Ухвала суду № 97512697, 04.06.2021, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/7076/21

1-кс/308/2389/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 червня 2021 року м. Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Іванов А.П., при секретарі Єфремовій М.Й., за участі слідчого Опаленика Є.М., прокурора Савченка Д.О., підозрюваного ОСОБА_1 , захисника Корпоша І., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, клопотання старшого слідчого в ОВС відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Закарпатській області Опаленика Євгенія Михайловича, погодженого прокурором Савченком Д.О., про застосування щодо

громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Зарічево Перечинського району (теперішній Ужгородський район), зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою АДРЕСА_2 , з середньою спеціальною освітою, охоронця ФОП « ОСОБА_2 », одруженого, на утриманні якого перебуває одна неповнолітня дитина, відповідно до ст. 89 КК України такого, що не має судимості, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 189 КК України

запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення суми застави,

встановив:

Зі змісту розглядуваного клопотання з`ясовано, що слідчою групою відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Закарпатській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12021070000000148 від 14.05.2021, щодо вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 189, ч. 1 ст. 255-1, ч. 1 ст. 255-3 КК України.

Органом досудового розслідування встановлено наступне. Починаючи з травня 2021 року по 02 червня 2021 року приватний підприємець мешканець с. Сторожниця Ужгородського району ОСОБА_3 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, його суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, керуючись корисливим мотивом та з метою незаконного збагачення, діючи умисно за попередньою змовою із ОСОБА_1 та ОСОБА_4 неодноразово пред`являв незаконну протиправну вимогу ОСОБА_5 (надалі потерпілому) про передачу йому 7500 доларів США, що нібито як борг за отриману побутову техніку, при цьому застосовуючи насильство небезпечне для життя і здоров`я потерпілого. Протягом одинадцяти місяців 2018 року потерпілий неофіційно працював у ФОП ОСОБА_3 та його дружини ОСОБА_6 , які займалися продажем побутової техніки. До обов`язків потерпілого ОСОБА_5 входило продаж побутової техніки у Хустському районі Закарпатської області, а саме знаходити нові торгові точки із продажу побутової техніки, а подружжя ОСОБА_6 вже особисто доставляли техніку замовникам. У зв`язку із непорозумінням по виплаті заробітної плати потерпілий вирішив більше не працювати з вищевказаними особами, про що їх було повідомлено, однак останні зазначили потерпілому, що він винен їм ще 7000 доларів США, у зв`язку із цим вони разом порахували його витрати та зійшлися на сумі близько 3400 доларів США боргу перед ними. Вказаний борг потерпілий повністю їм повернув протягом двох років, шляхом переказу на їх банківські картки грошових коштів на загальну суму близько 94800 грн. Проте на початку травня 2021 року в ОСОБА_3 , виник злочинний умисел незаконного збагачення, шляхом протиправного заволодіння грошовими коштами у ОСОБА_5 за надуманим приводом: в якості відшкодування несвоєчасного та неповного розрахунку потерпілого з ним за реалізацію отриманої побутової техніки. При цьому ОСОБА_3 , розуміючи, що для реалізації вказаного злочинного наміру, з метою залякування потерпілого, йому необхідні спільники, при невстановлених досудовим розслідуванням обставинах залучив ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Згодом, на початку травня 2021 року, потерпілому зателефонував давній знайомий ОСОБА_8 та повідомив про необхідність зустрічі, оскільки йому стало відомо про те, що потерпілого розшукують невідомі особи, на що останній погодився. Приїхавши на зустріч в цей же день до автосалону «КІА», що знаходиться при в`їзді в м. Хуст, він побачив свого знайомого ОСОБА_8 та двох невідомих осіб, які представились як ОСОБА_4 та ОСОБА_10 , як надалі встановлено - ОСОБА_4 та ОСОБА_10 . Тоді ж, на виконання відведеної ОСОБА_3 їм злочинної ролі, з метою психологічного тиску на потерпілого, шляхом навіювання останньому страху та побоювання за своє життя, повідомили останнього про наявність невирішеного питання по м. Ужгород. Так, ОСОБА_4 повідомив, що потерпілий винен ОСОБА_3 грошові кошти в сумі 15000 доларів США, на що потерпілий зауважив протилежне. Однак ОСОБА_4 , продовжуючи свій злочинний план, повідомив потерпілого ОСОБА_5 про те, що через два дні він організує зустріч ОСОБА_5 з ОСОБА_3 та особами, які просили розшукати потерпілого, при цьому ОСОБА_4 надав потерпілому номер свого мобільного телефону НОМЕР_1 . Згодом, 10 травня 2021 року, ОСОБА_4 , реалізуючи свій злочинний намір зателефонував потерпілому з номеру мобільного телефону НОМЕР_1 , повідомивши, що 12.05.2021 з ним хочуть зустрітись. Після чого, 12 травня 2021 року близько 15 години 30 хвилин на прохання ОСОБА_4 , потерпілий разом з ним приїхали в кафе «Хуторок», яке знаходиться в м. Хуст по вул. Івана Франка та присіли на терасу даного закладу. Через декілька хвилин до даного закладу під`їхав автомобіль належний ОСОБА_3 - «Peugeot Expert» білого кольору, з якого вийшли ОСОБА_3 , його дружина ОСОБА_6 та ОСОБА_1 та підійшли до них. Потім ОСОБА_1 разом з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , реалізуючи свій злочинний намір направлений на незаконне збагачення шляхом протиправного заволодіння грошовими коштами потерпілого, за попередньою змовою між собою, представився потерпілому при чому з