Рішення № 97516876, 03.06.2021, Господарський суд Рівненської області

Господарський суд Рівненської області

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" червня 2021 р. м. Рівне Справа № 918/235/21

Господарський суд Рівненської області у складі судді Качура А.М.,

розглянув матеріали позовної заяви

за позовом: Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго"

до відповідача: Приватного акціонерного товариства "Рівнеобленерго"

про: стягнення коштів в сумі 10 544,18 грн.

секретар судового засідання: Коваль С.М.;

від позивача: не з`явився;

від відповідача: Корнійчук Д.О.; Ващишина О.В.;

ОПИС СПОРУ

Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" звернулося до Господарського суду Рівненської області із позовною заявою до Приватного акціонерного товариства "Рівнеобленерго" про стягнення коштів в сумі 10 544,18 грн., з яких: 2 104,21 грн. 3% річних та 8 439,97 грн. пені.

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача

Позовні вимоги аргументовані наступним.

26 червня 2019 року між ПАТ НЕК "Укренерго" та ПАТ "Рівнеобленерго" було укладено договір про надання послуг з передачі електричної енергії №0527-02041, положення якого змінено додатковою угодою від 01 серпня 2019 року.

Згідно з предметом укладеного договору, ПАТ НЕК "Укренерго" зобов`язується надавати послугу з передачі електричної енергії, а ПАТ "Рівнеобленерго" зобов`язується здійснювати оплату за послугу відповідно до умов цього договору.

А проте, позивач вказує, що відповідач, порушуючи умови пункту 6.1. договору,не вчасно здійснював попередню оплату планової вартості послуг у грудні 2020 року. У зв`язку з чим позивач нарахував відповідачу 8 439,97 грн. пені та 2 104,21 грн. 3 відсотки річних.

У своєму відзиві на позов відповідач вказує, що не погоджується з позовними вимогами позивача, оскільки умови договору (зокрема пункт 6.2.) не містять підстав для настання відповідальності за порушення термінів оплати етапів планової вартості послуги, в свою чергу умовами договору передбачено, що розрахунковим періодом є календарний місяць.

На переконання відповідача, право на застосування штрафних санкцій за порушення термінів оплати послуг виникає виключно згідно з положеннями пункту 6.7. договору (тобто за порушення термінів оплати за розрахунковий період).

Відповідач вказує, що в повному обсязі та без порушення термінів здійснив оплату замовлених планових обсягів передачі електричної енергії.

В судове засідання представник позивача не з`явився, про місце дату та час розгляду справи позивач був повідомлений належним чином, що підтверджується підписом представника позивача про ознайомлення з місцем датою та часом наступного судового засідання.

В судовому засіданні представники відповідача просили суд відмовити в задоволенні позову.

Інші процесуальні дії у справі

Ухвалою суду від 20 квітня 2021 року відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, судове засідання призначено на 13 травня 2021 року.

В судовому засіданні 13 травня 2021 року оголошено перерву до 03 червня 2021 року, сторони ознайомлені з місцем датою та часом наступного судового засідання.

В судове засідання представник позивача не з`явився.

В судовому засіданні представники відповідача просили суд відмовити в задоволенні позову з підстав що вказані у відзиві на позов.

МОТИВИ СУДУ ПРИ ПРИЙНЯТТІ РІШЕННЯ

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарським судом встановлено наступне.

26 червня 2019 року між ПАТ НЕК "Укренерго", як оператором системи передачі, (позивач, ОСП) та ПАТ "Рівнеобленерго", як користувачем, (відповідач, користувач) було укладено договір про надання послуг з передачі електричної енергії №0527-02041, положення якого змінено додатковою угодою від 01 серпня 2019 року (надалі договір).

Згідно з предметом укладеного договору, ОСП зобов`язується надавати послугу з передачі електричної енергії (далі - послуга), а користувач зобов`язується здійснювати оплату за послугу відповідно до умов цього договору,

Сторони здійснюють свою діяльність відповідно до чинного законодавства України, Правил ринку, Кодексу системи передачі, Кодексу систем розподілу, Кодексу комерційного обліку, ліцензій, відповідно до яких сторони здійснюють господарську діяльність, інших нормативно-правових актів, що забезпечують функціонування ринку електричної енергії України.

