121085200:01:001:1007 за договором купівлі-продажу за реєстровим номером 5921 від 02.11.2017 року, посвідченого приватним нотаріусом ОМНО Іллічовою Н.А.

Таким чином, враховуючи лист Банку про повне погашення виконання зобов`язань за Договором кредиту №08-660/104-302 від 26.05.2008 року, розмір заборгованості ОСОБА_2 згідно виконавчого напису № 3840 в сумі 5 918 643 грн. 10 коп. не можна вважати безспірним.

Згідно правового висновку, викладеного у постанові Верховного суду України від 05.06.2017 року у справі №6-887цс17, при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачам документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів; для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Стосовно вчинення Виконавчого напису № 3841 від 22 вересня 2020 року по договору кредиту №08-660/142-303 від 17.07.2008 року, суд зазначає наступне.

Крім того, 17.07.2008 року Добронецький та Акціонерний комерційний банк соціального розвитку «Укрсоцбанк» , правонаступником якого є позивач, уклали Договір кредиту №08-660/142-303. На виконання умов договору ПАТ «Укрсоцбанк» надав Добронецькому кредит в іноземній валюті в сумі 54880,00 дол. США строком до 16.07.2018 р., для придбання автомобіля марки "Mercedes-Benz" модель E-200, 2008 року випуску. В забезпечення виконання зобов`язань за договором про надання кредиту між Банком та Добронецьким 17.07.2008 року укладено договір застави майна №06-09/1623, за умовами якого Добронецький передав в заставу Банку вищевказаний автомобіль.

У жовтні 2020р. Позивач дізнався, що 05 жовтня 2020 р. постановою приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Вельковим О.В. відкрито виконавче провадження № 63207021 щодо виконання виконавчого напису приватного нотаріуса Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личука Т.В. № 3841 від 22 вересня 2020 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь Відповідача заборгованості у загальному розмірі 66 181,57 доларів США, з яких:

- прострочена заборгованість за сумою кредиту – 46 305,26 доларів США, еквівалент 1 305 910,20 грн;

- прострочена заборгованість по нарахованих відсотках та комісією – 19 876,31 доларів США, еквівалент 560 555,67 грн.;

Вказана заборгованість виникла у період з 01 червня 2017 року по 01 червня 2020 року.

Як вбачається з матеріалів справи, оспорюваний Виконавчий напис № 3841 від 22 вересня 2020 року здійснено за заявою Стягувача на підставі наданого Кредитного договору №08-660/142-303 від 17 липня 2008 року, який не посвідчений нотаріально відповідно до пункту 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 р. № 1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса».

Крім того, згідно інформації про виконавче провадження № 49287141 відкритого 11.11.2015 року за заявою ПАТ «УКРСОЦБАНК» (правонаступником якого є відповідач) за виконавчим листом від 30.09.2015 року №755/17197/2015-ц, виданим Дніпровським районним судом м. Києва щодо стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором №08-660/142-303 від 17 липня 2008 року в розмірі 4 658 976,85 грн.

Згідно Інформації про виконавче провадження № 49287141, Відділом примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ в Одеській області при виконанні виконавчого документа було описано, арештовано та реалізовано транспортний засіб, належний боржнику. А саме автомобіль марки «MERSEDES-BENZ», моделі Е-200, номер НОМЕР_1 , чорного кольору, 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 , про що складено протокол №300191 проведення електронних торгів від 29.11.2017 року. Грошові кошти від реалізації вищевказаного майна надійшли на депозитний рахунок відділу.

Досліджуючи наявні в матеріалах справи докази. суд враховує наступне.

У липні 2015 року ПАТ «УКРАСОЦБАНК» звернувся до Постійно діючого Третейського суду із позовною заявою про стягнення з ОСОБА_2 всієї заборгованості по цьому ж кредитному договору у сумі 4 633 476,85грн.

24.07.2015 року Постійно діючий Третейський суд ухвалив рішення по справі № 640/15 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» заборгованості в розмірі 4 633 476,85грн. та сплаченого третейського збору у розмірі 25 500,00грн.

