Рішення № 97526484, 07.05.2021, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

07 травня 2021 року м. Рівне №460/2841/21

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Друзенко Н.В., розглянувши у письмовому проваджені адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 доВеликоомелянської сільської ради Рівненського району Рівненської області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинення певних дій, В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Великоомелянської сільської ради Рівненського району Рівненської області про визнання протиправною бездіяльності Великоомелянської сільської ради, щодо не надання відповіді на запит №9 від 15.02.2021 та зобов`язання Великоомелянської сільської ради, упродовж 5 днів з моменту набрання законної сили рішення суду, надати відповідь на запит №9 від 15.02.2021.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що звернувся до Великоомелянської сільської ради Рівненського району Рівненської області з інформаційним запитом №9 від 15.02.2021. Однак відповіді на вказаний запит у встановленому Законом України "Про доступ до публічної інформації" порядку не отримав. На підставі викладеного, позивач просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач проти задоволення позову заперечив, у встановлений судом строк подав відзив на позовну заяву. На обґрунтування заперечення зазначає, що за результатами розгляду інформаційного запиту позивачу надіслано лист від 26.02.2021 №176/02-19 у якому викладена достовірна, точна та повна запитувана ним інформація. На підставі викладеного відповідач просив відмовити в задоволенні позову повністю.

Ухвалою суду від 08.04.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №460/2841/21; ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідно до статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд справи здійснюється в письмовому провадженні.

Відповідно до частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши позовну заяву і відзив, повно і всебічно з`ясувавши всі обставини адміністративної справи в їх сукупності, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 15.02.2019 звернувся до Великоомелянської сільської ради Рівненського району Рівненської області із зверненням №9, яким керуючись Законом України “Про статус депутатів місцевих рад” та Закону України “Про доступ до публічної інформації”, просив надати результати поіменного голосування четвертої сесії Великоомелянської сільської ради по затвердженню порядку денного та всіх пропозицій, які вносилися.

Не отримавши у встановлений строк відповіді на своє звернення, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 34 Конституції України кожному гарантовано право на отримання, зберігання та поширення інформації. Кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.

Стаття 40 Основного Закону визначено, що усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес, регулюються Законом України “Про доступ до публічної інформації” від 13.01.2011 № 2939-VI (далі – Закон № 2939-VI).

Статтею 1 цього Закону визначено, що публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

Частиною 1 та 2 статті 2 Закону № 2939-VI визначено, що метою цього Закону є забезпечення прозорості та відкритості суб`єктів владних повноважень і створення механізмів реалізації права кожного на доступ до публічної інформації. Цей Закон не поширюється на відносини щодо отримання інформації суб`єктами владних повноважень при здійсненні ними своїх функцій, а також на відносини у сфері звернень громадян, які регулюються спеціальним законом.

Згідно із статтею 12 Закону № 2939-VI, суб`єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є:

1) запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об`єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб`єктів владних повноважень;

2) розпорядники інформації - суб`єкти, визначені у статті 13 цього Закону;

3) структурний підрозділ або відповідальна особа з питань доступу до публічної інформації розпорядників інформації.

Частиною першою статті 13 Закону № 2939-VI встановлено, що розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються:

1) суб`єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб`єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов`язковими для виконання;

2) юридичні особи, що фінансуються з державного, місцевих бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим, - стосовно інформації щодо використання бюджетних коштів;

3) особи, якщо вони виконують делеговані повноваження суб`єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг, - стосовно інформації, пов`язаної з виконанням їхніх обов`язків;

4) суб`єкти господарювання, які займають домінуюче становище на ринку або наділені спеціальними чи виключними правами, або є природними монополіями, - стосовно інформації щодо умов постачання товарів, послуг та цін на них.

Відповідно до частин другої та четвертої статті 19 Закону №2939-VI, запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту. Письмовий запит подається в довільній формі

В силу вимог частин 1 та 4 статті 20 Закону №2939-VI, розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту.

Згідно з частиною третьою цієї статті у разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту.

Іншими словами, відповідь на запит на інформацію повинна бути надана не пізніше 5-ти робочих днів з дня отримання запиту, а у разі продовження строку розгляду запиту - не пізніше 20-ти робочих днів з дня отримання запиту.

У відповідності до частини першої статті 22 Закону №2939-VI розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках: 1) розпорядник інформації не володіє і не зобов`язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит; 2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону; 3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов`язані з копіюванням або друком; 4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п`ятою статті 19 цього Закону.