Згідно з умовами пункту 14.1. договору, договір набуває чинності з дати його підписання і діє до 31.12.2019 року. Якщо користувач не направив ОСП у строк не менший ніж за місяць до закінчення терміну дії договору повідомлення про припинення дії договору, то цей договір вважається продовженим на наступний календарний рік на тих самих умовах.

Згідно з положеннями пункту 2.1. договору, терміни, що використовуються в цьому договорі, вживаються у значеннях, наведених у Законі України "Про ринок електричної енергії", Кодексі системи передачі, Кодексі систем розподілу, Кодексі комерційного обліку, Правилах ринку.

Згідно з умовами пункту 2.2. договору, під час виконання умов цього договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов`язуються керуватися законодавством України.

Відповідно до пункту 3.1. договору, ціна договору визначається згідно з діючим на момент надання послуги тарифом на послуги з передачі електричної енергії, встановленим Регулятором, та оприлюднюється ОСП на власному веб-сайті в мережі Інтернет.

Згідно з умовами розділу 4 договору, для розрахунків за цим договором використовується плановий і фактичний обсяг послуги:

1) плановий обсяг послуги визначається на основі наданих користувачем і погоджених ОСП повідомлень щодо планового обсягу передачі електроенергії на розрахунковий місяць;

2) визначення фактичного обсягу послуги у розрахунковому місяці здійснюється:

- для ОСР на підставі даних щодо обсягів технологічних витрат електричної енергії на її розподіл електричними мережами ОСР;

- для електропостачальників на підставі даних щодо обсягів споживання електричної енергії споживачами електропостачальника;

- для споживачів електричної енергії, які мають намір купувати електричну енергію для власного споживання за двосторонніми договорами та на організованих сегментах ринку, незалежно від точки приєднання на підставі даних щодо обсягів споживання електричної анергії цими споживачами;

- для споживачів електричної енергії, які приєднані до мереж ОСП, незалежно від способу купівлі електричної енергії (в електропостачальника за Правилами роздрібного ринку чи за двосторонніми договорами та на організованих сегментах ринку) на підставі даних ще до обсягів споживання електричної енергії цими споживачами;

- для виробників електричної енергії на підставі даних щодо обсягів електричної енергії, необхідної для забезпечення власних потреб електричних станцій, на яких відсутня генерація.

Вимоги щодо засобів (систем) обліку електроенергії у точках комерційного обліку користувача, а також інші організаційно-технічні питання, пов`язані зі збором, обробкою, верифікацією, валідацією, агрегацією, зберіганням та передачею даних комерційного обліку, визначені Кодексом комерційного обліку.

Відповідно до пункту 5.1. договору, планова та фактична вартість послуги (грн.) за цим договором визначається шляхом множення планового та фактичного обсягу послуги (МВт-год) за розрахунковий період на тариф, встановлений Регулятором (грн/МВт-год). На вартість послуги нараховується податок на додану вартість відповідно до законодавства України.

Відповідно до наявної в матеріалах справи заявки відповідача від 05 листопада 2020 року, замовлений (плановий) обсяг надання послуги за грудень становить 28 500 000 кВт*год (28 500 МВт*год), що за вартість становить 10 696 392,00 грн..

Розділом 6 договору встановлений порядок розрахунків за договором, зокрема згідно з умовами пункту 6.1. договору, розрахунковим періодом за цим договором є 1 календарний місяць.

Згідно з положеннями пункту 6.2. договору, користувач здійснює поетапну попередню оплату планової вартості послуги ОСП таким чином:

- 1 платіж - до 17:00 другого банківського дня розрахункового місяця у розмірі не менше 1/5 від планової вартості послуги, визначеної згідно з розділом 5 цього договору. Подальша оплата може здійснюватися щоденно або шляхом сплати 1/5 від планової вартості послуг, яка визначена згідно з розділом 5, у кожен з наступних періодів:

- 2 платіж з 06 до 10 числа розрахункового місяця;

- 3 платіж з 11 до 15 числа розрахункового місяця;

- 4 платіж з 16 до 20 числа розрахункового місяця;

- 5 платіж з 21 до 25 числа розрахункового місяця.

При цьому розмір оплати у вказані періоди повинен бути не меншим планової вартості послуг, яка визначена згідно з розділом 5, на 5 днів наперед.

