Ухвала суду № 97521629, 08.06.2021, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/14481/21

Провадження 2/127/2488/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2021 року м. Вінниця

Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Луценко Л.В., ознайомившись із матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Вінницькій області, ОСОБА_2 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Першої вінницької державної нотаріальної контори, про звільнення майна з-під арешту, -

В С Т А Н О В И В:

До Вінницького міського суду Вінницької області звернувся позивач з вищезазначеною позовною заявою. Однак дана позовна заява не відповідає вимогам ст.ст. 175-177 ЦПК України з огляду на таке.

1) Згідно з ч.4 ст.177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивач звернулася до суду із немайновою вимогою про звільнення майна з-під арешту, однак квитанцію про сплату судового збору суду не подала.

Згідно з ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб в Україні станом на 01 січня 2021 року становить 2270 грн.

Згідно з п.п.2 п.1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою встановлений розмір судового збору - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином, позивачем заявлено одну вимогу немайнового характеру, за яку позивачу необхідно сплатити судовий збір на загальних підставах у розмірі 908 грн 00 коп за такими реквізитами: отримувач коштів УК у м.Вінниці/отг м.Вінниця/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37979858, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача UA318999980313181206000002856, код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу *;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків – фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Вінницький міський суд Вінницької області (назва суду, де розглядається справа); надати суду оригінал відповідного платіжного документу.

2) Згідно з ч.5 ст.177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Відповідно до ч.2 ст.83 ЦПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

При цьому кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч.1 ст.81 ЦПК України).

Разом із тим до позовної заяви не додано доказів щодо юридичної долі кримінальної справи №08290119 в частині, що стосується ОСОБА_2 (провадження закрито, постановлено вирок, вирок виконаний, юридична доля цивільного позову у кримінальній справі тощо). При цьому, суд звертає увагу позивача, що на час накладення арешту на квартиру, вона не перебувала у її власності, а належала ОСОБА_2 , який у цей час був підозрюваним у кримінальній справі за КПК 1960 року (викладені в постанові Великої Палати Верховного Сду від 24 квітня 2019 року у справі №2-3392/11 обставини не є аналогічними до даних).

Вказане має значення у тому числі для визначення юрисдикції при відкритті провадження у справі (цивільне чи кримінальне судочинство). Так, розгляд питання про звільнення майна з-під арешту за правилами цивільного судочинства може бути виправданим, лише якщо вирішення порушеного позивачем питання про звільнення майна з-під арешту в порядку кримінального судочинства потребувало би відновлення кримінального провадження (кримінальної справи), яке закрито постановою органу досудового слідства у зв`язку з відсутністю складу злочину (постанова Великої Палати Верховного Суду від 30 червня 2020 року у справі № 727/2878/19, провадження № 14-516цс19).

Натомість, якщо арешт на спірне майно було накладено слідчим під час досудового слідства у кримінальній справі з метою забезпечення цивільного позову, а позивач набув право власності на це майно після накладення арешту, при цьому вирок суду не виконаний, то така справа не підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства. За наявності кримінального провадження власник чи інший володілець майна може звернутися до суду за захистом свого порушеного, невизнаного чи оспорюваного права власності у загальному порядку. Після підтвердження цього права зазначена особа, як і титульний власник майна, у тому числі й особа, яка не є учасником кримінального провадження, має право на звернення з клопотанням про скасування арешту та вирішення інших питань, які безпосередньо стосуються її прав, обов`язків чи законних інтересів, у порядку, передбаченому статтями 174, 539 чинного КПК України, до суду, що наклав арешт чи ухвалив вирок (постанова Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі №569/4374/16-ц, провадження N 14-159цс18).

Відповідно до ч.1,2 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Згідно з ч.3 ст.185 ЦПК України якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

За таких обставин, дану позовну заяву слід залишити без руху та надати позивачу строк для усунення зазначених недоліків.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.175, 177, 185, 260, 261 ЦПК України, суддя, -

У Х В А Л И В:

Матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Вінницькій області, ОСОБА_2 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Першої вінницької державної нотаріальної контори, про звільнення майна з-під арешту- залишити без руху та надати позивачу строк для усунення вказаних недоліків - десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

У разі неусунення вказаних недоліків, дана позовна заява буде вважатися неподаною та буде повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає і набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя