Ухвала суду № 97512418, 09.06.2021, Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

Номер справи 623/4366/20

Номер провадження 6/623/30/2021

УХВАЛА

іменем України

09 червня 2021 року року Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

в складі: головуючого – судді: Бєссонової Т.Д.

з участю секретаря: Ноль С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ізюмі цивільну справу № 623/4366/20 за поданням приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Близнюкова Юрія Володимировича, боржник: ОСОБА_1 , стягувач: Акціонерне товариство "Кредобанк", заінтересована особа: ОСОБА_2 про визнання частки майна боржника в приватній спільній сумісній власності,-

В С Т А Н О В И В :

03.06.2021 року приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Близнюков Ю.В. звернувся до суду із заявою, у якій просить визначити частку майна боржника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , у майні, яким він володіє спільно з іншими особами, а саме 548/1000 квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , з метою її арешту, звернення стягнення та подальшої реалізації.

В обґрунтування заяви покликається на те, що у нього на виконанні перебуває зведене виконавче провадження №65413829, до складу якого входять: виконавче провадження № 65411415 з примусового виконання виконавчого листа №623/4366/20 від 19.03.2021, виданого Ізюмським міськрайонним судом Харківської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства "Кредобанк'' заборгованості за кредитним договором №СL-171006 від 26022019 року в розмірі 100616,82 гривень та судового збору в сумі 2051,55 гривень, а всього 102668,37 гривень; виконавче провадження № 65412327 з примусового виконання виконавчого листа №623/4366/20 від 19.03.2021, виданого Ізюмським міськрайонним судом Харківської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства "Кредобанк" витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 13401,00 гривень. Загальна сума заборгованості за зведеним виконавчим провадженням з урахуванням основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження складає 128676,97 грн. Під час примусового виконання вказаного рішення встановлено відсутність у боржника достатніх коштів чи рухомого майна для задоволення вимог стягувана за виконавчим документом, стягнення основної винагороди приватного виконавця, у зв`язку з чим виникла необхідність у зверненні стягнення на нерухоме майно, яким боржник володіє спільно з іншими особами.

Відповідності до ч. 2 ст. 443 ЦПК України суд у десятиденний строк розглядає у судовому засіданні з повідомленням сторін та заінтересованих осіб. Неявка сторін та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами.

Згідно ч. 2 ст. 128 ЦПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою.

Окрім того, відповідно до ч. 2 ст. 183 ЦПК України, до заяви, скарги, клопотання чи заперечення, які подаються на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження).

Державним виконавцем було направлено сторонам матеріали даного подання рекомендованим листом, що підтверджується наявними у матеріалах справи чеками про відправку. (а.с.108).

Отже, враховуючи, що судом дотримано усіх вимог, які передбачені чинним законодавством щодо повідомлення сторін та заінтересованих осіб про розгляд даного подання, а також враховуючи стислі строки, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи за відсутністю осіб, які не з`явились.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть учать у справі фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що рішенням Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 11.02.2021 року позовні вимоги акціонерного товариства "Кредобанк'' задоволені частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства "Кредобанк'' заборгованість за кредитним договором № CL-171006 від 26.02.2019 року в розмірі 100616,82 гривень та судовий збір у справі в сумі 2051,55 гривень, а всього 102668,37 гривень, а також витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 13401,00 гривень. В задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

На виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Близнюкова Ю.В. перебуває зведене виконавче провадження №65413829, до складу якого входять: виконавче провадження № 65411415 з примусового виконання виконавчого листа №623/4366/20 від 19.03.2021, виданого Ізюмським міськрайонним судом Харківської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства "Кредобанк'' заборгованості за кредитним договором № CL-171006 від 26.02.2019 року в розмірі 100616,82 гривень та судовий збір у справі в сумі 2051,55 гривень, а всього 102668,37 гривень та виконавче провадження № 65412327 з примусового виконання виконавчого листа №623/4366/20 від 19.03.2021, виданого Ізюмським міськрайонним судом Харківської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства "Кредобанк" витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 13401,00 гривень. Загальна сума заборгованості за зведеним виконавчим провадженням з урахуванням основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження складає 128676,97 грн.

В ході примусового виконання рішення приватним виконавцем встановлено, що згідно відповіді Державної фіскальної служби України боржник на обліку в органах ДФС не перебуває. (а.с.94).

Згідно відповіді Міністерства внутрішніх справ України за боржником транспортних засобів не зареєстровано. (а.с.98).

Згідно акту приватного виконавця від 13.05.2021 року відомості про майно (майнові та корпоративні права) боржника у реєстрах та електронних базах відсутні. (а.с.99).

Згідно акту приватного виконавця від 27.05.2021 року боржник не подав декларацію про доходи та майно, не з`явився до виконавця за викликом, не надав допуску в установленому законом порядку виконавця до житла та іншого володіння, приміщень і сховищ, що належать йому або якими він користується. Для проведення виконавчих дій. (а.с.100).

