Ухвала суду № 97521628, 08.06.2021, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/2-1979/2010

Провадження 4-с/127/51/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 червня 2021 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Луценко Л.В.,

при секретарі судового засідання: Мутовкіній В.І.,

за участю представника боржника – адвоката Ковальчука Є.М.,

державного виконавця Вишара А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_1 на дії та рішення державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції Микитюка Миколи Олександровича, державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Вінниці Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Черкашиної Таміли Сергіївни щодо відкриття виконавчого провадження, -

В С Т А Н О В И В:

До суду звернувся адвокат Ковальчук Є.М. в інтересах ОСОБА_1 із скаргою на та рішення державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції Микитюка Миколи Олександровича, державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Вінниці Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Черкашиної Таміли Сергіївни щодо відкриття виконавчого провадження, мотивуючи свої вимоги тим, що 11 квітня 2016 року старшим державним виконавцем Микитюком М.О. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №50794728 про примусове виконання виконавчого листа №2-1979/2010, виданого Ленінським районним судом м. Вінниця 26 травня 2010 року про стягнення з скаржника на користь ВАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» боргу за кредитним договором №В2/С-74 від 17 квітня 2008 року у сумі 25 941, 09 грн, а також 120 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи та 259, 41 грн судового збору.

Скаржник вважає оскаржувану постанову незаконною, оскільки у виконавчому листі вказано стягувача ВАТ «Всеукраїнський акціонерний банк», а із заявою звернулось уже публічне акціонерне товариство, що свідчить про порушення законодавства, адже відкрито виконавче провадження щодо іншої особи, яка не була вказана у виконавчому документі.

Також скаржник звертає увагу на те, що довіреність представника банку не була посвідчена належним чином, а матеріали виконавчого провадження містять лише її копію, а не оригінал. Крім цього, сама заява банку не підписана.

Враховуючи, що безпідставне відкриття виконавчого провадження порушує права скаржника, останній звернувся до суду із скаргою, в якій просить визнати неправомірними дії старшого державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції Микитюка Миколи Олександровича при винесенні постанови про відкриття виконавчого провадження №50794728 від 11.04.2016, визнати неправомірною та скасувати цю постанову, а також зобов`язати державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Вінниці Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Черкашину Тамілу Сергіївну прийняти постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження.

У судовому засіданні представник боржника адвокат Ковальчук Є.М. вимоги скарги підтримав, просив їх задовольнити з підстав, викладених у ній.

У судовому засіданні державний виконавець Вишар А.Ю. заперечив щодо задоволення скарги. Суду пояснив, що виконавче провадження було відкрито правомірно, оскільки до державного виконавця звернувся уповноважений представник банку, копія довіреності якого знаходиться у матеріалах виконавчого провадження, із підписаною заявою. Зміна найменування юридичної особи не впливає на можливість відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, у якому вказана стара назва цієї ж юридичної особи.

Представник ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» у судове засідання не з`явився, хоча повідомлявся судом належним чином про час та місце розгляду справи.

Всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, давши їм оцінку у сукупності з оголошеними та дослідженими матеріалами справи та матеріалами виконавчого провадження, суд вважає, що заявлені вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Так, в судовому засіданні достовірно встановлено, що 14 квітня 2010 року Ленінським районним судом м. Вінниця розглянуто цивільну справу №2-1979-2010 за позовом відкритого акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу, постановлено рішення про стягнення з останнього на користь банку боргу за кредитним договором №В2/С-74 від 17 квітня 2008 року у сумі 25 941, 09 грн, а також 120 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи та 259, 41 грн судового збору.

На примусове виконання вказаного судового рішення 26 травня 2010 року Ленінським районним судом м. Вінниця видано відповідний виконавчий лист.

При цьому, суд вертає увагу на те, що у виконавчому листі зазначено ідентифікаційний код юридичної особи – стягувача, а саме 19017842, окрім самого найменування відкрите акціонерне товариство «Всеукраїнський акціонерний банк».

Згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, які знаходяться у вільному доступі, ПАТ «ВіЕйБі Банк» має такий же ідентифікаційний код, тобто ПАТ «ВіЕйБі Банк» та ВАТ ВіЕйБі Банк» є однією і тією ж юридичною особою, змінилась лише її організаційно-правова форма з відкритого акціонерного товариства на публічне.

Відтак, доводи представника скаржника щодо того, що виконавче провадження відкрито не відносно того стягувача, який зазначено у виконавчому листі, не заслуговують на увагу.

Зі змісту заяви публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» від 01 квітня 2016 року вбачається, що представник банку за довіреністю Луценко Ю.В. просив відкрити виконавче провадження з виконання вказаного вище виконавчого листа. Заява підписана, належність підпису іншій особі судом не встановлена та не доведена належними і допустимими доказами.

Таким чином, суд відхиляє доводи представника скаржника щодо того, що заява стягувача не була підписана.

Крім цього, у матеріалах виконавчого провадження наявна засвідчена належним чином копія довіреності №627 від 21 березня 2016 року, згідно із якою ПАТ «ВіЕйБі Банк» уповноважив ОСОБА_2 представляти інтереси банку у виконавчій службі Міністерства юстиції України з усіма правами, що надані стороні у справі про виконавче провадження, у тому числі подавати заяви про примусове виконання рішення суду. Довіреність була видана без права передоручення строком до 31 грудня 2016 року.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що заява від 01 квітня 2016 року про відкриття виконавчого провадження була підписана уповноваженим на те представником банку.

Натомість, зі змісту матеріалів виконавчого провадження не вбачається виконання скаржником рішення суду, хоча пунктом 9 частини другої статті 129 Конституції України визначено, що до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Згідно зі статтею 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України і судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ.

Згідно зі ст.447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або державного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Відповідно до ст.451 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, державного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, державного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

З наявних матеріалів справи не вбачається порушення державним виконавцем прав, свобод та законних інтересів боржника при відкритті виконавчого провадження №50794728.

Відтак, заявлені вимоги скарги не знайшли підтвердження в судовому засіданні та не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись Законом України «Про виконавче провадження», ст.ст.13, 260, 261, 353, 354, 447, 451 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії та рішення державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції Микитюка Миколи Олександровича, державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Вінниці Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Черкашиної Таміли Сергіївни щодо відкриття виконавчого провадження відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст ухвали суду складено 09 червня 2021 року.

Суддя