Отже, загальна сума заборгованості, що вимагав стягнути ПАТ «Укрсоцбанк» за кредитним договором станом на 24 липня 2015 року, складає - 4 633 476,85грн., тоді як за виконавчим написом загальна сума, що підлягає стягненню складає –66 181,57 дол. США, що в розрахунку до національної валюти згідно курсу НБУ станом на день вчинення виконавчого напису становить 1 867 965,87 коп.

Період стягнення з 01.06.2017р. по 01.06.2020р.згідно Виконавчого напису №3841.

Дніпровський суд м. Києва на підставі ухвали від 25.09.2015 року видав виконавчий лист на примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 24.07.2015 року по справі № 640/15 про стягнення з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» заборгованості по договору кредиту в розмірі 4 633476,85 грн. та сплаченого третейського збору у розмірі 25500,00 грн., що підтверджується постановою про відкриття виконавчого провадження № 49287141 та обставинами, встановленими рішенням Київського районного суду м. Одеси від 13.11.2017 року, що набрало чинності.

Отже, враховуючи ті обставини, що 31.08.2015 року Банк звернувся до Третейського суду з вимогою про стягнення всієї суми боргу по договору кредиту №08-660/104-302 від 26.05.2008 року в сумі 4 633 476,85грн., то останній скористався правом, передбаченим ч. 2 ст.1050 ЦК України, скоротив строк користування кредитом.

Тобто, з моменту подачі банком позовної заяви до суду, термін надання кредиту вважається таким, що закінчився. Отже, 3-річний строк для вчинення виконавчого напису починає відліковуватися з наступного дня подачі такої заяви – 01.09.2015 року. А отже, термін для видачі виконавчого напису сплив 01.09.2018 року. В той час, як оскаржуваний виконавчий напис №3841було вчинено приватним нотаріусом Івано-Франківського МНО Івано-Франківської області 22.09.2020 року, поза межами трирічного строку.

Як зазначено у виконавчому написі, його вчинено на підставі ст.ст. 34, 87-91 Закону України «Про нотаріат», глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України від 22.02.2012 року № 296\5 та п. 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою КМУ від 29.06.1999 року №1172. Приватний нотаріус застосував норму Закону, вважав, що заборгованість між сторонами кредитних відносин є безспірною, в наслідок чого вчинено нотаріальну дію.

Разом з цим, суд не може погодитись із вказаними висновками, оскільки при дослідженні витребуваних матеріалів, які стали підставою для вчинення нотаріального напису та доказів, які містяться матеріалах цивільної справи, сума заборгованості містить розбіжності в документах, що вказує про неможливість визначення заборгованості на час вчинення оскаржуваних написів.

З дослідженого суд встановив, що кожен документ має різні значення сум заборгованості, що дає підстави дійти до висновку, що заборгованість за кредитним договором №08-660/142-303 від 17 липня 2008 року є спірною, в зв`язку із чим, приватним нотаріусом не міг бути вчинений виконавчий напис № 3841.

Згідно зі ст.18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Зокрема для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.

Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України (ст. 87 Закону України «Про нотаріат»).

Нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку (ст. 88 Закону України «Про нотаріат»).

Зміст виконавчого напису повинен відповідати вимогам ст. 89 Закону України «Про нотаріат».

Вчинення виконавчого напису здійснюється в порядку, передбаченому главою 16 «Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» затвердженому наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року №296/5.

Зокрема, згідно з Порядком, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій мають бути зазначені необхідні відомості про стягувача та боржника; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо.

У разі, якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача.

Нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172.

При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172.

Виконавчий напис вчиняється на оригіналі документа (дублікаті документа, що має силу оригіналу), що встановлює заборгованість.

Якщо за борговим документом необхідно провести стягнення частинами, виконавчий напис за кожним стягненням може бути зроблений на копії документа або на виписці з особового рахунку боржника; у цих випадках на оригіналі документа, що встановлює заборгованість, робиться відмітка про вчинення виконавчого напису і зазначаються, за який строк і яка сума стягнута, дата і номер за реєстром нотаріальних дій.

