Постанова № 9751254, 28.08.2009, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

28.08.09Справа №2а-6802/09/12/0170 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Котаревої Г.М., при секретарі судового засідання Тарасовій О.М., за участі представників сторін:

від позивача Коваленко Едуард Іванович., за довіреністю № 405 від 19.02.2009;

від відповідача Васьків Ярослав Йосипович, за довіреністю № 793вх.09 від 03.08.2009 ;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

,

за позовом Державного підприємства "Євпаторійський морський торговельний порт"

до Кримського транспортного прокурора Титаренко Анатолія Валерійовича

про визнання припису протиправним,

Суть спору: Державне підприємство «Євпаторійський морський торговельний порт» (далі Позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим із адміністративним позовом до Прокурора Кримської транспортної прокуратури Титаренка Анатолія Васильовича Далі Прокурор), в якому просить визнати протиправним припису прокурора Кримської транспортної прокуратури Титаренка А.В. № 35-09/13 від 07.07.2009 про усунення порушень вимог ст. 47 Конституції України в частині дотримання житлових прав ОСОБА_6, мотивуючі свої позовні вимоги порушенням Кримським транспортним прокурором ст.ст. 8, 22 Закону України «Про прокуратуру» та відсутністю з боку позивача порушень житлових прав громадянина ОСОБА_6 на проживання в житлових приміщеннях літера «Р», що розташоване за адресою АДРЕСА_1, так як у вказаного громадянина таких прав не має.

Підставою для винесення припису Кримським транспортним прокурором від 07.07.2009 № 35-09/13 (далі припис) була вимога направлена за підписом начальника Державного підприємства «Євпаторійський морський торговельний порт» від 19.03.2009 за вих. № 449 на адресу ОСОБА_6 щодо звільнення приміщення будинку літери «Р» по АДРЕСА_1, які займає заявник у звязку із проведенням капітального ремонту в строк до 10.04.2009.

Позивач зазначає, що ОСОБА_6 не має право на вказане житлове приміщення, примусові заходи з виселення ОСОБА_6 з займаного приміщення вживаються керівництвом порту шляхом подання позову до суду (позовна заява подана до Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим 16.10.2008), та на час винесення припису триває судовий розгляд. Заходи, вжиті керівництвом не можуть вважатись примусовим виселенням.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив задовольнити адміністративний позов.

Представник Кримського транспортного прокурора в судовому засіданні проти позовних вимог заперечував, надав письмові заперечення в яких наполягав на дотримання при винесенні припису ст. 22 Закону України « Про прокуратуру», згідно з якою письмовий припис прокурора вноситься у випадках, коли порушення закону має очевидний характер і може завдати істотної шкоди інтересам держави, підприємства, установи, організації, а також громадянам, якщо не буде негайно усунуто. Згідно з запереченнями порушення закону з боку Державного підприємства «Євпаторійський морський торговельний порт» виражено в намаганні його керівництва звільнити приміщення , яке займає в тому числі і ОСОБА_6 поза рамками судового порядку, тобто порушує ст. 47 Конституції України, згідно з якою «кожний має право на житло… Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду. Зазначене порушення було встановлено під час проведення перевірки за заявою громадянина ОСОБА_6

Під час розгляду справи представники сторін наполягали на вимогах та доводах, викладених у позові та запереченнях, а також письмових поясненнях на позовну заяву.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, вислухавши пояснення представників сторін, суд,

ВСТАНОВИВ:

Згідно з частиною 1 статтю 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність субєктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до п. 1 частини 1 статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із субєктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України дано визначення субєктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший субєкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Оцінюючи правомірність дій відповідача, суд має керуватися критеріями, закріпленими у ч. 3 ст. 2 КАС України, згідно з якими у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 р. №1789-ХІІ прокурорський нагляд за додержанням і правильним застосуванням законів Кабінетом Міністрів України, міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади, органами державного і господарського управління та контролю, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими Радами, їх виконавчими органами, військовими частинами, політичними партіями, громадськими організаціями, масовими рухами, підприємствами, установами і організаціями, незалежно від форм власності, підпорядкованості та приналежності, посадовими особами та громадянами здійснюється Генеральним прокурором України і підпорядкованими йому прокурорами.

У ст. 4 Закону визначено, що діяльність органів прокуратури спрямована на всемірне утвердження верховенства закону, зміцнення правопорядку і має своїм завданням захист від неправомірних посягань:

1) закріплених Конституцією України незалежності республіки, суспільного та державного ладу, політичної та економічної систем, прав національних груп і територіальних утворень;

2) гарантованих Конституцією, іншими законами України та міжнародними правовими актами соціально-економічних, політичних, особистих прав і свобод людини та громадянина;

3) основ демократичного устрою державної влади, правового статусу місцевих Рад, органів самоорганізації населення.

