Рішення № 97526252, 09.06.2021, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/2051/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2021 року м. Одеса

У залі судових засідань № 18

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Свиди Л.І.

при секретарі судового засідання - Донець В.Р.

за участю сторін:

позивача - ОСОБА_1

представника позивача - Ніколави Н.А.

представника відповідача - Мунтян Є.О.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправною та скасування вимоги, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До суду звернулася ОСОБА_1 з позовною заявою до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправною та скасування вимоги №Ф-8798-54 від 25 листопада 2020 року про сплату боргу (недоїмки, штрафу, пені) в сумі 27565,88 грн., зобов`язання відповідача виключити з електронного кабінету та інтегрованої картки платника податків інформацію щодо боргу (недоїмки, штрафу, пені) в сумі 27565,88 грн.

За цією позовною заявою відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами у відповідності до ст. 262 КАС України та наданий відповідачу строк для подання до суду відзиву на цю заяву, позивачу - відповіді на відзив.

Ухвалою суду від 19 квітня 2021 року суд перейшов до розгляду цієї справи в порядку загального позовного провадження.

Позивач та представник позивача в судове засідання з`явилися, позовні вимоги підтримали в повному обсязі. Позов обґрунтований позивачем тим, що він є фізичною особою-підприємцем та одночасно адвокатом. Позивачем зазначено, що ним, як фізичною особою-підприємцем (з 16.08.2006 року) добросовісно виконується обов`язок щодо сплати єдиного внеску, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями і жодної заборгованості позивач не має. Статус адвоката позивач отримав 20.02.2013 року, у зв`язку із чим податковим органом взято позивача на облік платника податків ще раз і як адвоката, про що 02.04.2013 року була надана відповідна довідка. Позивач зазначає, що контролюючим органом безпідставно, всупереч вимогам податкового законодавства, пред`явлено позивачу вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-8798-54 від 25.11.2020 року, якою зобов`язано сплатити заборгованість по сплаті єдиного внеску на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування як платника, який провадить незалежну професійну діяльність в розмірі 27565,88 грн., що призвело до подвійного оподаткування його діяльності.

Представник відповідача в судове засідання з`явився. З відзиву на позовну заяву вбачається, що у період 2018-2020 років у позивача в ІКП по єдиному внеску з технологічним кодом 71040000 здійснено автоматичні нарахування як фізичній особі - підприємцю. Всього за цей період було нараховано: 2018 рік - 15 798,84 грн.; 2019 рік -18 256,02 грн.; 2020 рік - 27 565,88 грн. Отже після систематичного аналізу заборгованості ОСОБА_1 , яка міститься в ІКП за 2018-2020 роки слід зазначити, що ще у 2018 році, а саме до травня місяця позивач сплачував відповідні податки (котрі сам собі і визначає по-суті). В подальшому 19.04.2018 року (збільшено недоїмки невизначений документ по Нарахування єдиного внеску № 10160804/еv від 19.04.2018 № 19097 від 26.01.2018 терм. спл. 02.05.2018 на суму 2437,30 грн.) До жовтня місяця 2018 року позивач частково погашав свою заборгованість, про що також свідчать дані ІКП. (Погашено недоїмки Нарахування єдиного внеску № 3980211/еv по Платіжному дорученню №@2РL168406 від 17.10.2018). Але дана заборгованість весь час погашалась частково та не в повному об`ємі. У 2019 - 2020 роках взагалі сплати податкового зобов`язання та намагання його погасити - не було. Тому станом на 31.10.2020 року - сума боргу стала складати 27 565, 88 грн. Як наслідок контролюючим органом було вжито всіх необхідних заходів для того щоб позивач сплатив ті податки, які сам собі визначав і сплачував справно до середини 2018 року включно.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, а також обставини якими обґрунтовуються позовні вимоги позивача та заперечення відповідача, суд вважає позов ОСОБА_1 обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

З 16 серпня 2006 року позивач здійснює підприємницьку діяльність як фізична особа-підприємець, та 16 серпня 2006 року взятий на облік як платник податків, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (аркуш справи 16).

Видами діяльності позивача є, зокрема, діяльність у сфері права (КВЕД 69.10).

На підставі рішення Ради адвокатів Одеської області від 20.02.2013 року ОСОБА_1 видано свідоцтво №2545 від 22.02.2013 року про право на зайняття адвокатською діяльністю (аркуш справи 20).

З матеріалів справи вбачається, що єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування від зайняття позивачем підприємницької діяльності, як фізичною особою-підприємцем повністю сплачено у розмірі, передбаченому чинним законодавством України, що підтверджується квитанціями, платіжними дорученнями та витягом з електронного кабінету позивача (аркуші справи 22-35).

Проте, на адресу ОСОБА_1 надійшла вимога Головного управління ДПС в Одеській області №Ф-8798-54 від 25 листопада 2020 року про сплату боргу (недоїмки, штрафу, пені) в сумі 27565,88 грн. (аркуш справи 21).

Позивач зазначає, що контролюючим органом безпідставно, всупереч вимогам податкового законодавства, пред`явлено позивачу вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-8798-54 від 25.11.2020 року, якою зобов`язано сплатити заборгованість по сплаті єдиного внеску на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування як платника, який провадить незалежну професійну діяльність в розмірі 27565,88 грн., що призвело до подвійного оподаткування його діяльності.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 1, п. 1 ч. 1 ст. 4, п. 5 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Платниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Платниками єдиного внеску є особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності.

Згідно з положеннями п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» для платників, які провадять незалежну професійну діяльність єдиний внесок нараховується на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому, сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.

У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов`язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Згідно п. 4 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову політику і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Вимога про сплату боргу (недоїмки) є виконавчим документом, а його стягнення відповідно до ст. 25 Закону здійснюють органи державної виконавчої служби України.

Відповідач зазначає, що незалежно від того чи отримував позивач дохід від здійснення незалежної професійної діяльності чи ні, у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», він був зобов`язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом та сплатити мінімальний страховий внесок.

Однак суд не погоджується з такими твердженнями відповідача, з наступних підстав.

Відповідно до п. п. 14.1.226 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, самозайнята особа - платник податку, який є фізичною особою - підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності.

Незалежна професійна діяльність - участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, приватних виконавців, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою-підприємцем та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.

Відповідно до пункту 65.1, 65.2, 65.3 ст. 65 Податкового кодексу України, взяття на облік фізичних осіб-підприємців у контролюючих органах здійснюється за податковою адресою на підставі відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, наданих державним реєстратором згідно із Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань».

Облік самозайнятих осіб здійснюється шляхом внесення до Державного реєстру фізичних осіб-платників податків записів про державну реєстрацію або припинення підприємницької діяльності, незалежної професійної діяльності, перереєстрацію, постановку на облік, зняття з обліку, внесення змін стосовно самозайнятої особи, а також вчинення інших дій, що передбачені Порядком обліку платників податків, зборів.

Для взяття на облік фізичної особи, яка має намір провадити незалежну професійну діяльність, така особа повинна подати заяву та документи особисто (надіслати рекомендованим листом з описом вкладення) або через уповноважену особу до контролюючого органу за місцем постійного проживання.

При цьому, відповідно до п. п. 65.4.4 п. 65.4 ст. 65 Податкового кодексу України, контролюючий орган відмовляє в розгляді документів, поданих для взяття на облік особи, яка здійснює незалежну професійну діяльність, у разі коли фізична особа вже взята на облік як самозайнята особа.

Відповідно до пункту 65.5, 65.9 ст. 65 Податкового кодексу України взяття на облік самозайнятої особи здійснюється контролюючим органом у день отримання відповідних відомостей від державного реєстратора (для фізичних осіб - підприємців) або прийняття заяви (для осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність).

Якщо фізична особа зареєстрована як підприємець та при цьому така особа провадить незалежну професійну діяльність, така фізична особа обліковується у контролюючих органах як фізична особа - підприємець з ознакою провадження незалежної професійної діяльності.

З матеріалів справи вбачається, що позивач, як фізична особа - підприємець здійснює підприємницьку діяльність, зокрема, за кодом КВЕД 69.10 - діяльність в сфері справа та є адвокатом, який здійснює ту ж саму діяльність, позивач сплачує єдиний соціальний внесок від здійснення такої діяльності як фізична особа - підприємець, а тому не має сплачувати за цю діяльність окремо єдиний соціальний внесок як особа, яка здійснює незалежну професійну діяльність.

В даному випадку, сплата позивачем за ідентичну господарську діяльність ЄСВ призведе до подвійного оподаткування господарської діяльності, що суперечить принципам податкового законодавства.

Відповідачем не надано будь-яких доказів, які б свідчили про те, що позивач отримував дохід від різної господарської діяльності, а у відповідності до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Крім того, суд звертає увагу, що представник відповідача в судовому засіданні не зміг пояснити яким чином нарахована позивачу заборгованість по сплаті єдиного внеску згідно інтегрованої картки платника податку.

Таким чином, вимога Головного управління ДПС в Одеській області №Ф-8798-54 від 25 листопада 2020 року про сплату боргу (недоїмки, штрафу, пені) в сумі 27565,88 грн. порушує майнові права та інтереси позивача і зумовлює ситуацію, при якій платник податків двічі повинен сплачувати один і той самий збір, що є недопустимим.

