Постанова № 9752705, 28.05.2010, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 травня 2010 р. справа № 2а-7661/10/0570

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: <година >

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючогосудді Христофорова А.Б.

при секретаріМалій С.Ю.

за участю:

прокурораВартанової О.М.,

представника позивачаМельник Н.В.,

представника Східної митниціЦвіненко П.О.,

представника ГУДКУ

в Донецькій областіне зявився,

представника третьої особи на

стороні позивачаГоловіна О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за адресою: м. Донецьк, вул. 50-ї Гвардійської дивізії, 17, адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Електросталь” до Східної митниці, Головного управління державного казначейства України в Донецькій області, третя особа на стороні позивача ПП „Спрут+” про визнання недійсною картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 700000024/2009/020166 від 21.04.2009, визнання недійсним рішення митного органу про визначення митної вартості № 700000024/2009/000156/1 від 21.04.2009, стягнення з Державного бюджету України на користь ТОВ „Електросталь” надмірно сплачені митні платежі на загальну суму 348802,09 грн., у тому числі 67077,32 грн. ввізного мита та 281724,77 грн. податку на додану вартість,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Електросталь” звернулось до суду з адміністративним позовом до Східної митниці, третя особа на стороні позивача ПП „Спрут+” про визнання недійсним рішення Східної митниці про визначення митної вартості товарів № 700000024/2009/000156/1 від 21.04.2009, стягнення з Державного бюджету України на користь ТОВ „Електросталь” надміру сплачених митних платежів загальною сумою 348802,09 грн., у тому числі 67077,32 грн. ввізного мита та 281724,77 грн. податку на додану вартість.

Обгрунтовуючи свої вимоги позивач посилається на те, що 16.04.2009 декларантом ОСОБА_4 ПП „Спрут+” до Східної митниці була подана декларація форми ДМВ 1 № 700000002/9/003327 митної вартості товару, а саме цегл та сумішей вогнетривких для використання у металургійній промисловості, що надійшов на адресу ТОВ „Електросталь” від „KUMAS SANAYI ve INSAAT PAZARLAMA ve TICARET AS”, Туреччина. Постачання товару здійснювалося за контрактом Э-СТ0038/7О від 31.01.2008р., додаткової угоди б/н від 05.02.2009р. Ціна товару, визначена декларантом за ціною договору і зазначена у ДМВ№700000002/9/003327, складала 131548,65 євро чи 1334 325,58грн. за курсом НБУ. До декларації декларантом були додані документи, які містили достовірну та повну інформацію та дозволяли однозначно ідентифікувати товар й підтверджували його митну вартість, а саме: рахунок-фактура (інвойс) №171115 від 02.04.2009р., рахунок-фактура (інвойс) №171116 від 02.04.2009р., контракт Э-СТ0038/7О від 31.01.2008р. з додатковою угодою б/н від 05.02.2009р. і додатком № 4 від 09.02.2009р.

Відповідачем для підтвердження заявленої митної вартості зазначеного товару були витребувані додаткові документи, а саме калькуляція виробництва фірми-виробника товару, прайс-лист фірми-виробника товару, висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією.

21.04.2009р. відповідачем була видана картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №700000024/2009/020166.

Листом №632/03м від 21.04.2009р. позивач звернувся до відповідача з проханням дозволити випуск у вільний обіг цегл та сумішей вогнетривких загальною вагою 189815кг під гарантійні зобов'язання у вигляді переказу коштів до державного бюджету України.

Листом №11-41/2966 від 21.04.09 відповідач дозволив випуск у вільний обіг зазначеного товару під гарантійні зобов'язання шляхом сплати до державного бюджету обов'язкових платежів згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом. 21.04.2009р. Відповідачем було прийняте рішення №700000024/2009/000156/1 про визначення митної вартості товарів, згідно з яким митна вартість товару склала 264974 євро.