Наведений перелік є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

Іншими словами, розпорядник інформації зобов`язаний надати відповідь на письмовий запит запитувача інформації, при цьому, така повинна бути повна, достовірна і точна, або мотивовану відмову у наданні запитуваної інформації, у разі наявності підстав, визначених статтею 22 Закону №2939-VI.

Поряд з цим, суд враховує, що визначальною ознакою публічної інформації є те, що вона має бути заздалегідь готовим, зафіксованим продуктом, отриманим або створеним лише суб`єктом владних повноважень у процесі виконання своїх обов`язків та не бути знищеною після закінчення строків зберігання. Стосовно не суб`єктів владних повноважень, то вони можуть бути тільки розпорядниками такої інформації.

Розпорядник повинен забезпечити особі, яка звертається із запитом на інформацію, доступ саме до тієї інформації чи документів, які він просить надати, а у випадку, якщо він не володіє і не зобов`язаний відповідно до його компетенції володіти інформацією, щодо якої зроблено запит, - відмовити у її наданні, не виходячи за межі чітко поставленого питання, щодо якого зроблено запит.

Розпорядник публічної інформації може (і має своїм обов`язком) надати тільки ту публічну інформацію, яку він, з огляду на свій правовий статус, створив та яка певним чином задокументована/відображена на матеріальних носіях інформації і якою він володіє. Якщо запит стосується інформації, яка міститься в кількох документах і може бути зібрана і надана без значних інтелектуальних зусиль (наприклад, без проведення додаткового змістовного аналізу), то така інформація відповідає критеріям "відображеності та задокументованості" і є публічною.

Водночас, у постанові Великої Палати Верховного Суду 25.06.2019 по справі №9901/925/18 викладено правову позицію, згідно якої розпорядник може надати ту інформацію, яка вже існує і заздалегідь зафіксована на будь-яких носіях. Вжиття заходів для того, щоб створити інформацію, якої у володінні розпорядника немає, але щодо якої подано інформаційний запит, не охоплюється поняттям доступу до публічної інформації, а тому не покладає на розпорядника (додаткових) зобов`язань та/або відповідальності за надання/ненадання запитувачу такої інформації.

Таким чином, розпорядник публічної інформації може (і має своїм обов`язком) надати тільки ту публічну інформацію, яку він, з огляду на свій правовий статус, створив, яка певним чином задокументована/відображена на матеріальних носіях інформації і якою він (розпорядник) володіє.

Висновки аналогічного змісту викладені у постановах Верховного Суду від 18.01.2021 у справі №9901/381/20, від 02.04.2020 у справі №9901/22/20.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що відповідач зобов`язаний був у 5-денний строк (у разі продовження строку розгляду у 20-денний строк) не лише розглянути запити ОСОБА_1 , але й надати повну, достовірну та точну відповідь на вказаний запит або мотивовану відмову у наданні запитуваної інформації, у разі наявності підстав, визначених статтею 22 Закону №2939-VI.

Закон України “Про поштовий зв`язок” від 04.10.2001 № 2759-III (далі – Закон № 2759-III) визначає правові, соціально-економічні та організаційні основи діяльності у сфері надання послуг поштового зв`язку, а також регулює відносини між органами державної влади та органами місцевого самоврядування, операторами поштового зв`язку і користувачами їх послуг.

Частиною другою статті 13 Закону № 2759-III встановлено, що послуги поштового зв`язку надаються на договірній основі згідно з Правилами надання послуг поштового зв`язку, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, та повинні відповідати встановленим нормам якості.

Відповідно до пункту 2 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270, адресат - фізична або юридична особа, якій адресується поштове відправлення, поштовий переказ, прізвище, ім`я та по батькові або найменування якої зазначені на поштовому відправленні, бланку поштового переказу в спеціально призначеному для цього місці (абзац 1);

відправник - фізична або юридична особа, прізвище, ім`я та по батькові або найменування якої зазначені на поштовому відправленні, бланку поштового переказу в спеціально призначеному для цього місці, яка безпосередньо або через уповноважену особу подає оператору поштового зв`язку для пересилання поштове відправлення, поштовий переказ (абзац 6);

розрахунковий документ - документ встановленої відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" форми та змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), що підтверджує надання послуг поштового зв`язку (абзац 28).

