Ухвала суду № 97518290, 09.06.2021, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

09.06.2021 Єдиний унікальний номер 205/4793/21

Провадження № 2/205/2501/21

У Х В А Л А

09 червня 2021 року м. Дніпро

Суддя Ленінського районного суду міста Дніпропетровська Терещенко Т.П., ознайомившись із матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Департаменту житлового господарства Дніпровської міської ради про визнання права на безоплатну приватизацію квартири,

В С Т А Н О В И В:

29 травня 2021 року представник позивача ОСОБА_4 засобами поштового зв`язку Укрпошта направила до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська вищевказану позовну заяву, яка надійшла до суду 07 червня 2021 року.

Дослідивши зміст поданої позовної заяви та додані до неї документи, вважаю, що позовна заява ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ст. ст. 175, 177 ЦПК України та має недоліки, що перешкоджають вирішенню питання про відкриття провадження у справі.

Відповідно до позовної заяви та вимог позивачі просять визнати відмову відповідача щодо безоплатної передачі квартири в порядку приватизації в межах залишку норми безоплатної приватизації незаконною, визнати за позивачами право на безоплатну приватизацію шляхом безоплатної передачі у власність позивачам та зобов`язати здійснити передачу квартири у власність позивачам безоплатно в порядку приватизації, таким чином позовна заява містить дві вимоги немайнового характеру та одну вимогу майнового характеру та.

Частиною 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що судовий збір сплачується за подання позовної заяви немайнового характеру у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (908 гривень 00 копійок станом на час подання позову позивачем).

Згідно із ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою-підприємцем становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною 3 статті 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Крім того, відповідно до абз. 2 ч. 7 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли позов немайнового характеру подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір сплачується кожним позивачем окремим платіжним документом у розмірах, установлених статтею 4 цього Закону за подання позову немайнового характеру.

Проте позивачами не виконано зазначені вимоги закону, оскільки з позовної заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 встановлено, що вона містить дві позовні вимоги немайнового характеру, за які судовий збір слід сплачувати як за дві самостійні позовні вимоги, однак, позивачами до позовної заяви не додано документу на підтвердження сплати судового збору по 908 гривень 00 копійок за кожну вимогу окремо платіжним документом, а тому позивачам, кожному окремим платіжним документом, слід сплатити судовий збір за дві вимоги немайнового характеру у розмірі 1 816,00 грн. (908,00+908,00) відповідно до вимог абз. 2 ч.7 ст. 6 Закону України «Про судовий збір».

Крім того, відповідно до ст. 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 20 від 22 грудня 1995 року «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності», вартість спірного майна визначається за погодженням сторін, а за його відсутності за дійсною вартістю майна на час розгляду спору. Під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за яку майно може бути продано в цьому населеному пункті чи місцевості.

Отже, ціна позову повинна бути визначена на момент пред`явлення позову з урахування грошової оцінки - об`єктивної ринкової вартості об`єкта.

Механізм проведення оцінки нерухомого майна для цілей обчислення, зокрема судового збору, визначений постановою Кабінету Міністрів України «Про проведення оцінки для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов`язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства» від 21 серпня 2014 року № 358, так у п. 1 якої зазначено, що оціночною вартістю є ринкова вартість, розрахована відповідно до національних стандартів та інших нормативно-правових актів з питань оцінки майна і майнових прав.

Документ, який підтверджує вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору - це звіт про оцінку майна (стаття 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»).

У позовній заяві відсутні належні докази на підтвердження дійсної вартості спірного нерухомого майна та відповідно ціни позову станом на момент подання позовної заяви, тобто 29 травня 2021 року.

Крім того, відповідно до абз. 1 ч. 7 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» у разі якщо позов подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір обчислюється з урахуванням загальної суми позову і сплачується кожним позивачем пропорційно долі поданих кожним з них вимог окремим платіжним документом.

Більш того, відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці.

Пунктом 2 частини 1 статті 176 ЦПК України передбачено, що ціна позову про визнання права власності на майно або його витребування визначається вартістю майна.

Разом з тим, ціна позову позивачем у позовній заяві не зазначена взагалі, що є порушенням вищевказаних вимог.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави для звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Отже, позивачам необхідно визначити ціну позову щодо вимоги майнового характеру відповідно до дійсної ринкової вартості предмета спору згідно експертної оцінки вказаного майна, та відповідно долучити оригінали квитанцій про сплату судового збору, кожним позивачем пропорційно долі поданих кожним з них вимог окремим платіжним документом відповідно до вимог абз. 1 ч. 7 ст. 6 Закону України «Про судовий збір».

Також відповідно до положень ч. 1 ст. 177 ЦПК України позивачам слід додати до виправленої позовної заяви її копію та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб.

Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 розділу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави-учасниці користуються у цьому питанні певною свободою розсуду.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Додержання процесуальної форми і змісту позовної заяви є однією з обов`язкових вимог національного законодавства, що забезпечує право на звернення до суду та порушення судом провадження у справі.

Отже, вищевказані вимоги закону позивачем не виконані, таким чином, згідно із ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Оскільки при вирішенні питання про відкриття провадження у справі встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам ст. ст. 175, 177 ЦПК України, позовна заява ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 підлягає залишенню без руху з метою надання позивачам строку, що не перевищує десяти днів з дня отримання ними копії ухвали, усунути зазначені недоліки.

Керуючись ст. ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суддя

П О С Т А Н О В И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Департаменту житлового господарства Дніпровської міської ради про визнання права на безоплатну приватизацію квартири - залишити без руху.

Надати позивачам строк для усунення недоліків, який не перевищує десяти днів з дня отримання ними копії ухвали, інакше заява буде вважатися неподаною і повернута позивачам.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: Т.П. Терещенко

.