Постанова № 9751179, 11.08.2009, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

11.08.09Справа №2а-6508/09/7/0170 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого - судді Маргарітова М.В. ,

при секретарі Силантьєвої О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Південшляхбуд"

до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

за участю:

від позивача представник за довіреністю Матяш Р.В., представник за довіреністю Майнуленко В.О., представник за довіреністю Чернишева М.А.,

від відповідача представник за довіреністю Маслюк О.В., представник за довіреністю ОСОБА_5,

Суть спору: позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі про скасування податкового повідомлення рішення №0008251502/0 від 12.05.09р., яким позивачу нараховане податкове зобовязання на загальну суму 1863711,99грн., з яких 1242474,66грн. сума основного платежу з податку на додану вартість та 621237,33грн. сума штрафних (фінансових) санкцій.

Позивач вважає, що відповідач під час здійснення перевірки з питань правомірності нарахування податкового кредиту та повноти нарахування податку на додану вартість за період з 01.10.08р. по 30.03.09р., на підставі висновків якої прийняте податкове повідомлення рішення, дійшов неправильних висновків, перевірка зроблена по неповно зясованим обставинам, без урахування даних податкових документів позивача.

За таких підстав позивач вважає податкове повідомлення рішення таким, що прийняте незаконно, є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідач проти позову заперечує, просить у задоволені позовних вимог відмовити. Вважає, що висновки проведеної перевірки зроблені обґрунтовано, а податкове повідомлення рішення прийняте законно.

В обґрунтування правової позиції відповідач надав письмові заперечення на адміністративний позов (том. 1 а.с.127-128).

У судовому засіданні, яке відбулося 09.06.09р., у якості свідка був допитаний громадянин ОСОБА_5, який працює на посаді старшого державного податкового інспектора відділу адміністрування ПДВ управління оподаткування юридичних осіб. ОСОБА_5 надав свідчення щодо проведення перевірки позивача.

Ухвалою суду від 09.06.09р. по справі призначалась судова економічна експертиза. Висновок судової економічної експертизи №28 від 01.07.09р. залучений до матеріалів справи (том 3, а.с.2-15). Відповідачем подані письмові заперечення на висновки судової економічної експертизи (том 3, а.с.63).

Заслухавши представників сторін, розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство «Південшляхбуд» зареєстроване як юридична особа Виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АР Крим (ідентифікаційний код 03450620) (том 1, а.с.112).

Відповідачем була проведена невиїзна документальна перевірка позивача з питань правомірності нарахування податкового кредиту та повноти нарахування податку на додану вартість за період з 01.10.08р. по 30.03.09р., за результатами якої складений акт №3944/15-2 від 30.04.09р. (далі - акт перевірки) (том. 1 а.с.21-26).

Відповідно висновків акту перевірки відповідачем встановлено, що позивачем в порушення вимог п.п. 7.2.6., п.7.2., ст. 7, п.п. 7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», абз. 2 п. 1 ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування», п.п.15.1.1 п.15.1 ст. 15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» було завищено податковий кредит у сумі 1242474,66грн. і відповідно підлягає донарахуванню податкове зобовязання у сумі 1242474,66грн.

На підставі акту перевірки відповідачем було прийняте податкове повідомлення рішення №0008251502/0 від 12.05.09р., яким позивачу було нараховане податкове зобовязання з податку на додану вартість у сумі 1242474,66грн. за основним платежем та 621237,33грн. штрафних (фінансових) санкцій (том 1, а.с.29).

Позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Актом перевірки встановлено, що позивачем в податкових деклараціях з податку на додану вартість за період з 01.10.08р. по 30.03.09р. задекларований податковий кредит минулих періодів по 25 податковим накладним. Обєм постачання (без ПДВ) складає 6212373,28 грн., сума ПДВ складає 1242474,66грн., періоди виписки податкових накладних лютий 2006 вересень 2008р. (том 1, а.с.24).

Відповідачем в акті зазначено, що під час проведення попередньої перевірки ВАТ «Південшляхбуд» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.07р. по 30.09.08р. було зафіксовано, що на час проведення цієї перевірки бухгалтерські та інші документи достовірні та надані в повному обсязі, а додаткові документи відсутні, що підтверджується актом №9331/23-7/03450620 від 15.12.08р. (том 1, а.с.24).

Висновок відповідача про неправомірне включення позивачем до податкового кредиту суми у розмірі 1242474,66грн. ґрунтується на тому, що ТОВ «Південшляхбуд» додатково подало до органів державної податкової служби відомості про нарахування податкового кредиту на підставі зазначених вище податкових накладних та включило ці відомості в період, що перевірявся, тоді як на час перевірки, яка відбулася раніше (акт перевірки №9331/23-7/03450620 від 15.12.08р.) таких документів позивачем не надано.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст.9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закон України «Про податок на додану вартість» визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету.

Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення є Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Відповідно до положень п. 1.7. ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до положень п. 7.5.1. п. 7.5. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

З матеріалів справи вбачається, що податкові накладні, на підставі яких позивачем нарахований податковий кредит з ПДВ, складені контрагентами у період з лютого 2006 по вересень 2008р.

Фактично податкові накладні були отримані позивачем у період з вересня 2008р. по березень 2009р., що підтверджується відомостями книги вхідної кореспонденції (том 1, а.с.39-147).