За заявою кредитора розмір суми, яка підлягає стягненню за виконавчим написом, може бути встановлений з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення та трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

У справах нотаріуса залишається копія документа, що встановлює заборгованість, чи правочину, за яким здійснюється стягнення, або витяг з особового рахунку боржника і примірник виконавчого напису.

Один примірник витягу з виконавчим написом і оригінал зобов`язання повертаються стягувачу, а другий примірник залишається у нотаріуса.

Якщо для вчинення виконавчого напису, крім документа, що встановлює заборгованість, необхідно подати й інші документи, зазначені в Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172, то вони до виконавчого напису не приєднуються, а залишаються у матеріалах нотаріальної справи.

Згідно з п. 2 «Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року, №1172 для одержання виконавчого напису про стягнення кредитної заборгованості кредитором надаються оригінал кредитного договору; засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Як зазначив Верховний Суд України в своїй постанові від 05 липня 2017 року по справі №754/9711/14-ц безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника – це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками – наданими стягувачем документами, згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

Законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 глави 16 розділу ІІ Порядку).

Відповідно до підпункту 2.3 пункту 2 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов`язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після cпливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотеко держателем повідомлень – письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця.

Наведена норма спрямована на фактичне повідомлення боржника, аби надати йому можливість усунути порушення, і цим запобігти зверненню стягнення на його майно. Тому повідомлення боржника слід вважати здійсненим належним чином за умови, що він одержав або мав одержати повідомлення, але не одержав його з власної вини. Доказом належного здійснення повідомлення може бути, зокрема, повідомлення про вручення поштового відправлення з описом вкладення.

Зазначені висновки відповідають правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеній у постановах: від 02 липня 2019 року у справі № 916/3006/17 (провадження № 14-278 гс 18); від 23 червня 2020 року у справі № 645/1979/15-ц (провадження № 14-706 цс 19); аналогічні висновки містяться у постановах Верховного Суду: від 03 червня 2020 року у справі № 363/568/18 (провадження № 61-49018 св 18), від 03 червня 2020 року у справі № 359/8181/18 (провадження № 61-22164 св 19).

Проте, письмового повідомлення з відміткою Добронецького про отримання вимоги АТ "АЛЬФА БАНК" на адресу Добронецького, АТ "АЛЬФАБАНК" разом із заявою про вчинення виконавчого напису приватному нотаріусу не надав, про що свідчать матеріали справи. Судом встановлено, що місце реєстрації АДРЕСА_2 .

Як порушення нотаріусом порядку вчинення виконавчого напису, так і порушення порядку повідомлення боржника про вимогу про усунення порушення є самостійними і достатніми підставами для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Відносно обґрунтування Позивачем вимог недотримання приватним нотаріусом при вчиненні оспорюваних виконавчих написів,приписів ст. 88 Закону України «Про нотаріат», в розумінні спливу трирічного строку суд враховує наступне.

Виходячи з приписів частини другої статті 50 Закону України "Про нотаріат", право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, а також нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

Отже, при вирішенні питання про наявність або відсутність підстав для визнання спірного виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, в розумінні пропуску Банком трирічного строку суд враховує таке.

Згідно зі ст. 87 Закону України "Про нотаріат" для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 3.1 глави 16 "Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України", затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012р. № 296/5 передбачено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. При цьому безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів.

Згідно з п.3.5 глави 16 вищевказаного Порядку при вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів.

Як встановлено судом, у зв`язку із порушенням Добронецьким своїх зобов`язань за Договору кредиту №08-660/142-303 від 17 липня 2008 року із наступними змінами та доповненнями, ПАТ "УКРСОЦБАНК" у вересні 2020року звернувся до приватного нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису.