На підставі цього рішення ПП „Спрут+” була оформлена декларація форми ДМВ-2 митної вартості 700000002/9/003438 від 21.04.2009р. та вантажна митна декларація за формою МД-2 №700000002/9/003438. Визначена на підставі рішення митного органу методом 6 митна вартість цегл вогнетривких склала 264974 євро або 2664223,48 грн. У ВМД №700000002/9/003438 зазначено, що вартість товару за контрактом складає 1322676,95 грн., після коригування - 2664223,48 грн. Відповідно позивач повинен був сплатити за ціною договору ввізне мито у розмірі 66133,85 грн. (фактично сплачено 133211,17 грн.) та ПДВ у розмірі 277762,16 грн. (фактично сплачено 559486,93 грн.). Таким чином, позивач вважає, що ним надміру сплачена до бюджету сума складає 348 802,09 грн.

Позивач також вказує, що 02.07.2009р. на адресу позивача надійшов висновок Державного підприємства „УКПРОМЗОВНІШЕКСПЕРТИЗА” №1399 від 25.06.2009р., в якому зазначено, що ціни на вогнетриви, що імпортуються згідно Додатку №4 до контракту №3-СТ0038/7О від 31.01.2008р. відповідають кон'юнктурі ринку станом на 16.04.2009р. Крім того, позивачем були отримані від „KUMAS SANAYI ve INSAAT PAZARLAMA ve TICARET AS” прайс-лист на вогнетривкі матеріали та калькуляції виробничої собівартості на вогнетривкі матеріали, що поставлялися за додатком №4 до контракту №3-СТ0038/7О. Зазначені документи додатково підтверджують правильність митної вартості товару, визначеної декларантом у ДМВ-1 №700000002/9/003327 за ціною угоди у розмірі 131548,65 євро. Однак, як зазначає позивач, відповідач зазначені документи відмовився приймати. 20.07.09р. Позивачем було отримано лист відповідача, в якому повідомлялося, що Східною митницею прийнято рішення щодо неможливості застосування митної вартості, заявленої декларантом, щодо цегли та сумішей вогнетривких.

Посилаючись на вимоги ст.ст. 264,266,267 Митного кодексу України, позивач наголошує, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору є основним методом визначення митної вартості та був застосований декларантом при заповненні ДМВ 1 № 700000002/9/003327. При декларуванні товару були відсутні жодні обставини, які б перешкоджали застосуванню методу визначення митної вартості товару за ціною угоди та надано всі документи, які містили достовірну та повну інформацію декларованого товару та надавали змогу його ідентифікувати.

Тому позивач вважає рішення Східної митниці про визначення митної вартості № 700000024/2009/156/1 від 21.04.2009 року таким, що підлягає визнанню недійсним та прийнятим із порушенням вимог ст. 273 МК України,а саме, прийнятим без застосування методів визначення митної вартості послідовно із урахуванням відомостей щодо ідентичних та подібних товарів, які підлягали митному оформленню.

20.05.2010 року позивачем до суду було надано доповнення до позовної заяви, відповідно до якого також просив суд визнати недійсною Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 700000024/2009/020166 від 21.04.2009 року. В обґрунтування своєї позиції позивач посилався на таке:

Відповідач 17.04.2009р. витребував у декларанта додаткові документи, фактично відмовивши у здійсненні митного оформлення вантажу. Відповідно до п.2. Порядку оформлення й використання Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України, затвердженого наказом Державної митної служби України №1227 від 12.12.2005р., зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.12.2005р. за №1562/11842 у всіх випадках відмови невідкладно оформлюється Картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України. Однак, як вказує позивач, Картка №700000024/2009/020166 була оформлена відповідачем тільки 21.04.2009р. водночас з прийняттям Східною митницею рішення щодо можливості випуску товару у вільний обіг під обрані Позивачем гарантійні зобов'язання шляхом сплати до державного бюджету обов'язкових платежів згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом. У той же день 21.04.2009р. було здійснене митне оформлення вищезазначеного товару. З огляду на це, позивач наголошує на тому, що в один день відповідачем було оформлено два взаємовиключних документа.

Відповідач заперечував проти позову посилаючись на те, що відповідно до Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України 17.04.2009 за ВМД № 700000002/9/003327 митницею було запропоновано декларанту позивача надати додаткові документи в обґрунтування заявленої митної вартості, про що було зроблено відповідний запис на декларації митної вартості.

