Рішення № 97541765, 02.06.2021, Франківський районний суд м. Львова

465/7121/17

2/465/344/21

РІШЕННЯ

Іменем України

02.06.2021 року м. Львів

Франківський районний суд м.Львова у складі –

головуючого судді Мартьянової С.М.

при секретарі судового засідання Турчак М.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк», з участю третіх осіб: приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Ірини Михайлівни, Франківського ВДВС м. Львова Головного територіального управління юстиції у Львівській області, про визнання виконавчого напису таки, що не підлягає виконанню та стягнення грошових коштів, -

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до Франківського районного суду м. Львова з позовом до Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «Приват Банк», з участю третіх осіб: приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Ірини Михайлівни, Франківського ВДВС м. Львова Головного територіального управління юстиції у Львівській області, про визнання виконавчого напису таки, що не підлягає виконанню та стягнення грошових коштів.

Позов мотивує тим, що 23 травня 2016 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Бондар І.М. вчинено Виконавчий напис за реєстровим номером 4278, яким встановлено стягнути 62 549, 41 грн. з ОСОБА_1 на користь ПАТ «КБ «Приватбанк», як заборгованість за Кредитним договором №DNH4KP30380127 від 08 жовтня 2005 року.

Позивачка вважає виконавчий напис незаконним та такими, що грубо порушує її права та законні інтереси, оскільки вчинений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Бондар І.М. за відсутності ознак безспірності заборгованості Позивача (зокрема, нарахування штрафу та пені здійснено після спливу строку позовної давності, нарахування штрафних санкцій (пені) здійснено у розмірі, що значно перевищує розмір основного боргу). Крім того, обов`язковою умовою вчинення виконавчого напису, згідно ст.88 Закону України «Про нотаріат» є те, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років. Як зазначено в тексті Виконавчого напису від 23 травня 2016 року реєстровий номер №4278, строк, за який провадиться стягнення - десять років шість місяців двадцять днів, а саме - з 08.10.2005р. по 28.04.2016р., що прямо суперечить вимогам Закону. Приватний нотаріус, з підстав передбачених ст.49 Закону України «Про нотаріат», зобов`язаний був відмовити у здійсненні такої нотаріальної дії як вчинення виконавчого напису, проте вчинив таку нотаріальну дію в зв`язку з чим і порушив вимоги Закону.

24 липня 2019 року позивачка подала заяву про збільшення позовних вимог відповідно до якої просить визнати такими, що не підлягає виконанню Виконавчий напис приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Боднар І.М. від 23 травня 2016 року за реєстровим номером 4278 та стягнути з Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «Приват Банк» на користь ОСОБА_1 67701,23 грн.

30 жовтня 2018 року через канцелярію суду надійшло пояснення третьої особи на позов, де приватний нотаріус Боднар І.М. вказала, що вчинила виконавчий напис відповідно з вимогами закону. Між цим також додала, що по суті мотиви позову зводяться до дотримання нотаріусом формальностей, передбачених законодавством при вчиненні виконавчого напису. Звертає увагу на те, що помилки при виконанні таких формальностей, навіть якщо б вони і були припущені нотаріусом, за змістом Постанови Пленуму Верхового Суду України № 2 від 31 січня 1992 року «Про судову практику у справах за скаргами на нотаріальні дії або відмову у їх вчиненні» не можуть бути самі по собі підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

18 квітня 2019 року представник відповідача подала відзив на позовну заяву, відповідно до якого в задоволення позову просить відмовити в задоволенні позову. Зазначає, що виконавчий напис містить необхідну інформацію відповідно до діючого законодавства. Банк, звернувшись до нотаріуса з заявою про вчинення виконавчого напису, реалізував своє право на захист свого цивільного права, при цьому факт визнання заборгованості або наявності заперечення боржника щодо розміру або порядку стягнення заборгованості і впливає на визначення безспірності заборгованості за наявності переліку документів, які передбачені законодавством. Нотаріус при вчиненні виконавчого напису не перевіряє безспірність заборгованості, не встановлює права та обов`язки учасники правовідносин, а лише перевіряє наявність документів з урахуванням положень Переліку, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку. Безпідставним та нічим необґрунтованим є твердження позивача про законність виконавчого напису нотаріуса в зв`язку із визнанням нечинною Постанови Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року, оскільки оскаржуваний виконавчий напис вчинений нотаріусом 23 травня 2016 року, а вказана Постанова Кабінету Міністрів України визнана незаконною 22 лютого 2017 року. Тобто на день вчинення виконавчого напису така Постанова була чинною і нотаріуса були відсутні підстави у відмові вчинення і оскаржуваного виконавчого напису. Представник відповідача Виконавчий напис вважає таким, що був здійснений відповідно до чинного законодавства, підстав відмови у вчиненні нотаріальної дії у нотаріуса не було, поданні для вчинення нотаріальної дії документи відповідали вимогам законодавства.

