Постанова № 97541579, 08.06.2021, Тульчинський районний суд Вінницької області

Справа №: 930/772/21

Провадження №3/148/518/21

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2021 року м.Тульчин

Суддя Тульчинського районного суду Вінницької області Штифурко Л.А., розглянувши матеріали Тульчинського РВП ГУНП у Вінницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Лука Немирівського району Вінницької області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Немирівським РВ ГУМВС України у Вінницькій області 06.05.2010, не працюючого, за ч. 1 ст. 130 КУпАП, -

встановив:

13.03.2021 о 09:15 год. в м. Тульчин по вул. М.Леонтовича водій ОСОБА_1 керував автомобілем ЗАЗ SENS, д.н.з. НОМЕР_2 з ознаками алкогольного сп`яніння: нестійка хода, запах алкоголю з порожнини рота. Від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку водій відмовився у присутності двох свідків.

Належним чином повідомлений про розгляд справи ОСОБА_1 в судові засідання 02.06.2021 р. та 08.06.2021 р. о 14:00 год. не з`явився, про причини своєї неявки не повідомив.

В матеріалах справи наявна угода № 22 від 15.04.2021, укладена між адвокатом Бистрицьким М.О. та ОСОБА_1 , згідно якої адвокат надає юридичну допомогу останньому у Немирівському районному суді Вінницької області та Вінницькому апеляційному суді. В матеріалах справи наявний ордер серії ВН № 173023 від 15.04.2021 про надання ОСОБА_2 правової допомоги ОСОБА_1 у Немирівському районному суді Вінницької області.

У судове засідання 02.06.2021 адвокат Бистрицький М.О. не з`явився, надіславши суду 01.06.2021 клопотання про відкладення судового засідання з мотивів того, що судове засідання було призначено без попереднього погодження із стороною захисту та в цей час він буде перебувати в Касаційному кримінальному суді ВС. Також ним подано клопотання про виклик свідків.

У зв`язку з викладеним, з метою дотримання строків розгляду адміністративного матеріалу та строків, визначених ст. 38 КУпАП, згідно телефонограми від 01.06.2021 з адвокатом Бистрицьким М.О. погоджено дату наступного судового засідання та призначено його 08.06.2021. Зі сторони адвоката ніяких заперечень не було та останній повідомив, що зможе взяти участь у судовому засіданні 08.06.2021. Знову ж за клопотанням адвоката викликались в судове засідання свідки.

Однак, не зважаючи на погодження з ним дати судового засідання, в судове засідання 08.06.2021 адвокат Бистрицький М.О. також не з`явився, надіславши клопотання про відкладення розгляду справи, посилаючись на те, що зі стороною захисту попередньо не погоджено дату судового засідання і в цей час він буде перебувати в м. Жмеринка. Також додано копію довідки ТОВ "Діагностик" про те, що ОСОБА_1 працює в даному товаристві та 08.06.2021 впродовж всього робочого дня буде задіяний у виробничому процесі підприєства.

У вказані вище судові засідання за клопотанням адвоката Бистрицького М.О. та викликом суду з`являвся свідок ОСОБА_3 .

З матеріалів справи також встановлено, що під час знаходження справи на розгляді в Немирівському районному суді Вінницької області, ОСОБА_1 та адвокат Бистрицький М.О. також в жодне судове засідання не зявились, надсилаючи різноманітні клопотання.

Такі дії особи, що притягується до адміністративної відповідальності, та адвоката дають підстави зробити висновок про зловживання ними своїми процесуальними правами з метою затягування розгляду справи та закінчення визначених ст. 38 КУпАП строків накладення адміністративного стягнення.

Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Згідно зі ст.6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

Практика Європейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

З огляду на те, що ОСОБА_1 про дату, час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином, адвокатом Бистрицьким М.О. документів на підтвердження його повноважень та представництва ОСОБА_1 в Тульчинському районному суді Вінницької області не представлено, відповідно до ч.1 ст. 268 КУпАП, справу розглянуто за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності на підставі наявних в ній доказів.

При дослідженні матеріали справи встановлено наступне.

З протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР 18 № 099063 від 13.03.2021 року вбачається, що при фіксуванні правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП відносно ОСОБА_1 були присутні двоє свідків: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Також з протоколу вбачається, що з його змістом ОСОБА_1 був ознайомлений, про що наявний підпис та дав свої покази, що випив 0.5 пива (а.с. 2).

Згідно направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння вбачається, що в результаті огляду поліцейським виявлено ознаки спяніння: почервоніння обличчя, різкий запах алкоголю з порожнини рота. Від освідування ОСОБА_1 відмовився в присутності двох свідків (а.с.5).

З акту огляду на стан алкогольного сп`яніння вбачається, що ОСОБА_1 від проходження огляду на стан спяніння відмовився в присутності свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 (а.с. 6).

Частина 1 ст. 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 130 КУпАП встановлено відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Пункт 1.3 ПДР України передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язанні знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

У п.1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до п.2.5 ПДРУкраїни, водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

Згідно з ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні, ухваленому 29 червня 2007 року у справі "О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства", Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Згідно пункту 27 постанови Пленуму ВСУ від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», судам слід враховувати, що відповідальність за ст. 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування. Для притягнення до відповідальності за ст. 130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп`яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись. Якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп`яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.

За приписами ч. 2 ст. 266 КУпАП, та п. 6 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом Міністерства охорони здоров`я і Міністерства внутрішніх справ за № 1452/735 від 09.11.2015 , п. 4 розділу Х Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1395 від 07.11.2015, огляд на стан алкогольного сп`яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу в присутності двох свідків відповідно до чинного законодавства.

Результати огляду зазначаються в акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів.

Відповідно до вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП, завданням провадження в справі про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин, вирішення її в точній відповідності з законом. При розгляді справи про адміністративне правопорушення в обов`язковому порядку має бути з`ясовано: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують чи обтяжують її відповідальність, тощо.

При розгляді справи суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

При встановлених обставинах приходжу до висновку, що своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП - відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого спяніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції та повинен нести встановлену законом відповідальність.

Приймаючи дане рішення, суд керується принципом "поза розумним сумнівом", зміст якого сформульований у пункті 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі "Кобець проти України". Зокрема, доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.

Так, зокрема винуватість ОСОБА_1 поза розумним сумнівом доводиться обставинами, викладеними у протоколі про адміністративне правопорушення, який оформлено відповідно до вимог чинного законодавства, його відмова від проходження огляду на визначення стану алкогольного спяніння зафіксована в присутності двох свідків. Також самим ОСОБА_1 в протоколі не заперечено факту вживання алкоголю. Жодних належних та допустимих доказів на спростування вказаних фактів та невинуватості ОСОБА_1 у вчиненні вказаного правопорушення суду представлено не було.

Враховуючи характер вчинених адміністративного правопорушення, особу порушника, ступінь його вини та майновий стан, а також обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність, вважаю, що з метою попередження вчинення ОСОБА_1 нових правопорушень його слід піддати адміністративному стягненню в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на один рік.

Разом з тим, починаючи з 17.03.2021 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за окремі правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху» за № 1231-IX від 16.02.2021, яким внесено зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення, зокрема в ст. 38 щодо строку накладення адміністративного стягнення за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП, а ч. 1 ст. 130 КУпАП викладено у новій редакції і передбачено адміністративне стягнення у виді накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (17000 грн.) з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Статтею 58 Конституції України, визначено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Відтак, оскільки правопорушення ОСОБА_1 вчинено 13.03.2021, а санкція ч. 1 ст. 130 КУпАП у новій редакції посилює відповідальність особи, вважаю, що на нього слід накласти стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП у редакції, чинній до 17.03.2021.

За змістом ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

На підставі викладеного, керуючись ст. 23, 33, 40-1, ч. 1 ст. 130, 283, 287, 289 КУпАП, суддя

постановив:

Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 10200 (десять тисяч двісті) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в сумі 454,00 грн. (чотириста п`ятдесят чотири гривні). (Отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; код отримувача: (код за ЄДРПОУ): 37993783; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Рахунок отримувача: UA 908999980313111256000026001; Код класифікації доходів бюджету: 22030106).

Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником до Вінницького апеляційного суду через Тульчинський районний суд Вінницької області протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Л.А.Штифурко