Спираючись на вимоги п. 13 Порядку декларант позивача 21.04.2009 року відмовився від подання додаткових документів, зробивши відповідний запис на зворотному боці ДМВ, тому відповідач керуючись ст. 265 МК України та п. 14 Порядку визначив митну вартість товарів на підставі наявних відомостей.

Вантаж „цегли вогнетривкі торговельної марки „KUMAS”, за кодом УКТЗЕД 6902100000, надійшов позивачу на виконання прямого контракту від безпосереднього виробника фірми „KUMAS SANAYI ve INSAAT PAZARLAMA ve TICARET AS”, Туреччина та заявлений до митного оформлення 16.04.09 за ВМД №700000002/9/003327, на умовах поставки DDU UA Курахово. Задекларована митна вартість товару за вантажною митною декларацією складала 1,24 дол.США/кт. За ціновою інформацією ЄАІС ДМСУ (станом на день здійснення митного оформлення) мінімальний: рівень митної вартості аналогічного товару (тієї ж торговельної марки та сфери призначення), найближчого за датою до поточного митного оформлення, складав 2,48 дол.США/кг, тому в процесі контролю правильності визначення митної вартості товарів було встановлено, що заявлена митна вартість товару „цегли вогнетривкі торговельної марки „KUMAS”, значно нижча у порівнянні з цінами на ідентичні/подібні товари цього ж виробника, митне оформлення яких вже здійснено.

Посилаючись на вимоги ст. 261,262,265 МК України відповідач наголошує на тому, що до компетенції митних органів відноситься вирішення питання перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості, а також самостійного її визначення у встановленому Законом випадках.

Відповідач зазначає, що якщо декларантом не надано в установлений законодавством термін вищезазначені додаткові документи або якщо він відмовився від їх подання, то митний орган відповідно до статті 265 Митного кодексу України та п.14 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордону України, та подання відомостей для її підтвердження», затвердженого ПКМУ від 20.12.06 р, №1766, визначає митну вартість товарів на підставі наявних відомостей згідно із законодавством. Виходячи з вищевикладеного відповідачем митну вартість товару було визначено на підставі наявних у митного органу відомостей згідно чинного законодавства, на рівні 2,48 дол. США/кг з застосуванням шостого резервного методу визначення митної вартості товарів.

Відповідач вказує, що з декларантом позивача були проведені консультації з приводу можливості застосування методів визначення митної вартості товару в ході яких декларантом не було пред'явлено додаткових документів або необхідної достатньої інформації для визначення митної вартості товару за всіма першими способами., тому 21.04.09 ТОВ „Електросталь” було видано рішення митного органу про визначення митної вартості товару № 700000024/2009/000156/1. На підставі зазначеного рішення була складена картка відмови від 21.04.09 № 700000024/2009/020166.

21.04.09 ТОВ «Електросталь», звернулось листом № 632/03м до Східної митниці з проханням здійснити митне оформлення зазначеного вище товару у відповідності до вимог Порядку випуску товарів у вільний обіг під гарантійні зобов'язання при ввезенні їх на митну територію України, затвердженого наказом ДМСУ від 17.03.08 № 230.

Східною митницею було прийнято рішення щодо можливості випуску товару у вільний обіг під обрані гарантійне зобов'язання, про що повідомлено ТОВ „Електросталь” листом від 21.04.09 № 11-41/2966. Строк дії гарантійних зобов'язань не може перевищувати 90 календарних днів з моменту випуску товарів у вільний обіг. За цей час декларант повинен подати митному органу необхідні відомості для підтвердження заявленої митної вартості та забезпечити можливість їх перевірки.

21.04.09 було здійснено митне оформлення вантажу за ВМД № 700000002/9/0003438, що була заявлена декларантом ТОВ „Електросталь” відповідно до рішення митного органу про визначення митної вартості товарів від 21.04.10 № 700000024/2009/000156/1.

В продовж строку дії гарантійних зобов'язань, визначених ст.264 МКУ, а саме 90 днів, ніяких додаткових відомостей (в тому числі висновку ДП „Укрпромзовнішекспертизи” № 1999 від 25.06.09 та прайс-листа виробника) про підтвердження митної вартості товару „цегли вогнетривкі торговельної марки „KUMAS” до Східною митниці не надходило. У звязку із чим Східною митницею було прийнято рішення щодо неможливості застосування митної вартості, заявленої декларантом, про що листом від 10.07.2009 № 11-41/5151 було повідомлено позивачу.

Посилаючись на викладене, відповідач просив суд у задоволенні позовних вимог ТОВ „Електросталь” до Східної митниці відмовити у повному обсязі.

Ухвалою суду від 22.04.2010 року до участі у справі у якості другого відповідача було залучено Головне управління Державного казначейства України в Донецькій області. Однак, до судових засідань представник другого відповідача не зявився, письмових пояснень не надав, але надав клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Крім того, відповідно до повідомлення № 05/1-819 від 06.05.2010 року Прокуратурою Донецької області було заявлено про вступ прокурора у розгляд адміністративної справи з посиланням на те, що питання сплати податків та митних платежів безпосередньо зачіпають інтереси держави.

В судовому засіданні представник позивача та представник третьої особи на боці позивача підтримали позовні вимоги та просили суд задовольнити їх у повному обсязі.

Представник відповідача проти задоволення адміністративного позову заперечував та надав пояснення, які відображені у письмових запереченнях на адміністративний позов.

Прокурором підтримано позицію відповідача та висловлені заперечення проти позову, які відповідають позиції Східної митниці.

Розгляд справи здійснювався із фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального пристрою „Камертон.

Суд, заслухавши пояснення сторін, що зявилися, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи адміністративного позову та наданих заперечень, встановив наступне:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю „Електросталь” є юридичною особою (ЄДРПОУ 32582387), зареєстроване згідно рішення виконавчого комітету Донецької міської ради 21.01.2004, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 312573. (а.с. 68-71)

31.01.2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю „Електросталь”, м. Курахове, Україна (Покупець) та „KUMAS SANAYI ve INSAAT PAZARLAMA ve TICARET AS”, Туреччина (Продавець) було укладено контракт № Э-СТ0038/7 О, відповідно до якого Продавець продає, а Покупець покупає вогнетривкі матеріали, номенклатура та кількість яких визначені в Додатку № 1, який є невідємною частиною контракту. (а.с 9-23)

Валютою контракту було визначено - Євро (п. 2.1. Контракту). Ціну контракту визначено на рівні EURO 154131,24 (п. 2.2 Контракту). Разом із товаром Продавець передає такі документи: рахунок Продавця (інвойс), пакувальні листи, накладну, сертифікат походження, сертифікат безпеки, вантажну митну декларацію країни відправника (п. 4.1 Контракту).

Згідно ст. 11 МК України на митні органи України покладено завдання здійснення захисту економічних інтересів України, контроль за додержанням законодавства України з питань митної справи, в тому числі, контроль за правильністю визначення вартості товарів, що імпортуються в Україну.

Порядком здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості, який затверджено Постановою КМУ № 339 від 09.04.1998 зазначено, що контроль за правильністю визначення митної вартості товарів під час проведення операцій їх митного контролю та митного оформлення здійснюється митним органом відповідно до ст. 41 МК України.

Митний контроль здійснюється безпосередньо посадовими особами митних органів шляхом:

1) перевірки документів та відомостей, необхідних для такого контролю;

2) митного огляду (огляду та переогляду товарів і транспортних засобів, особистого огляду громадян);

3) обліку товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України;

4) усного опитування громадян та посадових осіб підприємств;

5) перевірки системи звітності та обліку товарів, що переміщуються через митний кордон України, а також своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, які відповідно до законів справляються при переміщенні товарів через митний кордон України;

6) огляду територій та приміщень складів тимчасового зберігання, митних ліцензійних складів, спеціальних митних зон, магазинів безмитної торгівлі та інших місць, де знаходяться або можуть знаходитися товари і транспортні засоби, що підлягають митному контролю, чи провадиться діяльність, контроль за якою покладено на митні органи законом;

7) використання інших форм, передбачених цим Кодексом та іншими законами України з питань митної справи.

