Рішення № 97526105, 08.06.2021, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/1473/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2021 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бойко О.Я.,

розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства «Іллічівськзовніштранс» до Головного управління державної податкової служби в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ГУ ДПС в Одеській області № 1548/0709 від 30.11.2020, № 1549/0709 від 30.11.2020, № 1550/0709 від 30.11.2020, вирішив адміністративний позов задовольнити.

І. Суть спору:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходиться справа за адміністративним позовом позивача, Приватного акціонерного товариства «Іллічівськзовніштранс», до відповідача, Головного управління державної податкової служби в Одеській області, про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ГУ ДПС в Одеській області № 1548/0709 від 30.11.2020, № 1549/0709 від 30.11.2020, № 1550/0709 від 30.11.2020, в якому позивач просить:

- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС в Одеській області № 1548/0709 від 30.11.2020, № 1549/0709 від 30.11.2020, № 1550/0709 від 30.11.2020.

ІІ. Аргументи сторін

(а) Позиція позивача

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що не погоджується з податковими повідомленнями-рішеннями ГУ ДПС в Одеській області № 1548/0709 від 30.11.2020, № 1549/0709 від 30.11.2020, № 1550/0709 від 30.11.2020, а також з висновками викладеними в акті перевірки №000014/15-32-07-09/01860124 від 13 жовтня 2020 року, вважає їх помилковими, такими, що не відповідають фактичними обставинами та такими, що виникли в результаті невірного тлумачення умов укладених договорі та чинного законодавства України, невірного дослідження первинної документації, яка була надана позивачем та вважає, що зазначені податкові повідомлення-рішення та акт перевірки є незаконними та необґрунтованим.

Позивач вважає, що при проведенні перевірки перевіряючими допущено неповне з`ясування обставин взаємовідносин позивача з його контрагентами, не перевірено фактичне виконання укладених договорів, які носять реальний характер, що повністю підтверджено наданими первинними документами, які повністю відповідають вимогам законодавства.

Позивач зазначив, що висновки про наявність порушень, зазначених в акті перевірки та податкових повідомленнях-рішеннях ГУ ДПС в Одеській області ґрунтуються виключно на податковій інформації із баз даних: «Система автоматизованого співставлення податкових зобов`язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів», ІС «Податковий блок», «Єдиного реєстру податкових накладних», «Архів електронної звітності» та податковій інформації (даних з актів інших податкових органів: актів про незнаходження за адресою контрагентів та третіх осіб та таке інше), а не на аналізі суті та наслідків господарських операцій, які мали місце у перевіряємому періоді та не ґрунтуються на первинних документах бухгалтерського та податкового обліку.

Позивач вказує, що всі обставини, на які посилається Відповідач в актів перевірки у якості доказів про нереальність господарських операцій між позивачем та ТОВ «ГРЕКО УКРАЇНА», ТОВ «ЕКСЕПТ ТРЕЙД» та ТОВ «В.В.С.-БУД» за липень 2020 року, просто декларативно наведені в Акті перевірки без зазначення того, яким саме чином вони роблять неможливим здійснення реальних господарських операцій саме між позивачем та його контрагентами.

У відповіді на відзив представник позивача зазначив, що відповідач не спростував, що внаслідок проведення операцій позивач мав намір одержати економічний ефект у результаті підприємницької або іншої економічної діяльності, не надав доказів, що позивач прагнув отримати вигоду виключно переважно за рахунок відшкодування з державного бюджету податку на додану вартість (безпідставного формування податкового кредиту). Відповідач не довів, що позивач не отримав товару та послуг. Висновки перевірки грунтуютсьсян на припущені про неспроможність контрагента позивача, контрагентів контрагента на здійснення господарських операцій.

(б) Позиція відповідача

25.02.2021 відповідач до суду надав відзив на адміністративний позов, в якому заперечував проти позовної вимоги, просив у задоволенні адміністративного позову відмовити. Відповідач зазначав, що до перевірки представлені лише договори, додаткові угоди, видаткові накладні, будь-яких інших документів з приймання, передачі, транспортування матеріальних цінностей підтвердження їх походження та місця фактичного отримання товарів (кутників та щебеневих сумішей) не надано. Таким чином, посадові особи позивача не надали в повному обсязі документи щодо взаємовідносин з контрагентами та під час перевірки складено акт про ненадання посадовими особами позивача до перевірки документів.

Відповідач зазначив, що до перевірки не надані документи щодо якості товару, а саме висновок Державної санітарно-епідеміологічної експертизи та будь-які інші документи.

Відповідач вказав, що для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разу фактичного здійснення господарської операції. Тому, слід зазначити про неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження постачальника, обсягу матеріальних ресурсів (з урахуванням доставки, навантаження, розвантаження).