метою навіювання останньому страху повідомив, що він являється так званим «смотрящим» за Перечинським районом в Закарпатській області. Згодом потерпілий разом із ОСОБА_3 почали підраховувати суму боргу, яку він нібито винний останньому, в ході чого вони дійшли до того, що він винен приблизно 7000 доларів США, яка потерпілим була повернута. Почувши це, ОСОБА_1 з метою досягнення злочинного плану повідомив потерпілого, що їм все одно на те, що потерпілий ОСОБА_5 розрахувався з ОСОБА_3 , а висунув протиправну вимогу ОСОБА_5 про передачу їм грошових коштів у сумі 15000 доларів США, при чому зазначив, що частину грошових коштів у розмірі 7500 доларів США потерпілий повинен повернути до кінця тижня через ОСОБА_4 , а якщо ні то потерпілий під їх тиском перепише на ОСОБА_1 свій будинок. Згодом ОСОБА_1 , продовжуючи свій злочинний намір спрямований на незаконне збагачення та виконуючи свою відведену роль, з метою психологічного та фізичного тиску на потерпілого, 20.05.2021 близько 18 години 30 хвилин приїхав за місцем проживання потерпілого, а саме АДРЕСА_3 на автомобілі марки «Skoda Superb» номерний знак НОМЕР_2 , де підійшовши до вхідної хвіртки та почав гукати потерпілого, який почувши крики вийшов та підійшов до ОСОБА_1 . Останній в агресивній формі запитав потерпілого, коли він поверне грошові кошти, під час чого вийняв із правого кармана своїх штанів предмет зовні подібний на ніж за допомогою якого почав розмахувати перед потерпілим та погрожувати спричиненням тілесних ушкоджень. В цей же момент, продовжуючи свій злочинний умисел спрямований на незаконне збагачення, за допомогою лівої руки стиснутої в кулак наніс два удари в область живота та печінки. Які згідно з висновку судово-медичної експертизи №171 від 28 травня 2021 року виразились на тілі потерпілого у вигляді синців на шкірних покривах передньої поверхні черева по центру (між реберними дугами в проекції шлунку) та черева справа ближче до здухвинної ділянки, які могли виникнути внаслідок дії тупих твердих предметів по ударному механізму дії, якими могли бути затиснутими в кулак руки сторонньої людини. Дані тілесні ушкодження мають незначні скороминущі наслідки, тривалістю не більше як шість днів, і за цією ознакою згідно п. 2.3.5 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» затверджених Наказом №6 МОЗ України від 17.01.1995 кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження. Не зупинившись на цьому, ОСОБА_1 разом із ОСОБА_4 , діючи умисно, продовжуючи свій злочинний намір спрямований на незаконне збагачення, перебуваючи в с. Крива Хустського району неподалік місця проживання потерпілого ОСОБА_5 , 27 травня 2021 року близько 06 години 45 хвилин зупинили автомобіль на якому рухався потерпілий та почали наносити потерпілому, який вийшов з автомобіля, удари за допомогою рук стиснутих в кулак та ніг, а також погрожували вбивством та пошкодженням майна, якщо він не надасть їм грошові кошти. Згідно з висновку судово-медичної експертизи №3 від 28.05.2021 на час проведення судово-медичної експертизи при зовнішньому обстежені мали місце тілесні пошкодження у вигляді синця верхньої і середньої частини лівої вушної раковини і травматичного набряку м`яких тканин лівого ліктьового суглобу. Клінічно лікарем нейрохірургом і ЛОР спеціалістами ОКЦНН і ЗОКЛ ім. А. Новака, куди звертався потерпілий 27.05.2021, у нього встановлено діагноз: ЗЧМТ, струс головного мозку, що підтверджується даними неврологічної симптоматики (позитивний симптом Седана, Гуревича-Мана…), множинні забої м`яких тканин голови, тулуба, кінцівок. Забій лівого вуха. Лівобічний середній після травматичний отит. Лівобічна кондуктивна приглухуватість.Тілесні ушкодження у вигляді ЗЧМТ. Струс головного мозку і забій лівого вуха, лівобічний середній після травматичний отит, лівобічна кондуктивна приглухуватість відносяться до легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров`я згідно пункту 2.3.3. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» затверджених Наказом №6 МОЗ України від 17.01.1995. 31.05.2021 о 16 годині 02 хвилин потерпілий, побоюючись за своє життя та здоров`я, за допомогою банківського терміналу, розташованого в АДРЕСА_4 , за вказівкою ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та ОСОБА_4 в два етапи перерахував на належний ОСОБА_3 картковий рахунок НОМЕР_3 , відкритий в АТ «А-банк», частину грошових коштів в сумі 10000 гривень. 02.06.2021 близько 09 години 40 хвилин ОСОБА_4 , усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, зателефонував потерпілому та у агресивній формі запитав останнього, коли він віддасть обумовлену суму грошових коштів. Через декілька хвилин ОСОБА_3 також зателефонував потерпілому й поставив йому аналогічне питання. Згодом, 02 червня 2021 року о 19 годині 30 хвилин ОСОБА_3 разом із ОСОБА_4 та ОСОБА_1 , реалізуючи свої злочинні наміри направлені на незаконне збагачення, шляхом протиправного заволодіння грошовими коштами ОСОБА_5 , усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, знаходячись за адресою м. Хуст, вул. Івана Франка, 175 в приміщенні кафе на АЗС «Автомобіліст», після отримання підтвердження від потерпілого, який був залучений до проведення негласної слідчої (розшукової) дії у формі спеціального слідчого експерименту, шляхом надання їм імітованого платіжного доручення №ЕСМ_Р24А1237086037С7380 від 01.06.2021 «Приват Банку» про перерахування грошових коштів на суму 190000 гривень на кредитний рахунок № НОМЕР_3 , відкритий на ОСОБА_3 , однак одразу після цього були викриті та затримані працівниками правоохоронних органів й поміщені до ІТТ №1 Ужгородського ВП ГУНП в Закарпатській області.