Згідно з умовами пункту 6.3. договору, у разі зміни планових обсягів послуги протягом розрахункового місяця користувач:

- передає ОСП письмове факсимільне повідомлення про зміну обсягів послуги не менше ніж за 2 робочі дні до моменту очікуваної зміни планових обсягів послуги;

- сплачує вартість послуги до дати очікуваного перевищення запланованих обсягів послуги або зменшує останній/останні планові платежі на відповідну суму у разі зменшення спланованих обсягів послуги.

Пунктом 6.5. договору передбачено, що користувач здійснює розрахунок з ОСП за фактичний обсяг послуги протягом 3 банківських днів з дати отримання та на підставі акта приймання-передачі послуги, який ОСП надає користувачу протягом перших 5 робочих днів місяця, наступного за розрахунковим. Оплата послуги здійснюється на підставі рахунків, наданих виконавцем або самостійно сформованих в електронному вигляді за допомогою "Системи управління ринком" (далі - сервіс), з використанням електронно-цифрового підпису тієї особи, яка вповноважена підписувати документи в електронному вигляді, у порядку, визначеному законодавством.

Згідно з умовами пункту 6.6. договору, у разі виникнення розбіжностей за отриманим від ОСП за попередній розрахунковий місяць актом приймання-передачі послуги користувач має право оскаржити зазначену в акті приймання-передачі послуги вартість послуги шляхом направлення ОСП повідомлення протягом 5 робочих днів з моменту отримання акта. Процедура оскарження не звільняє користувача від платіжного зобов`язання у встановлений договором термін. Якщо користувач не надає ОСП повідомлення з обґрунтуванням розбіжностей протягом 5 робочих днів з дати отримання акта приймання-передачі послуги, то вважається, що цей акт прийнято без розбіжностей.

Пунктом 6.7. договору передбачено, що у випадку порушення користувачем термінів розрахунку ОСП має право нарахувати пеню у розмірі 0,1 % (але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня) від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Пеня нараховується до повного виконання користувачем своїх зобов`язань.

За прострочення зазначеного терміну понад тридцять календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 7 % від суми простроченого платежу.

Позивач вказує, що відповідачем за грудень 2020 року допущено прострочення оплати наданих послуг, зокрема за 4 платежем розрахункова дата сплати є до 20 числа розрахункового місяця, 5 платіж користувач повинен був внести до 25 числа розрахункового місяця, а проте вказані платежі користувачем внесено з простроченням, зокрема 4 платіж внесено 29 грудня 2020 року, а 5 платіж 30 грудня 2020 року. Отже допустивши прострочення поетапної попередньої оплати вартості послуг відповідач порушив договірні зобов`язання зі своєчасної оплати вартості послуг.

У зв`язку з наведеним позивачем нараховано відповідачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки що становить 8 439,97 грн. та 3 відсотки річних що становить 2 104,21 грн.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування, оцінка аргументів сторін

З наведених обставин видно, що спірні правовідносини є за своїм змістом майновими, заснованими на договорі, та стосуються прав та обов`язків щодо надання послуг з розподілу електричної енергії. Спірний характер правовідносин базується на тому, що позивач вважає, що відповідачем допущено прострочення етапів оплати наданих послуг у грудні 2020 року, у зв`язку з чим позивачем нараховано штрафні санкції у вигляді пені та відповідальність за прострочення виконання грошового зобов`язання у вигляді 3 відсотків річних. В свою чергу відповідач вважає, що ним не допущено прострочення оплати, оскільки розрахунковим періодом є календарний місяць. Відтак на переконання відповідача останнім не допущено прострочення оплати наданих послуг, а кошти за отримані послуги внесені у відповідності до умов договору.

Частинами 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі змістом статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з нормами статті 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, пов`язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам визначені положеннями Закону України "Про ринок електричної енергії".

Відповідно до положень статті 1 Закону України "Про ринок електричної енергії учасник ринку електричної енергії (далі - учасник ринку) - виробник, електропостачальник, трейдер, оператор системи передачі, оператор системи розподілу, оператор ринку, гарантований покупець та споживач, які провадять свою діяльність на ринку електричної енергії у порядку, передбаченому цим Законом; користувачі системи передачі/розподілу (далі - користувачі системи) - фізичні особи, у тому числі фізичні особи - підприємці, або юридичні особи, які відпускають або приймають електричну енергію до/з системи передачі/розподілу або використовують системи передачі/розподілу для передачі/розподілу електричної енергії.

