Постанова № 9751613, 12.04.2010, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

12.04.10Справа №2а-3126/10/4/0170 об 11:42

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Циганової Г.Ю. , при секретарі судового засідання Антоновій А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Управління Пенсійного фонду України у м. Феодосія АР Крим

до Відкритого акціонерного товариства "Феодосійське автотранспортне підприємство №14312"

про стягнення 27006,19 грн.

Суть спору: Управління Пенсійного фонду України у м. Феодосія АР Крим (далі – позивач) звернулось до адміністративного суду із позовом до Відкритого акціонерного товариства «Феодосійське автотранспортне підприємство №14312» (далі – відповідач) про стягнення 27006,19 грн. Позов мотивовано наявністю у відповідача заборгованості зі сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сум штрафних санкцій, застосованих за несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхових внесків; за несвоєчасну сплату авансових платежів із страхових внесків; за несвоєчасне подання відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку і заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пенсії, призначеної на пільгових умовах.

Ухвалами суду від 09.03.2010 року відкрито провадження у справі, після закінчення підготовчого провадження справу призначено до судового розгляду.

Ухвалою суду від 12.04.2010 року закрито провадження у справі в частині вимог про стягнення 756,00 грн.

В судове засідання представники сторін не з'явились, про дату, час і місце судового розгляду справи повідомлені належним чином, представник відповідача причин неявки не повідомив, представник позивача направив клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Враховуючи, що матеріали справи містять достатньо доказів для з'ясування обставин у справі, суд, керуючись ст. ст. 122, 128 КАС України, вважає можливим розглянути справу за відсутності представників сторін.

Розглянувши матеріали справи та оцінивши наявні у справі докази в ъх сукупності, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно з п. 1 частини 1 статті 14 Закону України від 09.07.2003 року №1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (далі – Закон №1058) страхувальниками визнаються роботодавці, в тому числі юридичні особи, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру. Частиною 1 статті 15 Закону №1058 визначено, що платниками страхових внесків є страхувальники, зазначені у статті 14 Закону №1058.

Як вбачається з матеріалів справи відповідач є юридичною особою, ідентифікаційний код 03114721 (а.с. 25), є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування і страхувальником в розумінні Закону №1058.

Відповідно до п. п. 4, 6 ч. 2 ст. 17 Закону №1058 страхувальник зобов'язаний подавати звітність територіальним органам Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом; нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Частиною 6 ст. 20 цього Закону передбачено обов'язок страхувальників сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом для виду страхувальника, яким є відповідач, є календарний місяць.

Як вбачається з матеріалів справи відповідачем самостійно обчислено розмір внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в розрахунку за листопад 2009 року за ставкою 2%, 1-5% у загальному розмірі 246,48 грн. (а.с. 7, рядок 8.2 розрахунку).

Також в розрахунку за грудень 2009 року відповідачем визначено загальний розмір страхових внесків у сумі 4333,64 грн. (а.с. 9, рядок 8 розрахунку).

Згідно із частинами 2 і 3 ст. 106 Закону №1058 суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Згідно із розрахунком позовних вимог (а.с. 5) зазначені суми віднесено до заборгованості, про стягнення якої просить позивач.

Згідно із ч. 8 ст. 106 Закону №1058 на недоїмку нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

Відповідно до п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону №1058 за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Згідно із пунктами 5, 7 ч. 9 ст. 106 Закону №1058 за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою або подання недостовірних відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку та іншої звітності, передбаченої законодавством, до територіальних органів Пенсійного фонду накладається штраф у розмірі 10 відсотків суми страхових внесків, які були сплачені або підлягали сплаті за відповідний звітний період, за кожний повний або неповний місяць затримки подання відомостей, звітності, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

за несплату, неповну або несвоєчасну сплату авансових платежів із страхових внесків, передбачених цим Законом, накладається штраф у розмірі 50 відсотків сум несплачених або своєчасно не сплачених авансових платежів.

Частиною 13 ст. 106 Закону №1058 передбачено, що про нарахування пені та накладення штрафів, передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, посадові особи виконавчих органів Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, виносять рішення, які протягом трьох робочих днів із дня їх винесення надсилаються страхувальнику, банку чи організації, яка здійснює виплату і доставку пенсій.

Суми пені та штрафів, передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, підлягають сплаті страхувальником, банком чи організацією, яка здійснює виплату і доставку пенсій, протягом десяти робочих днів з дня одержання відповідного рішення. При цьому в цей же строк страхувальник, банк чи організація, яка здійснює виплату і доставку пенсій, має право оскаржити зазначене рішення до вищого органу Пенсійного фонду або в судовому порядку з одночасним обов'язковим письмовим повідомленням про це відповідного виконавчого органу Пенсійного фонду, яким прийнято це рішення.

Суд встановив, що у зв'язку із несвоєчасною сплатою страхових внесків позивачем, на підставі п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону №1058, прийнято рішення від 10.12.2009 року №1530 про застосування штрафних санкцій на суму 10365,15 грн. і нарахування пені у розмірі 13500,26 грн.

Також на підставі п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону №1058 позивачем прийнято рішення від 10.12.2009 року №1531 про застосування фінансових санкцій у вигляді штрафу на суму 1600,00 грн.

Крім того, посадовими особами позивача проведено планову документальну перевірку відповідача з питання своєчасності, достовірності і повноти нарахування страхових внесків за період з 01.11.2008 року по 30.11.2009 року, авансових платежів у вигляді страхових внесків за період з 20.11.2008 року по 21.12.2009 року, достовірності відомостей, наданих до системи персоніфікованого обліку за період з 01.01.2008 року по 31.12.2008 року.