Відповідно до положень ст. 1 МК України митною декларацією є письмова заява встановленої форми, яка подається митному органу і містить відомості щодо товарів і транспортних засобів, які переміщуються через митний кордон України, необхідні для їх митного оформлення або переоформлення.

16.04.2009 року декларанттом ОСОБА_4 (ПП „Спрут+”) до Східної митниці було надано декларацію форми ДМВ 1 № 700000002/9/003327 (а.с. 28-30), відповідно до якої було задекларовано товар, поставлений на умовах DDU UA Курахово на підставі Контракту Э-СТ0038/7 О від 31.01.2008 року. Загальна сума за рахунком та ціна товару визначені у сумі EURO 131548,65 чи 1334325,58 грн. за курсом НБУ. Заявлена митна вартість складає 1334325,58 грн. Митна вартість визначена позивачем за першим методом ціною договору. Згідно відомостей, що містяться у матеріалах справи до ВМД позивачем було надано: інвойс № 171115 від 02.04.2009, інвойс ; 171116 від 02.04.2009, контракт Э-СТ0038/7 О від 31.01.2008 з додатковою угодою б/н від 05.02.2009 та Додатком № 4 від 09.02.2009. (а.с. 9-27)

Згідно п.п. 10, 11 Порядку декларування митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження визначено, що відомості, на підставі яких декларантом визначено та заявлено (задекларовано) митну вартість товарів, повинні базуватися на обєктивних даних, що підлягають обчисленню та перевірці відповідно до вимог Митного кодексу України.

Декларант має право на доведення у передбачений законодавством строк митному органові правильності визначення ним митної вартості товарів.

Для підтвердження митної вартості товарів на вимогу митного органу декларант зобовязаний подати додаткові документи.

Посадова особа митного органу у графі “Для відміток митниці” декларації митної вартості робить запис про необхідність подання додаткових документів, що підтверджують митну вартість товарів, із складенням переліку, зазначає дату і прізвище та ставить свій підпис. Декларант ознайомлюється з таким записом, зазначає під ним дату, прізвище та ставить свій підпис.

Східною митницею витребувані у декларанта додаткові документи, а саме: калькуляцію виробництва фірми-виробника товару, прас-лист фірми виробника товару, висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією, про що працівником митниці ОСОБА_5 на декларації митної вартості № 700000002/9/003327 було зроблено відповідний запис.

Декларантом ОСОБА_4 ТОВ „Спрут+” на звотоному боці ДМВ було зазначено про відсутність можливості подати такі документи для визначення митної вартості товару, про зроблено відповідний запис, датований 21.04.2009 року.

Відповідно до п. 13 Порядку декларант зобовязаний подати додаткові документи, визначені у пункті 11 цього Порядку, протягом 10 календарних днів після ознайомлення із записом митного органу про їх подання. За вмотивованою заявою декларанта такий строк продовжується.

У разі відмови подати додаткові документи декларант робить відповідний запис із зазначенням дати, прізвища та проставлення свого підпису на зворотному боці основного аркуша декларації митної вартості.

21.04.2009 декларанту - ПП „Спрут+” надана картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 700000024/2009/020166. (а.с. 31) Згідно з такою карткою відмови зазначено, що товари не підлягають митному оформленню через митний кордон України з причин неподання на вимогу митного органу додаткових документів, що підтверджують митну вартість товарів, згідно п. 11 ПКМУ від 20.12.2006 № 1766. В якості вимог, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення чи пропуску цих товарів і транспортних засобів через митний кордон України Східною митницею визначено декларування товару за ціною та методом, визначеними відділом КМВ Східної митниці у відповідному рішенні.

21.04.2009 року ТОВ „Електросталь” звернулось до Східної митниці зі зверненням № 632/03М, відповідно до якого просило відповідача надати можливість оформити ВМД в режимі імпорт та дозволити випуск товару у вільний обіг відповідно до Наказу ДМСУ № 230 від 17.03.2008 року. Гарантійним зобовязанням до моменту встановлення остаточної митної вартості товару буде здійснено переказ коштів до державного бюджету. (а.с. 33)

Згідно Порядку випуску товарів у вільний обіг під гарантійні зобовязання при ввезенні їх на митну територію України, затвердженої наказом Державної митної служби України № 230 від 17.03.2008, визначено, що випуск у вільний обіг товарів у разі виникнення потреби в уточненні заявленої митної вартості таких товарів або незгоди декларанта з митною вартістю, визначеною митним органом, може бути здійснений на підставі письмового звернення декларанта до митного органу з відповідним проханням.