Відповідно до частини 2 статті 57 Закону України "Про ринок електричної енергії" 2 електропостачальник зобов`язаний, зокрема укладати договори, обов`язкові для здійснення діяльності на ринку електричної енергії, та виконувати умови таких договорів; сплачувати своєчасно та в повному обсязі за електричну енергію, куплену на ринку електричної енергії, та послуги, що надаються на ринку електричної енергії.

Так, Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" виконує функції оператора системи передачі.

Відповідно до пункту 55 частини 1 cтатті 1 Закону України "Про ринок електричної енергії" оператор системи передачі - юридична особа, відповідальна за експлуатацію, диспетчеризацію, забезпечення технічного обслуговування, розвиток системи передачі та міждержавних ліній електропередачі, а також за забезпечення довгострокової спроможності системи передачі щодо задоволення обґрунтованого попиту на передачу електричної енергії.

Згідно з умовами договору про надання послуг з передачі електричної енергії № 0527-02041 від 26.06.2019 укладеного між позивачем та відповідачем, Приватне акціонерне товариство "Рівнеобленерго" є користувачем системи передачі.

Відповідно до пункту 40 частини 1 статті 1 Закону України "Про ринок електричної енергії" користувачі системи передачі/розподілу (далі - користувачі системи) - фізичні особи, у тому числі фізичні особи - підприємці, або юридичні особи, які відпускають або приймають електричну енергію до/з системи передачі/розподілу або використовують системи передачі/розподілу для передачі/розподілу електричної енергії.

Згідно з пунктом 8 частини 1 статті 4 Закону України "Про ринок електричної енергії" учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються такі види договорів, зокрема, про надання послуг з передачі.

Відповідно до пункту 5.1. глави 5 розділу ХІ Кодексу системи передачі договір про надання послуг з передачі електричної енергії визначає організаційні, технічні та фінансові умови, на яких ОСП здійснює передачу електричної енергії електричними мережами системи передачі. Договір встановлює обов`язки та права сторін у процесі передачі електричної енергії електричними мережами оператора системи передачі від виробників до систем розподілу та споживачів, а також при здійсненні експорту електричної енергії.

Укладення договорів про надання послуг з передачі електричної енергії є обов`язковою умовою надання користувачам доступу до системи передачі (пункту 5.2. глави 5 розділу ХІ Кодексу).

Відповідно до частини 4 статті 33 Закону України "Про ринок електричної енергії" оператор системи передачі надає послуги з передачі електричної енергії та послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління учасникам ринку на підставі договорів, укладених на основі типових договорів про надання послуг з передачі електричної енергії та про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління.

Типові договори про надання послуг з передачі електричної енергії та про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління затверджуються Регулятором.

Типовий договір про надання послуг з передачі електричної енергії є додатком 3 до Кодексу системи передачі, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 309.

На основі типового договору між Приватним акціонерним товариством "Національна енергетична компанія "Укренерго" та Приватним акціонерним товариством "Рівнеобленерго" укладено договір про надання послуг з передачі електричної енергії № 0527-02041 від 26.06.2019, відповідно до умов якого оператор системи передачі зобов`язується надавати послугу з передачі електричної енергії відповідно до умов цього договору, а користувач зобов`язується здійснювати оплату за послугу відповідно до умов цього договору.

Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 33 Закону України "Про ринок електричної енергії" оператор системи передачі має право своєчасно та в повному обсязі отримувати плату за надані послуги з передачі та послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління.

Згідно з підпунктом 1 пункту 7.1, підпунктом 3 пункту 9.3 договору оператор системи передачі має право отримувати від користувача своєчасну оплату за послугу; користувач зобов`язаний здійснювати вчасно та у повному обсязі оплату за послугу на умовах, визначених цим договором.

Пунктом 6.2. договору, передбачено, що користувач здійснює поетапну попередню оплату планової вартості послуги ОСП таким чином:

- 1 платіж - до 17:00 другого банківського дня розрахункового місяця у розмірі не менше 1/5 від планової вартості послуги, визначеної згідно з розділом 5 цього договору. Подальша оплата може здійснюватися щоденно або шляхом сплати 1/5 від планової вартості послуг, яка визначена згідно з розділом 5, у кожен з наступних періодів:

- 2 платіж з 06 до 10 числа розрахункового місяця;

- 3 платіж з 11 до 15 числа розрахункового місяця;

- 4 платіж з 16 до 20 числа розрахункового місяця;

- 5 платіж з 21 до 25 числа розрахункового місяця.

