Постанова № 9753534, 13.05.2010, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2010 року 11:13 Справа № 2а-2066/10/0870

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Садового І.В.,

при секретарі судового засідання Марченко І.В.,

за участю:

представника позивача: Тягушева Д.О.

представника відповідача: Вініченко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовною заявою: Відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго»

до: Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Запоріжжі

про: визнання протиправними дій відповідача по розподілу коштів та зміні призначення платежів, визначених позивачем у платіжних дорученнях

08.04.2010 Відкрите акціонерне товариство «Запоріжжяобленерго» звернулося до Запорізького окружного адміністративного суду із позовною заявою до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Запоріжжі про визнання протиправними дій відповідача по розподілу коштів та зміні призначення платежів, визначених позивачем у платіжних дорученнях.

Ухвалою суду від 09.04.2010 відкрито провадження в адміністративній справі №2а-2066/10/0870, закінчено підготовче провадження та призначений судовий розгляд справи на 26.04.2010. Розгляд справи відкладався до 13.05.2010.

Розгляд справи здійснювався за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу «Камертон».

У судовому засіданні 13.05.2010 на підставі ст.160 КАС України судом проголошено вступну та резолютивну частину постанови. Судом оголошено про час виготовлення постанови у повному обсязі.

Позивач підтримав вимоги позовної заяви з підстав, зазначених у позовній заяві та додаткових поясненнях від 12.05.2010. Позивач вважає протизаконними дії Відповідача щодо зміни призначення платежів, які було самостійно визначені Позивачем у платіжних доручення під час виконання ним свого обов'язку при сплаті сум поточних податкових зобов'язань з податку на додану вартість, та направлення зазначених сум на погашення податкового боргу за інший податковий період. Зазначає, що самостійне зарахування відповідачем, сплачених платником податку сум у рахунок податкового боргу або тих податкових зобов'язань, які не вказані в призначенні платежу під час перерахування платником податків коштів до бюджету, є неправомірним. Просить позов задовольнити, визнати протиправними дії відповідача по розподілу коштів та зміні призначення платежів, визначених позивачем у платіжних дорученнях.

Відповідач не погодився з позовними вимогами, з підстав, зазначених у наданих запереченнях від 12.05.2010. Зазначає, що відповідно до п.7.7 ст.7 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 №2181-ІІІ податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобовязань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обовязковими платежами) у рівних пропорціях. Згідно п.п.2.3.1 п.2.3 ст.2 зазначеного Закону, органами, уповноваженими здійснювати заходи з погашення податкового боргу є виключно податкові органи. Отже, дії контролюючого органу СДПІ по роботі з великими платниками податків у м.Запоріжжі є законними. Просить у задоволенні позову відмовити.

Розглянувши матеріали справи та надані додаткові докази, заслухавши представників позивача та відповідача, суд -

ВСТАНОВИВ:

Постановою від 01.09.2009 у справі № 5/325-5/329 Верховний Суд України скасував судові рішення судів першої, апеляційної та касаційної інстанцій, які були прийняті на користь Позивача і залишив в силі податкове повідомлення - рішення №0000210203/2 від 07.10.2004, яким ВАТ «Запоріжжяобленерго» Спеціалізованою Державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м.Запоріжжі було визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість в сумі 37809687 грн. 50 коп. (25 206458 грн. 33 коп. - основний платіж та 12 603229 грн. 17 коп. - штрафні санкції).

Платіжним дорученням № 4000 від 25.03.2010 з призначенням платежу «податок на додану вартість за лютий 2010 року» позивач перерахував до державного бюджету 470000 грн.

Платіжним дорученням № 4009 від 26.03.2010 з призначенням платежу «податок на додану вартість за лютий 2010 року» позивач перерахував до державного бюджету 470000 грн.

Платіжним дорученням № 4025 від 26.03.2010 з призначенням платежу «податок на додану вартість за лютий 2010 року» позивач перерахував до державного бюджету 190000 грн.

Платіжним дорученням № 4032 від 29.03.2010 р. з призначенням платежу «податок на додану вартість за лютий 2010 року» позивач перерахував до державного бюджету 1 988950,00 грн.

Платіжним дорученням № 3916 від 24.03.2010 з призначенням платежу «податок на додану вартість, перерахований у звязку із проведенням уточнень» позивач перерахував до державного бюджету 136683 грн.