Декларант у поданому зверненні обовязково зазначає обраний ним вид гарантійних зобовязань митному органу.

Митний орган розглядає звернення та не пізніше дводенного строку приймає рішення щодо можливості випуску таких товарів у вільний обіг під обрані декларантом гарантійні зобовязання. Про прийняте рішення митний орган письмово повідомляє декларанта.

Письмове повідомлення митного органу про згоду на випуск товарів у вільний обіг обовязково містить інформацію про право митного органу щодо контролю правильності визначення митної вартості товарів після закінчення митного контролю, оформлення та пропуску товарів через митний кордон України.

Гарантійні зобовязання надаються декларантом шляхом сплати до державного бюджету суми податків і зборів (обовязкових платежів) згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, або надання гарантії уповноваженого банку.

Листом № 11-41/2966 від 21.04.2009 року Східною митницею було повідомлено ТОВ „Електросталь” про прийняття рішення щодо можливості випуску товарів у вільний обіг під обрані позивачем гарантійні зобовязання шляхом сплати до державного бюджету обовязкових платежів згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом.

Строк дії гарантійних зобов'язань не може перевищувати 90 календарних днів з моменту випуску товарів у вільний обіг. За цей час декларант повинен подати митному органу необхідні відомості для підтвердження заявленої митної вартості та забезпечити можливість їх перевірки.

Митний орган перевіряє надані декларантом відомості та приймає рішення про можливість або неможливість застосування митної вартості, заявленої декларантом.

У разі прийняття митним органом рішення про застосування митної вартості товарів, заявленої декларантом, сума надмірно сплачених податків і зборів (обов'язкових платежів) повертається декларанту в місячний строк з дня прийняття рішення в порядку, передбаченому законодавством.

У разі прийняття рішення про неможливість застосування митної вартості, заявленої декларантом, митний орган направляє гарантові вимогу щодо сплати суми гарантії до державного бюджету.

21.04.2009 року Східною митницею було прийнято рішення про визначення митної вартості товарів № 700000024/2009/000156/1, відповідно до якого було складено та подано ДМВ за формою Д-2 № 700000002/9/003438 від 21.04.2009 та вантажна митна декларація за формою МД-2 №700000002/9/003438. Визначена на підставі рішення митного органу методом 6 митна вартість цегл вогнетривких склала 264974євро або 2 664 223,48грн. У ВМД №700000002/9/003438 зазначено, що вартість товару за контрактом складає 1 322 676,95грн., після коригування - 2 664223,48грн.

Відповідно до статті 259 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є їх ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, обчислена відповідно до положень цього Кодексу.

Відповідно до ст. 266 МК України визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, здійснюється за такими методами:

1.за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2.за ціною договору щодо ідентичних товарів;

3.за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

4.на основі віднімання вартості;

5.на основі додавання вартості (обчислена вартість);

6.резервного.

Основним є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції). Кожен наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. У разі неможливості застосування жодного з методів 1 5, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, установлених статтею 273 цього Кодексу.

За наслідками дослідження матеріалів справи та наданих пояснень представників сторін, суд дійшов висновку, про те, що Східною митницею правомірно було застосовано резервний метод визначення митної вартості товарів за мінімальним рівнем митної вартості товару тієї ж марки та сфери призначення, оскільки позивачем не було надано документів, які додатково затребувались митним органом з метою підтвердження обраного ним методу визначення митної вартості.

Відповідач посилається на аналіз цінової інформації товари, ввезені у цей період іншими суб'єктами господарювання на територію України. При цьому відповідачем зазначено про відсутність у митного органу обєктивного джерел інформації, а саме документів на аналогічні, ідентичні та подібні товари, які на час здійснення митного оформлення оцінюваних товарів імпортовані на митну територію України та час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів. З урахуванням таких обставин, відповідач не мав можливості визначити митну вартість за методами 2 та 3.