За результатами перевірки складено акт від 21.12.2009 року №220 (а.с. 14-17), за висновками якого встановлені порушення вимог ч. 6 ст. 20 Закону №1058 щодо строків і повноти сплати авансових платежів у вигляді сум страхових внесків на загальну суму 1011,92 грн.; вимог п. 4 ч. 2 ст. 17, п. п. 6, 12 ч. 2 ст. 17, п. 8 Прикінцевих положень Закону №1058, п. п. 8, 9 Порядку формування та подання органам Пенсійного фонду України відомостей про застраховану особу, що використовуються в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 10 червня 2004 року №7-6, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 10 серпня 2004 р. за N 1000/9599.

За наслідками перевірки, на підставі п. п. 5, 7 ч. 9 ст. 106 Закону №1058 позивачем прийняті рішення від 15.01.2010 року №20 про застосування фінансових санкцій на суму 505,96 грн. та від 29.01.2010 року №58 про застосування фінансових санкцій на суму 170,00 грн.

Згідно із розрахунком позовних вимог та клопотанням про зміну суми позову, відповідачем самостійно погашено заборгованість з фінансових санкцій (сум штрафу і пені) у розмірі 4570,78 грн.

Статтею 13 Закону України від 05.11.91 року N 1788-XI «Про пенсійне забезпечення» визначені категорії працівників, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах. До 17.02.2000 вказана стаття крім визначення категорій працівників, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах, регулювала порядок внесення підприємствами та організаціями плати до Пенсійного фонду, що покривала витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до п. п. "б" - "з" ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Законом України «Про внесення змін до деяких законів України» від 17.02.2000 N 1461-III порядок внесення плати на покриття фактичних витрат на виплату і доставку пенсій змінено. А саме норму, що регулювала дане питання у ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» - виключено та врегульовано порядок покриття витрат на виплату та доставку пільгових пенсій шляхом введення окремого виду збору на обов'язкове державне пенсійне страхування у Закон України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування».

Законом України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», зі змінами та доповненнями, передбачено, що платники збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, передбачені ст. 1 цього Закону, повинні сплачувати збір на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірах, встановлених ст. 4 цього Закону, що визначається у відсотковому відношенні від об'єкта оподаткування, який передбачений ст. 2 цього Закону.

Зокрема, відповідно до вимог Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», суб'єкти підприємницької діяльності, незалежно від форм власності, повинні сплачувати збір на обов'язкове державне пенсійне страхування у 100 % розмірі від об'єкта оподаткування, яким є фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до п. п. "б" - "з" ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Розмір сум до відшкодування витрат Пенсійного фонду України на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, на поточний рік визначається у повідомленнях, які формуються працівниками Пенсійного фонду України, а підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду визначену у повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах (пп. 6.4, пп. 6.8 п. 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Пенсійного фонду N 21-1 від 19.12.2003).

Абзацом 5 п. 2 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», який з 01.01.2006 стосується і осіб, пенсії яким призначені відповідно до п. п. "б" - "е" та "ж" ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» і має зворотну дію, врегульовано лише порядок виплати пенсій, а не змінено порядку відшкодування витрат на їх виплату і доставку та не звільнено підприємства, зазначені у ст. 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від сплати збору на відшкодування виплачених пільгових пенсій.

У відповідності з вимогами ст. 3 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», платники збору на обов'язкове державне пенсійне страхування сплачують внески до Пенсійного фонду у порядку, визначеному законодавством України.

Пунктом 2 Розділу XV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом. Тобто, діє зазначений вище порядок відшкодування.

Виходячи з викладеного відповідач зобов’язаний щомісячно до 25-го числа здійснювати покриття фактичних витрат на виплату і доставку пенсії, призначеної на пільгових умовах.

Судом встановлено, що позивачем сформовано і направлено на адресу відповідача розрахунки фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», призначених відповідно до п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», за грудень 2009 року, січень і лютий 2010 року, в яких визначено загальний розмір сум до відшкодування – 99,48 грн. (а.с. 21-23). Вказані розрахунки отримані відповідачем, що підтверджується поштовими повідомленнями (а.с. 21-23, зворотній бік).

Доказів погашення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пенсії, призначеної на пільгових умовах, за грудень 2009 року, січень і лютий 2010 року, відповідачем не надано.

Оскільки відповідачем у встановленому порядку не надано доказів сплати у повному обсязі сум страхових внесків, самостійно визначених ним у поданих до органу Пенсійного фонду України розрахунках; сплати сум фінансових санкцій і пені, які застосовано за рішеннями від 29.01.2010 року №58, від 15.01.2010 року №20, від 10.12.2009 року №1531, від 10.12.2009 року №1530, заборгованості з фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», призначених відповідно до п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», за грудень 2009 року, січень і лютий 2010 року, уточнені позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно з ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем – фізична чи юридична особа, судові витрати, здійсненні позивачем, з відповідача не стягуються, тому судові витрати по справі не підлягають стягненню з відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 94, 158-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.          Адміністративний позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Феодосійське автотранспортне підприємство №14312» (АР Крим, м. Феодосія, вул. Володарського, б. 37-а, ідентифікаційний код юридичної особи 03114721) на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Феодосія заборгованість у розмірі 26250,19 грн.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня отримання у разі неподання заяви про апеляційне оскарження (апеляційної скарги).

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження апеляційна скарга не подана, постанова набирає законної сили через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Протягом 10 днів з дня отримання постанови через Окружний адміністративний суд АР Крим до Севастопольського апеляційного адміністративного суду може бути подана заява про апеляційне оскарження, після подачі якої протягом 20 днів може бути подана апеляційна скарга.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження (10 днів).

Суддя                                         Циганова Г.Ю.