Прокуратура України становить єдину систему, на яку відповідно до Конституції України та цього Закону покладаються такі функції: 1) підтримання державного обвинувачення в суді; 2) представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом; 3) нагляд за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство; 4) нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян (ст. 5 Закону України "Про прокуратуру").

Відповідно до п. 2.3. наказу Генеральної прокуратури України від 19.09.2005 № 3/3гн «Про сферу та особливості організації діяльності органів прокуратури на транспорті» з метою забезпечення наглядової та іншої прокурорської діяльності органів прокуратури на залізничному, водному, повітряному, автомобільному транспорті системи Міністерства транспорту та звязку України , а також на магістральному трубопровідному транспорті та розмежування їх компетенції з територіальними прокуратурами відповідно до ст.15 Закону України «Про прокуратуру» нагляд за додержанням законів на транспорті здійснюється, зокрема, відносно юридичних осіб, незалежно від форм власності , підпорядкованості та належності, які займаються а) експлуатацією шляхів сполучення, повітряних, морських та річкових суден, залізничних під'їзних колій тощо; б) проектуванням, будівництвом, експлуатацією, капітальним ремонтом та реконструкцією об'єктів магістрального трубопровідного транспорту, встановленням гарантій безпеки життя та здоров'я населення від можливого негативного впливу під час експлуатації об'єктів цього виду транспорту; в) діяльністю, яка входить до компетенції Державної служби автомобільних доріг України (Укравтодор) та підпорядкованих їй регіональних служб системи Міністерства транспорту і зв'язку України; г) діяльністю, яка пов'язана з переробкою вантажів, обслуговуванням пасажирів, а також агентуванням суден, брокерськими, експедиторськими, сюрвейєрськими послугами тощо.

Згідно зі ст.19 Закону України "Про прокуратуру" предметом нагляду за додержанням і застосуванням законів є:

1) відповідність актів, які видаються всіма органами, підприємствами, установами, організаціями та посадовими особами, вимогам Конституції України та чинним законам;

2) додержання законів про недоторканність особи, соціально-економічні, політичні, особисті права і свободи громадян, захист їх честі і гідності, якщо законом не передбачений інший порядок захисту цих прав;

3) додержання законів, що стосуються економічних, міжнаціональних відносин, охорони навколишнього середовища, митниці та зовнішньоекономічної діяльності.

У ст. 20 Закону визначені повноваження прокурорів, до яких зокрема відноситься право при виявленні порушень закону у межах своєї компетенції давати приписи про їх усунення.

Відповідно до ст. 22 Закону України "Про прокуратуру" письмовий припис про усунення порушень закону вноситься прокурором, його заступником органу чи посадовій особі, які допустили порушення, або вищестоящому у порядку підпорядкованості органу чи посадовій особі, які правомочні усунути порушення. Письмовий припис вноситься у випадках, коли порушення закону має очевидний характер і може завдати істотної шкоди інтересам держави, підприємства, установи, організації, а також громадянам, якщо не буде негайно усунуто. Припис підлягає негайному виконанню, про що повідомляється прокурору. Орган чи посадова особа можуть оскаржити припис вищестоящому прокурору, який зобов'язаний розглянути скаргу протягом десяти днів, або до суду.

Позивач, Державне Підприємство «Євпаторійський морський торговельний порт», є юридичною особою державної форми власності, зареєстрована рішенням Євпаторійського міського виконавчого комітету Автономної Республіки Крим 26.12.1991 (ІН 01125583). Згідно довідці з ЄДРПОУ (а.с. 7) видами діяльності Позивача за КВЕД є функціонування водної транспортної інфраструктури, діяльність морського пасажирського транспорту, розроблення гравійних та піщаних карєрів, діяльність морського вантажного транспорту.

Отже, позивач здійснює діяльність в сфері водного транспорту, у звязку з чим у відповідач Кримський транспортний прокурор має компетенцію щодо здійснення нагляду за додержанням законів в діяльності позивача.

Вирішуючи питання щодо відповідності винесеного Державному підприємству «Євпаторійський морський торговельний порт» припису Кримського транспортного прокурора від 07.04.2009 р (вих. № 3509/13) (далі припис) судом встановлено наступне.

Оскаржуваний припис винесено Начальнику ДП «Євпаторійський морський торговельний порт» Котельникову А.І. у звязку з порушенням ст. 47 Конституції України, відповідно до якої кожен має право на житло... Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду. Згідно з приписом очевидність характеру порушення Конституції України з боку начальника порту полягає у вимогах, висунутих до ОСОБА_6 про звільнення житлового приміщення в будинку літери «Р» за АДРЕСА_1 у звязку із проведенням капітального ремонту, не усунення яких може порушити права та охоронювані законом інтереси вказаного громадянина.