Частиною третьою статті 13 Закону № 2759-III встановлено, що у договорі про надання послуг поштового зв`язку, якщо він укладається у письмовій формі, та у квитанції, касовому чеку тощо, якщо договір укладається в усній формі, обов`язково зазначаються найменування оператора та об`єкта поштового зв`язку, які надають послуги, дата та вид послуги, її вартість. У договорі, стороною якого є національний оператор зв`язку, укладеному у будь-якій формі, має міститися попередження про недопущення пересилання письмової кореспонденції, виконаної і розтиражованої друкарським способом, без вихідних даних (тираж, назва друкарні, номер замовлення та інше). За недотримання цієї вимоги несе відповідальність оператор поштового зв`язку.

Згідно з частиною другою статті 13 Закону № 2759-III, договір про надання послуги поштового зв`язку вважається укладеним після оплати користувачем вартості цієї послуги, якщо інше не передбачене відповідними договорами.

З наведеного слідує, що належним доказом надіслання суб`єктом владних повноважень поштової кореспонденціє є квитанція або касовий чек, в якому зазначено найменування оператора та об`єкта поштового зв`язку, які надають послуги, дата та вид послуги, її вартість.

З матеріалів справи встановлено, що 15.02.2021 ОСОБА_1 подано до Великоомелянської сільської ради Рівненського району Рівненської області запит на отримання публічної інформації, який отриманий останнім 18.02.2021 (а.с.16).

Згідно з відзивом на позов, відповідь на вказаний запит наданий позивачу листом від 26.02.2021 №176/02-19 (а.с.15). Доказів продовження строку розгляду запиту відповідачем суду не надано. Таким чином, відповідачем порушено строк розгляду запиту на інформацію встановленого статтею 20 Закону №2939-VI.

Крім того, подана відповідачем копія сторінки журналу реєстрації вихідної документації (а.с.17-18), із зазначенням у даному журналі за 26.02.2021 - прізвища позивача та номера адресованого йому документа №176/02-19 (порядковий номер реєстру 176), не підтверджує факт направлення такої кореспонденції адресатам, зокрема і ОСОБА_1 , оскільки будь-які відомості про те, що вказані у журналі поштові відправлення прийнято відповідальною особою центру поштового зв`язку відсутні.

Позивач у позовній заяві вказує, що станом на 05.04.2021 відповідь на його запит від 15.02.2021 ним не отримано.

Відповідачем при поданні відзиву на позовну заяву не подано суду інших доказів (квитанції, касового чеку, повідомлення про вручення поштового відправлення ОСОБА_1 ), які б підтверджували надіслання позивачу листа від 26.02.2021 №176/02-19 або його отримання ОСОБА_1 .

Суд з цього приводу вважає за необхідне звернути увагу на те, що право кожного на доступ до публічної інформації охоплює не тільки обов`язок розпорядника такої інформації – суб`єкта владних повноважень належно розглянути такий запит, а також охоплює обов`язок розпорядника належно повідомити про результати розгляду.

Такі висновки суду відповідають правовим висновкам Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 19.03.2019 у справі 800/369/17, в якій зазначено, що право особи на доступ до публічної інформації включає в себе не тільки право на отримання відповідної інформації, а й право на своєчасність її отримання.

Частиною першою статті 3 Закону № 2939-VI встановлено, що право на доступ до публічної інформації гарантується, зокрема, обов`язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом (пункт 1).

Частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Оскільки факт наявності у позивача порушеного права знайшов своє підтвердження у ході розгляду справи, то поданий позов підлягає до задоволення повністю.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд присуджує на користь позивача витрати по сплаті судового збору в сумі 908,00 грн.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Великоомелянської сільської ради Рівненського району Рівненської області (Код ЄДРПОУ 04387154, вулиця Шевченка, будинок 79, село Велика Омеляна, Рівненський район, Рівненська область, 35360) – задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Великоомелянської сільської ради Рівненського району Рівненської області щодо не надання відповіді на запит ОСОБА_1 №9 від 15.02.2021.

Зобов`язати Великоомелянську сільську раду Рівненського району Рівненської області, упродовж 5 днів з моменту набрання законної сили рішення суду у даній справі, надати відповідь на запит ОСОБА_1 №9 від 15.02.2021.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Великоомелянської сільської ради Рівненського району Рівненської області на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в сумі 908,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Повний текст рішення складений 07 травня 2021 року

Суддя Н.В. Друзенко