03 червня 2021 року о 18 годині 28 хвилин ОСОБА_1 вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 189 КК України, тобто у вимозі передачі чужого майна із застосуванням насильства до потерпілого (вимаганні), вчиненого за попередньою змовою групою осіб, поєднаного з насильством небезпечним для життя і здоров`я особи.

Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_1 у вчиненні вищевказаного злочину підтверджується зібраними матеріалами кримінального провадження. При цьому слідчий в клопотанні зазначає про наявність ризиків переховування ОСОБА_1 від органів досудового розслідування та суду; незаконного впливу на потерпілого, свідків, експерта, спеціаліста у кримінальному провадженні; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, а також продовження вчинення кримінального правопорушення, у якому підозрюється.

На думку слідчого жоден з більш м`яких запобіжних заходів не здатен унеможливити ризики, зазначені у клопотанні, оскільки ОСОБА_1 на підставі вагомих доказів обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч. 3 ст. 189 КК України, за який йому у випадку визнання винним загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк до 10 років із конфіскацією майна

З огляду на вказане, слідчий в клопотання просить застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.

В судовому засіданні прокурор та слідчий клопотання підтримали та просили таке задовольнити, у зв`язку з обґрунтованістю підозри та наявністю ризиків ухилення підозрюваного від слідства та суду, тиску на потерпілого та інших учасників кримінального провадження, перешкоджанню слідству іншим чином, зокрема шляхом можливості підшукання сторонніх осіб, що можуть надати вигідні для нього неправдиві показання, а також наявністю ризику подальшого незаконного впливу на потерпілого.

Захисник підозрюваного у судовому засіданні просив відмовити в задоволенні вказаного клопотання, оскільки на утриманні його підзахисного перебуває неповнолітня дитина та батько похилого віку, які потребують лікування у зв`язку з наявними хворобами.

Підозрюваний у судовому засіданні підтримав позицію свого захисника.