Відповідач зазначив, що оскільки реальність вчинення господарських операцій між позивачем та ТОВ «ГРЕКО УКРАЇНА», ТОВ «ЕКСЕПТ ТРЕЙД» та ТОВ «В.В.С.-БУД» відсутня, а наслідком для податкового обліку є лише фактичний рух активів, задекларований на папері, таким чином, у позивача не було підстав для податкового обліку операцій з придбання товарів за липень 2020 року.

Необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податкового кредиту з податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності. Відповідач зазначив, що таким чином позивач неправомірно переніс інформацію зі складених первинних документів до облікових регістрів, а з них - до Декларацій з ПДВ. Відповідні складені документи не можуть за змістом п.44.1 ст. 44 Податкового кодексу України вважатися первинними документами для підтвердження даних податкового обліку.

ІІІ. Процесуальні дії у справі

08.02.2021 суд ухвалою відкрив провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження та призначив судове засідання на 24.03.2021 о 10 год. 00 хв.

24.03.2021 суд протокольною ухвалою продовжив розгляд справи в порядку підготовчого провадження до 90 днів та відклав розгляд справи для з`ясування можливості сторін щодо розгляду справи в режимі ВКЗ поза межами суду. Призначив судове засідання на 19.04.2021 о 12 год. 00 хв.

19.04.2021 суд протокольною ухвалою закрив підготовче провадження та продовжив розгляд питання щодо призначення розгляду справи по суті в порядку ВКЗ поза межами суду в порядку письмового провадження по справі.

20.04.2021 суд ухвалою задовольнив клопотання представника позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції за допомогою програмного забезпечення «EasyCon» та призначив наступне судове засідання на 24.05.2021 об 11 год. 00 хв.

24.05.2021 суд протокольною ухвалою продовжив розгляд справи в порядку письмового провадження по справі.

IV. Обставини, встановлені судом

У період з 29 вересня 2020 року по 06 жовтня 2020 року на підставі наказу ГУ ДПС в Одеській області від 18.09.2020 № 4493 відповідач провів документальну позапланову виїзну перевірку позивача щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за липень 2020 року у податковій декларації з податку на додану вартість від 20.08.2020 № 9206362505 від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100тис. грн, з урахуванням від`ємного значення з податку на додану вартість, задекларованого у попередніх звітних періодах.

За результатами перевірки відповідач склав Акт №000014/15-32-07-09/01860124 від 13 жовтня 2020 року.

В акті вказані такі порушення:

- п.1.2 ст. 1, п.2.1 ст.2, п.2.16 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95 за №168/704;

- п.1, п.2 ст.9, п.2 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 № 996-XIV (зі змінами та доповненнями);

- п.44.1 ст.44, п.198.1, 198.2, 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями, оскільки ним:

- занижено позитивне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (позитивне значення), яке сплачується до державного бюджету в липні 2020 року у сумі - 231434 грн (р.18 Декларації);

- завищено від`ємне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду в липня 2020 року на 100883 грн (р.19 Декларації), та відповідно сумі від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (р.21 Декларації) у сумі - 1000883 грн.

У додатку № 2 до акту перевірки міститься узагальнений перелік документів, який відповідач використовував при проведенні перевірки, а саме:

- Загальна інформація щодо суб`єкта господарювання та результати його діяльності:

1) надана до ДПС Декларація з податку на додану вартість за липень 2020 року (від 20.08.2020 № 9206362505) з додатками;

2) статутні документи підприємства, протоколи, рішення власників, свідоцтво про державну реєстрацію, довідка про взяття на облік платника податків, довідка з єдиного державного реєстру підприємств та організацій, свідоцтво про реєстрацію ПДВ, накази та ін;

3) договори, контракти, додаткові угоди. Загальні оборотно-сальдові відомості по рахункам бухгалтерського обліку;

- Податкові зобов`язання по податку на додану вартість:

1) декларації з податку на додану вартість (від 20.08.2020 № 9206362505) з додатками;

2) податкові накладні (в електронному вигляді), розрахунки коригування;

3) оборотно-сальдові відомості по рах. 361,311,70;

4) видаткові накладні, акти виконаних робіт, договори, додаткові угоди, банківські виписки;

5) аналіз по рах. 10, 201, 203, 22, 361, 70;

- Податковий кредит по податку на додану вартість:

1) декларації з податку на додану вартість (від 20.08.2020 № 9206362505) з додатками;

2) податкові накладні (в електронному вигляді), розрахунки коригування;

3) накладні на придбання ТМЦ, акти виконаних робіт (послуг);

4) договори, додаткові угоди, банківські виписки, додатки до них;

5) оборотно-сальдові відомості по рах. 10, 201, 203, 22, 23, 28, 63, 68;

- Висновок щодо повноти декларування та своєчасності сплати податку на додану вартість, декларування сум податку, що підлягає бюджетному відшкодуванню, від`ємного значення з податку на додану вартість:

1) декларації з податку на додану вартість (від 20.08.2020 № 9206362505) з додатками;

2) оборотно-сальдова відомість по рах. 64.