Відповідно до ухвали Франківського районного суду м. Львова від 21 вересня 2018 року відкрито провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», третя особа приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Ірина Михайлівна, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню. Розгляд справи вирішено здійснювати в поярдку загального позовного провадження.

Згідно ухвали Франківського районного суду м. Львова від 21 вересня 2018 року заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову ОСОБА_1 до ПАТ КБ «ПриватБанк», третя особа приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Бондар І.М., про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню задоволено та зупинено стягнення на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Бондар І.М. від 23 травня 2016 року зареєстрованого в реєстрі за номером 4278, яким передбачено стягнення 62 549,41 грн. з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк».

Відповідно до ухвали Франківського районного суду м. Львова (суддя Мартьянова С.М.) цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ПАТ КБ «Приват Банк», з участю третіх осіб: приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Бондар І.М., Франківського ВДВС м. Львова Головного територіального управління юстиції у Львівській області, про визнання виконавчого напису таки, що не підлягає виконанню прийняла до свого провадження.

Ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 24 липня 2020 року до розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ПАТ КБ «Приват Банк» з участю третьої особи приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Бондар І.М. про визнання виконавчого напису таки, що не підлягає виконанню в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету позову на стороні відповідача залучено Франківський ВДВС м.Львова Головного територіального управління юстиції у Львівській області.

Представник позивача та позивач у судове засідання не з`явилися, представник позивача подав клопотання про розгляд справи у їхній відсутності, а позов просить задоволити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явилися подала клопотання про розгляд справи у відсутності представника банку, в задоволенні позову просить відмовити.

Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Бондар І.М. в судове засідання не з`явилася, скерувала на адресу суду листа про розгляд справи без її участі.

Представник Франківського ВДВС м. Львова Головного територіального управління юстиції у Львівській області в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

Оскільки, всі учасники в судове засідання не з`явилися відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Судом встановлено наступні фактичні обставини справи.

Між ПАТ КБ «ПриватБанк» та позивачем був укладений кредитний договір, який складається: із заяви позичальника №DNH4KP30380127 від 08 жовтня 2005 року./а.с.102/

Листом від 13 травня 2016 року представник відповідача направив на адресу ОСОБА_1 письмову вимогу про усунення порушень за Кредитним договором № DNH4KP30380127 від 08 жовтня 2005 року./а.с. 99/

Із представленої копії фіскального чеку та опису цінного листів встановлено, що вимога відправлена адресату ОСОБА_2 ./а.с.100-101/

23 травня 2016 року представник відповідача звернувся до приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Бондар І.М. з заявою про вчинення виконавчого напису, відповідно до якої просить вчинити виконавчий напис на копії кредитного договору № DNH4KP30380127 від 08 жовтня 2005 року для стягнення богу частинами за вищевказаним кредитним договором, а саме: 60 849 (шістдесят тисяч вісімсот сорок дев`ять) гривень 41 копійка, з урахуванням: заборгованість за тілом кредиту у розмірі 1996 (одна тисяча дев`ятсот дев`яносто шість) гривень 80 копійок; заборгованість за відсотками у розмірі 14 799 (чотирнадцяті, тисяч сімсот дев`яносто дев`ять) гривень 13 копійок; заборгованість з пені у розмірі 41155 (сорок одна тисяча сто п`ятдесят п`яті.) гривень 89 копійок; штраф (відсоток від суми заборгованості) 2 897 (дві тисячі вісімсот дев`яносто сім) гривень 59 копійок. А також витрати, пов`язані із вчиненням виконавчого напису - 1 700,00 гривень./а.с.95/

Приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар І.М., 23 травня 2016 року був вчинений виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 4278 про стягнення з позивача на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» 62549,41 грн. боргу за кредитним договором № DNH4KP30380127 від 08 жовтня 2005 року. Із зазначеного виконавчого напису встановлено, що вказана сума включає залишок заборгованості за кредитом в розмірі 1996,80грн., суму заборгованості за відсотками – 14799,13 грн., пеня – 41155,89 грн., штраф – 2897,59 грн., а також витрати, пов`язані із вчиненням виконавчого напису – 1700 грн. стягнення здійснюється за період з 08 жовтня 2005 року по 28 квітня 2016 року./а.с. 94/

Відповідно до копії постанови державного виконавця Франківського ВДВС м. Львова ГТУЮ у Львівській області від 7 липня 2017 року, на виконанні у Франківському ВДВС м. Львова ГТУЮ у Львівській області перебуває виконавче провадження № 51736813 з виконання виконавчого напису № 4278, виданого приватним нотаріусом Боднар І.М. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» 62546,41 грн./а.с.27-28/

Згідно з частиною першої статті 1 Закону України "Про нотаріат" нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов`язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України "Про нотаріат" та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону України "Про нотаріат").