Заслухавши думку прокурора, пояснення слідчого з приводу поданого клопотання, приймаючи до уваги позицію підозрюваного та його захисника, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

ГУНП в Закарпатській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12021070000000148 від 14.05.2021, за правовою кваліфікацією ч. 3 ст. 189, ч. 1 ст. 255-1, ч. 1 ст. 255-3 КК України, що стверджується витягом з ЄРДР.

У відповідності до ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою статті 177 КПК України.

Кримінальний процесуальний кодекс України встановлює обов`язок розглядати обґрунтованість підозри, яка за визначенням ЄСПЛ «є необхідною умовою законності тримання під вартою» (справа «Нечипорук і Йонкало проти України», 42310/04, § 219, 21.04.2011р.).

Відповідно до практики ЄСПЛ, «обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватись арешт, складає суттєву частину гарантії від безпідставного арешту і затримання, закріпленої у статті 5 § 1 (с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин» (K.F. проти Німеччини, 27.11.1997 р., § 57).

На підтвердження обґрунтованості підозри в інкримінованому ОСОБА_1 кримінальному правопорушенні, слідчим до клопотання додано ряд доказів: протокол прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення від ОСОБА_5 ; протоколи допиту та додаткового допиту потерпілого ОСОБА_5 ; протоколи допиту та додаткового допиту свідків ОСОБА_12 та ОСОБА_13 ; висновки експерта, протоколи про проведення негласних слідчих (розшукових) дій та протоколи про вручення спеціальних технічних засобів до таких, протокол огляду та вручення платіжного доручення, протокол огляду та вручення грошових коштів, протокол затримання ОСОБА_1 від 02.06.2021; протокол обшуку; протокол пред`явлення особи до впізнання за фотознімками тощо.

Як вбачається з матеріалів, наданих слідчим на обґрунтування клопотання, зазначені у такому обставини підозри мають місце та підтверджуються на даному етапі розслідування достатньою сукупністю даних, отже за переконанням слідчого судді, ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 189 КК України.

При цьому, слід зауважити, що стандарт доведення обґрунтованості підозри є нижчим від стандарту доведеності винуватості поза розумним сумнівом та вимагає меншої ваги доказів, ніж для ухвалення обвинувального вироку.

Окрім того, у п. 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» Європейський Суд з прав людини зазначив, що поліція не зобов`язана мати докази, достатні для пред`явлення обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання.

Повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 189 КК України вручено ОСОБА_1 03.06.2021, при цьому такий затриманий за протоколом затримання о 19 год. 15 хв. 02.06.2021.

Відповідно до статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Слідчий суддя враховує, що при обранні запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_1 зазначений прокурором та вказаний слідчим в клопотанні ризик того, що підозрюваний може здійснювати незаконний вплив на свідків, потерпілого у кримінальному провадженні, знайшов своє підтвердження. Так, розглядуване кримінальне провадження перебуває на першочерговій стадії досудового розслідування, підозрюваний може здійснювати незаконний тиск на потерпілого та свідків, схиляючи таких до зміни даних слідству показів як безпосередньо, так і за допомогою третіх осіб.

Разом з цим, наявність вказаного ризику породжує ризик перешкоджання підозрюваним ОСОБА_14 кримінальному провадженню іншим чином, оскільки вплив на потерпілого та свідків у даному кримінальному провадженні призведе до неможливості встановлення дійсних обставин інкримінованого підозрюваному злочину. Вказаний ризик, на думку слідчого судді, підтверджується обставинами інкримінованого підозрюваного злочину, а саме тим, що останній самостійно та за допомогою іншого підозрюваного здійснювали фізичне та психологічне насильство над потерпілим. При цьому місце проживання потерпілого та членів його сім`ї, які є свідками у даному кримінальному провадженні, відомі підозрюваному.

Більш того, на думку слідчого судді, ОСОБА_1 зможе продовжити вчинювати злочин, в якому підозрюється, продовжуючи психологічний тиск на потерпілого, використовуючи названий ним потерпілому статус «смотрящого» у одному з районів Закарпатської області.

Також, на думку слідчого судді, вказаний ризик наявний й щодо судово-медичних експертів, які проводили медичне обстеження потерпілому після спричинення останньому тілесних ушкоджень підозрюваними, а тому будучи на волі він зможе здійснити підкуп чи застосувати насильство до експертів з метою спростування наданого ними експертного висновку.

Окрім цього ОСОБА_1 підозрюється у вимаганні, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, а отже задля уникнення кримінальної відповідальності може вступати у позапроцесуальні контакти з іншими підозрюваними у вказаному злочині для формування у слідства викривленої позиції щодо дійсних обставин інкримінованого їм діяння.