За таких підстав, суд приходить до висновку, що відповідно до положень п. 7.5.1. п. 7.5. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення права у позивача на податковий кредит є дата фактичного отримання ним податкових накладних.

Позивачем, суми ПДВ були включені у склад податкового кредиту у тому звітному періоді, у якому були отримані податкові накладні, оскільки включення таких даних позивачем без наявності податкових накладних було б безпідставним.

Таким чином, суд приходить до висновку про додержання позивачем вимог п. 7.5.1. п. 7.5. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» щодо періоду формування податкового кредиту та, як слідство, про відсутність порушення позивачем положень цієї норми Закону.

Згідно до положень абзаців 1,2 п.п. 7.2.6. п.7.2. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток з цього правила, підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника.

У разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку внаслідок придбання таких товарів (послуг).

В акті перевірки (том 1, а.с.24) відповідачем вказано, що такої скарги від позивача не надходило.

Враховуючи це, суд вважає за необхідне вказати, що абзацом 2 вказаної норми встановлено право особи на подачу такої скарги, що неможна розуміти як обовязок.

Акт перевірки не містить більш жодного обґрунтування порушення позивачем п.п. 7.2.6. п.7.2. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Крім того, сукупний аналіз вищезазначених норм Закону України «Про податок на додану вартість» свідчить про те, що право на податковий кредит виникає у платника податків лише після одержання податкової накладної, оскільки це єдиний документ первинного бухгалтерського та податкового обліку, який містить в собі суму ПДВ, яку можливо відобразити в податкових деклараціях з ПДВ.

За таких підстав, суд приходить до висновку, про необґрунтованість висновків відповідача щодо порушення ВАТ «Південшляхбуд» положень Закону України «Про податок на додану вартість» в частині донарахування ПДВ в сумі 1241404,76грн..

Актом перевірки також встановлено, що ВАТ «Південшляхбуд» у порушення п.п. 15.1.1. п.15.1. ст. 15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у період з жовтня 2008р. по березень 2009р. включив у податковий кредит податкові накладні, по яким закінчений термін позовної давності (1095 днів), в результаті чого відповідач прийшов до висновку про завищення податкового кредиту на суму 1069,9грн.

Відповідно до положень п.п. 15.1.1. п.15.1. ст.15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» за винятком випадків, визначених підпунктом 15.1.2 цього пункту, податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Законом, не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі, коли така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку податковий орган не визначає суму податкових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого податкового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

З матеріалів справи вбачається, що податкові накладні були виписані постачальником 22.02.06р., отримані позивачем 19.01.09р., про що свідчить відмітка у журналі вхідної кореспонденції (том 1, а.с.143) та були включені до декларації з ПДВ на 1094 день після дати виписки, що не суперечить вимогам вказаної норми.

За таких підстав, суд приходить до висновку про відсутність порушення позивачем положень п.п. 15.1.1. п.15.1. ст.15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Викладене вище підтверджується висновком експерта №28 від 01.07.09р. (том 3, а.с.2-15), який суд вважає повним та обґрунтованим, в звязку з чим приймає у якості доказу по справі.

Допитаний у якості свідка громадянин ОСОБА_5, який працює на посаді старшого державного податкового інспектора відділу адміністрування ПДВ управління оподаткування юридичних осіб, пояснив, що ним проводилася перевірка позивача з питань правомірності нарахування податкового кредиту та повноти нарахування податку на додану вартість за період з 01.10.08р. по 30.03.09р., за результатами якої складений акт №3944/15-2 від 30.04.09р.

На запитання суду свідок також пояснив, що фактично перевірка ним проведена при неповному дослідженні обставин та фінансово економічної діяльності позивача відносно ПДВ.

Свідок пояснив, що при проведені перевірки ним не врахована строчка 26 податкової декларації по ПДВ позивача, в якої вказано відємне значення, що включається в наступні податкові періоди. Станом на 17.04.09р. ця сума ПДВ складає 1513461грн.

Цей факт також підтверджується висновком експерта №28 від 01.07.09р. (том 3, а.с.15).

Відсутність порушень позивачем вимог податкового законодавства, свідчить також про необґрунтоване застосування відповідачем фінансових санкції у сумі 621237,33грн.

З урахуванням викладеного, висновки, зроблені відповідачем в акті перевірки про порушення позивачем норм Закону України «Про податок на додану вартість», Закону України «Про систему оподаткування», Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» є необґрунтованими, в звязку з чим податкове повідомлення рішення, прийняте відповідачем на підставі встановлених актом перевірки порушень, є протиправним та підлягає скасуванню.

Таким чином позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови. Постанова складена у повному обсязі 17.08.09р.

Керуючись ст.ст. 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим №0008251502/0 від 12.05.09р., яким Відкритому акціонерному товариству «Південшляхбуд» нараховане податкове зобовязання на загальну суму 1863711,99грн., з яких 1242474,66грн. сума основного платежу з податку на додану вартість та 621237,33грн. сума штрафних (фінансових) санкцій.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства «Південшляхбуд» судовий збір у розмірі 3,40грн.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня складання постанови у повному обсязі у разі неподання заяви про апеляційне оскарження (апеляційної скарги).

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження апеляційна скарга не подана, постанова набуває законної сили через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Протягом 10 днів з дня складання постанови у повному обсязі до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим може бути подана заява про апеляційне оскарження, після подачі якої протягом 20 днів може бути подана апеляційна скарга.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається в строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя Маргарітов М.В.