Платіжним дорученням № 3915 від 24.03.2010 з призначенням платежу «штрафна санкція з ПДВ, нарахована самостійно у звязку із проведенням уточнень» позивач перерахував до державного бюджету 7761 грн.

Всього на суму : 3263394 грн.

Відповідач самостійно здійснив розподіл грошових коштів, сплачених вищевказаними платіжними дорученнями і пропорційно зменшив суму податкового боргу позивача, який виник на підставі податкового повідомлення-рішення № 0000210203/2 від 07.10.2004.

Відповідачем були надіслані позивачеві податкові повідомлення:

- №108240016104142 від 25.03.2010 про розподіл суми 7761 грн., сплаченої позивачем платіжним дорученням № 3915 від 24.03.2010, в рахунок погашення податкового боргу за платежем податок на додану вартість. Згідно з повідомленням залишок податкового боргу позивача станом на 24.03.2010 складав 32367533 грн. 82 коп., пеня 894200 грн. 99 коп.;

- №108240016104143 від 25.03.2010 про розподіл суми 136683 грн., сплаченої позивачем платіжним дорученням №3916 від 24.03.2010, в рахунок погашення податкового боргу за платежем податок на додану вартість. Згідно з повідомленням залишок податкового боргу позивача станом на 24.03.2010 складав 32234525 грн. 37 коп., пеня 897697 грн. 96 коп.;

- №108240016104635 від 26.03.2010 про розподіл суми 470 000 грн., сплаченої позивачем платіжним дорученням №4000 від 25.03.2010, в рахунок погашення податкового боргу за платежем податок на додану вартість. Згідно з повідомленням залишок податкового боргу позивача станом на 25.03.2010 складав 31777259 грн. 74 коп., пеня 909772 грн. 44 коп.;

- №108240016105331 від 29.03.2010 про розподіл суми 190 000 грн., сплаченої позивачем платіжним дорученням №4025 від 26.03.2010, в рахунок погашення податкового боргу за платежем податок на додану вартість. Згідно з повідомленням залишок податкового боргу позивача станом на 26.03.2010 складав 31592547 грн. 98 коп., пеня 914567 грн. 94 коп.;

- №108240016105332 від 29.03.2010 про розподіл суми 470 000 грн., сплаченої позивачем платіжним дорученням №4009 від 26.03.2010, в рахунок погашення податкового боргу за платежем податок на додану вартість. Згідно з повідомленням залишок податкового боргу позивача станом на 26.03.2010 складав 31135771 грн. 14 коп., пеня 926281 грн. 04 коп.;

- №108240016105800 від 30.03.2010 про розподіл суми 1 988 950 грн., сплаченої позивачем платіжним дорученням №4032 від 29.03.2010, в рахунок погашення податкового боргу за платежем податок на додану вартість. Згідно з повідомленням залишок податкового боргу Позивача станом на 29.03.2010 складав 29204282 грн. 42 коп., пеня 976215 грн. 82 коп.

Згідно наданих пояснень позивача, платіжне доручення №3916 від 24.03.2010 на суму 136683 грн. з призначенням платежу: «податок на додану вартість, перерахований у зв'язку із проведенням уточнень». Зазначена сума складається із сум, вказаних в рядку 6 «Уточнення показників рядків 20-26 декларації» «Уточнюючих розрахунків податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок» в кількості 16 штук, які були подані позивачем до податкового органу 30.03.2010. Зазначені «Уточнюючі розрахунки» виправляли помилки в різних податкових деклараціях з податку на додану вартість, які подавались позивачем за окремі податкові періоди 2007-2010 років.

Платіжне доручення №3915 від 24.03.2010 на суму 7 761 грн. з призначенням платежу: «штрафна санкція з ПДВ, нарахована самостійно у зв'язку з проведенням уточнень». Зазначена сума складається із сум, вказаних в рядку 9 «Сума штрафу, нарахована платником самостійно у зв'язку з виправленням помилки» вищевказаних «Уточнюючих розрахунків».

Оцінивши представлені докази у їх сукупності вважаю, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Пунктом 1.2 ст.1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 № 2181-III встановлено, що податкове зобов'язання платника податків - зобов'язання сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Пунктом 1.3 вказаної статті передбачено, що податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Пунктом 7.7 ст.7 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 №2181-ІІІ визначений принцип рівності бюджетних інтересів. Установлено, що податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобовязань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обовязковими платежами) у рівних пропорціях.

