Ухвала суду № 97526251, 09.06.2021, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/4895/21

УХВАЛА

09 червня 2021 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Завальнюка І.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Іванова Е.А. по справі за його адміністративним позовом до Командування Військово-Морських Сил Збройних Сил України (військова частина А0456), Командувача Військово-Морських Сил Збройних Сил України про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язання вчинити певні дії та стягнення,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні судді ООАС Іванова Е.А. перебуває справа № 420/4895/21 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Командування Військово-Морських Сил Збройних Сил України (військова частина А0456), Командувача Військово-Морських Сил Збройних Сил України про визнання протиправною бездіяльності Командувача Військово-Морських Сил Збройних Сил України та Командування Військово-Морських Сил Збройних Сил України, яка полягає у неприйнятті 24.09.2020 обов`язкового рішення, оформленого наказом по стройовій частині Командування Військово-Морських Сил Збройних Сил України про виплату позивачу грошового і матеріального забезпечення за весь час вимушеного прогулу з 14 листопада 2016 року по 24 вересня 2020 року включно; визнання протиправною бездіяльності Командувача Військово-Морських Сил Збройних Сил України та Командування Військово-Морських Сил Збройних Сил України, яка полягає у неприйнятті 24.09.2020 обов`язкового рішення, оформленого наказом по стройовій частині Командування Військово-Морських Сил Збройних Сил України про нарахування та виплату мені компенсації втрати частини грошового доходу у зв`язку з порушенням строків виплати позивачу щомісячного грошового забезпечення за період вимушеного прогулу з 14 листопада 2016 року по 24 вересня 2020 року включно; зобов`язання Командувача Військово-Морських Сил Збройних Сил України встановленим порядком прийняті рішення, оформлене наказом по стройовій частині Командування Військово-Морських Сил Збройних Сил України про виплату позивачу грошового забезпечення за час вимушеного прогулу з 14 листопада 2016 року по 24 вересня 2020 року включно, визначеного ч.2 ст.8, ст.9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» и пунктом 9 розділу XXXI «Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам», затвердженого наказом Міністерства оборони України № 260 від 07.06.2018; зобов`язання Командувача Військово-морських Сил Збройних Сил України встановленим порядком прийняті рішення, оформлене наказом по стройовій частині Командування Військово-Морських Сил Збройних Сил України про видачу позивачу речового майна за час вимушеного прогулу з 14 листопада 2016 року по 24 вересня 2020 року включно; зобов`язання Командувача Військово-морських Сил Збройних Сил України встановленим порядком прийняті рішення, оформлене наказом по стройовій частині Командування Військово-Морських Сил Збройних Сил України про нарахування та виплату позивачу компенсації втрати частини грошового доходу у зв`язку з порушенням строків виплати мені щомісячного грошового забезпечення за період вимушеного прогулу з 14 листопада 2016 року по 24 вересня 2020 року включно; стягнення з військової частини А0456 на користь позивача на відшкодування заподіяної йому протиправною бездіяльністю Командувача Військово-Морських Сил Збройних Сил України та Командування Військово-Морських Сил Збройних Сил України моральної шкоди у розмірі 500 (п`ятсот) тисяч гривень.

07.06.21 від ОСОБА_1 на адресу суду надійшли заяви про відвід судді Іванова Е.А. за вх. № 29356/21 та № 29357/21.

Ухвалою судді Іванова Е.А. від 07.06.21 зупинено провадження по справі № 420/4895/21 та передано справу у відділ з надання судово-адміністративних послуг та аналітичної роботи Одеського окружного адміністративного суду для виконання вимог ч.4 ст. 40 КАС України.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.06.21 головуючим у справі для вирішення питання про відвід визначено суддю Завальнюка І.В.

Відповідно до ч. 8, ч. 11 ст. 40 КАС України суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід. Питання про відвід має бути розглянуто не пізніше двох днів з дня надходження заяви про відвід, а у випадку розгляду заяви про відвід судді суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід.

Вирішуючи порушене заявником питання про відвід головуючого судді Іванова Е.А., суд виходить з наступного.

В обґрунтування відводу заявником у заяві вх. №29356/21 зазначено про необ`єктивність та упередженість судді Іванова Е.А., оскільки на думку позивача суддя не мав права не розглядати його заяви про роз`яснення ухвал від 27.04.2021 та 05.04.2021. В заяві вх. №29357 позивач вказав на те, що суддя Іванов Е.А. порушив його конституційне право на розгляд справи в порядку визначеним чинним законодавством України, оскільки при прийнятті рішення від 27.05.2021 року про відкриття провадження у справі №420/4895/21 прийняв рішення про відсторонення Державної казначейської служби України від участі в даній справі в якості третьої особи на стороні відповідача.

Згідно з ч. 3 ст. 39 КАС України відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження по справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Підстави для відводу судді встановлені ст. ст. 36, 37 КАС України. Зокрема, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 36 КАС України підставою для відводу судді є наявність інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді. Однак заявник таких підстав не зазначає.

За практикою ЄСПЛ наявність безсторонності має визначатись для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв.

За суб`єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (справи «Фей проти Австрії» та Веттштайн проти Швейцарії»).

У кожній окремій справі потрібно визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (справа «Пуллар проти Сполученого Королівства»).

В той же час, особиста безсторонність суду презюмується поки не надано доказів протилежного (справа «Веттштайн проти Швейцарії»).

Однак заявником не зазначено об`єктивних чинників відсутності особистої безсторонності головуючого судді, не визначено природу та ступінь стосунків, що розглядаються, які б свідчили про те, що суд не є безстороннім. Натомість в якості аргументів наведено власну оцінку процесуальних рішень судді, як підстави для таких сумнівів.

В той час як згідно положень ч. 4 ст. 36 КАС України незгода сторони з процесуальним рішенням судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Посилання заявника на наявність сумніву в неупередженості або об`єктивності судді при розгляді справи № 420/4895/21 по суті є припущеннями, а заява, яка містить припущення про існування відповідних обставин не підтверджених належними і допустимими доказами, не є підставою для відводу судді.

1 лютого 2018 року Верховний Суд (справа № 634/609/15-к) роз`яснив, що поняття судової дискреції (судового розсуду) охоплює повноваження суду (права та обов`язки), надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, та інтелектуально-вольову владну діяльність суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи тощо.

Бангалорськими принципами діяльності судді, затвердженими резолюцією 2006/23 Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року, визначено, що суддя повинен виконувати свою професійну функцію незалежно, виходячи з власної оцінки фактів та відповідно до свідомого розуміння закону, незважаючи при цьому на будь-які зовнішні впливи, стимули, тиски, загрози чи втручання, прямі або непрямі, хоч би від кого вони йшли і хоч би якими були їх причини.

Таким чином, судом не встановлено визначених КАС України підстав для відводу головуючого судді Іванова Е.А. по цій справі, у зв`язку із чим заяви позивача про відвід головуючого судді є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. ст.ст. 38, 39, 40, 160, 165 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

В задоволенні заяв за вх. №29356/21 та вх. №29357/21 від 07.06.2021 ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Іванова Е.А. по справі № 420/4895/21 за його адміністративним позовом до Командування Військово-Морських Сил Збройних Сил України (військова частина А0456), Командувача Військово-Морських Сил Збройних Сил України про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язання вчинити певні дії та стягнення відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя І.В. Завальнюк