Між позивачем та ТОВ «ГРЕКО УКРАЇНА» укладено договір поставки № 18/05 від 18.05.2020. У липні 2020 року за даними видаткових накладних та даних бухгалтерського обліку проведено оприбуткування ТМЦ (кутники та щебенева суміш) на суму 1411727,11 грн.

Між позивачем та ТОВ «ЕКСЕПТ ТРЕЙД» укладено договір поставки № 30/06 від 30.06.2020. У липні 2020 року за даними видаткових накладних та даних бухгалтерського обліку проведено оприбуткування ТМЦ (кутники) на суму - 124960 грн.

Між позивачем та ТОВ «В.В.С.-БУД» укладено договір поставки № 02/70 від 02.07.2020. У липні 2020 за даними видаткових накладних та даних бухгалтерського обліку проведено оприбуткування ТМЦ (кутники) на суму 124896 грн.

Під час проведення перевірки на адресу позивача відповідач надав запит від 23.09.2020, який отримав головний бухгалтер підприємства, щодо надання завірених копій документів по взаємовідносинам з контрагентами ТОВ «ГРЕКО УКРАЇНА», ТОВ «ЕКСЕПТ ТРЕЙД» та ТОВ «В.В.С.-БУД».

30.09.2020 відповідач надав повторний запит з проханням надати до перевірки первинні «документи щодо оформлення завдань на перевезення ТМЦ - наряди-замовлення, накази на відрядження, путьові листи тощо, відомості з журналу реєстрації заїзду на територію підприємства транспортних засобів з даним вантажем, якщо перевезення здійснювалось власними силами. Заявка на виписку перепусток транспортних засобів з вантажами на територію підприємства з документами для їх оформлення, відомостей з журналів реєстрації транспортних засобів, які потрапили на територію підприємства тощо, якщо до перевезення було залучено підрядників по поставкам, здійсненим ТОВ «ГРЕКО УКРАЇНА», ТОВ «ЕКСЕПТ ТРЕЙД» та ТОВ «В.В.С.-БУД». В запиті зазначено про необхідність надання письмових пояснень щодо відповідальних матеріальних осіб, якими на складах постачальників отримувалися товари від вказаних постачальників та яким позивачем надавались довіреності на отримання вказаних матеріальних цінностей, де саме здійснювалась поставка, як проводився підрахунок (важення) поставлених товарів, хто саме ( за чий рахунок, з використанням якої спецтехніки) здійснював навантаження на транспортні засоби для подальшого перевезення товарів, отриманих ТОВ «ГРЕКО УКРАЇНА», ТОВ «ЕКСЕПТ ТРЕЙД» та ТОВ «В.В.С.-БУД».

Станом на 06.10.2020 будь-яких документів та пояснень відповідно до запиту від 30.09.2020 позивач не надав та відповідач склав акт про ненадання посадовими особами ПрАТ «ІЗТ» до перевірки документів щодо взаємовідносин з контрагентами від 06.10.2020 № 000022/15-32-07-09/01860124.

21.12.2020 позивач отримав:

- податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС в Одеській області від 30 листопада 2020 року № 1548/0709, яким ПрАТ «Іллічівськзовніштранс» зменшено суму від`ємного значення з податку на додану вартість на 100883 грн за порушення п.44.1 ст.44, п.п.198.1., 198.2, 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України;

- податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС в Одеській області від 30 листопада 2020 року № 1549/0709, яким ПрАТ «Іллічівськзовніштранс» збільшено суму грошового зобов`язання по податку на додану вартість на загальну суму 347 151 грн, в тому числі 231 434 грн основного платежу та 115 717 грн штрафних (фінансових) санкцій, застосованих за порушення п.44.1 ст.44., п.п. 198.1., 198.2., 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України;

- податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС в Одеській області від 30 листопада 2020 року № 1550/0709, яким до ПрАТ «Іллічівськзовніштранс» застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 1020 грн за порушення п.44.1 ст.44., п.п.198.1., 198.2., 198.3, ст. 198 Податкового кодексу України.

