Рішення № 97536230, 21.04.2021, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/468/21

провадження № 2/753/4038/21

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" квітня 2021 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Гусак О.С.,

при секретарі Рупак О.А.,

за участі сторін:

представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_2 про звільнення майна з-під арешту,

в с т а н о в и в:

Позивач АТ «Альфа-Банк» звернулось до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про звільнення майна з-під арешту, мотивуючи свої вимоги тим, що між АКБ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_2 було укладено договір кредиту № 212/09498. Також між АКБ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_2 було укладено Іпотечний договір, відповідно до якого іпотекодавець передав в іпотеку належне йому на праві власності майно, а саме квартиру АДРЕСА_1 . Внаслідок реорганізації, шляхом приєднання АТ «Укрсоцбанк», правонаступником усього майна, майнових прав та обов`язків є АТ «Альфа-Банк». У зв`язку з неможливістю виконання умов за Кредитним договором та значної заборгованості ОСОБА_2 позивач був змушений розпочати процедуру стягнення на іпотечне майно. 19 серпня 2020 року право власності на майно було зареєстровано за АТ «Альфа-Банк». Враховуючи те, що вирішити питання зняття арешту з нерухомого майна державним виконавцем неможливо, позивач звертається до суду з даним позовом, в якому просить суд зняти арешт, накладений постановою державного виконавця ВДВС Дарницького районного управління юстиції у м. Києві, серія та номер 389/22, видана 21 жовтня 2011 року, а саме з: квартиру АДРЕСА_1 .

Ухвалою від 18 січня 2021 року відкрито провадження у справі та вирішено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження. Також до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору залучено Дарницький районний відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції.

Ухвалою суду від 8 лютого 2021 року справу призначено до розгляду в судовому засіданні з повідомленням сторін.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, просив задовольнити та не заперечував проти ухвалення заочного рішення.

Представник третьої особи - Дарницького районного відділу Державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) у судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, у своїй заяві просить розглядати справу у його відсутність. Суд вважає можливим розглядати справу у відсутності представника третьої особи, за наявних у справі матеріалів.

За зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання відповідача тричі направлялась ухвала про відкриття провадження та позовна заява з додатками, які повернулися з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Враховуючи неявку відповідача в судові засідання призначені на 2 та 29 березня, 21 квітня 2021 року та неподання відзиву на позов, суд відповідно до положень статей 280, 281 ЦПК України постановив ухвалу про заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів, оскільки представник позивача не заперечує проти такого вирішення справи.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази, суд встановив такі обставини та визначені відповідно до них правовідносини.

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

Згідно із статтями 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.

Відповідно до вимог статей 76-79 ЦПК України доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір. Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, змістом яких є не допустити судовий процес у безладний рух.

Судом встановлено, що позивач АТ «Альфа-Банк» є власником квартири АДРЕСА_1 , що підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкту нерухомого майна від 26 серпня 2020 року.

Разом з тим, відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо квартири АДРЕСА_1 , зазначена Актуальна інформація про державну реєстрацію обтяжень, зокрема про арешт, накладений державного виконавця ВДВС Дарницького РУЮ у м. Києві.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема, із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Вимоги позивача, що ґрунтуються на його праві власності на арештоване майно, розглядаються за правилами, установленими для розгляду позовів про звільнення майна з-під арешту. Така позиція викладена в постанові Верховного Суду України №6-26цс13 від 15 травня 2013 року.

Згідно з частинами 1, 2 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження» у разі закінчення виконавчого провадження (крім офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження.

Виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

Про зняття арешту з майна (коштів) виконавець зазначає у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа, яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника, а у випадках, передбачених законом, вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна.

У ст. 319 ЦК України зазначено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Статтею 391 ЦК України визначено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

У ч. 1 ст. 321 ЦК України вказано, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ч. 1 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Наведе свідчить про те, що позивач має право на звернення до суду з позовом для усунення свого порушеного права, оскільки безпідставне обтяження його майна створює перешкоди в його використанні, зокрема, неможливості розпорядитись ним.

З огляду на наведене, позов підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог статті 141 ЦПК України суд здійснює розподіл судових витрат пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

За подання позовної заяви позивач сплатив судовий збір у розмірі 4204 грн. Оскільки позов задоволений повністю, суд покладає на відповідача судовий збір у розмірі 4204 грн 00 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 19, 81, 141, 197-200, 258-260, 263-265, 274-279, 280 ЦПК України, ст. 328 ЦК України, Законом України "Про виконавче провадження",

у х в а л и в :

Позов акціонерного товариства «Альфа-Банк» задовольнити.

Звільнити з-під арешту майно, що належить на праві власності акціонерному товариству «Альфа-Банк», а саме квартиру: АДРЕСА_1 , що був накладений постановою державного виконавця Відділу Державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у м. Києві серія та номер 389/22 від 21 жовтня 2011 року.

Стягнути з ОСОБА_2 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь акціонерного товариства «Альфа-Банк» (м. Київ, вул. Велика Васильківська, 100, код ЄДРПОУ 23494714, МФО 300346) 4204 гривні судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуто Дарницьким районним судом м. Києва за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд-якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважих причин.

Позивач має право оскаржити рішення до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо рішення було проголошено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення.

Рішення суду набирає законної сили, якщо після закінчення строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя О.С. Гусак

Повний текст судового рішення складено 9 червня 2021 року.