Постанова № 9751856, 18.05.2010, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

18.05.10Справа №2а-13746/09/5/0170 11:40 Окружний адміністративний суд Автономної республіки Крим у складі

головуючого судді Сидоренка Д.В.,

при секретарі Лалаєві Д.О.,

розглянувши за участю представника позивача Павленко В.Н. дов. № 37/01-10 від 25.03.10р., представника відповідача Абсеметов З.Н. дов. № 1/9/10-00 від 11.01.10р. у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Кримського республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно каналізаційного господарства м. Саки»

до Сакської обєднаної державної податкової інспекції в АР Крим

про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень,

Обставини справи: Кримське республіканське підприємство «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Саки» звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Сакської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень від 17.11.09р. № 0002321502/0 про нарахування штрафу в розмірі 21051,93 грн., № 0002331502/0 про нарахування штрафу в розмірі 22709,61 грн. та № 0002341502/0 про нарахування штрафу в розмірі 12095,12 грн.

Вимоги мотивовані тим, що відповідач самостійно змінював призначення платежу, які визначені у платіжних документах, чим порушив вимоги діючого законодавства, в наслідок чого помилково встановив порушення позивачем терміну сплати узгодженого податкового зобовязання та незаконно нарахував останньому штрафні санкції.

Представник відповідача проти позову заперечує, просить у задоволенні позову відмовити, в обґрунтування правової позиції надав суду письмові заперечення на позовну заяву, відповідно до яких вказав, що підстав для задоволення позову немає, оскільки податкові повідомлення рішення прийняті з додержанням норм чинного законодавства, штрафні санкції застосовані до позивача відповідно до Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». Відповідач зазначив, що відповідно до ст. 7 зазначеного закону податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобовязань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а вразі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обовязковими платежами) у рівних пропорціях.

Вислухавши представників сторін, розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

09.11.2009р. Сакською обєднаною державною податковою інспекцією в АР Крим була проведена невиїзна документальна перевірка своєчасності сплати погоджених сум податкових зобовязань з ПДВ за травень, липень, серпень, вересень 2009 року.

За результатами проведення вказаної перевірки складений Акт № 1744/15-02/03347678 від 09.11.09р.

У вказаному акті відповідач встановив порушення позивачем вимог п.п.5.3.1 п.5.3. ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», та зазначив, що позивач порушив терміни сплати узгоджених сум податкових зобовязань з ПДВ.

На підставі зазначеного акту перевірки, відповідачем 17.11.09р. були прийняті податкові повідомлення-рішення № 0002321502/0, № 0002331502/0, № 0002341502/0, якими до позивача, у звязку з порушенням граничних строків сплати узгоджених податкових зобовязань, передбачених п.п. 5.3.1.п.5.3.ст.5. Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та на підставі п.п.17.1.7 п.17.1.ст.17 вказаного закону за затримку на 108 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання, були застосовані штрафні санкції у розмірі 50% - 21051,93грн., за затримку на 56 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання, були застосовані штрафні санкції у розмірі 20% - 22709,61 грн., за затримку на 27 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання, були застосовані штрафні санкції у розмірі 10% - 12095,12 грн. відповідно.

Позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Спеціальним законом з питань оподаткування, який встановлює порядок погашення зобовязань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обовязкових платежів) є Закон України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Згідно з п.п. 1.2. ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Пунктом 1.3 статті 1 вказаного закону встановлено, що податковим боргом (недоїмкою) є податкове зобовязання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобовязання.

Порядок подання податкових декларацій та визначення суми податкових зобовязань визначений у ст. 4 вказаного закону, п.п. 4.1.4 п. 4.1. якої визначає, що податкові декларації подаються за базовий податковий період що дорівнює календарному місяцю протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. У п.п.4.1.5. п. 4.1. ст. 4 Закону визначено, що якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається наступний за вихідним або святковим операційний (банківський) день.

У п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» визначено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

У разі коли відповідно до закону контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов'язання платника податків за причинами, не пов'язаними із порушенням податкового законодавства, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму податкового зобов'язання у строки, визначені у законі з відповідного податку, а за їх відсутності - протягом тридцяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення про таке нарахування.

У разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах "а" - "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закон України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.

Пунктом 5.1. ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», встановлено, що Податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Відповідно до п.п. 5.2.1. п. 5.2. ст. 5 вказаного Закону, податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.

