Ухвала суду № 97528723, 19.05.2021, Голосіївський районний суд міста Києва

справа № 757/23160/17-ц

провадження №: 2/752/2140/21

У Х В А Л А

Іменем України

19.05.2021 року Голосіївський районний суд м. Києва

у складі:

головуючого по справі судді - Мазура Ю.Ю.

секретаря - Воробйова І.О.,

за участю:

представника відповідача - Галдецького Я.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Альфа-Банк» про визнання припиненим договору застави та зняття заборони відчуження, -

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2017 року позивач звернувся до Печерського районного суду м. Києва із позовом до ПАТ «Укрсоцбанк» про визнання припиненим договору застави та зняття заборони відчуження.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 04.12.2019, справу за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «Укрсоцбанк» про визнання припиненим договору застави та зняття заборони відчуження передано за територіальною юрисдикцією (підсудністю) на розгляд до Голосіївського районного суду м. Києва.

Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 20.04.2020 року, прийнято до розгляду справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» про визнання припиненим договору застави та зняття заборони відчуження.

Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 02.09.2020 року, замінено сторону позивача у цивільній справі №757/23160/17-ц за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» про визнання припиненим договору застави та зняття заборони відчуження, а саме позивача Акціонерне товариство «Укрсоцбанк» на його правонаступника Акціонерне товариство «Альфа-Банк».

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з?явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, на адресу суду від представника позивача ОСОБА_2 надійшла заява про розгляд справи за її відсутності.

Представник відповідача «Альфа-Банк» - Галдецький Я.А., в судовому засіданні зазначив, що позивач неодноразово не з?являється в судові засідання, а у представника позивача ОСОБА_2 відсутні повноваження у справі, а тому є підстави для залишення позовної заяви без розгляду.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що у представника ОСОБА_2 відсутні повноваження на представництво інтересів ОСОБА_1 у Голосіївському районному суді міста Києва, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 58 ЦПК України передбачено, що сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Представником у суді може бути адвокат або законний представник (ч. 1 ст. 60 ЦПК України).

Нормою ч. 4 ст. 62 ЦПК України визначено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 64 ЦПК України представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов`язки. Обмеження повноважень представника на вчинення певної процесуальної дії мають бути застережені у виданій йому довіреності або ордері.

Згідно ч. 1 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

За положеннями ч. 2 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.

Типову форму ордеру на надання правової допомоги затверджено Положенням про ордер на надання правничої (правової) допомоги у новій редакції, що було затверджене рішенням Ради адвокатів України від 12 квітня 2019 року № 41 (далі - Положення).

П. 3 Положення передбачено, що ордер має типову форму (Додаток № 1).

Відповідно до п. 4 Положення ордер видається адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням та повинен містити обов`язкові реквізити, передбачені цим Положенням.

У п. 5 Положення зазначено, що ордер встановленої форми є обов`язковим для прийняття усіма органами, установами, організаціями на підтвердження правомочності адвоката на вчинення дій, передбачених ст. 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема: представляти і захищати права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб у суді, органах державної влади та органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, громадських об`єднаннях, перед громадянами, посадовими і службовими особами, до повноважень яких належить вирішення відповідних питань в Україні та за її межами.

Відповідно до пп. 12.4 п. 12 Положення ордер має містити назву органу, у якому надається правова допомога адвокатом, із зазначенням, у випадку необхідності, виду адвокатської діяльності відповідно до ст. 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Крім того у постанові Верховного Суду від 17 серпня 2020 року у справі № 911/2636/19 вказано, що в разі надання адвокатом правової допомоги в суді в ордері має бути зазначено не абстрактний орган державної влади, а конкретна назва такого органу, зокрема суду. При цьому, Велика Палата Верховного Суду не визнає ордер документом, що посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги, якщо в графі «Назва органу, в якому надається правова допомога» зазначено, що адвокат надає правову допомогу: 1) в органах державної влади та органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності і підпорядкування (постанова Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2019 року у справі № 990/847/18), 2) у всіх органах, установах, організаціях та підприємствах, а також судах у всіх без винятку справах (постанова Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 9901/939/18).

Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження повноважень представника (адвоката) ОСОБА_2 до заяви було додано ордер від 27.02.2018 серії КВ № 158060, проте в ордері не зазначено назву органу, у якому надається правова допомога, а саме - Голосіївському районному суді м. Києва, натомість зазначено, що правова допомога надається у Печерському районному суді м. Києва, Обухівському районному суді Київської області (а.с.59, а.с. 63, а.с 76).

За таких обставин, адвокат Сльозко Леся Миколаївна не має повноважень на підписання та подання до Голосіївського районного суду м. Києва заяви від імені ОСОБА_1 .

Розгляд справи був призначений на 02.09.2020, 02.02.2021 та 19.05.2021.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач в судові засідання, які відбулись 02.02.2021 та 19.05.2021 не з`явився, хоча належним чином був повідомлена про дату, час та місце розгляду справи, про поважні причини неявки в судове засідання суд не повідомив, доказів які підтверджують неможливість прибуття в судове засідання до суду не надав.

Позивач, будучи повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання, яке відбулося 02.02.2021 о 15 год. 00 хв., не з`явився, про що свідчить протокол, наявний в матеріалах справи (а.с. 207), будь-яких заяв чи клопотань на адресу суду не надійшло.

Позивач, будучи повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання, яке відбулося 19.05.2021 о 12 год. 00 хв., не з`явився, про що свідчить протокол, складений секретарем судового засідання, наявний в матеріалах справи (а.с. 216), будь-яких заяв чи клопотань на адресу суду не надійшло.

Отже, судом здійснювалися заходи щодо належного повідомлення позивача про дату, час та місце розгляду справи, однак позивач жодного разу в судове засідання не з`явився та на день розгляду справи будь-яких клопотань чи заяв від позивача до суду не надходило.

Частина 6 статті 128 ЦПК України, передбачає, що судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.

Суд направляв судове повідомлення позивачу за адресою, зазначеною в позовній заяві.

Положеннями ч. 3 ст. 131 ЦПК України визначено, що учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Згідно ч. 5 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до ч. 1 п. 3 ст. 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 №475/97- ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також, справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

Рішеннями Європейського суду визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосується безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях. Відтак в кожному випадку заявник при зверненні до суду повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.

Враховуючи, що судом вживались всі можливі заходи для належного повідомлення позивача, але останній кожного разу не з`являється в судове засідання, заяв про розгляд справи за його відсутності до суду не направив, суд приходить до висновку про залишення позовної заяви без розгляду у зв`язку з повторною неявкою позивача в судове засідання.

Керуючись ст.ст. 259, 260 ЦПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Альфа-Банк» про визнання припиненим договору застави та зняття заборони відчуження - залишити без розгляду.

На ухвалу суду може бути подано апеляційну скаргу до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

У відповідності до п.15.5 Перехідних положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Голосіївський районний суд міста Києва.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею.

Суддя: Ю.Ю. Мазур