Також слідчий суддя вважає наявним ризик вчинення підозрюваним ОСОБА_1 іншого кримінального правопорушення та /або продовження існуючого з огляду на те, що такий раніше судимий за вчинення злочинів проти власності та громадської безпеки, хоча й за ст. 89 КК України визнаний таким, що не має судимості. При цьому наразі підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 189 КК України, що є тяжким корисливим злочином, вчиненим із застосуванням психологічного та фізичного насилля щодо потерпілого. Відтак існує ризики подальшого тиску, в тому числі психологічного, на потерпілого ОСОБА_5 зокрема з метою незаконного збагачення за рахунок коштів останнього.

Разом з тим слідчий суддя зауважує, що межування Закарпатської області у близькості з країнами Європейського Союзу не обґрунтовує наявність ризику переховування підозрюваного ОСОБА_1 від слідства та суду й спростовується наявністю міцних соціальних зв`язків останнього (дружини, дитини та батька), а також наявністю постійного місця роботи в охоронній фірмі у вказаному регіоні.

Застосування альтернативних запобіжних заходів, не пов`язаних з ізоляцією підозрюваного ОСОБА_1 від суспільства, на думку слідчого судді, буде недостатнім для попередження вищевказаних ризиків й забезпечення належної процесуальної поведінки такого. Так, перебуваючи до прикладу під домашнім арештом, ОСОБА_1 може використати засоби мобільного зв`язку та «Інтернет» для здійснення незаконного психологічного тиску на потерпілого та свідків дистанційно, або підбурювати до вчинення такого впливу третіх осіб.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, слідчим суддею враховуються обставини, визначені ст. 178 КПК України.

Так, слідчим суддею встановлено, що підозрюваний ОСОБА_1 раніше притягався до кримінальної відповідальності, однак відповідно до ст. 89 КК України визнаний таким, що не має судимості; має зареєстроване місце проживання, відмінне від фактичного; одружений; на утриманні якого перебуває одна неповнолітня дитина, 2007 р.н., у якої діагностовано захворювання; батько підозрюваного, 1956 р.н. перебуває на стаціонарному лікуванні в Перечинській лікарні.

В рішенні у справі «Лабіта проти Італії» Європейський суд з прав людини вказує, що тримання під вартою може бути виправданим у тій чи іншій справі лише за наявності специфічних ознак того, що цього вимагають істинні вимоги публічного інтересу, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують правило поваги до особистої свободи.

В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Так, ОСОБА_1 підозрюється у вимаганні, вчиненого за попередньою змовою групою осіб - підозрюваними ОСОБА_3 та ОСОБА_15 , поєднаного з насильством небезпечним для життя і здоров`я особи - потерпілого ОСОБА_5 , внаслідок якого останньому декілька разів було заподіяно тілесні ушкодження. Вказане у своїй сукупності свідчить про нехтування підозрюваним загальноприйнятими в суспільстві правилами поведінки

Таким чином, наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 189 КК України, а також наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України та недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання таким ризикам, свідчить про підставність обрання запобіжного заходу підозрюваному у виді тримання під вартою строком до 60 днів з огляду на вимоги ч. 1 ст. 197 КПК України.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 183 КПК України суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених названим Кодексом. За ч. 4 вказаної статті суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні, зокрема щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.

Так з наявного в матеріалах клопотання повідомлення про підозру вбачається, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 189 КК України, тобто у вимозі передачі чужого майна із застосуванням насильства до потерпілого (вимаганні), вчиненого за попередньою змовою групою осіб, поєднаного з насильством небезпечним для життя і здоров`я особи.

Експертними висновками № 171 від 28.05.2021 та №3 від 28.05.2021 стверджується заподіяння двома невідомими особами чоловічої статі потерпілому ОСОБА_5 увечері 20.05.2021 та 26.05.2021 тілесних ушкоджень, які кваліфіковані судовим медичним експертом як легкі.

Відтак, суд приймає до уваги тяжкість інкримінованого підозрюваному злочину - тяжкий, обставини вчинення такого - корисливий мотив та насильницький спосіб вчинення інкримінованого йому кримінального караного діяння.

Тож, на переконання слідчого судді, при обранні підозрюваному ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, у відповідності до вимог ч. 4 ст. 183 КПК України, розмір застави слід не визначати.

Керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 186, 193, 196, 197, 309 КПК України, слідчий суддя

постановив:

Обрати щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 189 КК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до шістдесяти днів, а саме до 30 липня 2021 року, без визначення розміру застави.

Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя Ужгородського

міськрайонного суду А.П. Іванов