Застосування методів 4 та 5 є неможливим за наслідками відсутності даних про аналогічні або подібні товари та не здійснення позивачем дій щодо підтвердження митної вартості задекларованого товару.

Відповідно до ст. 273 МК України у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 267 272 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ).

Відповідно до статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі оцінка ввезеного товару для митних цілей має бути заснована на дійсній вартості ввезеного товару, який обкладається митом, або аналогічного товару, і не повинна засновуватися на вартості товару вітчизняного виробництва чи на довільних чи фіктивних оцінках.

Відповідно до ст.264 МК України заявлена декларантом митна вартість товарів і подані ним відомості про її визначення повинні базуватися на обєктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. У разі потреби у підтвердженні заявленої митної вартості товарів декларант зобовязаний подати митному органу необхідні для цього відомості та забезпечити можливість їх перевірки відповідно до порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідачем було наведено переконливих доказів виникнення обґрунтованого сумніву щодо достовірності поданих декларантом відомостей про вартість товару. Посилання митного органу в якості підстави витребування додаткових документів на заниження митної вартості у порівнянні з цінами на подібні товари суд вважає обґрунтованим.

За наслідками дослідження висновку ДП „Укрпромзовнішекспертиза” № 1399 від 25.06.2009 та прайс-листів „KUMAS SANAYI ve INSAAT PAZARLAMA ve TICARET AS” суд не сприймає доводи позивача щодо подання зазначених документів до Східної митниці та неврахування відповідачем даних щодо ціноутворення на задекларовані товари за зазначений період, оскільки позивач не довів обставини направлення зазначених документів на адресу відповідача. Більш того, суд дійшов висновку про те, що протягом часу дії гарантійних зобовязань позивач мав додаткові документи, що витребувались Східною митницею, але не скористався своїм правом, передбаченим Порядком декларування митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, надати зазначені документі у 90 денний строк з метою здійснення коригування митної вартості товарів з урахуванням висновку щодо ціноутворення на зазначені товари.

А, отже, відповідачем було правомірно оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України та визначено митну вартість товарів на підставі наявних відомостей згідно п. 14 Порядку за наслідками ненадання декларантом додаткових документів у встановлений законодавством строки.

Відповідно до положень ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Східною митницею було доведено правомірність відмови у прийнятті наданої позивачем вантажної митної декларації та обчислення митної вартості товарів, ввезених відповідно до ВМД, що розглядаються у справі, за шостим (резервним) методом. В той же час, дослідженими судом доказами підтверджено висновки Відповідача про неподання ТОВ „Електросталь” до митного органу документів, що дозволяли б визначити митну вартість ввезеного товару із застосуванням першого методу (ціни договору).

Отже, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ „Електросталь” до Східної митниці про визнання недійсною картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 700000024/2009/020166 від 21.04.2009, визнання недійсним рішення митного органу про визначення митної вартості № 700000024/2009/000156/1 від 21.04.2009, стягнення з Державного бюджету України на користь ТОВ „Електросталь” надмірно сплачені митні платежі на загальну суму 348802,09 грн., у тому числі 67077,32 грн. ввізного мита та 281724,77 грн. податку на додану вартість не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2-15,17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94,99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю „Електросталь” до Східної митниці, Головного управління державного казначейства України в Донецькій області, третя особа на стороні позивача ПП „Спрут+” про визнання недійсною картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 700000024/2009/020166 від 21.04.2009, визнання недійсним рішення митного органу про визначення митної вартості № 700000024/2009/000156/1 від 21.04.2009, стягнення з Державного бюджету України на користь ТОВ „Електросталь” надмірно сплачені митні платежі на загальну суму 348802,09 грн., у тому числі 67077,32 грн. ввізного мита та 281724,77 грн. податку на додану вартість відмовити.

Постанова постановлена у нарадчій кімнаті та проголошена її вступна та резолютивна частина у судовому засіданні 28 травня 2010 року.

Повний текст постанови виготовлений 02 червня 2010 року.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі - до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.

Суддя Христофоров А.Б.