Відповідно до п. 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172, для вчинення виконавчого напису нотаріуса подаються: а) оригінал кредитного договору; б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Судом встановлено, що 31.08.2015 року ПАТ «УКРАСОЦБАНК» звернувся до Постійно діючого Третейського суду із позовною заявою про стягнення з ОСОБА_2 всієї заборгованості по кредитному договору №08-66-/142-303 від 17 липня 2008 року у сумі 4 633 476,85грн.

Банк, подавши позовну заяву до суду 31.08.2015 року щодо стягнення заборгованості по договору кредиту змінив термін повернення кредиту. Тобто, з моменту подачі банком заяви до суду, термін надання кредиту вважається таким, що закінчився. Отже, 3-річний строк для вчинення виконавчого напису починає відлічуватися з наступного дня подачі такої заяви – 31.08.2018 року. А отже, термін для видачі виконавчого напису № 3841 сплив 31.08.2018 року. Суд враховує, що оскаржуваний виконавчий напис №3841 було вчинено приватним нотаріусом Івано-Франківського нотаріального округу Івано-Франківської області 22.09.2020 року, поза межами трирічного строку.

Тому відсотки за період з 01 червня 2017 року по 01 червня 2020 року, які стягнуті нотаріусом в порядку ч. 2 ст. 1050 ЦК України, з 01.09.2015 року повинні стягуватись за ч. 2 ст. 625 ЦК України в межах трирічного строку.

Як передбачено п.1.1. та п.1.2. глави 16 розділу ІІ Порядку, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів.

У зв`язку із ненаданням приватним нотаріусом та відповідачем жодного доказу вчинення виконавчого напису на оригіналі договору, дублікаті договору, на копії договору або на виписці з особового рахунку боржника суд дійшов до висновку, що при вчиненні оспорюваного виконавчого напису було порушено приписи п.п. 5.1, 5.2, 5.3 пункту 5 Порядку.

Таким чином, при дослідженні доказів, наявних в матеріалах справи суд приходить до висновку про порушення відповідачем правил звернення до нотаріуса за вчиненням виконавчого напису, оскільки з дня виникнення у відповідача вимоги за по кредитному договору №08-66-/142-303 від 17 липня 2008 року минуло більше трьох років.

Дана позиція знайшла своє підтвердження у Постанові Судової палати у цивільних справах від 30.09.2015 року по справі № 6-154 цс 15 Верховний Суд України, в якій наголошено, що статтею 253 Цивільного кодексу України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Підсумовуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що відповідач звернувся до приватного нотаріуса для вчинення виконавчого напису з порушенням приписів ч.1, 2 ст.88 Закону України "Про нотаріат", п.п. 2.3 пункту 2, п.п. 3.1.3.2. пункту 3, п.п. 5.1, 5.2, 5.3 пункту 5 глави 16 "Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України", затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 N 296/5.

В процесі розгляду справи судом вживалися всі заходи для надання учасникам процесу можливості реалізувати свої процесуальні права щодо надання доказів по справі, обґрунтування доводів та заперечень на підтвердження своїх правових позицій учасників справи.

Суд враховує, що матеріали справи не містять підтвердження того, що Позивачем отримана вимога відповідача про усунення порушень, а отже на думку суду, у даному випадку, приватний нотаріус не перевірив наявність доказів належного отримання позивачем (боржником) письмової вимоги про усунення порушень, що призвело до порушення процедури вчинення напису Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, а тому позов підлягає задоволенню.

На підставі ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивача документально підтверджені судові витрати.

Керуючись ст. 4-13,76-89,258-273 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати виконавчий напис, вчинений 22 вересня 2020р. Приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личуком Т.В. та зареєстрований в реєстрі за №3840, про звернення стягнення заборгованості за кредитним договором №08-660/104-302 від 26.05.2008р. на суму 5918643,10 грн., таким, що не підлягає виконанню.

Визнати виконавчий напис, вчинений 22 вересня 2020р. Приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личуком Т.В. та зареєстрований в реєстрі за №3841, про звернення стягнення заборгованості за кредитним договором №08-660/142-303 від 17.07.2008р. на суму 1867965,87 грн., таким, що не підлягає виконанню.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом 30 днів з дня її підписання. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Бескровний Я. В.