Укладений між сторонами договір містить поняття планової та фактичної вартості послуги (пункт 5.1. договору)

Плановий обсяг споживання послуги визначається на основі наданих користувачем і погоджених ОСП повідомлень щодо планового обсягу передачі електроенергії на розрахунковий місяць, в свою чергу визначення фактичного обсягу послуги у розрахунковому місяці здійснюється для ОСР на підставі даних щодо обсягів технологічних витрат електричної енергії на її розподіл електричними мережами ОСР; для електропостачальників на підставі даних щодо обсягів споживання електричної енергії споживачами електропостачальника; для споживачів електричної енергії, які мають намір купувати електричну енергію для власного споживання за двосторонніми договорами та на організованих сегментах ринку, незалежно від точки приєднання на підставі даних щодо обсягів споживання електричної анергії цими споживачами; для споживачів електричної енергії, які приєднані до мереж ОСП, незалежно від способу купівлі електричної енергії (в електропостачальника за Правилами роздрібного ринку чи за двосторонніми договорами та на організованих сегментах ринку) на підставі даних ще до обсягів споживання електричної енергії цими споживачами; для виробників електричної енергії на підставі даних щодо обсягів електричної енергії, необхідної для забезпечення власних потреб електричних станцій, на яких відсутня генерація (пункт 4.1. договору).

В свою чергу умовами договору передбачено поетапну попередню оплату планової вартості послуг (пункт 6.2. договору), а також оплату фактичного обсягу послуги (пункт 6.5. договору).

Окрім цього умовами пункту 6.7. договору передбачено, що у випадку порушення користувачем термінів розрахунку ОСП має право нарахувати пеню у розмірі 0,1 % (але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня) від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Позивач вказує, що відповідачем за грудень 2020 року допущено прострочення оплати наданих послуг, зокрема за 4 платежем розрахункова дата сплати є до 20 числа розрахункового місяця, 5 платіж користувач повинен був внести до 25 числа розрахункового місяця, а проте вказані платежі користувачем внесено з простроченням, зокрема 4 платіж внесено 29 грудня 2020 року (прострочення з 20 по 29 грудня 2020 року), а 5 платіж 30 грудня 2020 року (прострочення з 25 по 30 грудня 2020 року).

Відповідач в свою чергу вказує, що укладений договір не містить положень про відповідальність за порушення етапів оплати отриманих послуг, а пункт 6.7. договору регулює відповідальність лише за порушення розрахунку за фактичний обсяг отриманих послуг, а не порушення строків внесення планових платежів.

Здійснивши аналіз умов укладеного між сторонами договору, взявши уваги до обставини та доводи, що викладені сторонами у позові та відзиві на позову, суд зазначає, що пунктом 6.7. договору передбачено відповідальність у випадку порушення користувачем термінів розрахунку. Зокрема суд зауважує, що у пункті 6.7. договору вжито формулювання "порушення термінів розрахунку".

Водночас термін "розрахунок" також вжито:

- у пункті 6.5. договору - стосовно оплати (розрахунку) за фактичний обсяг послуги;

- у пункті 6.4. договору - стосовно здійснення оплати (розрахунку) належної до сплати вартості послуги за новим тарифом у разі зміни тарифу.

- у назві розділу 6 договору "Порядок розрахунків". Положення цього розділу, зокрема пункти 6.2.-6.3., містять серед іншого умови щодо проведення користувачем поетапної оплати планової вартості послуг.

Таким чином, умови договору передбачають розрахунок за планову та фактичну вартість послуги. Зокрема пунктом 6.2. передбачено порядок оплати планового обсягу послуги, а пунктом 6.5. передбачено порядок оплати за фактичний обсяг спожитої послуги.

Отже, як у випадку оплати фактичної вартості послуг, так і у випадку оплати планової вартості послуг, має місце розрахунок користувача за послуги, що надаються йому на підставі договору про надання послуг з передачі електричної енергії. Такий розрахунок користувач повинен здійснювати у визначені договором строки, в тому числі щодо поетапної попередньої оплати планової вартості послуги.