Таким актом законодавства станом на час вчинення оскаржуваного виконавчого напису був, зокрема Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року №296/5(далі - Порядок).

Правове регулювання процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів передбачено в Законі України "Про нотаріат"та Порядку.

Відповідно до статті 87 Закону України "Про нотаріат"для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Стаття 50 Закону України "Про нотаріат" передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло у стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України "Про нотаріат"). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно з Переліком документів є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

Як регламентованост.1049 ЦК України - позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк в в порядку, що встановлені договором.

Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернута позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

З огляду на викладене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України "Про нотаріат" захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис як з підстав порушення нотаріусом процедури його вчинення, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами у повному обсязі чи в їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 05 липня 2017 року № 6-887цс17 та постанові Верховного Суду у справі № 207/1587/16 від 19 вересня 2018 року (провадження № 14-12559св18).

Пунктом 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172 (далі- Перелік) передбачено, що для одержання виконавчого напису додаються:а) оригінал кредитного договору;б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Згідно з п.п.3.1-3.5 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року №296/5(далі-Порядок)нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови,що з дня виникнення права вимогами було не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172. Якщо для вимоги,за якою вчиняється виконавчий напис, законом установлено інший строк давності, виконавчий напис вчиняється у межах цього строку. Строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, обчислюються з дня, коли у стягувача виникло право примусового стягнення боргу. При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172.

Отже, в основі вчинення вказаної нотаріальної дії лежить факт безспірності наявної заборгованості.

Як вбачається з матеріалів справи, приватному нотаріусу для вчинення виконавчого напису відповідачем на підтвердження наявності заборгованості було подано наступні документи: 1) заяву від 23 травня 2016 року; 2) кредитний договір; 3) засвідчену виписку з особового рахунку боржника; 4) вимогу про усунення порушень за кредитним договором; 5) розрахунковий документ про оплату послуг поштового зв`язку; 6) опис вкладення в цінний лист; 7) Установчі документи ПАТ КБ «Приватбанк»; 8) Довіреність представника ПАТ КБ «Приватбанк»; 9) Паспорт представника ПАТ КБ «Приватбанк».

Матеріали справи не містять та відповідачем не надано доказів отримання позивачем в передбачений законодавством строк письмової вимоги про усунення порушень за кредитним договором від 08 жовтня 2005 року.

Частиною 1 ст. 626, ч.1 ст. 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови(пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлено однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Як вбачається з матеріалів справи, представником кредитора нотаріусу не було надано Правил надання банківських послуг, а також банківські тарифи за весь період кредитування, які в сукупності складають зміст кредитного договору та в яких викладена необхідна для вчинення виконавчого напису інформація, зокрема щодо встановлення та розміру відсотків за користування кредитом, неустойки (штрафу, пені) тощо.

Відповідачем суду не було надано доказів про те, що приватному нотаріусу для здійснення виконавчого напису надавався саме оригінал договору, оскільки представник в заяві про вчинення виконавчого напису просить нотаріуса вчинити виконавчий напис на копії кредитного договору № DNH4KP30380127 від 08 жовтня 2005 року, а в додатках зазначає про оригінал договору. Таким чином, як вбачається з матеріалів справи, представником кредитора нотаріусу не було надано оригіналу кредитного договору.

Враховуючи наведене, а також те, що ОСОБА_1 оспорює законність вимог банку щодо стягнення з неї заборгованості, законність вимог банку щодо розміру нарахувань відсотків, неустойки (пені та штрафу) за порушення умов договору, суд дійшов висновку, що заборгованість не є безспірною.

Відповідно до ст. 88 Закону України "Про нотаріат" Закону України " нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Аналогічна норма, як уже зазначалося вище, закріплена і у абзаці другому п.п.3.1 Порядку.

Попри це, вимоги за якими був виданий виконавчий напис грунтуються на заборгованості, яка виникла більше ніж протягом п`яти років до дня видачі виконавчого напису, що також вказує на протиправність цього виконавчого напису та відсутність безспірності заборгованості.

За наведених обставин, суд дійшов висновку, що спірний виконавчий напис слід визнати таким, що не підлягає до виконання з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису.