V. Джерела права та висновки суду.

Дослідивши надані письмові докази, перевіривши матеріали справи, а також проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов належить до задоволення. Свій висновок вмотивовує наступним чином.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 61.1. статті 61 ПК України визначено, що податковий контроль це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів (підпункт 62.1.2 пункту 62.1 статті 62 ПК).

Пунктом 75.1 ст.75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків (п.п.75.1.2 п.75.1 ст. 75 ПК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно ч.ч.1, 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Згідно п. 2.1, п.2.2, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р., первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі первинні документи).

Первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Суд дійшов висновку, що відповідач залишив недоведеним факт нереальності здійснення господарських операцій з контрагентами позивача та передчасно дійшов висновку про неможливість здійснення господарських з урахуванням часу, місця знаходження постачальника, обсягу матеріальних ресурсів (з урахуванням доставки, навантаження, розвантаження).

Відповідно до п.44.1. ст. 44 Податкового кодексу Укарїин для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу.

Суд, проаналізувавши наявні в матеріалах справи докази, відхиляє твердження відповідача про те, що позивач неправомірно переніс інформацію зі складених первинних документів до облікових регістрів, а з них - до Декларацій з ПДВ, а також посилання на те, що відповідні складені документи не можуть за змістом п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України вважатися первинними документами для підтвердження даних обліку у зв`язку з наступним. Надані до суду документи (договори поставки, видаткові накладні, оборотно-сальдові відомості, видаткові накладні та ін.) за своєю суттю є первинними документами, оскільки містять усі необхідні реквізити.

Дані відповідача щодо контрагентів позивача, а саме про їх відповідність критеріям ризиковості, не повинні впливати на господарську діяльність позивача. Також суд звертає увагу на принцип персональної відповідальності платника податку, згідно якого, право на податковий кредит не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами.

Аналогічну правову позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 08.10.2020 у справі №160/2352/19.

Також, у матеріалах справи та у додатках до акта перевірки відсутні акти ненадання документів від 01.10.2020 № 000007/15-32-07-09/ 1860124 та від 06.10.2020 № 000022/15-32-07-09/ 1860124 , позивач зазначив, що на його адресу вони не надходили. Відповідач не надав доказів, що підтверджують факт направлення актів.

Суд зазначає, що відповідач дійшов хибного висновку про те, що товарно-транспортна накладна є основним документом на перевезення вантажів з визначенням обов`язкових даних при її заповненні, оскільки транспортною документацією підтверджується операція з надання послуг із перевезення вантажів, а не факт придбання товару.

Відсутність ТТН за договором постачання не є достатньою підставою для висновку про безтоварний характер операції постачання продукції, оскільки йдеться про правильність формування податкового кредиту за взаємовідносинами купівлі-продажу товарно-матеріальних цінностей, а не за взаємовідносинами перевезення. Паспорти та сертифікати якості не є документами, що фіксують факти здійснення господарських операцій, тобто не є первинними документами, на підставі яких формуються показники податкової звітності, а їх відсутність не може однозначно свідчити про відсутність факту постачання товару.

Аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд у постанові від 12.02.20 р. у справі 440/3783/18.

Таким чином, суд дійшов висновку, що податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС в Одеській області № 1548/0709 від 30.11.2020, № 1549/0709 від 30.11.2020, № 1550/0709 від 30.11.2020 є протиправними та підлягають скасуванню.

VI. Судові витрати

При поданні позовної заяви до суду позивач сплатив судовий збір у сумі 6735,82 грн. Даний факт підтверджується платіжним дорученням № 363 (а.с. 10). З урахуванням висновку суду про задоволення позову, сплачений та документально підтверджений позивачем судовий збір належить до відшкодування. Адже відповідно до ч.1 статті 139 КАС України: «При задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа».

На підставі викладеного, керуючись ст.ст 2, 139, 244-246 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС в Одеській області № 1548/0709 від 30.11.2020, № 1549/0709 від 30.11.2020, № 1550/0709 від 30.11.2020.

3. Стягнути з Головного управління державної податкової служби в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача, Приватного акціонерного товариства «Іллічівськзовніштранс», судові витрати у сумі 6735,82 (шість тисяч сімсот тридцять п`ять гривень вісімдесят дві копійки) грн.

Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до п.15.5 ч.1 розділу VІІ «Перехідні положення» КАС України через Одеський окружний адміністративний суд до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Позивач - Приватне акціонерне товариство «Іллічівськзовніштранс», код ЄДРПОУ 01860124, адреса: 68000, Одеська область, м. Чорноморськ, вул. Промислова, буд. 7

Відповідач - Головне управління Державної податкової служби в Одеській області, код ЄДРПОУ 39398646, адреса: 65044, Одеська область, м. Одеса, вул. Семінарська, 5

Суддя О.Я. Бойко