При цьому, слід звернути увагу на те, що Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 04.12.2019 року по справі №520/3939/19 дійшла аналогічного висновку, що за наявного існуючого правового регулювання взяття та перебування на обліку платника єдиного внеску ФОП з ознакою провадження незалежної професійної діяльності не передбачено. Взяття контролюючим органом на облік особи як платника єдиного внеску - ФОП (п.4 ч.1 ст.4 Закону №2464-VI) та внесення відомостей до реєстру застрахованих осіб унеможливлює нарахування єдиного внеску за іншим типом платника без прийняття відповідних рішень і внесення змін щодо попереднього обліку особи у спосіб, визначений Законом і підзаконними нормативно-правовими актами. Підзаконний нормативно-правовий акт спеціальної облікової політики в частині визначення такої категорії платників єдиного внеску, як ФОП з ознакою здійснення незалежної професійної діяльності не відповідає положенням ст.4 Закону №2464-VI. Зміна обліку особи платника єдиного внеску в спосіб, не встановлений Законом або встановлений підзаконним нормативно-правовим актом, який не відповідає Закону в цій частині, та нарахування на підставі таких дій єдиного внеску, суперечить принципам законності та належного врядування.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку, що вимога Головного управління ДПС в Одеській області №Ф-8798-54 від 25 листопада 2020 року про сплату боргу (недоїмки, штрафу, пені) в сумі 27565,88 грн. є протиправною та підлягає скасуванню судом.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, однак відповідачем не доведено правомірності оскаржуваної вимоги.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання Головного управління ДПС в Одеській області виключити з електронного кабінету та інтегрованої картки платника податків інформацію щодо боргу (недоїмки, штрафу, пені) в сумі 27565,88 грн., суд зазначає наступне.

Згідно з «Порядком ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 12 січня 2021 року № 5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 15 березня 2021 року за № 321/35943, інтегрована картка платника - форма оперативного обліку податків, зборів, митних платежів до бюджетів та єдиного внеску, що ведеться за кожним видом платежу.

Відповідно до пункту 1 глави 1 Розділу II Порядку З метою обліку нарахованих і сплачених, повернутих та відшкодованих сум платежів територіальними органами ДПС відкриваються ІКП за кожним платником та кожним видом платежу, які мають сплачуватися такими платниками на рахунки, відкриті в розрізі адміністративно-територіальних одиниць.

ІКП містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та фондами загальнообов`язкового державного соціального і пенсійного страхування за відповідним видом платежу та відповідною адміністративно-територіальною одиницею.

Згідно з главою 2 Розділу II Порядку З метою забезпечення контролю за правильністю відкриття/закриття ІКП в інформаційній системі щодекадно забезпечується автоматичне формування реєстрів контролю:реєстр контролю ІКП, відкритих в інформаційній системі, які не відповідають Переліку форм ІКП; реєстр контролю наявності відкритої ІКП за платником, стосовно якого в ЄДР внесено запис про припинення; реєстр контролю наявності ІКП без ознаки «Платник відсутній в реєстрі» відкритої платнику, якого не включено / виключено з реєстру платників певного податку;

Наявні записи в реєстрах контролю не пізніше наступного робочого дня з дня їх виявлення відпрацьовуються підрозділом, що здійснює облік платежів, шляхом усунення помилок:у разі виявлення невідповідностей між ІКП, відкритими в інформаційній системі, та Переліком форм ІКП - здійснюється перекодування ІКП на відповідну форму обліку ІКП; у разі виявлення ІКП, відкритої за платником, якого не включено / виключено з реєстру платників певного податку,- здійснюється перекодування такої ІКП з ознакою «Платник відсутній в реєстрі».

Аналіз наведених норм права дає можливість дійти висновку, що відображення контролюючим органом в інтегрованій картці платника податків відомостей щодо своєчасного нарахування та сплати податкових зобов`язань створює певні наслідки для платника податків та наявність у останнього матеріально-правового інтересу щодо вірного та об`єктивного відображення в інтегрованій картці фактичного стану розрахунків з бюджетом. Відповідно, у разі скасування вимоги про сплату податкового боргу, контролюючий орган зобов`язаний вчинити дії щодо відображення/коригування у особовій картці позивача дійсного стану зобов`язань перед бюджетом.

Вказана правова позиція також викладена у постанові Верховного Суду від 25.03.2020 року в адміністративній справі № 826/9288/18.

Таким чином, оскільки судом вимога про сплату боргу (недоїмки) Головного управління ДПС в Одеській області №Ф-8798-54 від 25 листопада 2020 року визнана протиправною, позовні вимоги в частині зобов`язання Головного управління ДПС в Одеській області виключити з електронного кабінету та інтегрованої картки платника податків інформацію щодо боргу (недоїмки, штрафу, пені) в сумі 27565,88 грн., підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи вищезазначене та оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 6, 14, 90, 139, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС в Одеській області (вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044, код ЄДРПОУ 43142370) про визнання протиправною та скасування вимоги №Ф-8798-54 від 25 листопада 2020 року про сплату боргу (недоїмки, штрафу, пені) в сумі 27565,88 грн., зобов`язання відповідача виключити з електронного кабінету та інтегрованої картки платника податків інформацію щодо боргу (недоїмки, штрафу, пені) в сумі 27565,88 грн. - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДПС в Одеській області №Ф-8798-54 від 25 листопада 2020 року про сплату боргу (недоїмки, штрафу, пені) в сумі 27565,88 грн.

Зобов`язати Головне управління ДПС в Одеській області виключити з електронного кабінету та інтегрованої картки платника податків ОСОБА_1 інформацію щодо боргу (недоїмки, штрафу, пені) в сумі 27565,88 грн.

Стягнути з Головного управління ДПС в Одеській області (вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044, код ЄДРПОУ 43142370) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір у розмірі 1816 грн.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та строки, встановлені ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 09.06.2021 року

Суддя Л.І. Свида