Ухвала суду № 97518296, 24.05.2021, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

24.05.2021 Єдиний унікальний номер 205/4113/21

Номер провадження 2/205/2347/21

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

24 травня 2021 року м. Дніпро

Суддя Ленінського районного суду м. Дніпропетровська Остапенко Н.Г., ознайомившись з матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 до держави Україна в особі Державної казначейської служби України про відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, -

ВСТАНОВИВ:

20 травня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська з позовом до держави Україна в особі Державної казначейської служби України про відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, у якому просить стягнути з Державної казначейської служби України на його користь за рахунок коштів Державного бюджету України відшкодування моральної шкоди в розмірі 5 000 000 грн.

Вирішуючи питання про відкриття провадження, суддя приходить до висновку, що позовну заяву слід залишити без руху, оскільки вона не відповідає вимогам ст. ст. 175, 177 ЦПК України.

Так, відповідно до вимог ЦПК України в позовній заяві має міститись посилання на те, до кого пред`явлений позов; що саме вимагає позивач (предмет позову); обставини, на яких ґрунтується вимога (матеріально-правова підстава позову); докази, що підтверджують ці обставини.

Таким чином, на цій стадії цивільного процесу позивач зобов`язаний виконувати вимоги щодо доведення певного кола фактів, що мають процесуальне значення, для підтвердження наявності права на пред`явлення позову та дотримання процесуального порядку його пред`явлення.

Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Обставинами, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, є конкретні юридичні факти з настанням сторони вступають між собою у спірні правовідносини. Позовні вимоги і обставини в їх обґрунтування мають викладатися лаконічно, чітко, зрозуміло, з використанням прийнятої юридичної термінології. Обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, складають підставу позову. Підстава позову перебуває у нерозривному логічному взаємозв`язку із змістом позовних вимог (з предметом позову). Виклад обставин підстав позову необхідний для визначення тотожності позову та визначення предмета доказування в спорі між сторонами.

Вивченням матеріалів позовної заяви, встановлено, що даний позов не відповідає вимогам ст.ст. 175-177 ЦПК України, оскільки позивач не зазначив обставини, тобто ті юридично значимі факти, на основі яких він звертається до суду та обґрунтовує заявлені вимоги, відповідно до норм матеріального права, що поширюються на спірні правовідносини, із посиланням на докази в підтвердження обґрунтування заявлених вимог.

Оскільки зазначені вимоги ст.ст. 175, 177 ЦПК України позивачем не виконані, позивачу необхідно надати до суду відповідно до кількості учасників справи виправлену позовну заяву з лаконічним, чітким та зрозумілим викладом обставин, на які він посилається як на підстави позову, а також надати всі наявні докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Окрім того, відповідно до правової позиції Верховного Суду України, висловленій в пункті 10-1 Постанови Пленуму від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», при вирішенні спору про відшкодування моральної шкоди, заподіяної громадянинові незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, його посадовими або службовими особами, судам слід виходити з того, що зазначений орган має бути відповідачем у такій справі, якщо це передбачено відповідним законом (наприклад, ст. 9 Закону "Про оперативно-розшукову діяльність". Якщо ж відповідним законом чи іншим нормативним актом це не передбачено або в ньому зазначено, що шкода відшкодовується державою (за рахунок держави), то поряд із відповідним державним органом суд має притягнути як відповідача відповідний орган Державного казначейства України.

Отже, позивачу необхідно визначитись з колом сторін у справі.

Згідно з ч.1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Додержання процесуальної форми і змісту позовної заяви є однією з обов`язкових вимог національного законодавства, що забезпечує право на звернення до суду та порушення судом провадження у справі.

Суддя роз`яснює позивачеві, що відповідно до ч.3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач усуне недоліки відповідно до ухвали суду у встановлений строк, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Керуючись ст. 175, 185 ЦПК України, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до держави Україна в особі Державної казначейської служби України про відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування – залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків протягом п`яти днів з дня отримання позивачем ухвали.

Ухвала апеляційному оскарженню не підлягає.

Суддя Н.Г. Остапенко

.