Відповідно до п.п. 17.1.7 п.17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф, зокрема, при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Відповідно до п.п.5.4.1. п.5.4. ст.5 вказаного Закону узгодження сума податкового зобов'язання, не сплачена у строки, визначені у Законі, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Матеріали справи свідчать про те, що позивач подав відповідачу декларації по сплаті ПДВ за травень, липень, серпень, вересень 2009р. у рядку 27 яких визначив податкове зобовязання з ПДВ сумі 129964,00 грн., 176203,00 грн., 173436,00 грн. відповідно та уточнюючий розрахунок за вересень 2009р. де зазначив невраховану суму до декларації за квітень 2009р. у розмірі 19500,00 грн. та суму штрафу самостійно нараховану платником у звязку з виправленням помилки у розмірі 975,00 грн. Декларації та уточнюючий розрахунок отримані податковим органом 17.06.09р., 18.08.09р., 02.09.09р., 17.09.09р. відповідно.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем на сплату податкових зобовязань за травень, липень, серпень та вересень були здійснені наступні платежі:

- платіжне доручення №866 від 26.06.09р. на суму 55000,00грн. з призначенням платежу: ПДВ за травень 2009р.;

- платіжне доручення №865 від 26.06.09р. на суму 30000,00грн. з призначенням платежу: ПДВ за травень 2009р.;

- платіжне доручення №796 від 18.06.09р. на суму 5000,00грн. з призначенням платежу: ПДВ за травень 2009р.;

- платіжне доручення № 867 від 26.06.09р. на суму 39964,00 грн. з призначенням платежу: ПДВ за травень 2009р.

Разом за травень 129964,00 грн., тобто як задекларовано Декларацією з податку на додану вартість за травень 2009р. (а.с.8-13).

-платіжне доручення №1198 від 28.08.09р. на суму 176203,00грн. з призначенням платежу: ПДВ за липень 2009р., тобто як задекларовано Декларацією з податку на додану вартість за липень 2009р. (а.с.14-16);

-платіжне доручення №1233 від 02.09.09р. на суму 20475,00грн. з призначенням платежу: ПДВ по уточнюючому розрахунку за квітень 2009р. (ПДВ-19500,00 грн., 5% штрафу-975,00 грн. (а.с.17-18);

-платіжне доручення №1318 від 22.09.09р. на суму 40000,00грн. з призначенням платежу: ПДВ за серпень 2009р.;

-платіжне доручення №1314 від 18.09.09р. на суму 10500,00грн. з призначенням платежу: ПДВ за серпень 2009р.;

-платіжне доручення №1296 від 11.09.09р. на суму 10000,00грн. з призначенням платежу: ПДВ за серпень 2009р.;

-платіжне доручення №1329 від 23.09.09р. на суму 42936,00грн. з призначенням платежу: ПДВ за серпень 2009р.;

-платіжне доручення №1337 від 28.09.09р. на суму 70000,00грн. з призначенням платежу: ПДВ за серпень 2009р.

Разом за серпень 173436,00,00 грн., тобто як задекларовано Декларацією з податку на додану вартість за серпень 2009р. (а.с.19-25).

Відповідно до цих платіжних доручень позивач перерахував до Держбюджету м. Саки 129964,00 грн. ПДВ за травень 2009р., 176203,00 грн. ПДВ за липень 2009р., 20475,00 грн. ПДВ по уточнюючому розрахунку наданому у вересні 2009р. за виправлення помилок у квітні 2009р., 173426,00 грн. за серпень 2009р.

Згідно до ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, сплата позивачем податкового зобовязання підтверджується первинними документами, у яких чітко вказані дата проведення розрахунку, сума та призначення платежу.

Ці документи суд приймає у якості належних доказів здійснення позивачем розрахунків по сплаті податкових зобовязань, які крім іншого, підтверджують своєчасність здійснення таких розрахунків відповідно до вимог Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

При цьому суд зазначає, що матеріали справи свідчать про те, що відповідачем взагалі не надана оцінка вказаним вище первинним документам під час проведення перевірки.

Поряд з цим, відповідач в акті перевірки в обґрунтування порушень позивачем строків сплати податкових зобовязань, без будь якого обґрунтування та не надавши оцінки вказаним вище розрахунковим документам, посилається на таки первинні документи (платіжні доручення) (а.с.26-33):

- платіжне доручення №1410 від 09.10.09р. з призначенням платежу: ПДВ по акту документальної перевірки;

- платіжне доручення №1412 від 09.10.09р. з призначенням платежу: ПДВ згідно постанови у справі № 2а-3528/08/4 від 10.03.09р.;

- платіжне доручення №1413 від 09.10.09р. з призначенням платежу: ПДВ згідно постанови у справі № 2а-5628/09/2/0170 від 13.07.09р.;

- платіжне доручення №1448 від 16.10.09р. з призначенням платежу: ПДВ за вересень 2009р.

- платіжне доручення №1459 від 21.10.09р. з призначенням платежу: ПДВ по акту документальної перевірки;

- платіжне доручення № 1463 від 21.10.09р. з призначенням платежу: ПДВ за вересень 2009р.;

- платіжне доручення № 1473 від 26.10.09р. з призначенням платежу: ПДВ за вересень 2009р.;

платіжне доручення № 1478 від 27.10.09р. з призначенням платежу: ПДВ за вересень 2009р.

Таким чином, суд приходить до висновку про необґрунтованість висновків відповідача щодо несвоєчасної сплати позивачем податкових зобовязань з ПДВ.