З огляду на таке, суд не приймає до уваги доводи відповідача стосовно того, що пункт 6.7. передбачає відповідальність лише за порушення оплати фактичного обсягу послуги, оскільки пункт 6.7. не містить таких застережень. Положення пункту 6.7. договору не містять уточнень щодо того, прострочення якого саме розрахунку (оплати планових чи фактичних обсягів послуги) є підставою для нарахування пені.

Натомість, на думку суду, пункт 6.7. передбачає відповідальність за порушення усіх строків оплати передбачених розділом 6 "Порядок розрахунків". Умовами пункту 6.2. договору передбачено оплату планової вартості послуги на умовах передоплати, тобто сторонами погоджено порядок розрахунків, який передбачає періодичну поетапну передоплату вартості послуг. В силу цих положень користувач несе тягар договірного зобов`язання проводити розрахунок (в тому числі у формі попередньої поетапної оплати) у визначені договором строки.

Відповідно, у випадку прострочення внесення вказаної оплати, позивач не позбавлений можливості нарахувати пеню за прострочення розрахунку, що передбачено пунктом 6.7. договору.

Згідно з нормами статей 901 - 903 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з приписами статті 693 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

З огляду на вказані обставини суд робить висновок, що відповідач порушив строки внесення попередньої оплати планових платежів, що передбачені пунктом 6.2. договору. А тому, з огляду на порушення користувачем термінів розрахунку (внесення попередньої оплати), позивач має право на нарахування пені, що передбачена положеннями пункту 6.7. договору. За таких умов суд не приймає до уваги пояснення відповідача щодо порушення позивачем порядку заявлення вказаних вимог, оскільки передбачений порядок направлення претензій щодо виконання сторонами договору його умов не позбавляє сторону правочину звернутись до суду за захистом свого порушеного оправа.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

Згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Здійснивши перерахунок нарахованої позивачем пені суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 8 439,97 грн. пені (в тому числі за період з 21.112.2020 року по 258.12.2020 року на суму 5 626,65 грн., та за період з 26.12.2020 року по 29.12.2020 року на суму 2 813,32 грн.) є законними обґрунтованими та такими, що мають бути задоволені.

Згідно з приписами статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У зв`язку з простроченням виконання грошового зобов`язання, позивачем нараховано 2 104,21 грн. 3 відсотків річних (в тому числі за період д 21.12.2020 року по 28.12.2020 року на суму 1 402,81 грн. та за період з 26.12.2020 року по 29.12.2020 року 701,40 грн.).

Наданий позивачем розрахунок 3 відсотків річних судом перевірено визнано законним та обґрунтованим.

Відповідно до приписів частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з вимогами статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до положень статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Також, згідно з нормами статті 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Правилами статті 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Висновки суду

За висновком суду, були встановлені обставини щодо обґрунтованості позовних вимог про стягнення з відповідача 10 544,18 грн., з яких: 2 104,21 грн. 3% річних та 8 439,97 грн. пені. Відтак вказані вимоги є законними, відповідачем не спростованими, а отже такими, що мають бути задоволені.

Розподіл судових витрат

Згідно з положеннями статті 129 Господарського процесуального кодексу України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

У зв`язку з задоволенням позовних вимог у повному обсязі, судові витрати що складаються з судового збору в розмірі 2 720,00 грн. підлягають до стягнення з відповідача на користь позивача.

Керуючись статтями 73, 74, 76-79, 91, 120, 123, 129, 233, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Рівнеобленерго" (33013, Рівненська область, місто Рівне, вул. Князя Володимира 71, код ЄДРПОУ 05424874) на користь Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри 25, код ЄДРПОУ 00100227) 8 439 (вісім тисяч чотириста тридцять дев`ять) грн. 97 коп. пені, 2 104 (дві тисячі сто чотири) грн. 21 коп. три відсотки річних та 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн. 00 коп. судового збору.

Позивач (Стягувач): Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри 25, код ЄДРПОУ 00100227)

Відповідач (Боржник): Приватне акціонерне товариство "Рівнеобленерго" (33013, Рівненська область, місто Рівне, вул. Князя Володимира 71, код ЄДРПОУ 05424874).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).

Інформацію по справі, що розглядається, можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.

Повний текст рішення складено та підписано 08 червня 2021 року.

Суддя Качур А.М.