В приписі зазначалось про необхідність негайного вжиття заходів щодо усунення порушення вимог ст. 47 Конституції України в частині дотримання житлових прав ОСОБА_6

Припис було винесено за результатами перевірки заяви ОСОБА_6 та ОСОБА_8, скерованої до Кримської транспортної прокуратури Прокуратурою АР Крим від 27.02.2009 (вих.. №08/11642/09). В звернені, зокрема повідомлялось про те, що керівництвом порту вживаються заходи різного характеру щодо виселення родини ОСОБА_8.

Вивчивши надані позивачем та відповідачем документи, суд прийшов до висновку, що припис Кримського транспортного прокурора від 07.04.2009 р (вих. № 3509/13) відповідає повноваженням, визначеним у Законі «України «Про прокуратуру», та відсутні підстави для задоволення вимог Позивача щодо визнання його протиправним, виходячи з наступного.

Судом досліджено матеріали прокурорської перевірки та встановлено, що ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстрований Відділом ГІРФО Євпаторійського міського відділу ГУ МВС України в АРК Крим 11.03.2004 за адресою АДРЕСА_1 (а.с. 78 ). Реєстрація за вказаною адресою була здійснена на підставі заяви громадянина, в якій, крім інших реквізитів зроблена відмітка про згоду на реєстрацію посадових осіб «ДП «Євпаторійський морський торговельний порт» (а.с. 82). Крім того факт проживання ОСОБА_6 за адресою АДРЕСА_1 підтверджується довідкою Державного підприємства «Євпаторійський морський торговельний порт» від 16.01.2006 (вих. № 63) .

Приміщення, розташовані за адресою: АДРЕСА_1, у складі Літери «Р» є будівлею житлового будинку, належать на праві власності Державному підприємству «Євпаторійський морський торговельний порт», визнаного на підставі Рішення Господарського суду АР Крим від 04.04.2006 по справі № 2-26/51.1-2006 (а.с. 69). Право власності зареєстровано Євпаторійським міжміським бюро реєстрації та технічної інвентаризації 30.05.2006.( а.с. 74).

Як свідчать матеріали прокурорської перевірки, що також не спростовується позивачем ОСОБА_6 проживає в приміщенні, яке було надано ОСОБА_9 на підставі Ордеру № 78, виданого Управлінням Євпаторійського морського порту для проживання разом із родиною у складі 4-х осіб. В тому числі ОСОБА_8 батька ОСОБА_6 (а.с. 78).

19.03.2009 року за вих. № 449 керівництвом порту було повідомлено ОСОБА_6 та ОСОБА_8 про необхідність звільнення приміщення під літерою «р» за адресою: АДРЕСА_1 у звязку із проведенням капітального ремонту приміщення, рішення про що було прийнято на спільному засіданні профспілкового комітету та адміністрації ДП «Євпаторійський морський торговельний порт» 24.02.2009 р. (протокол № 3) (а.с. 53, 54).

Вимога Позивача від 19.03.2009 року щодо виселення ОСОБА_6 та ОСОБА_8 була направлена під час судового розгляду в Євпаторійському міському суді позовної заяви Державного підприємства «Євпаторійський морський торговельний порт» до ОСОБА_6 та ОСОБА_8 про виселення. ( а.с. 24).

Матеріалами справи не підтверджено позбавлення права користування зазначеним житловим приміщенням ОСОБА_6

Посилання позивача на правомірність вимог щодо виселення ОСОБА_6 з займаного приміщення в позасудовому порядку спростовуються зокрема нормами Житлового Кодексу Української РСР до ч. 4 ст. 9 Житлового кодексу Української РСР (в редакції, яка діє станом на 07.02.2009), згідно з якими ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом. Конституція України є нормою прямої дії. Отже примусове позбавлення житла незалежно від його призначення а також встановлення відсутності права користування житлом можливо лише за рішенням суду.

Крім того, суд зазначає що адміністративний позов подано Державним підприємством «Євпаторійський морський торговельний порт», проте припис Кримського транспортного прокурора винесено на адресу Начальника ДП «Євпаторійський морський торговельний порт» Котельникова А.І. Відповідно до ч. 6 ст. 73 Господарського кодексу України органом управління державного підприємства є керівник підприємства. Оскільки оскаржуваний припис прокурора внесений посадовій особі Начальнику ДП «Євпаторійській морський торговельний порт», то саме він, виходячи зі змісту вказаної норми може його оскаржити у визначеному законом порядку.

На підставі викладеного, відсутні підстави для задоволення позовних вимог Державного підприємства «Євпаторійський морський торговельний порт».

В ході судового засідання, яке відбулось 28.08.2009р., оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Постанова складена у повному обсязі та підписана 03.09.2009р.

Керуючись ст.ст. 160-163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня складення у повному обсязі у разі неподання заяви про апеляційне оскарження (апеляційної скарги).

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження апеляційна скарга не подана, постанова набуває законної сили через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Протягом 10 днів з дня складення постанови у повному обсязі через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим може бути подана заява про апеляційне оскарження, після подачі якої протягом 20 днів може бути подана апеляційна скарга.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження (10 днів).

Суддя Котарева Г.М.