Також суд звертає увагу на наступне.

Пунктом 7.7 статті 7 Закону України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами" визначено принцип рівності бюджетних інтересів. З цією метою встановлено, що податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобовязань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обовязковими платежами) у рівних пропорціях.

Як визначено підпунктом 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 зазначеного Закону, джерелами самостійної сплати податкових зобовязань або податкового боргу платника податку є будь-які власні кошти такого платника податку. Отже, грошовий платіж є єдиною формою сплати податкових зобовязань і погашення податкового боргу.

Згідно з пунктом 6 статті 7 Закону України "Про Національний банк України" Національний банк України визначає систему, порядок і форми платежів.

Пунктом 1.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 № 22, зареєстрованої в Міністерстві юстиції 29.03.2004 за № 377/89/76, кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів згідно з главою 5 цієї Інструкції. При цьому згідно з пунктом 3.8 зазначеної Інструкції реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу". Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність установленим вимогам лише за зовнішніми ознаками.

З наведеного випливає, що право визначати призначення платежу відповідно до чинного законодавства України належить виключно платнику. Тому суми податкових зобовязань або податкового боргу з урахуванням підпункту 16.5.2 пункту 16.5 статті 16 Закону України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" слід вважати сплаченими у день реєстрації банківською установою платіжного документа із зазначеним у ньому призначенням платежу на сплату відповідних податкових зобовязань або податкового боргу, визначених платником податків.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Законом України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", який є спеціальним законом з питань оподаткування і який установлює порядок погашення зобовязань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обовязкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначено вичерпний перелік заходів, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу. Серед таких заходів немає зміни призначення платежу, самостійно визначеного платником податків.

Таким чином, у разі недотримання платником податків порядку погашення податкового боргу та виконання податкових зобовязань, передбаченого пунктом 7.7. статті 7 Закону, податковий орган не наділений правом чи обовязком змінювати призначення платежу, визначене платником податків.

Беручи до уваги вищевикладене, позивач має право самостійно визначати цільове призначення своїх грошових коштів, а також самостійно визначати призначення платежів.

Посилання відповідача на п. 7.7 ст. 7 Закону № 2181 з приводу того, що податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобовязань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення є безпідставним, оскільки ця норма не встановлює право чи обовязок саме контролюючого органу змінювати податкові зобовязання, в рахунок сплати яких платник податків спрямував кошти.

Вивчивши обставини справи, суд дійшов висновку, що відповідач діяв з перевищенням повноважень, передбачених Конституцією України та Законом України «Про державну податкову службу в Україні», не мав право самостійно без узгодження з платником податків або в умовах відсутності рішення суду перераховувати платежі за поточними зобовязаннями на погашення податкового боргу, який виник раніше, змінюючи призначення платежу, визначеного позивачем у платіжних документах.

Позивач добровільно, у встановлений законом строк перерахував кошти для погашення заборгованості зі сплати податкового зобовязання з ПДВ за періоди, що перевірялись, що підтверджується відповідними платіжними документами.

Отже, відповідач не мав правових підстав застосовувати до позивача штраф у розмірі 21051,93 грн., 22709,61 грн., та 12095,12 грн. відповідно.

Таким чином податкові повідомлення-рішення відповідача є такими, що прийняті необґрунтовано та з порушенням норм чинного законодавства, в звязку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно з п.1 ч.2 ст. 162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень.

З наведеного слідує, що скасування рішення субєкта владних повноважень є наслідок визнання цього рішення протиправним.

У позовні заяві позивач просить суд лише визнати недійсними податкові повідомлення-рішення від 17.11.09р. № 0002321502/0, № 0002331502/0, № 0002341502/0, без вимоги про визнання їх протиправними та скасування.

В свою чергу, частиною 2 ст.11 КАС України передбачено право суду вийти за межі позовних вимог, тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Враховуючи необхідність повного захисту прав та інтересів позивача, суд вважає необхідним визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення від 17.11.09р. № 0002321502/0, № 0002331502/0, № 0002341502/0.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню, оскільки не суперечать вимогам діючого законодавства та підтверджені матеріалами справи.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

В ході судового засідання, яке відбулось 18.05.10р., оголошено вступну та резолютивну частини постанови. Постанова складена у повному обсязі та підписана 25.05.10р.

Керуючись ст.ст. 11, 94, 98, 160-163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення Сакської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим від 17.11.09р. № 0002321502/0, № 0002331502/0, № 0002341502/0.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Кримського республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Саки» (96500, АР Крим, м. Саки, вул. Промислова, 9) 3,40 грн. витрат зі сплаті судового збору.

Постанова може бути оскаржена в Севастопольський апеляційний адміністративний суд через Окружний адміністративний суд АР Крим шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду в десятиденний строк з дня складання постанови у повному обсязі та поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Сидоренко Д.В.