Як визначено п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 №2181-ІІІ джерелами самостійної сплати податкових зобовязань або податкового боргу платника податку є будь-які власні кошти такого платника податку. Отже, грошовий платіж є єдиною формою сплати податкових зобовязань і погашення податкового боргу.

Згідно з пунктом 6 статті 7 Закону України «Про Національний банк України» Національний банк України визначає систему, порядок і форми платежів.

Пунктом 1.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 №22, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 за №377/89/76 кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів згідно з главою 5 цієї Інструкції.

При цьому згідно з пунктом 3.8 зазначеної Інструкції реквізит «Призначення платежу» платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення «Призначення платежу». Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність установленим вимогам лише за зовнішніми ознаками.

Із наведеного випливає, що право визначати призначення платежу відповідно до чинного законодавства України належить виключно платнику.

Тому суми податкових зобовязань або податкового боргу з урахуванням підпункту 16.5.2 пункту 16.5 статті 16 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 №2181-ІІІ слід вважати сплаченими у день реєстрації банківською установою платіжного документа із зазначеним у ньому призначенням платежу на сплату відповідних податкових зобовязань або податкового боргу, визначених платником податків.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Законом України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 №2181-ІІІ, який є спеціальним законом з питань оподаткування і установлює порядок погашення зобовязань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обовязкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначено вичерпний перелік заходів, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу. Серед таких заходів немає зміни призначення платежу, самостійно визначеного платником податків.

Отже, у податкового органу відсутні повноваження змінювати призначення платежу, який було самостійно визначено платником податків у платіжних доручення під час виконання ним свого обов'язку при сплаті сум податкових зобов'язань з податку на додану вартість, та направляти суми при веденні оперативного обліку платежів на погашення податкового боргу за інший податковий період.

Таким чином, у разі недотримання платником податків порядку погашення податкового боргу та виконання податкових зобовязань, передбаченого пунктом 7.7 статті 7 Закону, податковий орган не наділений правом чи обовязком змінювати призначення платежу, визначене платником податків.

За таких обставин самостійне зарахування податковим органом сплачених платником податку сум у рахунок податкового боргу або тих податкових зобовязань, які не вказані в призначенні платежу під час перерахування платником податків коштів до бюджету, є неправомірним.

Вищезазначене підтверджується судовою практикою (Ухвали Вищого адміністративного суду України від 12.05.2009 по справі №2-а-к/с №К-181/08, від 19.11.2009 по справі № К-17393/08, від 19.11.2009 по справі №К-30667/06, від 26.11.2009 по справі №К-26837/06).

Отже, суд вважає дії відповідача по розподілу коштів та зміні призначення платежу, визначеного позивачем у відповідних платіжних дорученнях протиправними, а позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправним рішення субєкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень.

Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших субєктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку субєктів владних повноважень.

Згідно із ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 94, 158, 161, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Запоріжжі задовольнити.

Визнати протиправними дії Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Запоріжжі по розподілу коштів та зміні призначення платежів, визначених Позивачем в платіжних дорученнях :

- № 4000 від 25.03.2010 на суму 470 000 грн. з призначенням платежу - «податок на додану вартість за лютий 2010 року»;

- № 4009 від 26.03.2010 на суму 470 000 грн. з призначенням платежу - «податок на додану вартість за лютий 2010 року»;

- № 4025 від 26.03.2010 на суму 190 000 грн. з призначенням платежу - «податок на додану вартість за лютий 2010 року»;

- № 4032 від 29.03.2010 на суму 1 988 950 грн. з призначенням платежу - «податок на додану вартість за лютий 2010 року»;

- № 3916 від 24.03.2010 на суму 136683 грн. з призначенням платежу - «податок на додану вартість, перерахований у зв'язку із проведенням уточнень»;

- № 3915 від 24.03.2010 на суму 7761 грн. з призначенням платежу - «штрафна санкція з ПДВ, нарахована самостійно у зв'язку із проведенням уточнень».

Стягнути з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» (69035, м.Запоріжжя, вул.Сталеварів, буд.14, код ЄДРПОУ 26123042) 3 (три) грн. 40 коп. судового збору.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, якщо вони не були подані у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подання в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови не у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення її в повному обсязі, заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Суддя І.В.Садовий

Постанова складена у повному обсязі 17.05.2010