Щодо вимоги позивача про повернення стягнених з нього коштів суд зазначає наступне.

Відповідно до постанови державного виконавця Франківського ВДВС м. Львова ГТУЮ у Львівській області від 7 липня 2017 року, на виконанні у Франківському ВДВС м. Львова ГТУЮ у Львівській області перебуває виконавче провадження № 51736813 з виконання виконавчого напису № 4278, виданого приватним нотаріусом Боднар І.М. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» 62546,41 грн./а.с.27-28/

Згідно квитанції № 113 від 24 червня 2019 року з особового рахунку ОСОБА_1 на рахунок казначейської служби перераховано 69054,35 грн., призначення платежу по виконавчому провадженні № 51736813./а.с.125/

Крім того, з заробітної плати позивача на виконання постанови ВП № 51736813 від 07 липня 2017 року, стягнуто кошти, що підтверджується платіжним дорученням № 239 від 06 грудня 2017 року 576,75 грн., платіжним дорученням № 48 від 05 лютого 2018 року 397,67 грн., платіжним дорученням № 322 від 28 грудня 2017 року 525,70 грн., платіжним дорученням № 122 від 04 квітня 2018 року 286,71 грн., платіжним дорученням № 82 від 05 березня 2018 року 424,74 грн.; платіжним дорученням № 234 від 19 червня 2018 року 569, 76 грн., платіжним дорученням № 210 від 05 червня 2018 року 611,80 грн.; платіжним дорученням № 167 від 03 травня 2018 року 611,80 грн.; платіжним дорученням № 345 від 06 вересня 2018 року 354,20 грн., платіжним дорученням № 291 від 03 серпня 2018 року 665,69 грн./а.с. 126-135/

Відповідно до постанови старшого державного виконавця Франківського ВДВС м. Львова ГТУЮ у Львівській області від 25 червня 2019 року арешт майна, що належало ОСОБА_1 скасовано. Підставою скасування арешту майна стало те, що виконавчий збір та витрати виконавчого провадження 24 червня 2018 року боржником сплачені на депозитний рахунок./а.с. 136/

Главою 83 ЦК України визначаються загальні підстави для виникнення зобов`язання у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави.

Предметом регулювання цього інституту є відносини, які виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна, і які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Відповідно до статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Отже, кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

Ураховуючи те, що кошти набуті ПАТ КБ «Приватбанк» за виконавчим написом нотаріуса, який слід визнати таким, що не підлягає виконанню, набуті без достатньої правової підстави, і чинним законодавством не передбачено іншого способу повернення цих коштів, суд доходить до висновку про часткове задоволення позову та ПАТ КБ «Приватбанк», слід повернути позивачу утримані з нього кошти в сумі 62549,41 грн., а в решті позовних вимого слід відмовити, оскільки витрати у виконавчому провадженні перераховувалися на рахунок Франківського ВДВС м. Львова ГТУЮ у Львівській області.

Разом з тим, ПАТ КБ «Приватбанк» не позбавлений права звернутись до суду із позовом про стягнення з боржника заборгованості за кредитним договором.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, а саме з відповідача на користь позивача стягуються витрати по оплаті судового збору.

Керуючись статтями 258, 259, 263- 265, 268 ЦПК України, суд,-

в и р і ш и в :

Позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк», з участю третіх осіб: приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Ірини Михайлівни, Франківського ВДВС м. Львова Головного територіального управління юстиції у Львівській області, про визнання виконавчого напису таки, що не підлягає виконанню задоволити частково.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 23 травня 2016 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Іриною Михайлівною та зареєстрований у реєстрі за № 4278, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» грошових коштів в сумі 62549,41 гривень.

Зобов`язати Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» повернути ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 62549 (шістдесят дві тисячі п`ятсот сорок дев`ять) гривень 41 копійка.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» на користь ОСОБА_1 судові витрати у виді у справі в сумі 1318 (одна тисяча триста вісімнадцять) гривень.

В решті позовних вимог відмовити.

Відповідно до ч. 7 ст. 158 ЦПК України заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Рішення суду може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду протягом 30 днів з дня проголошення судового рішення.

Сторони у справі –

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ;.

відповідач: Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк», ЄДРПОУ 14360570, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50;

треті особи: Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Ірина Михайлівна, 49000, м. Дніпро, вул. Центральна, 6/9

Франківський ВДВС м. Львова Головного територіального управління юстиції у Львівській області, 79057, м. Львів, вул. Конотопська, 6.

Повний текст рішення складено 09.06.2021 року.

Суддя Мартьянова С.М.