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, номер інформаційних довідок 256277448 та 256277947 від 13.05.2021 року квартира АДРЕСА_2 належить ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на праві приватної спільної сумісної власності в частці 548/1000. (а.с.101-104).

Згідно відповіді Комунального підприємства "Ізюмське міське бюро технічної інвентаризації" квартира, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 зареєстрована 54,8% за гр. ОСОБА_2 , гр. ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право власності, видане НОМЕР_2 17.01.2008 р. № 16. (а.с.105).

Як вбачається із Свідоцтва про право власності на житло від 17.01.2008 р., виданого Комунальним житловим ремонтно-експлуатаційним підприємством-1, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , який є боржником, мають на праві спільної сумісної власності квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 – 54,8%. (а.с.106).

Як вбачається з інформації відділу державної реєстрації виконавчого комітету Ізюмської міської ради від 18.05.2021 р. № 1390, боржник ОСОБА_1 значиться зареєстрованим з 07.11.2018 року за адресою: АДРЕСА_1 . (а.с.107).

Державний виконавець, вказує, що відсутність будь-якого іншого майна у боржника, окрім частки у квартирі, яка не виділена, робить неможливим виконання рішення суду, у зв`язку з чим він вимушений був звернутися до суду з поданням про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами.

Згідно ч. 5 ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

У п. 9 ч. 3 ст. 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Отже, виконання судових рішень є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначається Законом України «Про виконавче провадження».

Заходами примусового виконання рішень, відповідно до частини першої статті 48 Закону, є звернення стягнення на майно боржника, його арешт, вилучення (списання коштів з рахунків) та примусова реалізація.

Згідно з ч.ч. 5, 6 ст. 48 Закону у разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається виконавцем. Стягнення на майно боржника звертається в розмірі та обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця. У разі якщо боржник володіє майном разом з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням виконавця

Частиною першою ст. 443 ЦПК України передбачено, що питання про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами, вирішується судом за поданням державного чи приватного виконавця.

Відповідно до роз`яснень викладених у п.12 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 грудня 2003 року № 14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження», частка боржника у спільній власності з іншими особами визначається за поданням державного виконавця відповідно до положень законодавства, що регулює право власності. Такі подання мають розглядатися з додержанням вимог процесуального закону щодо допустимості засобів доказування.

Відповідно до ч. 2 ст. 370 ЦК України передбачено, що у разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.

За положеннями статті 52Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.

Згідно зі ст. 53 Закону України «Про виконавче провадження», у разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається також на належне боржнику інше майно, за винятком майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення.

Визначення частки є процесуальною дією по виявленню державним виконавцем майна. А звернення стягнення на майно є наступною процесуальною дією під час якої реалізується майно. Таким чином, з`ясування обставин наявності іншого майна, черговість і співмірність реалізації майна та боргу відбуваються на стадії його реалізації.

При вирішенні питання суд враховує, що визначення частки майна боржника у спільної сумісної власності у межах виконавчого провадження регулюється нормами цивільно-процесуального законодавства. При розгляді подання державного виконавця в порядку ст. 443 ЦПК України вирішується питання не про виділ частки, що призводить до виділу її в натурі, припинення права спільної часткової власності на майно, а вирішується питання про визначення частки, що не є його поділом чи виділенням частки та не тягне за собою припинення права спільної часткової власності, а такий захід спрямований лише на забезпечення виконання рішення суду.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що приватним виконавцем надані належні і достатні докази, які свідчать про належність спірного майна на праві спільної сумісної власності боржнику, та як вбачається з матеріалів справи, у боржника відсутнє інше майно, на яке можна звернути стягнення.

Однак подання підлягає частковому задоволенню, оскільки приватний виконавець просить визначити частку майна боржника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , у майні, яким він володіє спільно з іншими особами, а саме 548/1000 квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , з метою її арешту, звернення стягнення та подальшої реалізації. Згідно наданих документів вбачається, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , який є боржником, мають на праві спільної сумісної власності квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 у частці 54,8% (548/1000), тому слід визначити частку майна боржника ОСОБА_1 у майні, яким він володіє спільно з іншими особами, а саме 274/1000 квартири.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 12, 76-81, 89, 443 ЦПК України, ст. ст. 124, 129 Конституції України, ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 370 ЦК України, ст. ст.1, 48 Закону України «Про виконавче провадження», суд

У Х В А Л И В :

Подання приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Близнюкова Юрія Володимировича, боржник: ОСОБА_1 , стягувач: Акціонерне товариство "Кредобанк", заінтересована особа: ОСОБА_2 про визнання частки майна боржника в приватній спільній сумісній власності – задовольнити частково.

Визначити частку майна боржника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , у майні, яким він володіє спільно з ОСОБА_2 у частці 54,8% на праві спільної сумісної власності, а саме частка майна ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 складає 274/1000 квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 .

В іншій частині позовних вимог – відмовити.

З текстом рішення можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reyestr.court.gov.ua.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання.

У відповідності до п.п. 15.5 ч. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Суддя Ізюмського міськрайонного суду

Харківської області Т. Д. Бєссонова